Ісаак II Ангел (грец. Ἰσαάκιος Β' Ἄγγελος; 1155 — 28 січня 1204) — імператор Візантії з 1185 по 1195 роки та другий раз 1203—1204.
| Ісаак II Ангел | |
|---|---|
| грец. Ἰσαάκιος Β' Ἄγγελος | |
| Ісаак II Ангел на монеті | |
| Імператор | |
| Початок правління: | 1185, вдруге 1203 |
| Кінець правління: | 1195, вдруге 1204 |
| | |
| Попередник: | Андронік I Комнін |
| Наступник: | Олексій IV Ангел |
| | |
| Дата народження: | 1155 |
| Місце народження: | Константинополь |
| Країна: | Візантійської імперії |
| Дата смерті: | 28 січня 1204 |
| Місце смерті: | Константинополь |
| Діти: | Євфросинія, Ірина, Олексій, Іван, Емануель |
Ісаак II Ангел походив з грецької аристократії. Онук Костянтина Ангела і дочки Олексія I Комніна. На початку 1185 виступив проти жорстокого узурпатора Андроніка Комніна, був переможений, але як вже слабкий суперник, прощений переможцем. У вересні 1185 коли один з агентів Андроніка захотів заарештувати Ісаака, той убив його, врятувався втечею до церкви святої Софії в Константинополі і там під час народного повстання, проголошений був імператором.
Ісаак почав своє правління з перемоги над норманами у Сицилії. Спроба відвоювати Кіпр в Ісаака Комніна завершилась безуспішно, через наступ у 1186 році на болгар і валахів, що також привело до їхнього повстання та створення Другого Болгарського царства. У 1187 посланий проти повстанців генерал Алексій Бранас повертає військо проти імператора, однак він був розбитий та самого його вбито.
У 1189 році Фрідріх I Барбаросса пробує провести Третій хрестовий похід та отримує дозвіл провести війська через Візантію. В той час як він перейшов кордон імперії з військом, Ісаак вже порозумівся із Салах ад-Діном та починає створювати всякі перешкоди війську хрестоносців. Лише військові дії хрестоносців змусили його дотриматися попередньої угоди.
Наступні 5 років Ісаак проводить у постійних походах у Валахії. Під час одного з них у 1195 році його брат Олексій скористався відсутністю імператора і зайняв його трон. Олексія підтримали солдати. Ісаака схопили та осліпили.
Вісім років пізніше, 18 липня 1203 року його витягли з камери та знову посадили на трон. Константинополь зайняли хрестоносці з Четвертого хрестового походу. Слабкому імператору допомагає управляти його син Олексій IV Ангел. Однак через рік слабкого правління їх скидають повстанці генерала Олексія Мутцуфулоса, який і займає трон. Ісак помер у тому ж 1204 році.
Його дочка Ірина була заміжня (з 1197) за імператором священної Римської імперії Філіпом Швабським, а Єфросинія була віддана за великого князя галицько-волинського Романа Мстиславовича.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- «Імена твої, Україно» [ 25 квітня 2012 у Wayback Machine.] — Іван Корсак, Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007 ст. 21-24
Посилання Редагувати
Біографія Ісаака II Ангела у Hellenica [ 26 травня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)