Леонід Осипович Пастернак (англ. Leonid Pasternak, 22 березня (3 квітня) 1862, Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія — 31 травня 1945, Оксфорд) — художник і графік українського єврейського походження. Працював у Російській імперії, Німеччині, Великій Британії, переїздив з країни у країну вимушено і в добу середньовіччя міг бути зарахованим до мандрівних майстрів. Створював пейзажі, портрети, картини побутового жанру, працював ілюстратором. Викладач.
| Леонід Осипович Пастернак | |
|---|---|
| англ. Leonid Pasternak | |
| | |
| «Автопортрет», до 1916 р. | |
| При народженні | Аврум Ицхок-Лейб Пастернак |
| Народження | 22 березня (3 квітня) 1862 Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія |
| Смерть | 31 травня 1945[…] (83 роки) |
| Оксфорд, Англія, Велика Британія | |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Жанр | пейзаж, портрет, побутовий жанр |
| Навчання | МДУ, Мюнхенська академія мистецтв і Одеське художнє училище |
| Діяльність | художник, художник-гравер, візуальний митець |
| Напрямок | реалізм, імпресіонізм |
| Вчитель | Луїджі Іоріні |
| Твори | Ніч напередодні іспитів і Q17493932? |
| У шлюбі з | Rosa Kaufmand |
| Діти | Олександр Пастернакd, Пастернак Борис Леонідович, Josephine Pasternakd і Lydia Pasternak Slaterd |
| | |
| Пастернак Леонід Осипович у Вікісховищі |
Росія Редагувати
Народився у місті Одеса. Родина мала п'ять дітей. Батько художника був власником постоялого двору на околиці міста. Леонід змалку захоплювався малюванням, але в родині це захоплення не схвалювали. Тим не менше хлопець почав навчатися у Одеській малювальній школі у 1879-1881 рр. Гімназиста Леоніда дорослий знайомий родини Михайло Фрейденберг залучив до праці у одеських періодичних виданнях сатиричного спрямування «Сверчок», «Маяк» та ін. Там вперше був оприлюднений його малюнок «Жебрак».
У родині про кар'єру художника для сина не йшлося, тому 1881 р. він влаштувався на навчання у Московський імператорський університет (медичний факультет), де навчався лише два роки. Батьки вимагали, щоби він став лікарем і син підкорився. 1883 р. він перевівся у Новоросійський імператорський університет у місті Одеса, вже на юридичний факультет. Провчився знову два роки. Студенти Новоросійського університету мали право покидати Російську імперію і мешкати за кордоном. Леонід Пастернак знав про це і скористався правом покинути Росію, що була мачухою для єврейських мешканців, обмежених кордоном осідлості, що діяв у Росії.
Паралельно навчанню в університеті не припиняв займатися малюванням і живописом. Відомо, що у 1882 р. він навчався у московській школі-студії Сорокіна. Трохи пізніше навчався в Мюнхенській академії мистецтв (керівники — Ліцен-Мейєр та Гертеріх). Відомо, що опановував техніку офорта під керівництвом російського пейзажиста Івана Шишкіна (1832—1898).
Рано почав брати участь у виставках, входив до товариства «Світ мистецтва». Близько 25 років був викладачем. Його узяли на роботу у Московське училище живопису, скульптури і архітектури, але вимагали переходу в офіційне віросповідання православ'я. Він погодився працювати викладачем, але виговорив собі право не переходити у православ'я. Ще 1889 р. московський меценат Павло Третьяков придбав декілька його творів і картину «Вісті з батьківщини» («Лист із дому»). На отримані від продажу картин гроші молодий митець створив подорож до Парижа, про котрий тоді мріяв кожний художник.
Праця у Німеччині Редагувати
Загроза життю єврея-викладача виникла вже 1905 р., коли заворушення у Москві набули стихійного і кривавого характеру. Родина Пастернаків вимушено покинула небезпечну Москву і відбула у Німеччину. Осіли у Берліні, де художник працював портретистом. Згодом, аби заробити грошей і популярність, створив виставку власних творів.
У вересні 1921 року художник покинув більшовицьку Росію і відбув у Німеччину. Разом із ним відбули дружина та їх донька Лідія. Друга донька Пастернаків (Жозефіна) вже тоді мешкала у місті Мюнхен, тобто родина возз'єдналась у Німеччині. У німецький період творчості Леонід Пастернак створив низку портретів відомих осіб і діячів мистецтва. Серед них портрети німецьких художників М. Лібермана та Л. Коринта, письменників А. Ремізова та Г. Гауптмана, поета Р.-М. Рільке, композиторів С. Прокофьєва та Г. Ейслера, скрипаля М. Ельмана, науковця-фізика А.Ейнштейна, тодішнього канцлера Німеччини Г. Штреземана тощо.
Після того, як партія нацистів перемогла на виборах, з 1933 року Леоніду Пастернаку як єврею —— у Німеччині було заборонено працювати і як художнику, і як викладачу.
Вимушений переїзд до Британії Редагувати
Скориставшись тимчасовим дозволом на еміграцію з Німеччини, Леонід Пастернак з дружиною емігрували з нацистської Німеччини і прибули у Британію, де вже мешкали доньки Жозефіна та Лідія.
23 серпня 1939 року від чергового серцевого нападу померла дружина художника Розалі. Леонід Осипович, аби не бути самотнім у похилому віці, переїздить у Оксфорд, де мешкала на той час донька Лідія. Художник не припиняє працювати і в Оксфорді. До цього періоду належать «Композитор Йоган Себастьян Бах і король Фрідріх Гогенцолерн», «Композитор Мендельсон диригує „Мессією“ Генделя», «Письменник граф Лев Толстой за столом» тощо.
Смерть у Оксфорді Редагувати
Л. О. Пастернак помер у Оксфорді 31 травня 1945 р.
Родина Редагувати
- Розалія (Роза) Ізидорівна Кауфман, дружина, в минулому піаністка.
- Пастернак Борис Леонідович, син, російський поет і письменник
- Жозефіна, донька
- Лідія, донька
- Пастернак Олександр Леонідович, син, архітектор
Вибрані твори (неповний перелік) Редагувати
- «Думи в хаті», 1886 р.
- «Читають листа з села», 1889 р.
- «Пані їде до рідних», 1890 р.
- «Муки творчості», 1893 р.
- «Ніч напередодні іспитів», 1895 р., Музей д'Орсе, Париж]]
- замальовки російського письменника Лева Толстого
- Малюнки до романа Л.Толстого «Війна і мир»
- «Автопортрет», 1908 р.
- «Історик В. О. Ключевський», 1909 р.
- «Діти Леоніда Пастернака Борис, Жозефіна, Лідія, Олександр», 1914 р.
- «Луїс Корінт», 1923 р.
- «Енциклопедичний словник», обкладинка для видання 1910 р.
- «Портрет співака Федора Шаляпіна», малюнок
- «Композитор Олександр Скрябін», 1909 р., малюнок
- «Філософ Лев Шестов», 1910 р., малюнок
- «Еміль Верхарн», 1913 р., малюнок
- «Портрет Рільке», малюнок
- «Композитор Йоган Себастьян Бах і король Фрідріх Гогенцолерн»
- «Композитор Мендельсон диригує „Мессією“ Генделя»
- «Письменник граф Лев Толстой за столом»
- «Пушкін і Арина Родіонівна»
- «Портет старшого сина Бориса», малюнок, Третьяковська галерея
Пастелі й малюнки Редагувати
Живопис Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11873945X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://www.yivoencyclopedia.org/article.aspx/Pasternak_Leonid
- http://connection.ebscohost.com/c/articles/70051228/les-soci-t-s-secr-tes-de-lart-contemporain
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Leonid Osipovich Pasternak
- http://www.tretyakovgallerymagazine.com/node/2356
- ↑ http://7iskusstv.com/2011/Nomer10/Zaltsberg1.php
- ↑ . Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 11 жовтня 2015.
Джерела Редагувати
- http://ria.ru/history/20050404/39613145.html (довідкова біографія)
- Біографія на сайті «Еврейский Петербург»
- http://vestnik.com/issues/2003/0806/win/shalit.htm (біографія)
Посилання Редагувати
- Пастернак Леонід Осипович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 789-790.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пастернак Леонід Осипович