www.wikidata.uk-ua.nina.az

Постсекуляризм Постсекуляри зм збірна назва наукових теорій які стверджують про суттєвий вплив релігійних вірувань і пра

Постсекуляризм

Постсекуляри́зм — збірна назва наукових теорій, які стверджують про суттєвий вплив релігійних вірувань і практик в сучасному суспільстві, необхідність конструктивної взаємодії між релігійною та світською сферами життя. Протилежний секуляризму як системі поглядів, які стверджують про необхідність невтручання релігії в політику, науку, особисте життя і т. д. Виник у середовищі американських і німецьких теологів у середині XX ст. Постсекуляризм поширився передусім у соціології, політології, релігієзнавстві, мистецтвознавстві, літературознавстві й педагогіці. Також постсекуляризмом називається стан суспільства епохи постмодерну, за якого існує зв'язок світської та релігійної сфер.

Папа Римський Франциск на зустрічі з бразильським політиком Мішелем Тернером, 2013 р.

Характеристики постсекулярного суспільства Редагувати

Світські заходи часом мають риси релігійних. Фестиваль «Defqon», 2010 р.

Філософія секуляризму стверджує, що існування надприродних сил принципово неможливо довести — якщо ці сили й існують, то вони недоступні вивченню. В такому разі суспільство не потребує релігії для пізнавальної та соціально-практичної діяльності, в яких може цілком спиратися на науку. Релігія постає індивідуальною справою, що не повинна втручатися в політику, освіту тощо, і вони зі свого боку також. Постсекуляризм же дотримується думки, що організована релігійна активність в якій-небудь формі необхідна для здорового функціонування суспільства, що світська та релігійна сфери повинні взаємодіяти.

Постсекуляризм може розумітися як етап розвитку Західної культури і вимір світогляду постмодерного суспільства. Згідно з Юргеном Габермасом, постсекуляризм настає в суспільствах, які пройшли стадію секуляризації модерного зразка. Постсекулярне суспільство не заперечує розділення світської сфери з релігійною, але допускає їх взаємопроникнення. Світська влада через релігію отримує глибший контроль над громадянами, а релігійні організації отримують змогу впливати на світську владу. В той же час у деяких аспектах секуляризація сильнішає. Так, дедалі ширше державне визнання одностатевих шлюбів конфліктує з релігійними принципами, зокрема ісламу та християнства.

Мас-медіа слугують ефективним транслятором текстів або проповідей традиційних релігій, висвітлюють релігійні дійства. Твори масової культури, такі як кінофільми, широко послуговуються образами й сюжетами, взятими зі світових релігій, завойовують увагу аудиторії, звертаючись до загальновідомих відомостей, укорінених у культурі. Біблійні алюзії одні з найпомітніших, особливо алюзії на Спасителя та Сатану, що прослідковуються в таких творах, як «Хроніки Нарнії», «Матриця», «Шалений Макс» в супергероїчній фантастиці, де аналогом Христа постає, наприклад, Супермен. Примітно, що в сучасній культурі в ролі Спасителя доволі часто може поставати жінка, що не властиво традиційним культурам. Так, Спасителькою є Еллен Ріплі з франшизи про Чужого.

Суспільство крім того регулярно породжує практики, що не бувши релігійними за походженням, стають аналогами релігійних. Це стосується передусім виникнення світської сакральності. Так, твори сучасного мистецтва продовжують набувати статусу священних, зосереджувати людей навколо себе, подібно до релігійних святинь. Крім того, мистецтво послуговується деякими релігійними термінами на кшталт «аура». Музеї чи виставкові зали постають сучасними аналогами храмів з відповідною специфічною поведінкою, котрої повинні дотримуватися відвідувачі. Скандальні перформанси створюють аналоги релігійного юродства. Кінематограф і мас-медіа взагалі часто замінюють відвідання релігійних дійств своєрідними світськими містеріями, коли в сеансах сприймання художніх образів люди отримують в наочних формах абстрактні ідеї. Релігійні образи можуть слугувати прообразами для моди. Наприклад, в деяких західних колекціях одягу інтерпретується канонічний вигляд святих, Богородиці, янголів, демонів, священнослужителів; самі твори релігійного мистецтва використовуються в оформленні одягу й аксесуарів.

Чарльз Тайлор писав, що релігія втрачає зв'язок з національною політичною ідентичністю та дедалі фрагментується. Світські інститути тепер дозволяють свободу віросповідання, що робить вплив релігії навіть сильнішим, ніж раніше, адже кожна людина може обрати ту релігію, що задовільняє її потреби. За постсекулярного стану суспільства релігія стає індивідуальною, тому трансформує суспільство з його мікрорівня, виробляючи спершу стратегії поведінки окремих осіб, які потім зумовлюють об'єднання людей за релігійними поглядами. Постсекулярна релігія не така чітка, як релігія епохи модерну й раніших епох. На базі традиційних релігій виникають релігійні субкультури, що приймають вірування інших релігій, допускають широке трактування догматів. Релігія стає більше засобом самоідентифікації, ніж базисом для норм поведінки. Цьому сприяє легкий доступ до інформації, зокрема через інтернет. Деякі дослідники стверджують, що релігія здатна подолати індивідуалізм західного зразка, стати об'єднавчим фактором для протистояння расизму чи іншим формам дискримінації.

Освіта в сучасних демократичних державах здебільшого заперечує релігійну складову, за винятком надання поверхневих знань про світові релігії та їхній вплив на історію й культуру. Це часто призводить до того, що молоді люди не забезпечені інформацією про релігії достатньою мірою, щоб розуміти й критично оцінювати пов'язані з ними дилеми та конфлікти. В європейському контексті ісламофобія зумовила загострення проблеми ставлення до учнів, які належать до релігійних меншин. Так, вимоги не демонструвати належності до тієї чи іншої релігії своїм виглядом (наприклад, носіння хіджабу) кидають виклик принципу рівності здобувачів освіти. З огляду на це висловлюються думки, що релігієзнавство повинне викладатися в школах на рівні з іншими предметами.

Історія Редагувати

Статуя бога Шіви над буденним міським кварталом у Мурдешварі, Індія

Початком панування секуляризму в європейській культурі епохи модерну переважно вважається твердження про «смерть Бога» в «Веселій науці» Фрідріха Ніцше. В теології секуляризм утвердився в 60-х роках ХХ століття, коли американські теологи Габріель Ваханян, Гарві Кокс, Шуберт Огден, Томас Альтицер, Віктор Гамільтон, Пол Ван-Бюрен оголосили про програми розробки «теології безрелігійного християнства» і «теології мертвого Бога».

Ідейні витоки постсекуляризму вбачаються в працях німецького теолога Дітріха Бонхеффера 1940-х років, зібраних потім у «Листи й статті з в'язниці», де стверджувалося, що світ досягнув «повноліття», за якого ідея Бога більше не може використовуватися для компенсації недостатності знань або можливостей людини. Завдяки науково-технічному прогресу людина стала самостійною, не потребуючи більше ідеї божественного втручання для свого життя в світі. Віра в Бога повинна реалізовуватися в житті без обрядовості. Замість віри в трансцедентного, всемогутнього та непізнаваного Бога, Бонхеффер пропонував реорганізувати християнство, щоб центральне місце в ньому займав історичний Ісус Христос як «тутешній» прояв Бога, що може бути пізнаний. Американський теолог Вільям Гамільтон у 1960-і стверджував, що «смерть Бога» так само релігійна, бо ставить на місце концепції Бога концепцію Його відсутності з тими ж функціями — слугувати джерелом священного. Наприклад, таким священним постає особиста свобода.

Перше відоме вживання терміна «постсекулярне» приписується американському соціологу Ендрю Грілі в 1966 році в статті «Після секулярності: суспільство нових спільнот, постхристиянський постскриптум». Юрген Габермас вважається популяризатором цього терміна для позначення нинішнього часу, в якому ідея розділення віри та знання показали свою неспроможність і моральну невдалість, тому виникає потреба шукати новий мирний діалог і терпиме співіснування між вірою і знанням. На думку Габермаса, релігійні люди та секуляристи не повинні розглядатися як взаємовиключні, а вчитися одні в одних і терпимо співіснувати. За твердженням Массімо Розаті, в постсекулярному суспільстві релігійні та світські перспективи перебувають на рівних підставах, а це означає, що теоретично вони мають рівне значення. Сучасні суспільства, які до недавнього часу вважали себе повністю світськими, повинні відповідним чином змінити свої системи цінностей, щоб належно пристосуватися до такого співіснування.

На погляд американського філософа Джона Капуто, викладений у книзі «Про релігію» (2001), постсекуляризм належить розглядати не як кінець секуляризму, а як його модифікацію, за якої не релігія повинна змінюватися під впливом нерелігійних людей, а нерелігійні люди повинні навчитися уживатися з незручними їм поглядами. Хосе Казанова пізніше підкреслював, що суть постсекуляризму полягає не в поверненні досекулярного стану; постсекулярний стан полягає в запереченні думки, що релігія дораціональна, а секуляризм раціональний.

Думка про хибність ігнорування релігійних поглядів громадян особливо набула популярності після терактів 11 вересня 2001 року та висвітлення теми ісламізації Європи. Австрійський і американський соціолог та теолог Пітер Бергер критикував термін «постсекуляризм» на підставі того, що він передбачає заміну з часом секуляризму постсекуляризмом. Проте релігія, на думку Бергера, ніколи й ніде не втрачала свого впливу цілком. Американський соціолог релігії Родні Старк вказував, що індивідуальна релігійність не тільки лишається високою, а в США за останні 150 років (станом на 2005 рік) навіть зросла. Також важлива проблема дослідження постсекуляризму полягає в тому, що він часто розглядається як протистояння християнства й атеїзму, проте постсекуляризм глобальний. Розі Брайдотті в статті «Незважаючи на часи: постсекулярний поворот у фемінізмі» (2008) запропонувала, що постсекуляризм може слугувати основою для лібералізму та фемінізму.

Назву «постсекуляризм» отримала також релігійність, наявна в деяких постмодерних художніх творах, зокрема Томаса Пінчона, Тоні Моррісон і Луїз Ердріч.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ . www.signandsight.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 24 жовтня 2020. 
  2. ↑ Радугин, А. А.; Радугина, А. О. (2017). Постсекуляризм - духовное основание эпохи постмодерна 1. Вестник Воронежского университета. с. 156–164. 
  3. Hjarvard, Stig (1 червня 2008). The mediatization of religion: A theory of the media as agents of religious change. Northern Lights: Film and Media Studies Yearbook (англ.) 6 (1). с. 9–26. doi:10.1386/nl.6.1.9_1. Процитовано 30 жовтня 2020. 
  4. Fatu-Tutoveanu, Andrada; Pintilescu, Corneliu (1 грудня 2012). . Journal for the Study of Religions and Ideologies 11 (33). с. 182. ISSN 1583-0039. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 30 жовтня 2020. 
  5. . www.sbl-site.org. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 30 жовтня 2020. 
  6. Kozlovic, Anton Karl. . Архів оригіналу за 14 серпня 2020. 
  7. (англ.). doi:10.3390/books978-3-03921-033-6. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 29 жовтня 2020. 
  8. Hodkinson, James; Horstkotte, Silke (1 вересня 2020). . Poetics Today (англ.) 41 (3). с. 317–326. ISSN 0333-5372. doi:10.1215/03335372-8519586. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020. 
  9. Caruana, John, 1966-; Cauchi, Mark, 1972-. Immanent frames : postsecular cinema between Malick and von Trier. Albany. ISBN 978-1-4384-7018-4. OCLC 1038717026. 
  10. religion and pop culture. Auckland Theology & Religious Studies (англ.). Процитовано 30 жовтня 2020. 
  11. Galer, Sophia Smith. Is it okay to hijack Catholic style?. www.bbc.com (англ.). Процитовано 30 жовтня 2020. 
  12. . Reset DOC (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020. 
  13. (англ.). BRILL. 17 травня 2010. с. 117–119. ISBN 978-90-04-19371-0. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020. 
  14. ↑ Braidotti, Rosi (1 листопада 2008). . Theory, Culture & Society (англ.). doi:10.1177/0263276408095542. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 29 жовтня 2020. 
  15. Gearon, Liam (2014). The paradigms of contemporary religious education. Journal for the Study of Religion. 27 (1). с. 52–81. 
  16. Črnič, Aleš (20 грудня 2019). . Center for Educational Policy Studies Journal 9 (4). с. 5–9. ISSN 2232-2647. doi:10.26529/cepsj.845. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020. 
  17. Радугин, А. А.; Радугина, А. А. (2014). Постсекуляризм как мировоззренческая матрица общества постмодерна. Омский научный вестник. 3 (129). с. 85–88. 
  18. Bonhoeffer, Dietrich, 1906-1945. (1971). Letters and papers from prison; (вид. Enlarged ed). London,: SCM Press. ISBN 0-334-00889-1. OCLC 406159. 
  19. Hamilton, W. (1966). Radical Theology and the Death of God. Bobbs-Merrill Company. с. 29. 
  20. Beckford, James A. (2012). . Journal for the Scientific Study of Religion (англ.) 51 (1). с. 1–19. ISSN 1468-5906. doi:10.1111/j.1468-5906.2011.01625.x. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 29 жовтня 2020. 
  21. . Political Geography (англ.) 46. 1 травня 2015. с. 21–30. ISSN 0962-6298. doi:10.1016/j.polgeo.2014.10.006. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020. 
  22. ROSATI, MASSIMO. (2020). MAKING OF A POSTSECULAR SOCIETY : a durkheimian approach to memory, pluralism and religion in... turkey.. [S.l.]: ROUTLEDGE. ISBN 0-367-59982-1. OCLC 1156993838. 
  23. Caputo, John D. (3 вересня 2018). On Religion (англ.) (вид. 2). Routledge. ISBN 978-1-315-19780-7. doi:10.4324/9781315197807. 
  24. Affairs, Berkley Center for Religion, Peace and World. . berkleycenter.georgetown.edu (англ.). Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 29 жовтня 2020. 
  25. Бергер, П. (2011). Недоработанная концепция // Религиоведческие исследования = Researches in Religious Studies. 1-2 (5-6). с. 103–110. 
  26. Finke, Professor of Sociology Roger; Finke, Roger; Stark, Rodney (2005). (англ.). Rutgers University Press. ISBN 978-0-8135-3553-1. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020. 
  27. McClure, John A., 1945- (2007). Partial faiths : postsecular fiction in the age of Pynchon and Morrison. Athens: University of Georgia Press. ISBN 978-0-8203-3660-2. OCLC 608820269. 

Література Редагувати

  • Exploring the Postsecular: The Religious, the Political and the Urban. BRILL, 2010. 424 p.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Postsekulyari zm zbirna nazva naukovih teorij yaki stverdzhuyut pro suttyevij vpliv religijnih viruvan i praktik v suchasnomu suspilstvi neobhidnist konstruktivnoyi vzayemodiyi mizh religijnoyu ta svitskoyu sferami zhittya Protilezhnij sekulyarizmu yak sistemi poglyadiv yaki stverdzhuyut pro neobhidnist nevtruchannya religiyi v politiku nauku osobiste zhittya i t d Vinik u seredovishi amerikanskih i nimeckih teologiv u seredini XX st Postsekulyarizm poshirivsya peredusim u sociologiyi politologiyi religiyeznavstvi mistectvoznavstvi literaturoznavstvi j pedagogici Takozh postsekulyarizmom nazivayetsya stan suspilstva epohi postmodernu za yakogo isnuye zv yazok svitskoyi ta religijnoyi sfer Papa Rimskij Francisk na zustrichi z brazilskim politikom Mishelem Ternerom 2013 r Zmist 1 Harakteristiki postsekulyarnogo suspilstva 2 Istoriya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaHarakteristiki postsekulyarnogo suspilstva Redaguvati nbsp Svitski zahodi chasom mayut risi religijnih Festival Defqon 2010 r Filosofiya sekulyarizmu stverdzhuye sho isnuvannya nadprirodnih sil principovo nemozhlivo dovesti yaksho ci sili j isnuyut to voni nedostupni vivchennyu V takomu razi suspilstvo ne potrebuye religiyi dlya piznavalnoyi ta socialno praktichnoyi diyalnosti v yakih mozhe cilkom spiratisya na nauku Religiya postaye individualnoyu spravoyu sho ne povinna vtruchatisya v politiku osvitu tosho i voni zi svogo boku takozh Postsekulyarizm zhe dotrimuyetsya dumki sho organizovana religijna aktivnist v yakij nebud formi neobhidna dlya zdorovogo funkcionuvannya suspilstva sho svitska ta religijna sferi povinni vzayemodiyati Postsekulyarizm mozhe rozumitisya yak etap rozvitku Zahidnoyi kulturi i vimir svitoglyadu postmodernogo suspilstva Zgidno z Yurgenom Gabermasom postsekulyarizm nastaye v suspilstvah yaki projshli stadiyu sekulyarizaciyi modernogo zrazka Postsekulyarne suspilstvo ne zaperechuye rozdilennya svitskoyi sferi z religijnoyu ale dopuskaye yih vzayemoproniknennya Svitska vlada cherez religiyu otrimuye glibshij kontrol nad gromadyanami a religijni organizaciyi otrimuyut zmogu vplivati na svitsku vladu 1 V toj zhe chas u deyakih aspektah sekulyarizaciya silnishaye Tak dedali shirshe derzhavne viznannya odnostatevih shlyubiv konfliktuye z religijnimi principami zokrema islamu ta hristiyanstva 2 Mas media sluguyut efektivnim translyatorom tekstiv abo propovidej tradicijnih religij visvitlyuyut religijni dijstva 3 Tvori masovoyi kulturi taki yak kinofilmi shiroko poslugovuyutsya obrazami j syuzhetami vzyatimi zi svitovih religij zavojovuyut uvagu auditoriyi zvertayuchis do zagalnovidomih vidomostej ukorinenih u kulturi 4 Biblijni alyuziyi odni z najpomitnishih osoblivo alyuziyi na Spasitelya ta Satanu sho proslidkovuyutsya v takih tvorah yak Hroniki Narniyi Matricya 5 Shalenij Maks v supergeroyichnij fantastici de analogom Hrista postaye napriklad Supermen Primitno sho v suchasnij kulturi v roli Spasitelya dovoli chasto mozhe postavati zhinka sho ne vlastivo tradicijnim kulturam Tak Spasitelkoyu ye Ellen Ripli z franshizi pro Chuzhogo 6 Suspilstvo krim togo regulyarno porodzhuye praktiki sho ne buvshi religijnimi za pohodzhennyam stayut analogami religijnih Ce stosuyetsya peredusim viniknennya svitskoyi sakralnosti Tak tvori suchasnogo mistectva prodovzhuyut nabuvati statusu svyashennih zoseredzhuvati lyudej navkolo sebe podibno do religijnih svyatin Krim togo mistectvo poslugovuyetsya deyakimi religijnimi terminami na kshtalt aura Muzeyi chi vistavkovi zali postayut suchasnimi analogami hramiv z vidpovidnoyu specifichnoyu povedinkoyu kotroyi povinni dotrimuvatisya vidviduvachi 7 Skandalni performansi stvoryuyut analogi religijnogo yurodstva 8 Kinematograf i mas media vzagali chasto zaminyuyut vidvidannya religijnih dijstv svoyeridnimi svitskimi misteriyami koli v seansah sprijmannya hudozhnih obraziv lyudi otrimuyut v naochnih formah abstraktni ideyi 9 Religijni obrazi mozhut sluguvati proobrazami dlya modi Napriklad v deyakih zahidnih kolekciyah odyagu interpretuyetsya kanonichnij viglyad svyatih Bogorodici yangoliv demoniv svyashennosluzhiteliv 10 sami tvori religijnogo mistectva vikoristovuyutsya v oformlenni odyagu j aksesuariv 11 Charlz Tajlor pisav sho religiya vtrachaye zv yazok z nacionalnoyu politichnoyu identichnistyu ta dedali fragmentuyetsya Svitski instituti teper dozvolyayut svobodu virospovidannya sho robit vpliv religiyi navit silnishim nizh ranishe adzhe kozhna lyudina mozhe obrati tu religiyu sho zadovilnyaye yiyi potrebi 12 Za postsekulyarnogo stanu suspilstva religiya staye individualnoyu tomu transformuye suspilstvo z jogo mikrorivnya viroblyayuchi spershu strategiyi povedinki okremih osib yaki potim zumovlyuyut ob yednannya lyudej za religijnimi poglyadami 13 Postsekulyarna religiya ne taka chitka yak religiya epohi modernu j ranishih epoh Na bazi tradicijnih religij vinikayut religijni subkulturi sho prijmayut viruvannya inshih religij dopuskayut shiroke traktuvannya dogmativ Religiya staye bilshe zasobom samoidentifikaciyi nizh bazisom dlya norm povedinki Comu spriyaye legkij dostup do informaciyi zokrema cherez internet 2 Deyaki doslidniki stverdzhuyut sho religiya zdatna podolati individualizm zahidnogo zrazka stati ob yednavchim faktorom dlya protistoyannya rasizmu chi inshim formam diskriminaciyi 14 Osvita v suchasnih demokratichnih derzhavah zdebilshogo zaperechuye religijnu skladovu za vinyatkom nadannya poverhnevih znan pro svitovi religiyi ta yihnij vpliv na istoriyu j kulturu 15 Ce chasto prizvodit do togo sho molodi lyudi ne zabezpecheni informaciyeyu pro religiyi dostatnoyu miroyu shob rozumiti j kritichno ocinyuvati pov yazani z nimi dilemi ta konflikti V yevropejskomu konteksti islamofobiya zumovila zagostrennya problemi stavlennya do uchniv yaki nalezhat do religijnih menshin Tak vimogi ne demonstruvati nalezhnosti do tiyeyi chi inshoyi religiyi svoyim viglyadom napriklad nosinnya hidzhabu kidayut viklik principu rivnosti zdobuvachiv osviti Z oglyadu na ce vislovlyuyutsya dumki sho religiyeznavstvo povinne vikladatisya v shkolah na rivni z inshimi predmetami 16 Istoriya Redaguvati nbsp Statuya boga Shivi nad budennim miskim kvartalom u Murdeshvari IndiyaPochatkom panuvannya sekulyarizmu v yevropejskij kulturi epohi modernu perevazhno vvazhayetsya tverdzhennya pro smert Boga v Veselij nauci Fridriha Nicshe V teologiyi sekulyarizm utverdivsya v 60 h rokah HH stolittya koli amerikanski teologi Gabriel Vahanyan Garvi Koks Shubert Ogden Tomas Alticer Viktor Gamilton Pol Van Byuren ogolosili pro programi rozrobki teologiyi bezreligijnogo hristiyanstva i teologiyi mertvogo Boga 17 Idejni vitoki postsekulyarizmu vbachayutsya v pracyah nimeckogo teologa Ditriha Bonheffera 1940 h rokiv zibranih potim u Listi j statti z v yaznici de stverdzhuvalosya sho svit dosyagnuv povnolittya za yakogo ideya Boga bilshe ne mozhe vikoristovuvatisya dlya kompensaciyi nedostatnosti znan abo mozhlivostej lyudini Zavdyaki naukovo tehnichnomu progresu lyudina stala samostijnoyu ne potrebuyuchi bilshe ideyi bozhestvennogo vtruchannya dlya svogo zhittya v sviti Vira v Boga povinna realizovuvatisya v zhitti bez obryadovosti Zamist viri v transcedentnogo vsemogutnogo ta nepiznavanogo Boga Bonheffer proponuvav reorganizuvati hristiyanstvo shob centralne misce v nomu zajmav istorichnij Isus Hristos yak tuteshnij proyav Boga sho mozhe buti piznanij 18 Amerikanskij teolog Vilyam Gamilton u 1960 i stverdzhuvav sho smert Boga tak samo religijna bo stavit na misce koncepciyi Boga koncepciyu Jogo vidsutnosti z timi zh funkciyami sluguvati dzherelom svyashennogo Napriklad takim svyashennim postaye osobista svoboda 19 Pershe vidome vzhivannya termina postsekulyarne pripisuyetsya amerikanskomu sociologu Endryu Grili v 1966 roci v statti Pislya sekulyarnosti suspilstvo novih spilnot posthristiyanskij postskriptum 20 Yurgen Gabermas vvazhayetsya populyarizatorom cogo termina dlya poznachennya ninishnogo chasu v yakomu ideya rozdilennya viri ta znannya pokazali svoyu nespromozhnist i moralnu nevdalist tomu vinikaye potreba shukati novij mirnij dialog i terpime spivisnuvannya mizh viroyu i znannyam Na dumku Gabermasa religijni lyudi ta sekulyaristi ne povinni rozglyadatisya yak vzayemoviklyuchni a vchitisya odni v odnih i terpimo spivisnuvati 21 Za tverdzhennyam Massimo Rozati v postsekulyarnomu suspilstvi religijni ta svitski perspektivi perebuvayut na rivnih pidstavah a ce oznachaye sho teoretichno voni mayut rivne znachennya Suchasni suspilstva yaki do nedavnogo chasu vvazhali sebe povnistyu svitskimi povinni vidpovidnim chinom zminiti svoyi sistemi cinnostej shob nalezhno pristosuvatisya do takogo spivisnuvannya 22 Na poglyad amerikanskogo filosofa Dzhona Kaputo vikladenij u knizi Pro religiyu 2001 postsekulyarizm nalezhit rozglyadati ne yak kinec sekulyarizmu a yak jogo modifikaciyu za yakoyi ne religiya povinna zminyuvatisya pid vplivom nereligijnih lyudej a nereligijni lyudi povinni navchitisya uzhivatisya z nezruchnimi yim poglyadami 23 Hose Kazanova piznishe pidkreslyuvav sho sut postsekulyarizmu polyagaye ne v povernenni dosekulyarnogo stanu postsekulyarnij stan polyagaye v zaperechenni dumki sho religiya doracionalna a sekulyarizm racionalnij 24 Dumka pro hibnist ignoruvannya religijnih poglyadiv gromadyan osoblivo nabula populyarnosti pislya teraktiv 11 veresnya 2001 roku ta visvitlennya temi islamizaciyi Yevropi 1 Avstrijskij i amerikanskij sociolog ta teolog Piter Berger kritikuvav termin postsekulyarizm na pidstavi togo sho vin peredbachaye zaminu z chasom sekulyarizmu postsekulyarizmom Prote religiya na dumku Bergera nikoli j nide ne vtrachala svogo vplivu cilkom 25 Amerikanskij sociolog religiyi Rodni Stark vkazuvav sho individualna religijnist ne tilki lishayetsya visokoyu a v SShA za ostanni 150 rokiv stanom na 2005 rik navit zrosla Takozh vazhliva problema doslidzhennya postsekulyarizmu polyagaye v tomu sho vin chasto rozglyadayetsya yak protistoyannya hristiyanstva j ateyizmu prote postsekulyarizm globalnij 26 Rozi Brajdotti v statti Nezvazhayuchi na chasi postsekulyarnij povorot u feminizmi 2008 zaproponuvala sho postsekulyarizm mozhe sluguvati osnovoyu dlya liberalizmu ta feminizmu 14 Nazvu postsekulyarizm otrimala takozh religijnist nayavna v deyakih postmodernih hudozhnih tvorah zokrema Tomasa Pinchona Toni Morrison i Luyiz Erdrich 27 Div takozh RedaguvatiMetamodernizm Klapteva religiyaPrimitki Redaguvati a b Jurgen Habermas Notes on a post secular society 18 06 2008 signandsight www signandsight com Arhiv originalu za 9 listopada 2020 Procitovano 24 zhovtnya 2020 a b Radugin A A Radugina A O 2017 Postsekulyarizm duhovnoe osnovanie epohi postmoderna 1 Vestnik Voronezhskogo universiteta s 156 164 Hjarvard Stig 1 chervnya 2008 The mediatization of religion A theory of the media as agents of religious change Northern Lights Film and Media Studies Yearbook angl 6 1 s 9 26 doi 10 1386 nl 6 1 9 1 Procitovano 30 zhovtnya 2020 Fatu Tutoveanu Andrada Pintilescu Corneliu 1 grudnya 2012 Religious Avatars and Implicit Religion Recycling Myths and Religious Patterns within Contemporary U S Popular Culture Journal for the Study of Religions and Ideologies 11 33 s 182 ISSN 1583 0039 Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 30 zhovtnya 2020 SBL Publications www sbl site org Arhiv originalu za 7 listopada 2020 Procitovano 30 zhovtnya 2020 Kozlovic Anton Karl The Christ figure in Popular Films Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Religion and Art angl doi 10 3390 books978 3 03921 033 6 Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2020 Hodkinson James Horstkotte Silke 1 veresnya 2020 Introducing the PostsecularFrom Conceptual Beginnings to Cultural Theory Poetics Today angl 41 3 s 317 326 ISSN 0333 5372 doi 10 1215 03335372 8519586 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2020 Caruana John 1966 Cauchi Mark 1972 Immanent frames postsecular cinema between Malick and von Trier Albany ISBN 978 1 4384 7018 4 OCLC 1038717026 religion and pop culture Auckland Theology amp Religious Studies angl Procitovano 30 zhovtnya 2020 Galer Sophia Smith Is it okay to hijack Catholic style www bbc com angl Procitovano 30 zhovtnya 2020 Secularism Post Secularism Religion and the Open Society Reset DOC angl Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 24 zhovtnya 2020 Exploring the Postsecular The Religious the Political and the Urban angl BRILL 17 travnya 2010 s 117 119 ISBN 978 90 04 19371 0 Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2020 a b Braidotti Rosi 1 listopada 2008 In Spite of the Times The Postsecular Turn in Feminism Theory Culture amp Society angl doi 10 1177 0263276408095542 Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2020 Gearon Liam 2014 The paradigms of contemporary religious education Journal for the Study of Religion 27 1 s 52 81 Crnic Ales 20 grudnya 2019 Religion Education and the Challenges of Contemporary Societies Center for Educational Policy Studies Journal 9 4 s 5 9 ISSN 2232 2647 doi 10 26529 cepsj 845 Arhiv originalu za 5 listopada 2020 Procitovano 31 zhovtnya 2020 Radugin A A Radugina A A 2014 Postsekulyarizm kak mirovozzrencheskaya matrica obshestva postmoderna Omskij nauchnyj vestnik 3 129 s 85 88 Bonhoeffer Dietrich 1906 1945 1971 Letters and papers from prison vid Enlarged ed London SCM Press ISBN 0 334 00889 1 OCLC 406159 Hamilton W 1966 Radical Theology and the Death of God Bobbs Merrill Company s 29 Beckford James A 2012 SSSR Presidential Address Public Religions and the Postsecular Critical Reflections Journal for the Scientific Study of Religion angl 51 1 s 1 19 ISSN 1468 5906 doi 10 1111 j 1468 5906 2011 01625 x Arhiv originalu za 11 lyutogo 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2020 Post secular geographies and the problem of pluralism Religion and everyday life in Istanbul Turkey Political Geography angl 46 1 travnya 2015 s 21 30 ISSN 0962 6298 doi 10 1016 j polgeo 2014 10 006 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 24 zhovtnya 2020 ROSATI MASSIMO 2020 MAKING OF A POSTSECULAR SOCIETY a durkheimian approach to memory pluralism and religion in turkey S l ROUTLEDGE ISBN 0 367 59982 1 OCLC 1156993838 Caputo John D 3 veresnya 2018 On Religion angl vid 2 Routledge ISBN 978 1 315 19780 7 doi 10 4324 9781315197807 Affairs Berkley Center for Religion Peace and World Exploring the Postsecular Three Meanings of The Secular and Their Possible Transcendence berkleycenter georgetown edu angl Arhiv originalu za 2 kvitnya 2016 Procitovano 29 zhovtnya 2020 Berger P 2011 Nedorabotannaya koncepciya Religiovedcheskie issledovaniya Researches in Religious Studies 1 2 5 6 s 103 110 Finke Professor of Sociology Roger Finke Roger Stark Rodney 2005 The Churching of America 1776 2005 Winners and Losers in Our Religious Economy angl Rutgers University Press ISBN 978 0 8135 3553 1 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2020 McClure John A 1945 2007 Partial faiths postsecular fiction in the age of Pynchon and Morrison Athens University of Georgia Press ISBN 978 0 8203 3660 2 OCLC 608820269 Literatura RedaguvatiExploring the Postsecular The Religious the Political and the Urban BRILL 2010 424 p Posilannya RedaguvatiNotes on a post secular society Arhivovano 9 listopada 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Postsekulyarizm amp oldid 34955036