Поль Пенлеве (фр. Paul Painlevé; 5 грудня 1863 — 29 жовтня 1933) — французький математик і політик, доктор математичних наук (1887), член Паризької академії наук (1900), член-кореспондент АН СРСР (з 1924), двічі був прем'єр-міністром Третьої Республіки: 12 вересня — 13 листопада 1917 і 17 квітня — 22 листопада 1925. Є одним з творців аналітичної теорії диференціальних рівнянь
| Поль Пенлеве | |
|---|---|
| фр. Paul Painlevé | |
| Народився | 5 грудня 1863[…] Париж, Франція |
| Помер | 29 жовтня 1933[…] (69 років) Париж, Франція |
| Поховання | |
| Країна | Франція |
| Діяльність | математик, політик, професор, викладач університету |
| Alma mater | Вища нормальна школа |
| Заклад | Університет науки та технології Лілль I факультет природничих наук Паризького університетуd Політехнічна школа Колеж де Франс Вища нормальна школа Паризький університет |
| Посада | депутат Національної асамблеї Франції, голова Ради міністрів Франціїd, голова Ради міністрів Франціїd і президент |
| Вчителі | Еміль Пікар |
| Аспіранти, докторанти | П'єр Фату Auguste Boulangerd René Garnierd Ernest Esclangond Henri Dulacd Ludovic Zorettid |
| Членство | Ліга прав людиниd Французька академія наук Шведська королівська академія наук Угорська академія наук Російська академія наук Академія моральних і політичних наук Instituto de Estudios Catalanesd |
| Відомий завдяки: | Теорії диференціальних рівнянь |
| Діти | Jean Painlevéd |
| Нагороди | |
Роботи у Вікіджерелах Поль Пенлеве у Вікісховищі |
Біографічні дані Редагувати
Поль Пенлеве народився в Парижі. Випускник Ліцею Людовіка Великого, закінчив Вищу нормальну школу в Парижі (1886) і отримав ступінь доктора математики в 1887 після завершення періоду навчання в Геттінгенському університеті (Німеччина) у Фелікса Клейна і Германа Шварца.
В 1887—1892 працював професором математики в Лілльському університеті. Після повернення до Парижа в 1892 викладав на Факультеті наук і в Політехнічній школі. З 1896 читав курс лекцій у Колеж де Франс, а з наступного року, у Вищій нормальній школі. В 1906 був обраний депутатом парламенту від Парижа. Працював також в Сорбонні і Вищій школі аеронавтики (1909).
Пенлеве виявляв великий інтерес до машинобудування, і сприяв розвитку його нової галузі — авіації. У 1908 році він став першим пасажиром літака Вілбера Райта, який влаштовував показові польоти в Парижі. У 1909 році Поль Пенлеве створив перший університетський курс з аеронавтики.
У наступні роки Пенлеве відійшов від науки і зайнявся політикою. Займав пост міністра освіти і винаходів (1915—1916) в уряді Бріана, пізніше став військовим міністром в кабінеті Рібо (березень — вересень 1917). Двічі обіймав посаду прем'єр-міністра Франції: у вересні-листопаді 1917 р. (змінив Жоржа Клемансо) і в квітні-листопаді 1925 року. Між цими періодами був головою палати депутатів, а після відставки О.Мільєрана брав участь в президентських виборах кандидатом від лівих сил, але програв (президентом було обрано Гастона Думерга).
Обіймав посади військового міністра у 1926 і 1928, міністра авіації в 1930—1931 і 1932—1933.
Помер Пенлеве в Парижі 29 жовтня 1933.
Наукові досягнення Редагувати
Основні дослідження відносяться до раціональної механіки, теорії функцій, аналітичної теорії диференціальних рівнянь, теорії авіації, одним з основоположників якої у Франції він є. У математиці і механіці ставив найважчі задачі. Ввів біуніформні перетворення при вивченні алгебраїчних ліній і поверхонь, досліджував особливі точки диференціальних рівнянь, вивчав умови рівноваги для тих випадків, коли силова функція не проходить через максимум. Застосував теорію безперервних груп до проблем теорії функцій. Зробив істотний внесок у розвиток теореми Коші-Ліпшиця для диференціальних рівнянь. Низка робіт присвячена філософії науки.
Більша частина робіт Пенлеве в галузі фізики (пов'язані з чорними дірами) набагато випередила свій час і стала зрозумілою і оціненою тільки через тридцять років після його смерті.
Бібліографія Редагувати
- Painlevé, P. Leçons sur la théorie analytique des équations différentielles, professées a Stockholm, Paris, 1897.
- Painlevé P. Mémoire sur les équations différentielles dont l'intégrale générale est uniforme // Bull. Soc. Math. France, vol. 28, 1900, p. 201-261
Вшанування пам'яті Редагувати
- На честь П. Пенлеве вЛатинському кварталі Парижа названо сквер, на якому встановлена меморіальна табличка про політика-вченого.
- Авіаносець Painlevé (закладено в 1938, будівництво не було завершене) названо на його честь.
- Астероїд 953 Пенлева названо на його честь.
Примітки Редагувати
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор
- ↑ Sycomore / Assemblée nationale
- ↑ Пенлеве Поль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- Французька академія наук — 1666.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- http://www.numdam.org/item/10.24033/asens.644.pdf
- https://ageron.users.lmno.cnrs.fr/Zoretti.pdf
- http://apmembres2.iec.cat/detall.aspx?pkMembrePLE=11
- Боголюбов А. Н., 1983. — С. 367.
- Боголюбов А. Н., 1983. — С. 368.
- Norman Polmar; Minoru Genda (2006). Aircraft Carriers: A History of Carrier Aviation and Its Influence on World Events. Washington, DC: Potomac Books, Inc. с. 86. ISBN 978-1-57488-664-1. Процитовано 9 вересня 2011.
- Schmadel, Lutz D.; International Astronomical Union (2003). Dictionary of minor planet names. Berlin; New York: Springer-Verlag. с. 84. ISBN 978-3-540-00238-3. Процитовано 9 вересня 2011.
Джерела Редагувати
- Рубинский Ю. И. Тревожные годы Франции. Борьба классов и партий от Версаля до Мюнхена (1919 1939). — М.: Мысль, 1973. — 456 с.
- Боголюбов Алексей Николаевич. Математики. Механики. Биографический справочник. — Киев : «Наукова думка», 1983. — С. 367—368. — 50 000 прим. (рос.)
- O'Connor, John J.; Robertson, Edmund F. Paul Painlevé, MacTutor History of Mathematics archive, University of St Andrews.
Посилання Редагувати
- Paul Painlevé на сторінках проекту «Математична генеалогія» (англ.)
- Paul Painlevé на сайті Лілльського університету (фр.)