www.wikidata.uk-ua.nina.az

Отокар II Отока р II або Перемисл Отокар ІІ чеськ Přemysl Otakar II нім Ottokar 1233 26 серпня 1278 король Богемії 1253

Отокар II

Отока́р II або Перемисл-Отокар ІІ (чеськ. Přemysl Otakar II., нім. Ottokar; 1233—26 серпня 1278) — король Богемії (1253—1278) з богемської династії Перемисловичів. Герцог австрійський (1250—1276), штирійський (1260—1276), каринтійський (1269—1276); маркграф моравський (1269—1276) і карніольський (1247—1250). Син богемського короля Вацлава I й Кунігунди, онуки імператора Фрідріха I Барбаросси. Правнук Єфросинії Київської. Батько богемського короля Вацлава ІІ. За його правління династія Перемисловичів досягла піку своєї могутності в Священній Римській імперії, проте сам король так і не зміг здобути імператорської корони. 1254 року видав так званий жидівський привілей, який інтегрував чеських євреїв до суспільства Богемії. Прізвисько — «Залізний і золотий король»

Отакар II
Отакар II
Королівська печатка Отокара ІІ 1270 року
23 вересня 1253 — 26 серпня 1278
Попередник: Вацлав I
Наступник: Вацлав II
6 грудня 1250 — 21 листопада 1276
Попередник: Фрідріх Баденський
Наступник: Рудольф I
 
Народження: 1233(1233)
Богемія
Смерть: 26 серпня 1278(1278-08-26)
Богемія
Поховання:
Собор святого Віта : 

Країна: Королівство Богемія
Релігія: католицька церква
Рід: Перемисловичі
Батько: Вацлав I
Мати: Кунігунда Гогенштауфен, онука імператора Фрідріха I Барбаросси
Шлюб: Margaret of Austria, Queen of Bohemiad, Кунегунда Ростиславна і Agnes of Kuenringd
Діти: Кунегунда Чеська, Венцеслав II, Микулаш Id, Агнеса Чеська Пшемислівна, Єлизавета Богемська[d], Ян Богемськийd, Agnes, daughter of Ottokar IId і Markétad

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Молоді роки Редагувати

Перемисл Отакар був другим сином чеського короля Вацлава I й Кунігунди Гогенштауфен, онуки імператора Фрідріха I Барбаросси. Після смерті свого старшого брата Владислава у 1247 році Оттокар став єдиним спадкоємцем чеського престолу.

За життя батька Отакар керував Моравією, а у 1248 році невдоволені богемська пани запропонували молодому принцу очолити повстання проти свого батька й отримати корону Богемського королівства. Вацлав I, однак, зміг стримати честолюбство свого сина й на короткий час навіть посадив його до в'язниці. Після звільнення активність Перемисла Отакара II направилась в нове русло: в бік Австрії.

Вступ на престол Австрії Редагувати

Після припинення у 1246 році династії Бабенбергів в Австрії на декілька років запанувала анархія. Численні претенденти на престол не користувались популярністю у австрійського дворянства, спроби імператора Фрідріха II підкорити собі герцогство також провалились. Ситуацією скористались сусідні держави — Чехія, Угорщина, Баварія, які спробували відторгнути частину прикордонних територій й періодично розоряли австрійські землі. 1250 року бажаючи врегулювати питання спадкування престолу, австрійські дворяни обрали герцогом Австрії Перемисла Отакара II. Отакар вважав, що має деякі династичні права на австрійський престол, оскільки Гертруда, племінниця останнього австрійського герцога, була заміжня у першому шлюбі за його братом Владиславом, що помер 1247 року. Отакар II вступив до Відня й у лютому 1252 року одружився з похилою вже Маргаритою Бабенберг, старшою сестрою останнього австрійського герцога й вдовою німецького короля Генріха VI. Однак Гертруда, племінниця Маргарити, яка також мала права на австрійський престол, вийшла в цей же час (1252) заміж за Романа, сина Данила Галицького, якого підтримував угорський король. В результаті почалась тривала війна за престол між Чехією й Угорщиною. Війська Данила Галицького, батька Романа, вторглись до Чехії, а угорська армія до Штирії. Перемисл Отакар II був розбитий під Опавою, однак Данило Галицький незабаром вийшов з війни. У 1254 році між Чехією й Угорщиною було укладено мирну угоду, що передбачала визнання Отакара II герцогом Австрії і передавала Штирію Угорщині.

Король Чехії й заснування Кенігсберга Редагувати

Оттокар II Перемисл

1253 року після смерті батька Перемисл Отакар II зійшов на чеський престол. Скориставшись встановленням миру з Угорщиною, король у 1254 році здійснив на пропозицію папи римського хрестовий похід на язичників Пруссії. Під час походу в січні 1255 Отакар і Великий магістр Тевтонського ордену Поппо фон Остерна заклали орденську фортецю Кенігсберг у нижній течії річки Преголі. Встановлені Оттокаром дружні відносини між Чехією й Орденською державою існували аж до середини XV століття. Відреставрована 2005 року скульптура Отакара на Королівській брамі — єдине його пластичне зображення на території Калінінградської області.

Розширення держави Редагувати

У своїх володіннях король проводив політику централізації, спираючись на церкву й міста, яким він надавав широкі привілеї. Це викликало виникнення аристократичної опозиції режиму Отакара II. Однак попервах королю вдавалось стримувати опозиційні настрої (так 1265 року він наказав зруйнувати всі баронські замки, зведені без королівської санкції) та з успіхом займатись розширенням своєї держави.

1260 року стани Штирії повстали проти угорської влади, чим скористався король Отакар II, що розбив армію угорців під Крессенбрунном і приєднав Штирію до своїх володінь. 1266 року король заволодів графством Егер (Хеб) на крайньому заході Чехії. У 1269 році після смерті герцога Каринтії і Крайни Ульріха III, який заповідав свої володіння Отакару, останній став правителем цих герцогств. У 1272 році короля було призначено генерал-капітаном Фриулі, що зробило його фактичним правителем Аквилейського патріархату та Істрії. В результаті на початку 1270-х років територія держави Перемисла Оттокара II стала охоплювати величезну територію від Судет до Адріатики.

Пам'ятник на Дюрнкрутському полі, де загинув Перемисл Отакар II

Боротьба з Габсбургами і поразка Редагувати

Розширення володінь Перемисла Отакара II припало на роки хаосу в Німеччині й боротьби різноманітних угрупувань за імперський престол, що не припинялась. Однак 1273 року королем Німеччини було обрано графа Рудольфа Габсбурга, який почав проводити політику відродження імперії. Йому вдалось прийти до згоди з папою, що дозволило більш агресивно зайнятись зміцненням своєї влади в Німеччині. Природно, що одним з перших супротивників Рудольфа I став Перемисл Отакар II, чиї колосальні володіння давали йому можливість почувати себе незалежно від короля Німеччини. У 1274 році Рудольф вимагав від Отакара II присяги у вірності та повернення імперських ленів, незаконно зайнятих чеським королем. Відмова Отакара II призвела до оголошення його у 1275 році зрадником. Король Німеччини знайшов підтримку своїх дій у австрійського дворянства та єпископів Пассау, Зальцбургу, Бамбергу і Регенсбургу. Імперська армія вторглась на територію Австрії та Штирії й змусила Отакара II укласти 1276 року мир, ціною відмови від усіх своїх володінь, окрім Чехії та Моравії. Однак вже наступного року Оттокар спробував повернути свої землі силоміць. У 1278 році в битві під Сухими Крутами чеські війська були розбиті армією Рудольфа I, король Перемисл Отакар II загинув. Після декількох перепоховань могилу короля було перенесено 1373 року в собор Святого Віта у Празькому граді.

Смерть Отакара II 1278 року призвела до переходу австрійських земель під владу дому Габсбургів. спроба об'єднання центральноєвропейських держав Чехією провалилась. На зміну чеському домінуванню в регіоні прийшла влада австрійських Габсбургів.

Сім'я Редагувати

1-а дружина: (розлучений 1252) Маргарита Бабенберг (померла 1267), дочка Леопольда VI, герцога Австрії. Дітей не мали.

2-а дружина: (з 1261) Кунгута (Кунегунда) Ростиславна (1245—1285), дочка Ростислава Михайловича, князя Галицького і Чернігівського. Мали 4 дітей, в тому числі:

Родовід Редагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Владислав II, король Богемії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Оттокар I, король Богемії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Юдит, тюринзька ландграфиня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Венцеслав І, король Богемії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Бела III, король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Констанція, угорська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Агнеса, антиохійська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Отокар ІІ, король Богемії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Фрідріх I Барбаросса, імператор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Філіпп, король Німеччини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Беатриса, бургундська графиня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Кунігунда, швабська герцогиня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Ісаак II, імператор Візантії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Ірина, візантійська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. Ірина, візантійська аристократка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

У культурі Редагувати

Література Редагувати

Згадується у «Чистилищі» Данте.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  2. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326

Бібліографія Редагувати

Монографії Редагувати

  • Hoensch, Jörg K. Přemysl Otakar II. von Böhmen. Der goldene König. Graz u. a.: Verlag Styria, 1989.
  • Kuthan, Jiří. Přemysl Ottokar II. König, Bauherr und Mäzen. Höfische Kunst im 13. Jahrhundert. Wien: Böhlau, 1996.

Довідники Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Отокар II

  • Збірка малюнків, гравюр [1]
Попередник
Ульріх III 		Герцог Каринтії
1269-1276 		Наступник
Рудольф I
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Otoka r II abo Peremisl Otokar II chesk Premysl Otakar II nim Ottokar 1233 26 serpnya 1278 korol Bogemiyi 1253 1278 z bogemskoyi dinastiyi Peremislovichiv Gercog avstrijskij 1250 1276 shtirijskij 1260 1276 karintijskij 1269 1276 markgraf moravskij 1269 1276 i karniolskij 1247 1250 Sin bogemskogo korolya Vaclava I j Kunigundi onuki imperatora Fridriha I Barbarossi Pravnuk Yefrosiniyi Kiyivskoyi Batko bogemskogo korolya Vaclava II Za jogo pravlinnya dinastiya Peremislovichiv dosyagla piku svoyeyi mogutnosti v Svyashennij Rimskij imperiyi prote sam korol tak i ne zmig zdobuti imperatorskoyi koroni 1254 roku vidav tak zvanij zhidivskij privilej yakij integruvav cheskih yevreyiv do suspilstva Bogemiyi Prizvisko Zaliznij i zolotij korol Otakar IIOtakar IIKorolivska pechatka Otokara II 1270 rokuKorol Bogemiyi23 veresnya 1253 26 serpnya 1278Poperednik Vaclav INastupnik Vaclav IIGercog Avstrijskij6 grudnya 1250 21 listopada 1276Poperednik Fridrih BadenskijNastupnik Rudolf I Narodzhennya 1233 1233 BogemiyaSmert 26 serpnya 1278 1278 08 26 BogemiyaPohovannya Sobor svyatogo Vita Krayina Korolivstvo BogemiyaReligiya katolicka cerkvaRid PeremislovichiBatko Vaclav IMati Kunigunda Gogenshtaufen onuka imperatora Fridriha I BarbarossiShlyub Margaret of Austria Queen of Bohemiad Kunegunda Rostislavna 1 i Agnes of KuenringdDiti Kunegunda Cheska Venceslav II 1 Mikulash Id Agnesa Cheska Pshemislivna Yelizaveta Bogemska d Yan Bogemskijd Agnes daughter of Ottokar IId i Marketad 2 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Molodi roki 1 2 Vstup na prestol Avstriyi 1 3 Korol Chehiyi j zasnuvannya Kenigsberga 1 4 Rozshirennya derzhavi 1 5 Borotba z Gabsburgami i porazka 2 Sim ya 2 1 Rodovid 3 U kulturi 3 1 Literatura 4 Primitki 5 Bibliografiya 5 1 Monografiyi 5 2 Dovidniki 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiMolodi roki Redaguvati nbsp Peremisl Otakar buv drugim sinom cheskogo korolya Vaclava I j Kunigundi Gogenshtaufen onuki imperatora Fridriha I Barbarossi Pislya smerti svogo starshogo brata Vladislava u 1247 roci Ottokar stav yedinim spadkoyemcem cheskogo prestolu Za zhittya batka Otakar keruvav Moraviyeyu a u 1248 roci nevdovoleni bogemska pani zaproponuvali molodomu princu ocholiti povstannya proti svogo batka j otrimati koronu Bogemskogo korolivstva Vaclav I odnak zmig strimati chestolyubstvo svogo sina j na korotkij chas navit posadiv jogo do v yaznici Pislya zvilnennya aktivnist Peremisla Otakara II napravilas v nove ruslo v bik Avstriyi Vstup na prestol Avstriyi Redaguvati Pislya pripinennya u 1246 roci dinastiyi Babenbergiv v Avstriyi na dekilka rokiv zapanuvala anarhiya Chislenni pretendenti na prestol ne koristuvalis populyarnistyu u avstrijskogo dvoryanstva sprobi imperatora Fridriha II pidkoriti sobi gercogstvo takozh provalilis Situaciyeyu skoristalis susidni derzhavi Chehiya Ugorshina Bavariya yaki sprobuvali vidtorgnuti chastinu prikordonnih teritorij j periodichno rozoryali avstrijski zemli 1250 roku bazhayuchi vregulyuvati pitannya spadkuvannya prestolu avstrijski dvoryani obrali gercogom Avstriyi Peremisla Otakara II Otakar vvazhav sho maye deyaki dinastichni prava na avstrijskij prestol oskilki Gertruda pleminnicya ostannogo avstrijskogo gercoga bula zamizhnya u pershomu shlyubi za jogo bratom Vladislavom sho pomer 1247 roku Otakar II vstupiv do Vidnya j u lyutomu 1252 roku odruzhivsya z pohiloyu vzhe Margaritoyu Babenberg starshoyu sestroyu ostannogo avstrijskogo gercoga j vdovoyu nimeckogo korolya Genriha VI Odnak Gertruda pleminnicya Margariti yaka takozh mala prava na avstrijskij prestol vijshla v cej zhe chas 1252 zamizh za Romana sina Danila Galickogo yakogo pidtrimuvav ugorskij korol V rezultati pochalas trivala vijna za prestol mizh Chehiyeyu j Ugorshinoyu Vijska Danila Galickogo batka Romana vtorglis do Chehiyi a ugorska armiya do Shtiriyi Peremisl Otakar II buv rozbitij pid Opavoyu odnak Danilo Galickij nezabarom vijshov z vijni U 1254 roci mizh Chehiyeyu j Ugorshinoyu bulo ukladeno mirnu ugodu sho peredbachala viznannya Otakara II gercogom Avstriyi i peredavala Shtiriyu Ugorshini Korol Chehiyi j zasnuvannya Kenigsberga Redaguvati nbsp Ottokar II Peremisl1253 roku pislya smerti batka Peremisl Otakar II zijshov na cheskij prestol Skoristavshis vstanovlennyam miru z Ugorshinoyu korol u 1254 roci zdijsniv na propoziciyu papi rimskogo hrestovij pohid na yazichnikiv Prussiyi Pid chas pohodu v sichni 1255 Otakar i Velikij magistr Tevtonskogo ordenu Poppo fon Osterna zaklali ordensku fortecyu Kenigsberg u nizhnij techiyi richki Pregoli Vstanovleni Ottokarom druzhni vidnosini mizh Chehiyeyu j Ordenskoyu derzhavoyu isnuvali azh do seredini XV stolittya Vidrestavrovana 2005 roku skulptura Otakara na Korolivskij brami yedine jogo plastichne zobrazhennya na teritoriyi Kaliningradskoyi oblasti Rozshirennya derzhavi Redaguvati U svoyih volodinnyah korol provodiv politiku centralizaciyi spirayuchis na cerkvu j mista yakim vin nadavav shiroki privileyi Ce viklikalo viniknennya aristokratichnoyi opoziciyi rezhimu Otakara II Odnak popervah korolyu vdavalos strimuvati opozicijni nastroyi tak 1265 roku vin nakazav zrujnuvati vsi baronski zamki zvedeni bez korolivskoyi sankciyi ta z uspihom zajmatis rozshirennyam svoyeyi derzhavi 1260 roku stani Shtiriyi povstali proti ugorskoyi vladi chim skoristavsya korol Otakar II sho rozbiv armiyu ugorciv pid Kressenbrunnom i priyednav Shtiriyu do svoyih volodin 1266 roku korol zavolodiv grafstvom Eger Heb na krajnomu zahodi Chehiyi U 1269 roci pislya smerti gercoga Karintiyi i Krajni Ulriha III yakij zapovidav svoyi volodinnya Otakaru ostannij stav pravitelem cih gercogstv U 1272 roci korolya bulo priznacheno general kapitanom Friuli sho zrobilo jogo faktichnim pravitelem Akvilejskogo patriarhatu ta Istriyi V rezultati na pochatku 1270 h rokiv teritoriya derzhavi Peremisla Ottokara II stala ohoplyuvati velicheznu teritoriyu vid Sudet do Adriatiki nbsp Pam yatnik na Dyurnkrutskomu poli de zaginuv Peremisl Otakar IIBorotba z Gabsburgami i porazka Redaguvati Rozshirennya volodin Peremisla Otakara II pripalo na roki haosu v Nimechchini j borotbi riznomanitnih ugrupuvan za imperskij prestol sho ne pripinyalas Odnak 1273 roku korolem Nimechchini bulo obrano grafa Rudolfa Gabsburga yakij pochav provoditi politiku vidrodzhennya imperiyi Jomu vdalos prijti do zgodi z papoyu sho dozvolilo bilsh agresivno zajnyatis zmicnennyam svoyeyi vladi v Nimechchini Prirodno sho odnim z pershih suprotivnikiv Rudolfa I stav Peremisl Otakar II chiyi kolosalni volodinnya davali jomu mozhlivist pochuvati sebe nezalezhno vid korolya Nimechchini U 1274 roci Rudolf vimagav vid Otakara II prisyagi u virnosti ta povernennya imperskih leniv nezakonno zajnyatih cheskim korolem Vidmova Otakara II prizvela do ogoloshennya jogo u 1275 roci zradnikom Korol Nimechchini znajshov pidtrimku svoyih dij u avstrijskogo dvoryanstva ta yepiskopiv Passau Zalcburgu Bambergu i Regensburgu Imperska armiya vtorglas na teritoriyu Avstriyi ta Shtiriyi j zmusila Otakara II uklasti 1276 roku mir cinoyu vidmovi vid usih svoyih volodin okrim Chehiyi ta Moraviyi Odnak vzhe nastupnogo roku Ottokar sprobuvav povernuti svoyi zemli silomic U 1278 roci v bitvi pid Suhimi Krutami cheski vijska buli rozbiti armiyeyu Rudolfa I korol Peremisl Otakar II zaginuv Pislya dekilkoh perepohovan mogilu korolya bulo pereneseno 1373 roku v sobor Svyatogo Vita u Prazkomu gradi Smert Otakara II 1278 roku prizvela do perehodu avstrijskih zemel pid vladu domu Gabsburgiv sproba ob yednannya centralnoyevropejskih derzhav Chehiyeyu provalilas Na zminu cheskomu dominuvannyu v regioni prijshla vlada avstrijskih Gabsburgiv Sim ya RedaguvatiDokladnishe Peremislovichi1 a druzhina rozluchenij 1252 Margarita Babenberg pomerla 1267 dochka Leopolda VI gercoga Avstriyi Ditej ne mali 2 a druzhina z 1261 Kunguta Kunegunda Rostislavna 1245 1285 dochka Rostislava Mihajlovicha knyazya Galickogo i Chernigivskogo Mali 4 ditej v tomu chisli Vaclav II 1271 1305 korol Chehiyi ta Polshi Agnesu Chesku 1269 1296 druzhinu gercoga Avstriyi Rudolfa II Gabsburga Krim togo Peremisl Otakar mav pozashlyubne potomstvo vid pridvornoyi dami Margareta Agnes fon Shuyenring Chuenring v tomu chisli Mikolaj Mikulas I bl 1255 1318 uzakoneno z 1269 roku gercog Troppau knyaz Opavi jogo nashadki buli gercogami Troppau i Ratiboru Raciboru Jogo druzhinoyu jmovirno bula Yustina fon Collern dochka grafa Konrada fon Collern burggrafa Nyurnberga Onuki Peremisla Ottokara II diti Vaclava II vid oboh shlyubiv Vaclav III 1289 1306 korol Chehiyi Ugorshini i Polshi Anna 1290 1313 odruzhena 1306 iz Genrihom Korutanskim gercogom Karintiyi j korolem Chehiyi Yelizaveta 1292 1330 odruzhena z Yanom Lyuksemburzkim grafom Lyuksemburgu i korolem Chehiyi Margarita 1296 1322 odruzhena z Boleslavom III knyazem Legnickim Agnesa 1305 1337 odruzhena 1296 z Rudolfom II gercogom Avstriyi drugim shlyubom iz Genrihom I knyazem yavorskimRodovid Redaguvati 8 Vladislav II korol Bogemiyi 4 Ottokar I korol Bogemiyi 9 Yudit tyurinzka landgrafinya 2 Venceslav I korol Bogemiyi 10 Bela III korol Ugorshini 5 Konstanciya ugorska princesa 11 Agnesa antiohijska princesa 1 Otokar II korol Bogemiyi 12 Fridrih I Barbarossa imperator 6 Filipp korol Nimechchini 13 Beatrisa burgundska grafinya 3 Kunigunda shvabska gercoginya 14 Isaak II imperator Vizantiyi 7 Irina vizantijska princesa 15 Irina vizantijska aristokratka U kulturi RedaguvatiLiteratura Redaguvati Zgaduyetsya u Chistilishi Dante Primitki Redaguvati a b Kindred Britain d Track Q75653886 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326Bibliografiya RedaguvatiMonografiyi Redaguvati Hoensch Jorg K Premysl Otakar II von Bohmen Der goldene Konig Graz u a Verlag Styria 1989 Kuthan Jiri Premysl Ottokar II Konig Bauherr und Mazen Hofische Kunst im 13 Jahrhundert Wien Bohlau 1996 Dovidniki Redaguvati Huber Alfons Ottokar II Konig von Bohmen Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1887 Band 24 S 768 772 Luft Robert Premysl Otakar II Neue Deutsche Biographie Berlin 2001 Band 20 S 697 699 Digitalisat Polivka Miloslav Premysl Ottokar II Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon Sp 928 930 stattya Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Otokar II Zbirka malyunkiv gravyur 1 PoperednikUlrih III nbsp Gercog Karintiyi1269 1276 nbsp NastupnikRudolf IPoperednikStefan V Arpad nbsp Gercog Shtiriyi1260 1276 nbsp NastupnikRudolf I Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Otokar II amp oldid 40404576