www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хрест Свободи ест Vabadusrist де факто вища державна нагорода Естонської Республіки ест VabadusristКраїна ЕстоніяТип від

Хрест Свободи

Хрест Свободи (ест. Vabadusrist) — де-факто вища державна нагорода Естонської Республіки.

Хрест Свободи
ест. Vabadusrist
Країна  Естонія
Тип відзнака[d] і військова нагорода
Статус не вручається
Нагородження
Засновано: 24 лютого 1919
Перше: 2 серпня 1919
Останнє: 18 грудня 1925
Нагороджені:
Категорія:Кавалери ордена Хреста Свободи (Естонія) (49)
Черговість
Старша нагорода не має
Молодша нагорода Орден Державного герба
 Хрест Свободи у Вікісховищі

Історія Редагувати

Хрест Свободи заснований 24 лютого 1919 року для нагородження людей, що відзначилися в Визвольній війні, в трьох класах, по три ступеня в кожному класі. I клас (хрести з білою емаллю) призначався для нагородження за військових заслуги. II клас (хрести з чорною емаллю) — за особисту військову доблесть. ІІІ клас (хрести з синьою емаллю) — за громадянські заслуги.

Згідно із законом про нагороди Естонії від 19 грудня 2007 року, хрест Свободи є найвищою військовою нагородою Естонії.

Хрест Свободи Естонії оформив художник Ніколай Трійк. Прикладами, на думку геральдистів, послужили Хрест Свободи Фінляндії (закована в лати рука з мечем, зображена також на історичному гербі Карелії) та хрест великих магістрів Тевтонського ордену (хрест-потент із подовженою вертикальною лінією). Як кольори хрестів, так і кольори стрічок (у кожного класу різний колір) було витримано у кольорах естонського національного прапора — білий, чорний та синій. Центральний медальйон хрестів ІІ класу, що вручаються за особисту хоробрість, покривався емаллю червоного кольору, символізуючи пролиту в боях кров.

Перше нагородження хрестом Свободи відбулося 2 серпня 1919 року, коли хрестами І класу було нагороджено 7 військовослужбовців армії США з американської адміністрації за надання допомоги Естонії. 5 серпня 1919 року хрестом Свободи I класу І ступеня було відзначено французьку фортецю Верден за героїзм її захисників під час Першої світової війни. Масові нагородження орденом почалися лютому 1920 року, відразу після закінчення Визвольної війни. Орденом нагороджувалися як громадяни Естонії, так і іноземці.

Усього було вручено 3225 хрестів Свободи різних ступенів, кавалерами стали 3126 осіб, деякі з них нагороджені неодноразово. Дев'ять осіб отримали по три хрести різних класів і ступенів. Ще 76 осіб удостоєні двох хрестів різних класів. Повторне нагородження одним і тим же хрестом (того ж класу та ступеня) не передбачалося, але в результаті різних непорозумінь такі випадки мали місце: одна людина отримала два хрести І класу ІІІ ступеня (за військові заслуги) та 12 осіб отримали по два хрести ІІ класу ІІІ ступеня (за особисту хоробрість).

Хрестом І класу І ступеня нагороджено 43 особи, хрестом ІІІ класу І ступеня — 111 осіб (деякі, як майбутній президент Естонії Костянтин Пятс та генерал Йохан Лайдонер, при цьому отримали обидві названі нагороди). Хрестом ІІ класу І ступеня (вищою нагородою за особисту хоробрість) ніхто не був нагороджений, ІІ ступінь того ж класу отримали всього 29 осіб, ІІІ ступінь— 2247 осіб.

Усього нагороджено естонських громадян — 2076 осіб, які отримали 2152 хрести. Іноземців — 1050 осіб із 16 держав, які отримали 1073 хрести. Серед нагороджених іноземців був Вінстон Черчилль, однак він, як і деякі інші, відмовився прийняти нагороду.

Законом від 19 червня 1925 року парламент Естонії ухвалив рішення про припинення нагородження хрестом Свободи. Відновлення нагороджень можливе у разі вступу Естонії у збройний конфлікт із зовнішнім ворогом, який загрожує незалежності Естонії. Останнім кавалером став капітан Едгар-Теодор Сусі, нагороджений 18 грудня 1925 хрестом II класу 3-го ступеня.

Нагородження хрестом Свободи надавало кавалеру низку привілеїв: грошову виплату, видачу безкоштовного земельного наділу, звільнення від плати за навчання у навчальних закладах, переважне право на зайняття посад на державній службі.

Після окупації радянськими військами території Естонії військовий міністр і командувач військ Естонії 26 липня 1940 року наказали володарям нагороди припинити носіння хреста Свободи.

Під час німецької окупації німецька окупаційна адміністрація 24 лютого 1942 дозволила кавалерам хреста Свободи носити цю нагороду.

Після розпаду СРСР у 1991 році та відновлення незалежності Естонської Республіки естонський уряд знову встановив низку пільг для кавалерів хреста Свободи, проте на той час живих володарів цієї нагороди було вже дуже мало. Останнім живим з естонських кавалерів хреста Свободи став Карл Яанус[et], який помер у 2000 році у віці ста років і похований з військовими почестями на цвинтарі Піліствері.

Хрест Свободи є головним елементом оформлення пам'ятника Перемоги у Визвольній війні у Таллінні.

Знаки ордена Редагувати

І ступінь ІІ ступінь ІІІ ступінь
I клас
II клас
III клас

Примітки Редагувати

  1. Decorations Act (passed by the Riigikogu on 19 December 2007) [ 20 вересня 2021 у Wayback Machine.] (ест.)

Література Редагувати

  • Jaak Pihlak, Mati Strauss, Ain Krillo . Eesti Vabaduse Risti kavalerid / Koostaja Jaak Pihlak. — Viljandi, 2016. — 912 lk. — ISBN 978-9949-38-854-7 .
  • Walter, Hannes . Eesti teenetemärgid. Estonian orders and decorations. — Tallinn: Miniplast Pluss, 1998. — 396 lk. — ISBN 9985-9001-7-0 .(ест.)(англ.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hrest Svobodi est Vabadusrist de fakto visha derzhavna nagoroda Estonskoyi Respubliki Hrest Svobodiest VabadusristKrayina EstoniyaTip vidznaka d i vijskova nagorodaStatus ne vruchayetsyaNagorodzhennyaZasnovano 24 lyutogo 1919Pershe 2 serpnya 1919Ostannye 18 grudnya 1925Nagorodzheni Kategoriya Kavaleri ordena Hresta Svobodi Estoniya 49 ChergovistStarsha nagoroda ne mayeMolodsha nagoroda Orden Derzhavnogo gerba Hrest Svobodi u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Znaki ordena 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiHrest Svobodi zasnovanij 24 lyutogo 1919 roku dlya nagorodzhennya lyudej sho vidznachilisya v Vizvolnij vijni v troh klasah po tri stupenya v kozhnomu klasi I klas hresti z biloyu emallyu priznachavsya dlya nagorodzhennya za vijskovih zaslugi II klas hresti z chornoyu emallyu za osobistu vijskovu doblest III klas hresti z sinoyu emallyu za gromadyanski zaslugi Zgidno iz zakonom pro nagorodi Estoniyi vid 19 grudnya 2007 roku hrest Svobodi ye najvishoyu vijskovoyu nagorodoyu Estoniyi 1 Hrest Svobodi Estoniyi oformiv hudozhnik Nikolaj Trijk Prikladami na dumku geraldistiv posluzhili Hrest Svobodi Finlyandiyi zakovana v lati ruka z mechem zobrazhena takozh na istorichnomu gerbi Kareliyi ta hrest velikih magistriv Tevtonskogo ordenu hrest potent iz podovzhenoyu vertikalnoyu liniyeyu Yak kolori hrestiv tak i kolori strichok u kozhnogo klasu riznij kolir bulo vitrimano u kolorah estonskogo nacionalnogo prapora bilij chornij ta sinij Centralnij medaljon hrestiv II klasu sho vruchayutsya za osobistu horobrist pokrivavsya emallyu chervonogo koloru simvolizuyuchi prolitu v boyah krov Pershe nagorodzhennya hrestom Svobodi vidbulosya 2 serpnya 1919 roku koli hrestami I klasu bulo nagorodzheno 7 vijskovosluzhbovciv armiyi SShA z amerikanskoyi administraciyi za nadannya dopomogi Estoniyi 5 serpnya 1919 roku hrestom Svobodi I klasu I stupenya bulo vidznacheno francuzku fortecyu Verden za geroyizm yiyi zahisnikiv pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Masovi nagorodzhennya ordenom pochalisya lyutomu 1920 roku vidrazu pislya zakinchennya Vizvolnoyi vijni Ordenom nagorodzhuvalisya yak gromadyani Estoniyi tak i inozemci Usogo bulo vrucheno 3225 hrestiv Svobodi riznih stupeniv kavalerami stali 3126 osib deyaki z nih nagorodzheni neodnorazovo Dev yat osib otrimali po tri hresti riznih klasiv i stupeniv She 76 osib udostoyeni dvoh hrestiv riznih klasiv Povtorne nagorodzhennya odnim i tim zhe hrestom togo zh klasu ta stupenya ne peredbachalosya ale v rezultati riznih neporozumin taki vipadki mali misce odna lyudina otrimala dva hresti I klasu III stupenya za vijskovi zaslugi ta 12 osib otrimali po dva hresti II klasu III stupenya za osobistu horobrist Hrestom I klasu I stupenya nagorodzheno 43 osobi hrestom III klasu I stupenya 111 osib deyaki yak majbutnij prezident Estoniyi Kostyantin Pyats ta general Johan Lajdoner pri comu otrimali obidvi nazvani nagorodi Hrestom II klasu I stupenya vishoyu nagorodoyu za osobistu horobrist nihto ne buv nagorodzhenij II stupin togo zh klasu otrimali vsogo 29 osib III stupin 2247 osib Usogo nagorodzheno estonskih gromadyan 2076 osib yaki otrimali 2152 hresti Inozemciv 1050 osib iz 16 derzhav yaki otrimali 1073 hresti Sered nagorodzhenih inozemciv buv Vinston Cherchill odnak vin yak i deyaki inshi vidmovivsya prijnyati nagorodu Zakonom vid 19 chervnya 1925 roku parlament Estoniyi uhvaliv rishennya pro pripinennya nagorodzhennya hrestom Svobodi Vidnovlennya nagorodzhen mozhlive u razi vstupu Estoniyi u zbrojnij konflikt iz zovnishnim vorogom yakij zagrozhuye nezalezhnosti Estoniyi Ostannim kavalerom stav kapitan Edgar Teodor Susi nagorodzhenij 18 grudnya 1925 hrestom II klasu 3 go stupenya Nagorodzhennya hrestom Svobodi nadavalo kavaleru nizku privileyiv groshovu viplatu vidachu bezkoshtovnogo zemelnogo nadilu zvilnennya vid plati za navchannya u navchalnih zakladah perevazhne pravo na zajnyattya posad na derzhavnij sluzhbi Pislya okupaciyi radyanskimi vijskami teritoriyi Estoniyi vijskovij ministr i komanduvach vijsk Estoniyi 26 lipnya 1940 roku nakazali volodaryam nagorodi pripiniti nosinnya hresta Svobodi Pid chas nimeckoyi okupaciyi nimecka okupacijna administraciya 24 lyutogo 1942 dozvolila kavaleram hresta Svobodi nositi cyu nagorodu Pislya rozpadu SRSR u 1991 roci ta vidnovlennya nezalezhnosti Estonskoyi Respubliki estonskij uryad znovu vstanoviv nizku pilg dlya kavaleriv hresta Svobodi prote na toj chas zhivih volodariv ciyeyi nagorodi bulo vzhe duzhe malo Ostannim zhivim z estonskih kavaleriv hresta Svobodi stav Karl Yaanus et yakij pomer u 2000 roci u vici sta rokiv i pohovanij z vijskovimi pochestyami na cvintari Pilistveri Hrest Svobodi ye golovnim elementom oformlennya pam yatnika Peremogi u Vizvolnij vijni u Tallinni Znaki ordena RedaguvatiI stupin II stupin III stupinI klas nbsp nbsp nbsp II klas nbsp nbsp nbsp III klas nbsp nbsp nbsp Primitki Redaguvati Decorations Act passed by the Riigikogu on 19 December 2007 Arhivovano 20 veresnya 2021 u Wayback Machine est Literatura RedaguvatiJaak Pihlak Mati Strauss Ain Krillo Eesti Vabaduse Risti kavalerid Koostaja Jaak Pihlak Viljandi 2016 912 lk ISBN 978 9949 38 854 7 Walter Hannes Eesti teenetemargid Estonian orders and decorations Tallinn Miniplast Pluss 1998 396 lk ISBN 9985 9001 7 0 est angl Posilannya RedaguvatiDerzhavni nagorodi Estoniyi ros Arhiv originalu za 24 kvitnya 2008 Procitovano 1 lipnya 2015 Derzhavni nagorodi Estoniyi est Prezident Estonskoyi Respubliki Procitovano 1 lipnya 2015 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hrest Svobodi amp oldid 37366437