www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жидівський привілей Отокара ІІ У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Жидівський привілей Жиді вський прив

Жидівський привілей Отокара ІІ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жидівський привілей.

Жиді́вський привіле́й (чеськ. Privilegium Židovský) — грамота богемського короля Отокара II Перемисловича від 29 березня 1254 року. Надавала чеським юдеям широкі права на території Богемського королівства, а також інтегрувала їх до станового суспільства Богемії. Зокрема, юдеї отримали свободу пересування і дозвіл на лихварювання, були зрівняні у правах з християнами у кримінальних справах; заборонялося зводити кривавий наклеп на юдеїв і оскверняти юдейський цвинтар; суперечки між самими юдеями вирішував особисто король або уповноважений намісник тощо. Видана за зразком указу австрійського герцога Фрідріха II Бабенберзького 1244 року і юдейських статей угорського короля Бели IV 1251 року. Королі після Отокара ІІ неодноразово підтверджували чинність привілею на території Чеських земель аж до 1848 року.

Копія привілею 1356 року, затвердженого Карлом IV.

Назва Редагувати

  • Жиді́вський привіле́й, або Юде́йський привілей (лат. Privilegium Iudeorum, чеськ. Privilegium Židovský) — назва у чеській історіографії. Український переклад за аналогічним привілеєм Болеслава Калішського у Грушевського.
  • Жиді́вський ста́тут, або Юде́йський статут (лат. Statuta Judaeorum) — назва у чеській історіографії за назвою копії 1356 року.

У деяких джерелах називається грамотою, або хартією.

Історія Редагувати

Печатка Отокара ІІ

Точна дата створення привілею невідома. Оригінал документа не зберігся і його текст відомий лише з пізніших копій-списків, які підтверджували оригінал. Текст, опублікований королем та імператором Карлом IV Люксембурзьким в 1356 році, вказує на 29 березня 1254 року як час створення оригіналу привілею. Ця дата прийнята традиційною історіографією. Проте титулатура короля Отокара ІІ, зазначена у документі, використовувалася цим правителем лише у 1262–1269 роках. Через це історик Я. Захова датує оригінальний привілей 1262 роком.

Привілей Отокара ІІ створений за зразком привілея австрійського герцога Фрідріха II Бабенберзького 1244 року і юдейських статей угорського короля Бели IV 1251 року. Так, богемський привілей у багатьох місцях буквально збігається із австрійським

Вважається, що Отакар II видав привілей у Відні. Він був чинним на всій території Богемського королівства, включаючи Моравське маркграфство, а також Австрійське і Штирійське герцогства. Пізніше Отокар підтверджував чинність цього документа в 1255 році в Кромержижі та в 1268 році в Брно.

Жидівський привілей також підтвердив син Отокара, король Венцеслав II на початку свого правління, на прохання євреїв Знойма

Після смерті Венцеслава III у Богемії був період нестабільності і юдейське населення перебувало в стані правової невизначеності.

1311 року король Йоганн Люксембурзькій підтвердив юдеям усі існуючі права, але привілей Отокара ІІ прямо не згадувася. Тим не менш, король дотримувався принципів привілею, про що свідчить подальше монарше правління.

30 вересня 1356 року привілей підтвердив король Карл IV, а 1393 — його син Венцеслав IV.

Оригінал і копії Редагувати

Оригінал привілею втрачено. Копія міститься в підтвердженні привілеїв юдеям імператора Карла IV від 1356 року, виданому в Штауфі. Це підтвердженя записане у найдавнішому юридичному рукописі архіву міста Праги початку XV ст., на сторінці 259. Пізнішу копію можна знайти в іншому юридичному рукописі з XV ст. того ж архіву на сторінці 139.

Більшість сучасних публікацій базуються на копії 1356 року.

Положення Редагувати

  • юдеї отримали право безперешкодно пересуватися по всій країні;
  • вбивсто юдея прирівнювалося до вбивста християнина (майно убивці переходило до королівського скарбу);
  • християнин, який поранив юдею, мусив заплатити штрав 12 марок золотом королю, 12 марок сріблом юдею і оплатити йому лікування;
  • викрадення юдейських дітей прирівнювалося і каралося як крадіжка;
  • за осквернення юдейського цвинтаря (Празького) — смертна кара, за осквернення синагоги — штраф на користь «єврейського судді»;
  • заборонялося зводити кривавий наклеп на юдеїв;
  • у випадку судового позову християнина до юдея, покази першого мусив підтвердити свідок-юдей;
  • заборонялося викликати юдеїв до суду з майнових справ під час юдейських свят;
  • суперечки між самими юдеями вирішував особисто король або уповноважений намісник;
  • юдеї отримали право на лихварство: позичати гроші під відсотки, беручи під заставу будь-що, окрім церковного начиння, закривавленого чи мокрого одягу.
  • юдеї отримали право безмитно перевозити покійників по країні.

Цікаві факти Редагувати

  • У документі вперше згадується наявність у Празі юдейського цвинтаря

Примітки Редагувати

  1. ↑ Чехия // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.) . Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022. 
  2. ↑ Sedlar 2013, p. 316.
  3. ↑ Privilegium Přemysla Otakara II. na práva Židů (чеський і латинський текст) // Parlament České republiky
  4. ↑ Zachová 1978, s. 71–74.
  5. Грушевський, М. Історія України-Руси. Том 5, 1905, С. 265.
  6. ↑ Rössler 1845, S. 177–187.
  7. Aronius 1902, S. 233–237.
  8. Codex iuris Bohemici I... 1867, S. 134–143
  9. Bretholz 1935, S. 7.
  10. Bretholz 1935, S. 8.
  11. Bretholz 1935, S. 11.
  12. Codex juris Bohemici II... 1889, S. 366–368.
  13. Discovery and Protection of a Medieval Cemetery at Prague's New Town.

Бібліографія Редагувати

Джерела Редагувати

  • Aronius, Julius. Regesten zur Geschichte der Juden im fränkischen und deutschen Reiche bis zum Jahre 1273. Berlin: Leonhard Simion, 1902, S. 233–237.
  • Codex iuris Bohemici I. Příprava vydání Hermenegild Jireček. Praga: Ignác Leopold Kober, 1867, S. 134–143.
  • Codex juris Bohemici II/3. Příprava vydání Hermenegild Jireček. Praga: Fried. Tempsky, 1889, S. 366–368.
  • Rössler, Emil Franz. Deutsche Rechtsdenkmäler aus Böhmen und Mähren. Prag: Friedrich Tempsky, 1845. Dostupné online. S. 177–187.
  • Privilegia měst pražských. / ed. J. Čelakovský. Praha 1886, s. 5-9.
  • Naše národní minulost v dokumentech / ed. V. Husa. Praha 1954, I, s. 57-59.

Монографії. Статті Редагувати

  • Bretholz, Bertold. Quellen zur Geschichte der Juden in Mähren von XI. bis zum XV. Jahrhundert (1067–1411). Prag: Taussig u. Taussig, 1935. S. 7.
  • Sedlar, Jean W. East Central Europe in the Middle Ages, 1000-1500. University of Washington Press, 2013.
  • Zachová, Jana. Un privilege de Přemysl Otokar II. // Judaica Bohemiae. 1978, 14/2, s. 71–74.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhidivskij privilej Zhidi vskij privile j chesk Privilegium Zidovsky gramota bogemskogo korolya Otokara II Peremislovicha vid 29 bereznya 1254 roku Nadavala cheskim yudeyam shiroki prava na teritoriyi Bogemskogo korolivstva a takozh integruvala yih do stanovogo suspilstva Bogemiyi Zokrema yudeyi otrimali svobodu peresuvannya i dozvil na lihvaryuvannya buli zrivnyani u pravah z hristiyanami u kriminalnih spravah zaboronyalosya zvoditi krivavij naklep na yudeyiv i oskvernyati yudejskij cvintar superechki mizh samimi yudeyami virishuvav osobisto korol abo upovnovazhenij namisnik tosho 1 Vidana za zrazkom ukazu avstrijskogo gercoga Fridriha II Babenberzkogo 1244 roku i yudejskih statej ugorskogo korolya Beli IV 1251 roku 2 Koroli pislya Otokara II neodnorazovo pidtverdzhuvali chinnist privileyu na teritoriyi Cheskih zemel azh do 1848 roku Kopiya privileyu 1356 roku zatverdzhenogo Karlom IV Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Original i kopiyi 4 Polozhennya 5 Cikavi fakti 6 Primitki 7 Bibliografiya 7 1 Dzherela 7 2 Monografiyi Statti 8 PosilannyaNazva RedaguvatiZhidi vskij privile j abo Yude jskij privilej lat Privilegium Iudeorum chesk Privilegium Zidovsky nazva u cheskij istoriografiyi 3 4 Ukrayinskij pereklad za analogichnim privileyem Boleslava Kalishskogo u Grushevskogo 5 Zhidi vskij sta tut abo Yude jskij statut lat Statuta Judaeorum nazva u cheskij istoriografiyi za nazvoyu kopiyi 1356 roku 6 U deyakih dzherelah nazivayetsya gramotoyu 1 abo hartiyeyu 2 Istoriya Redaguvati nbsp Pechatka Otokara IITochna data stvorennya privileyu nevidoma Original dokumenta ne zberigsya i jogo tekst vidomij lishe z piznishih kopij spiskiv yaki pidtverdzhuvali original Tekst opublikovanij korolem ta imperatorom Karlom IV Lyuksemburzkim v 1356 roci vkazuye na 29 bereznya 1254 roku yak chas stvorennya originalu privileyu 6 Cya data prijnyata tradicijnoyu istoriografiyeyu Prote titulatura korolya Otokara II zaznachena u dokumenti vikoristovuvalasya cim pravitelem lishe u 1262 1269 rokah Cherez ce istorik Ya Zahova datuye originalnij privilej 1262 rokom 4 Privilej Otokara II stvorenij za zrazkom privileya avstrijskogo gercoga Fridriha II Babenberzkogo 1244 roku 7 i yudejskih statej ugorskogo korolya Beli IV 1251 roku 2 Tak bogemskij privilej u bagatoh miscyah bukvalno zbigayetsya iz avstrijskim 8 Vvazhayetsya sho Otakar II vidav privilej u Vidni Vin buv chinnim na vsij teritoriyi Bogemskogo korolivstva vklyuchayuchi Moravske markgrafstvo a takozh Avstrijske i Shtirijske gercogstva Piznishe Otokar pidtverdzhuvav chinnist cogo dokumenta v 1255 roci v Kromerzhizhi 9 ta v 1268 roci v Brno 10 Zhidivskij privilej takozh pidtverdiv sin Otokara korol Venceslav II na pochatku svogo pravlinnya na prohannya yevreyiv Znojma 11 Pislya smerti Venceslava III u Bogemiyi buv period nestabilnosti i yudejske naselennya perebuvalo v stani pravovoyi neviznachenosti 1311 roku korol Jogann Lyuksemburzkij pidtverdiv yudeyam usi isnuyuchi prava ale privilej Otokara II pryamo ne zgaduvasya Tim ne mensh korol dotrimuvavsya principiv privileyu pro sho svidchit podalshe monarshe pravlinnya 30 veresnya 1356 roku privilej pidtverdiv korol Karl IV 6 a 1393 jogo sin Venceslav IV 12 Original i kopiyi RedaguvatiOriginal privileyu vtracheno Kopiya mistitsya v pidtverdzhenni privileyiv yudeyam imperatora Karla IV vid 1356 roku vidanomu v Shtaufi Ce pidtverdzhenya zapisane u najdavnishomu yuridichnomu rukopisi arhivu mista Pragi pochatku XV st na storinci 259 Piznishu kopiyu mozhna znajti v inshomu yuridichnomu rukopisi z XV st togo zh arhivu na storinci 139 3 Bilshist suchasnih publikacij bazuyutsya na kopiyi 1356 roku Polozhennya Redaguvatiyudeyi otrimali pravo bezpereshkodno peresuvatisya po vsij krayini 1 vbivsto yudeya pririvnyuvalosya do vbivsta hristiyanina majno ubivci perehodilo do korolivskogo skarbu 1 hristiyanin yakij poraniv yudeyu musiv zaplatiti shtrav 12 marok zolotom korolyu 12 marok sriblom yudeyu i oplatiti jomu likuvannya 1 vikradennya yudejskih ditej pririvnyuvalosya i karalosya yak kradizhka 1 za oskvernennya yudejskogo cvintarya Prazkogo smertna kara za oskvernennya sinagogi shtraf na korist yevrejskogo suddi 1 zaboronyalosya zvoditi krivavij naklep na yudeyiv 1 u vipadku sudovogo pozovu hristiyanina do yudeya pokazi pershogo musiv pidtverditi svidok yudej 1 zaboronyalosya viklikati yudeyiv do sudu z majnovih sprav pid chas yudejskih svyat 1 superechki mizh samimi yudeyami virishuvav osobisto korol abo upovnovazhenij namisnik 1 yudeyi otrimali pravo na lihvarstvo pozichati groshi pid vidsotki beruchi pid zastavu bud sho okrim cerkovnogo nachinnya zakrivavlenogo chi mokrogo odyagu 1 yudeyi otrimali pravo bezmitno perevoziti pokijnikiv po krayini 1 Cikavi fakti RedaguvatiU dokumenti vpershe zgaduyetsya nayavnist u Prazi yudejskogo cvintarya 13 Primitki Redaguvati a b v g d e zh i k l m n p Chehiya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 chervnya 2022 Procitovano 16 chervnya 2022 a b v Sedlar 2013 p 316 a b Privilegium Premysla Otakara II na prava Zidu cheskij i latinskij tekst Parlament Ceske republiky a b Zachova 1978 s 71 74 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Tom 5 1905 S 265 a b v Rossler 1845 S 177 187 Aronius 1902 S 233 237 Codex iuris Bohemici I 1867 S 134 143 Bretholz 1935 S 7 Bretholz 1935 S 8 Bretholz 1935 S 11 Codex juris Bohemici II 1889 S 366 368 Discovery and Protection of a Medieval Cemetery at Prague s New Town Bibliografiya RedaguvatiDzherela Redaguvati latinoyuAronius Julius Regesten zur Geschichte der Juden im frankischen und deutschen Reiche bis zum Jahre 1273 Berlin Leonhard Simion 1902 S 233 237 Codex iuris Bohemici I Priprava vydani Hermenegild Jirecek Praga Ignac Leopold Kober 1867 S 134 143 Codex juris Bohemici II 3 Priprava vydani Hermenegild Jirecek Praga Fried Tempsky 1889 S 366 368 Rossler Emil Franz Deutsche Rechtsdenkmaler aus Bohmen und Mahren Prag Friedrich Tempsky 1845 Dostupne online S 177 187 Privilegia mest prazskych ed J Celakovsky Praha 1886 s 5 9 cheskoyuNase narodni minulost v dokumentech ed V Husa Praha 1954 I s 57 59 Monografiyi Statti Redaguvati Bretholz Bertold Quellen zur Geschichte der Juden in Mahren von XI bis zum XV Jahrhundert 1067 1411 Prag Taussig u Taussig 1935 S 7 Sedlar Jean W East Central Europe in the Middle Ages 1000 1500 University of Washington Press 2013 Zachova Jana Un privilege de Premysl Otokar II Judaica Bohemiae 1978 14 2 s 71 74 Posilannya RedaguvatiPrivilegium Premysla Otakara II na prava Zidu Arhivovano 12 sichnya 2022 u Wayback Machine cheskij i latinskij tekst Parlament Ceske republiky Chehiya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Arhivovano 15 chervnya 2022 u Wayback Machine Discovery and Protection of a Medieval Cemetery at Prague s New Town Arhivovano 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhidivskij privilej Otokara II amp oldid 38180839