Петровський район Донецьк Петро вський райо н адміністративний район на заході Донецька найвіддаленіший від центру міста

Петро́вський райо́н — адміністративний район на заході Донецька, найвіддаленіший від центру міста. Носить ім'я радянського революціонера и державного діяча Григорія Петровського. Площа району — 62,4 км², населення — 85 399 осіб (2001 рік). Заснований у 1937 році.

Петровський район

Герб Петровського району

Основні дані

Утворений:

85 399 осіб (2001 рік)

Площа:

62,4 км²

Густота населення:

1368 осіб/км²

Географічні координати:

47°56′42″ пн. ш. 37°37′01″ сх. д. / 47.945° пн. ш. 37.617° сх. д. / 47.945; 37.617Координати: 47°56′42″ пн. ш. 37°37′01″ сх. д. / 47.945° пн. ш. 37.617° сх. д. / 47.945; 37.617

Мапа району

Районна влада

Адреса адміністрації:

83010, м. Донецьк, вул. Петровського, 5

Вебсторінка:

Сторінка на сайті міськради

Голова районної ради:

Герман Валерій Євгенійович

Мапа

Петровський район у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Петровський район.

Населення Редагувати

За даними перепису 2001 року населення району становило 84452 особи, із них 19,17 % зазначили рідною мову українську, 79,91 % — російську, 0,08 % — білоруську та циганську, 0,04 % — вірменську, 0,03 % — молдовську, 0,02 % — грецьку, 0,01 % — болгарську, а також гагаузьку, німецьку, польську, румунську та єврейську мови.

Історія Редагувати

В 1872 р. східною межею теперішнього Петровського району пройшла залізнична лінія Костянтинівка—Оленівка. Було засновано станцію Мандрикине. 1888 року від станції були прокладені під'їзні колії до Вознесенської копальні.

Визначні місця Редагувати

Пам'ятник присвячений воїнам 1941—1945 рр. м Донецьк 2013 р., автори — Крилов Борис і Олесь Сидорук.

Палац культури імені Петровського,
Парк культури і відпочинку імені Петровського,
Петровське лісництво.
кінотеатр «Мир»

Мікрорайони та місцевості Редагувати

Багатоповерхова забудова:
- Петрівка,
- Тихий,
- Бірюзова
селища:
- Шахти імені Є. Т. Абакумова,
- імені Мічуріна,
- Мандрикине,
- Трудівські,
- Шахти імені Челюскінців,
- Шахти № 4-21,
- Шахти № 3-18,
- Шахти № 29.
- Житломайданчик

Промислові підприємства Редагувати

шахти:
- «Трудівська» (ГХК «Донвугілля»),
- імені Челюскінців (ГХК «Донецьквугілля»),
- імені Є. Т. Абакумова,
- імені О. О. Скочинського,
- № 29,
- № 3-18,
- № 11-Біс,
- № 10,
- № 23,
- Шахта № 4-21,
«Продмаш»,
Асфальтобетонний завод,
Петровський вуглемашзавод,
Завод «Універсальне обладнання».
Завод з виготовленню цегли
Брикетна фабрика
Будинкобудівний комбінат
Завод із переробки насіння соняшника «ТОВ Комбінат Каргілл» (Cargill Industrial Complex LLC)

Транспорт Редагувати

Основні автомагістралі Редагувати

вулиця Петровського,
Вуглегірська вулиця,
вулиця Переможців,
вулиця Архітекторів,
вулиця Раціоналізаторів,
площа Перемоги.

Міський транспорт Редагувати

Донміськелектротранспорт:
- трамвай — маршрут № 16 — на межі з Кіровським районом — до бавовняного комбінату,
Автостанція «Трудівська» (Мар'їнський напрям).
Метрополітен — запроектовані станції: «Шахта № 29», «Петрівка», «Площа Перемоги».

Залізничні станції та зупинки Редагувати

станція Мандрикине,
зупинні пункти
Старомихайлівка,
4 км.

Див. також Редагувати

Донецька міська рада

Бібліографія Редагувати

Красников Б. А. Партизанская Петровка: хрон.-докум. очерк. — Донецк: КП «Регион»,2002. — 60с.
Поэты Петровки: Маленькие и большие. — Донецк-Москва, 2005.

Примітки Редагувати

. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 березня 2014.

Посилання Редагувати

[1] . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 березня 2014.