Па́уло Бру́но Диба́ла (італ. Paulo Bruno Dybala, нар. 15 листопада 1993, Лагуна-Ларга, Кордова) — аргентинський футболіст польсько-італійського походження, фланговий атакувальний півзахисник та нападник італійської «Роми» і національної збірної Аргентини.
| Особисті дані | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Пауло Бруно Дибала | ||||||
| Народження | 15 листопада 1993 (29 років) | ||||||
| Лагуна-Ларгаd, Кордова | |||||||
| Зріст | 177 см | ||||||
| Вага | 75 кг | ||||||
| Прізвисько | La Joya | ||||||
| Громадянство | Аргентина Італія | ||||||
| Позиція | нападник, атакувальний півзахисник | ||||||
| Інформація про клуб | |||||||
| Поточний клуб | «Рома» | ||||||
| Номер | 21 | ||||||
| Юнацькі клуби | |||||||
| 2003–2011 | «Інституто» | ||||||
| Професіональні клуби* | |||||||
| Національна збірна** | |||||||
| |||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||
| ** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | |||||||
Пауло Дибала у Вікісховищі |
Клубна кар'єра Редагувати
«Інституто» Редагувати
Народився 15 листопада 1993 року в місті Лагуна-Ларга. Дід футболіста — поляк Болеслав Дибала (пол. Bolesław Dybała), який емігрував до Аргентини, а багато інших родичів мають італійське коріння.
Дибала почав свою кар'єру в дитячій команді місцевого клубу «Ньюелл Олд Бойз Лагуна Ларга». У 10 років він перейшов до юнацької команди другого аргентинського дивізіону «Інституто». У 15 років у Паоло помер батько, після чого хлопець твердо для себе вирішив стати професійним футболістом.
12 серпня 2011 року в матчі проти «Уракана» півзахисник дебютував за основний склад «Інституто». Через тиждень у поєдинку проти «Альдосіві» Паоло забив свій перший гол. За 7 місяців, проведених у складі «Інстітуто», Дибала зробив два хет-трики в зустрічах проти «Атланти» й «Десампарадоса», загалом забивши 17 м'ячів. Паоло побив рекорд Маріо Кемпеса, який тримався з 1972 року, ставши у віці 17 років наймолодшим бомбардиром, а також встановив унікальне досягнення, вразивши ворота суперників у 7-ми матчах поспіль. До цього максимальна гольова серія становила 4 матчі. Крім того, Дибала є автором 1000-го голу «Інституто» в чемпіонаті Аргентини.
«Палермо» Редагувати
29 квітня 2012 року президент італійського «Палермо» Мауріціо Дзампаріні оголосив про підписання контракту з Паоло. У той же день дана інформацію спростував представник «Інституто». Однак уже 20 липня Дибала підписав чотирирічний контракт із сицилійським клубом. 2 вересня в матчі проти «Лаціо» Паоло дебютував у Серії А. 11 листопада у поєдинку проти «Сампдорії» Дибала зробив «дубль», забивши свої перші голи за новий клуб. Він став наймолодшим футболістом, що коли-небудь забивав за «Палермо».
Всього відіграв за клуб зі столиці Сицилії три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Палермо», був основним гравцем команди, взявши участь у 89 матчах чемпіонату і забивши 21 гол.
«Ювентус» Редагувати
4 червня 2015 року Пауло перейшов в «Ювентус», підписавши п'ятирічний контракт. Сума трансферу склала 32 млн євро.. У своєму першому сезоні у туринському клубі відразу ж став основним нападником, замінивши у складі «старої сіньйори» співвітчизника Карлоса Тевеса, який повернувся на батьківщину. У дебютному сезоні з 23 голами у 46 матчах в усіх турнірах став найкращим бомбардиром «Юве», обійшовши у суперечці за це звання іншого новачка команди Маріо Манджукича (13 голів).
З наступного сезону до туринської команди прийшов ще один аргентинець, Гонсало Ігуаїн, який перебрав на себе роль головної ударної сили в нападі туринців, проте Дибала залишався гравцем основного складу і також регулярно відзначався голами.
В сезоні 2017/18 Пауло почав грати під 10 номером. 26 серпня 2017 року оформив перший хет-трик за «Ювентус» в матчі проти іншого клубу Серії A «Дженоа».
В сезоні 2017/18 аргентинський дует нападників «Ювентуса» забив в усіх турнірах 49 голів на двох, причому вправнішим був саме Дибала — 26 голів проти 23 в Ігуаїна.
Протягом своїх трьох перших сезонів в «Ювентусі» незмінно допомагав команді робити «золоті дублі» — вигравати чемпіонат і Кубок країни.
Перший хет-трик в Лізі чемпіонів забив у сезоні 2018–2019 в домашньому матчі групового етапу проти «Янг Бойз»(3:0), забивавши на 5, 33, 69 хвилинах матчу. В матчі головному матчі групи H проти «Манчестер Юнайтед» Дибала забив єдиний гол у матчі, і дозволив «Ювентусу» вийти з групи з першого місця.
«Рома» Редагувати
20 липня 2022 року Пауло Дибала на правах вільного агента перейшов до «Роми». 14 серпня дебютував за клуб у виїзній перемозі над "Салернітаною" (1:0) у Серії А.
Виступи за збірні Редагувати
У 2011 році Дибала потрапив у розширений список збірної Аргентини (до 17 років) для участі у Панамериканських іграх, але в підсумку в остаточну заявку не потрапив. 19 липня 2012 року він отримав запрошення в молодіжну збірну Аргентини, але відхилив його.
Завдяки своїй бабусі по материнській лінії, яка мала італійське коріння, 13 серпня 2012 року Пауло отримав італійське громадянство, через що у футболіста з'явилось право виступати і за цю збірну.
Утім врешті-решт зробив свій вибір національної команди на користь своєї батьківщини і 13 жовтня 2015 року дебютував за збірну Аргентини, вийшовши на заміну в матчі відбору на ЧС-2018 проти збірної Парагваю. Згодом регулярно з'являвся на полі в матчах відбіркового турніру і в травні 2018 року був включений до заявки збірної на фінальну частину тогорічної світової першості.
У травні 2019 року Дібала був включений до попереднього складу збірної Аргентини з 40 осіб на Копа Америка 2019 року. Пізніше того ж місяця він був включений до остаточного складу з 23 осіб на турнір. У заключному груповому матчі Аргентини проти Катару 23 червня Дібала асистував голом Агуеро у перемозі з рахунком 2:0, вийшовши з лави запасних замість Лаутаро Мартінеса, що дозволило команді вийти до плей-офф змагань. У матчі за третє місце проти Чилі 6 липня Дібала вперше вийшов у старті на турнірі і забив другий гол Аргентини в остаточній перемозі з рахунком 2:1, допомігши своїй команді завоювати бронзову медаль.
Стиль гри Редагувати
Пауло може грати на позиціях відтягнутого форварда або атакувального півзахисника. В «Палермо» частіше грав центрального нападника, та після переходу в «Ювентус» почав грати трохи нижче. Дибала дуже технічний гравець з хорошим ударом, штрафним та швидкістю. Плеймейкер «Ювентуса» дуже креативний футболіст, може віддати класний пас у важкій ситуації. Аргентинець один з найкращих дриблерів в сучасному футболі. У Пауло також є своє фірмове святкування голу. Він ставить руку на лице, зображаючи маску.
Статистика виступів Редагувати
Статистика клубних виступів Редагувати
Станом на 22 серпня 2022 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2011-12 | «Інституто» | БН (ІІ) | 38+2 | 17+0 | КА | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 40 | 17 |
| 2012-13 | «Палермо» | A | 27 | 3 | КІ | 1 | 0 | — | — | — | — | 28 | 3 | ||
| 2013-14 | B (ІІ) | 28 | 5 | КІ | 2 | 0 | — | — | — | — | — | — | 30 | 5 | |
| 2014-15 | A | 34 | 13 | КІ | 1 | 0 | — | — | — | — | — | — | 35 | 13 | |
| Усього за «Палермо» | 89 | 21 | 4 | 0 | — | — | — | — | 93 | 21 | |||||
| 2015–16 | «Ювентус» | A | 34 | 19 | КІ | 4 | 2 | ЛЧ | 7 | 1 | СІ | 1 | 1 | 46 | 23 |
| 2016–17 | A | 31 | 11 | КІ | 5 | 4 | ЛЧ | 11 | 4 | СІ | 1 | 0 | 48 | 19 | |
| 2017–18 | A | 33 | 22 | КІ | 4 | 1 | ЛЧ | 8 | 1 | СІ | 1 | 2 | 46 | 26 | |
| 2018–19 | A | 30 | 5 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ | 9 | 5 | СІ | 1 | 0 | 42 | 10 | |
| 2019–20 | A | 33 | 11 | КІ | 4 | 2 | ЛЧ | 8 | 3 | СІ | 1 | 1 | 46 | 17 | |
| 2020–21 | A | 20 | 4 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 5 | 1 | СІ | 0 | 0 | 26 | 5 | |
| 2021–22 | A | 29 | 10 | КІ | 4 | 2 | ЛЧ | 5 | 3 | СІ | 1 | 0 | 39 | 15 | |
| Усього за «Ювентус» | 210 | 82 | 24 | 11 | 52 | 18 | 6 | 4 | 293 | 115 | |||||
| 2022–23 | «Рома» | A | 2 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЄ | 0 | 0 | - | - | - | 2 | 0 |
| Усього за кар'єру | 341 | 120 | 28 | 11 | 53 | 18 | 6 | 4 | 428 | 153 |
Статистика виступів за збірну Редагувати
Станом на 22 серпня 2022 року
Титули і досягнення Редагувати
- Переможець Серії B (1):
- Чемпіон Італії (5):
- Володар Кубка Італії (4):
- Володар Суперкубка Італії (3):
- Чемпіон світу: 2022
- Переможець Суперкласіко де лас Амерікас: 2017, 2019
- Бронзовий призер Кубка Америки: 2019
- Володар Кубка чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА: 2022
Примітки Редагувати
- Transfermarkt.de — 2000.
- FBref
- As — Madrid: Grupo PRISA, 1967.
- ↑ http://www.juventus.com/it/squadre/prima-squadra/attaccanti/paulo-dybala/index.php
- (Polish). Sport.onet. Архів оригіналу за 5 квітня 2012.
- Scatta raduno rosanero: 25 convocati, assente giustificato Dybala (Italian). Corriere del Mezzogiorno.
- atletico-huracan/1153605/ Институто — Уракан 2:0 (рос.). soccerway.com. 12 серпня 2011.
- atletico-aldosivi/instituto-atletico-central/1153615/ Альдосиви — Институто 2:2 (рос.). soccerway.com. 20 серпня 2011.
- Атланта — Институто 0:4 (рос.). soccerway.com. 8 жовтня 2011.
- Десампарадос — Институто 1:4 (рос.). soccerway.com. 26 березня 2012.
- Paulo Dybala player. Soccerway. 1 серпня 2012. Процитовано 23 жовтня 2011.
- Paulo Dybala player 2 (Spanish). Instituto Atletico Central Cordoba. 1 серпня 2012. Процитовано 23 жовтня 2011.
- Dybala, el pibe de los récords [Dybala, the kid of Records] (Spanish). MundoD. 27 березня 2012.
- (Italian). US Città di Palermo. 20 липня 2012. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 20 липня 2012.
- a/ss-lazio-roma/us-citta-di-palermo/1351266/ Лаціо — Палермо 3:0 (рос.). soccerway.com. 2 вересня 2012.
- a/us-citta-di-palermo/uc-sampdoria/1351358/ Палермо — Сампдорія 2:0 (рос.). soccerway.com. 11 листопада 2012.
- «Ювентус» оголосив про перехід Дибали за 32 млн євро (рос.)
- football24.ua. Ювентус здобув вольову перемогу над Дженоа, Болонья мінімально обіграла Беневенто. Футбол 24. Процитовано 2 січня 2019.
- football24.ua. Ювентус – Янг Бойз – 3:0 – відео голів та огляд матчу. Футбол 24. Процитовано 19 січня 2019.
- football24.ua. Ювентус - Янг Бойз статистика матчу - 02.10.2018. Футбол 24. Процитовано 19 січня 2019.
- "Рома" повідомила про підписання контракту з Пауло Дібалою. campeones.ua (укр.). Процитовано 2022-20-07.
- Salernitana vs. AS Roma - Football Match Report - August 15, 2022. ESPN (англ.). Процитовано 22 грудня 2022.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
- Palermo: Dybala declina chiamata in Nazionale[недоступне посилання з квітня 2019] Mediagol.it
- Palermo, Dybala è cittadino italiano
- Soccer Teams, Scores, Stats, News, Fixtures, Results, Tables - ESPN. ESPN.com (англ.). Процитовано 31 січня 2023.
- Revealed: Every World Cup 2018 squad - Final 23-man lists | Goal.com. www.goal.com (англ.). Процитовано 31 січня 2023.
- Thankachan, Nidhun. Copa America 2019: Argentina announce 40-man preliminary squad for the tournament. www.sportskeeda.com (en-us). Процитовано 31 січня 2023.
- Creditor, Avi. Argentina reveals its Copa America squad. Sports Illustrated (en-us). Процитовано 31 січня 2023.
- Copa America 2019 - Qatar 0-1 Argentina - Live. beIN SPORTS (англ.). Процитовано 31 січня 2023.
- Messi's red card overshadows Argentina's encouraging win and Chile's end of an era. ESPN.com (англ.). 6 липня 2019. Процитовано 31 січня 2023.
- Плей-оф за вихід в аргентинську Прімеру
Посилання Редагувати
- Пауло Дибала на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
| Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |