www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полоничі село в Україні у Красненській селищній громаді Золочівського району Львівської області Орган місцевого самовряд

Полоничі

Полоничі — село в Україні, у Красненській селищній громаді Золочівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Красненська селищна громада. Населення становить 601 особа. Колишній орган місцевого самоврядування — Задвір'янська сільська рада, якій підпорядковувалися села Задвір'я, Богданівка та Полоничі. Від 2021 року ці села належать до Задвір'янського старостинського округу.

село Полоничі
Країна  Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Красненська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46040090130017629
Основні дані
Населення 601
Територія 77+78 км²
Площа 3,526 км²
Густота населення 170,45 осіб/км²
Поштовий індекс 80553
Телефонний код +380 3264
Географічні дані
Географічні координати 49°52′10″ пн. ш. 24°22′20″ сх. д. / 49.86944° пн. ш. 24.37222° сх. д. / 49.86944; 24.37222Координати: 49°52′10″ пн. ш. 24°22′20″ сх. д. / 49.86944° пн. ш. 24.37222° сх. д. / 49.86944; 24.37222
Середня висота
над рівнем моря 		221 м
Водойми р.Полтва
Відстань до
обласного центру 		45 км
Відстань до
районного центру 		53 км
Найближча залізнична станція Полоничі
Відстань до
залізничної станції 		1,6 км
Місцева влада
Адреса ради 80553, Львівська обл., Золочівський р-н, селище Красне, вул. Франка, 2а
Карта
Мапа

 Полоничі у Вікісховищі

Назва ред.

Правильна вимова назви села із наголосом на третьому складі, помилковим є, що трапляється, вживання висловлювання із наголосом на другому складі. У різних документальних даних назва села фіксується таким чином: Polonycze, Polonyce, Poloncze, Polonyczi, Polonice, Полоницы.

Географія ред.

Село Полоничі розташоване у західній частині Золочівського району на відстані 45 км від обласного центру, за 53 км від районного центру, на пагорбах серед заболочених колись рівнин. Нині у цій місцевості прокладені канали, які відводять зайві води до річки Полтви. Площа — 357,6 га.

З південної та західної сторони на відстані декількох кілометрів від села оточує смуга лісів. Вздовж південних меж села тече річка Полтва.

Село Полоничі знаходиться у лісостеповій зоні. Клімат помірний, пануючі вітри — північно-західні.

Населення ред.

Станом на 1 січня 1939 року у селі мешкало 1380 осіб, з них: 690 українців, 150 поляків, 500 латинників та 40 юдеїв. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкала 601 особа.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:

Мовний склад населення с. Полоничі
Мова Число ос. Відсоток
українська 599 99,66
російська 1 0,17
інші 1 0,17

Історія ред.

Рання історія ред.

Перша відома документальна згадка про Полоничі датується 3 травня 1445 року. Тоді шляхтич Миколай з Дідилова мав суперечку з кметем (вільним селянином) Курилом з королівського села Полоничі (лат. Svlyma nuncius a nobili Nicolao de Dzedzylow prorogavit primum terminum contra kurilo kmethonem Regalem de Polonycze actorem; ad unam septim. de consensu actoris), тобто з села королівської (державної) власності.

У податковому реєстрі 1515 року село Полоничі (пол. Polonyce) згадується як спалене.

В актах люстрації королівщин за 1570 рік згадується, що Полоничі (пол. Poloncze) мали 20 селянських господарств, котрі сплачували чинш. У селі був тивун, руський священик (себто український, східного обряду), бортник, дві корчми та млин на річці Полтва.

Церква в селі діяла щонайменше з середини XVI століття. Першим відомим парохом з 1719 року був о. Іван Бабухович.

Після 1848 року та скасування панщини в селі Полоничі масово оселялися колоністи — поляки. У 1893 році в село насунулася важка епідемія тифу, яка забрала багато людських життів. У травні 1895 року село було знищено пожежею. Опісля цього селяни спорудили нову церкву, а Яким Білий віддав свій власний будинок під церковнопарафіяльну школу. Першим вчителем став дяк Пилип Крет.

У 1934—1940 роках парохом місцевої церкви був о. Роман-Мар'ян Берест.

Період збройної боротьби ОУН та УПА ред.

Під час збройної боротьби ОУН та УПА в Полоничах діяли: станиці ОУН (чоловіча та жіноча), Самоборонний кущовий відділ, боївка Служби Безпеки Глинянського районного проводу ОУН під командуванням Володимира Макаровського-«Чайки», а також частково боївка Служби Безпеки Крайового Проводу та відділи УПА. Серед загиблих в Полоничах учасників Збройного Підпілля були, зокрема, станичний Михайло Бурак, пропагандист, учитель Кирило Сенчишин (1944), стрільці СКВ: Захар Михайлюк, Михайло Іващук (1945), командант районної боївки СБ В. Макаровський-«Чайка» (1946). 12 березня 1946 року через зраду Тадея Бурака під час бою з підрозділом Глинянського районного відділу МВС СРСР загинули п'ятеро учасників районної боївки: Петро Бігас, Михайло Кришталь, Михайло Колтун, Степан Савчин, Ярослав Савчин. Протягом 1946-1949 років за донесеннями зрадника репресивними органами комуністичного тоталітарного режиму було арештовано та засуджено близько десяти мешканців села, котрі активно співпрацювали із Збройним Підпіллям. На спец поселення до Сибіру виселено чотирнадцять сімей учасників та тих хто допомагав ОУН. На цвинтарі Полонич є могили загиблих оунівців та в центрі села пам'ятник Борцям за волю України.

Незалежна Україна ред.

18 листопада 2018 року Преосвященний Михайло (Колтун), правлячий архієрей Сокальсько-Жовківської єпархії, здійснив чин освячення новозбудованого храму святого Архистратига Михайла.

12 червня 2020 року, відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Красненської селищної громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Буського району, село увійшло до складу Золочівського району.

Транспорт ред.

Через село Полоничі пролягає залізниця Здолбунів — Львів та Тернопіль — Львів, на якій розташований пасажирський зупинний пункт Полоничі, де зупиняються приміські електропоїзди.

Культура ред.

У селі є співоче поле, де іноді проводять: День села, День Пампуха та інші заходи.

Церква ред.

У центрі села, неподалік новозбудованого мурованого храму розташована дерев'яна церква Святого Архістратига Михайла. Згідно з церковними записами та розповідями старожилів села Полоничі, перша дерев'яна церква була зведена у 1726 році з розібраної давньої церкви, яку було куплено в селі Старий Яричів, перевезено та зібрано на новому місці. У травні 1895 році через пожежу і сильний вітер згоріло 48 селянських господарств, пробство та церква з дзвіницею. Тоді парох місцевої церкви отець Єзерський, звернувся з проханням до отця і громади сіл Новосілки та Лісок, котрі мали спільну дерев'яну церкву, яка на цей час була капличкою, аби передали її до Полоничів. Новосілківська громада погодилася передати церкву безкоштовно, а громада села Лісок попросила 400 золотих. У червні 1895 року з допомогою громади сіл Задвір'я та Підлісок церкву перенесли до Полоничів. Нині церква перебуває у користуванні громади УГКЦ.

Відомі люди ред.

Освіта ред.

У селі працює заклад загальної середньої освіти — Полоницька філія I—II ступенів Задвір'янського опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області.

Примітки ред.

  1. ↑ Красненська селищна громада, Золочівський район, Львівська область: с. Полоничі. socialdata.org.ua. оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  3. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  4. Прогноз погоди в селі Полоничі. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  5. ↑ Відстані від села Полоничі. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  6. ↑ Красненська селищна рада. krasne-rada.gov.ua. Красненська селищна громада. оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  7. Задвір'янська сільська рада. rada.info. оригіналу за 7 липня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  8. Кубійович, 1983, с. 59.
  9. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej… — S. 171.
  10. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona… — S. 152.
  11. Грушевський, 1903, с. 218—219.
  12. Василь Лаба. Літопис парафії Полоничі до 1939 року. — Львів, 2017.
  13. Шематизм, 1938, с. 32.
  14. Петро Гнида. Боївка «Чайки». Діяльність боївки Служби безпеки Глинянського районного проводу ОУН (б) 1944—1946 р.р. під командою Володимира Макаровського-«Чайки». — Львів : ПП «Видавництво „Бона“», 2016. — 144 с. — ISBN 978-966-2626-50-6.
  15. Петро Гнида. ОУН та УПА в селі Полоничі. — Львів : ПП «Видавництво „Бона“», 2019. — 180 с. — (ОУН та УПА на Глинянщині, кн. 4) — ISBN 978-617-7815-03-6.
  16. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  17. Розклад руху приміських поїздів по зупинному пункту Полоничі. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  18. Василь Слободян. с. Полоничі. Церква Св. Арх. Михайла (XVIII ст.). decerkva.org.ua. Дерев'яні Церкви Західної України. оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  19. Книга пам'яті. Колтун Володимир Михайлович. ukraine-memorial.org. Меморіал Героям України. оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  20. Кафедра внутрішніх хвороб тварин та клінічної діагностики: історія. lvet.edu.ua. Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. оригіналу за 7 грудня 2022. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  21. На війні загинув захисник з села Полоничі Тарас Колтун. busk.rayon.in.ua. ТОВ Інформаційне агентство «Район ін юа». 17 вересня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023. 
  22. Полоницька філія I—II ступенів Задвір'янського опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. 14 вересня 2023. оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2023. 

Джерела ред.

Посилання ред.

Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Polonichi selo v Ukrayini u Krasnenskij selishnij gromadi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Krasnenska selishna gromada 6 Naselennya stanovit 601 osoba 1 Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Zadvir yanska silska rada yakij pidporyadkovuvalisya sela Zadvir ya Bogdanivka ta Polonichi 7 Vid 2021 roku ci sela nalezhat do Zadvir yanskogo starostinskogo okrugu 6 selo PolonichiKrayina UkrayinaOblast LvivskaRajon ZolochivskijGromada Krasnenska selishna gromadaKod KATOTTG UA46040090130017629Osnovni daniNaselennya 601 1 Teritoriya 77 78 km Plosha 3 526 km Gustota naselennya 170 45 osib km Poshtovij indeks 80553 2 Telefonnij kod 380 3264 3 Geografichni daniGeografichni koordinati 49 52 10 pn sh 24 22 20 sh d 49 86944 pn sh 24 37222 sh d 49 86944 24 37222 Koordinati 49 52 10 pn sh 24 22 20 sh d 49 86944 pn sh 24 37222 sh d 49 86944 24 37222Serednya visotanad rivnem morya 221 m 4 Vodojmi r PoltvaVidstan dooblasnogo centru 45 km 5 Vidstan dorajonnogo centru 53 km 5 Najblizhcha zaliznichna stanciya PolonichiVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 1 6 kmMisceva vladaAdresa radi 80553 Lvivska obl Zolochivskij r n selishe Krasne vul Franka 2a 6 KartaMapa Polonichi u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Istoriya 4 1 Rannya istoriya 4 2 Period zbrojnoyi borotbi OUN ta UPA 4 3 Nezalezhna Ukrayina 5 Transport 6 Kultura 7 Cerkva 8 Vidomi lyudi 9 Osvita 10 Primitki 11 Dzherela 12 PosilannyaNazva red Pravilna vimova nazvi sela iz nagolosom na tretomu skladi pomilkovim ye sho traplyayetsya vzhivannya vislovlyuvannya iz nagolosom na drugomu skladi U riznih dokumentalnih danih nazva sela fiksuyetsya takim chinom Polonycze Polonyce Poloncze Polonyczi Polonice Polonicy Geografiya red Selo Polonichi roztashovane u zahidnij chastini Zolochivskogo rajonu na vidstani 45 km vid oblasnogo centru za 53 km vid rajonnogo centru 5 na pagorbah sered zabolochenih kolis rivnin Nini u cij miscevosti prokladeni kanali yaki vidvodyat zajvi vodi do richki Poltvi Plosha 357 6 ga Z pivdennoyi ta zahidnoyi storoni na vidstani dekilkoh kilometriv vid sela otochuye smuga lisiv Vzdovzh pivdennih mezh sela teche richka Poltva Selo Polonichi znahoditsya u lisostepovij zoni Klimat pomirnij panuyuchi vitri pivnichno zahidni Naselennya red Stanom na 1 sichnya 1939 roku u seli meshkalo 1380 osib z nih 690 ukrayinciv 150 polyakiv 500 latinnikiv ta 40 yudeyiv 8 Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkala 601 osoba 1 Mova red Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim 1 Movnij sklad naselennya s PolonichiMova Chislo os Vidsotokukrayinska 599 99 66rosijska 1 0 17inshi 1 0 17Istoriya red Rannya istoriya red Persha vidoma dokumentalna zgadka pro Polonichi datuyetsya 3 travnya 1445 roku Todi shlyahtich Mikolaj z Didilova mav superechku z kmetem vilnim selyaninom Kurilom z korolivskogo sela Polonichi lat Svlyma nuncius a nobili Nicolao de Dzedzylow prorogavit primum terminum contra kurilo kmethonem Regalem de Polonycze actorem ad unam septim de consensu actoris tobto z sela korolivskoyi derzhavnoyi vlasnosti 9 U podatkovomu reyestri 1515 roku selo Polonichi pol Polonyce zgaduyetsya yak spalene 10 V aktah lyustraciyi korolivshin za 1570 rik zgaduyetsya sho Polonichi pol Poloncze mali 20 selyanskih gospodarstv kotri splachuvali chinsh U seli buv tivun ruskij svyashenik sebto ukrayinskij shidnogo obryadu bortnik dvi korchmi ta mlin na richci Poltva 11 Cerkva v seli diyala shonajmenshe z seredini XVI stolittya Pershim vidomim parohom z 1719 roku buv o Ivan Babuhovich 12 Pislya 1848 roku ta skasuvannya panshini v seli Polonichi masovo oselyalisya kolonisti polyaki U 1893 roci v selo nasunulasya vazhka epidemiya tifu yaka zabrala bagato lyudskih zhittiv U travni 1895 roku selo bulo znisheno pozhezheyu Opislya cogo selyani sporudili novu cerkvu a Yakim Bilij viddav svij vlasnij budinok pid cerkovnoparafiyalnu shkolu Pershim vchitelem stav dyak Pilip Kret U 1934 1940 rokah parohom miscevoyi cerkvi buv o Roman Mar yan Berest 13 Period zbrojnoyi borotbi OUN ta UPA red Pid chas zbrojnoyi borotbi OUN ta UPA v Polonichah diyali stanici OUN cholovicha ta zhinocha Samoboronnij kushovij viddil boyivka Sluzhbi Bezpeki Glinyanskogo rajonnogo provodu OUN pid komanduvannyam Volodimira Makarovskogo Chajki 14 a takozh chastkovo boyivka Sluzhbi Bezpeki Krajovogo Provodu ta viddili UPA Sered zagiblih v Polonichah uchasnikiv Zbrojnogo Pidpillya buli zokrema stanichnij Mihajlo Burak propagandist uchitel Kirilo Senchishin 1944 strilci SKV Zahar Mihajlyuk Mihajlo Ivashuk 1945 komandant rajonnoyi boyivki SB V Makarovskij Chajka 1946 12 bereznya 1946 roku cherez zradu Tadeya Buraka pid chas boyu z pidrozdilom Glinyanskogo rajonnogo viddilu MVS SRSR zaginuli p yatero uchasnikiv rajonnoyi boyivki Petro Bigas Mihajlo Krishtal Mihajlo Koltun Stepan Savchin Yaroslav Savchin Protyagom 1946 1949 rokiv za donesennyami zradnika represivnimi organami komunistichnogo totalitarnogo rezhimu bulo areshtovano ta zasudzheno blizko desyati meshkanciv sela kotri aktivno spivpracyuvali iz Zbrojnim Pidpillyam Na spec poselennya do Sibiru viseleno chotirnadcyat simej uchasnikiv ta tih hto dopomagav OUN Na cvintari Polonich ye mogili zagiblih ounivciv ta v centri sela pam yatnik Borcyam za volyu Ukrayini 15 Nezalezhna Ukrayina red 18 listopada 2018 roku Preosvyashennij Mihajlo Koltun pravlyachij arhiyerej Sokalsko Zhovkivskoyi yeparhiyi zdijsniv chin osvyachennya novozbudovanogo hramu svyatogo Arhistratiga Mihajla 12 chervnya 2020 roku vidpovidno z rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini 718 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Lvivskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Krasnenskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Buskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Zolochivskogo rajonu 16 Transport red Cherez selo Polonichi prolyagaye zaliznicya Zdolbuniv Lviv ta Ternopil Lviv na yakij roztashovanij pasazhirskij zupinnij punkt Polonichi de zupinyayutsya primiski elektropoyizdi 17 Kultura red U seli ye spivoche pole de inodi provodyat Den sela Den Pampuha ta inshi zahodi Cerkva red U centri sela nepodalik novozbudovanogo murovanogo hramu roztashovana derev yana cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihajla Zgidno z cerkovnimi zapisami ta rozpovidyami starozhiliv sela Polonichi persha derev yana cerkva bula zvedena u 1726 roci z rozibranoyi davnoyi cerkvi yaku bulo kupleno v seli Starij Yarichiv perevezeno ta zibrano na novomu misci U travni 1895 roci cherez pozhezhu i silnij viter zgorilo 48 selyanskih gospodarstv probstvo ta cerkva z dzviniceyu Todi paroh miscevoyi cerkvi otec Yezerskij zvernuvsya z prohannyam do otcya i gromadi sil Novosilki ta Lisok kotri mali spilnu derev yanu cerkvu yaka na cej chas bula kaplichkoyu abi peredali yiyi do Polonichiv Novosilkivska gromada pogodilasya peredati cerkvu bezkoshtovno a gromada sela Lisok poprosila 400 zolotih U chervni 1895 roku z dopomogoyu gromadi sil Zadvir ya ta Pidlisok cerkvu perenesli do Polonichiv Nini cerkva perebuvaye u koristuvanni gromadi UGKC 18 Vidomi lyudi red NarodilisyaKoltun Volodimir Mihajlovich ukrayinskij vijskovik molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 19 o Mihajlo Koltun yepiskop Sokalsko Zhovkivskij Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Koltun Yevstahij Mihajlovich ukrayinskij naukovec doktor silskogospodarskih nauk docent 2005 2012 profesor 2012 2016 kafedri vnutrishnih hvorob tvarin ta klinichnoyi diagnostiki Lvivskogo nacionalnogo universitetu veterinarnoyi medicini ta biotehnologij imeni S Z Gzhickogo 20 Koltun Taras Petrovich 1979 2023 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 21 Yarema Oleksandr Bogdanovich lvivskij arhitektor Zasluzhenij arhitektor Ukrayini Narodnij arhitektor Ukrayini Osvita red U seli pracyuye zaklad zagalnoyi serednoyi osviti Polonicka filiya I II stupeniv Zadvir yanskogo opornogo zakladu zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv Krasnenskoyi selishnoyi radi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 22 Primitki red a b v g Krasnenska selishna gromada Zolochivskij rajon Lvivska oblast s Polonichi socialdata org ua Arhiv originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Kodi avtomatichnogo mizhmiskogo zv yazku Lvivska oblast ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Prognoz pogodi v seli Polonichi weather in ua Pogoda v Ukrayini Arhiv originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 22 zhovtnya 2023 a b v Vidstani vid sela Polonichi della com ua Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2023 a b v Krasnenska selishna rada krasne rada gov ua Krasnenska selishna gromada Arhiv originalu za 22 kvitnya 2023 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Zadvir yanska silska rada rada info Arhiv originalu za 7 lipnya 2023 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Kubijovich 1983 s 59 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej S 171 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona S 152 Grushevskij 1903 s 218 219 Vasil Laba Litopis parafiyi Polonichi do 1939 roku Lviv 2017 Shematizm 1938 s 32 Petro Gnida Boyivka Chajki Diyalnist boyivki Sluzhbi bezpeki Glinyanskogo rajonnogo provodu OUN b 1944 1946 r r pid komandoyu Volodimira Makarovskogo Chajki Lviv PP Vidavnictvo Bona 2016 144 s ISBN 978 966 2626 50 6 Petro Gnida OUN ta UPA v seli Polonichi Lviv PP Vidavnictvo Bona 2019 180 s OUN ta UPA na Glinyanshini kn 4 ISBN 978 617 7815 03 6 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozklad ruhu primiskih poyizdiv po zupinnomu punktu Polonichi Procitovano 22 zhovtnya 2023 Vasil Slobodyan s Polonichi Cerkva Sv Arh Mihajla XVIII st decerkva org ua Derev yani Cerkvi Zahidnoyi Ukrayini Arhiv originalu za 19 kvitnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Kniga pam yati Koltun Volodimir Mihajlovich ukraine memorial org Memorial Geroyam Ukrayini Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Kafedra vnutrishnih hvorob tvarin ta klinichnoyi diagnostiki istoriya lvet edu ua Lvivskij nacionalnij universitet veterinarnoyi medicini ta biotehnologij imeni S Z Gzhickogo Arhiv originalu za 7 grudnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Na vijni zaginuv zahisnik z sela Polonichi Taras Koltun busk rayon in ua TOV Informacijne agentstvo Rajon in yua 17 veresnya 2023 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Polonicka filiya I II stupeniv Zadvir yanskogo opornogo zakladu zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv Krasnenskoyi selishnoyi radi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti lv isuo org Lvivska oblast ISUO 14 veresnya 2023 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Dzherela red Polonichi Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 203 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 173 s ISBN 3 447 02376 7 Shematizm duhovenstva lvivskoyi arhieparhiyi za 1938 rik Lviv Nakladom mitropolichoyi konsistoriyi 1938 S 32 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie w skutek fundacyi sp Aleksandra hr Stadnickiego Wyd staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego T 14 Lwow Ksiegarnia Seyfartha i Czajkowskiego 1889 655 s lat Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona opisana przez Aleksandra Jablonowskiego Warszawa Sklad glowny u Gerberta i Wolfa 1902 252 s lat Mihajlo Grushevskij Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Tom VII Lyustraciya korolyivshin v ruskih zemlyah z r 1570 Lviv nakladom Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1903 415 s Posilannya red Informacijno dovidkovij sajt Buskogo rajonu Perspektiva s Polonichi busk com ua Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Selo Polonichi Lvivska oblast Zolochivskij rajon Krasnenska teritorialna gromada decentralization gov ua Arhiv originalu za 19 sichnya 2023 Procitovano 22 zhovtnya 2023 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Polonichi amp oldid 40748716