www.wikidata.uk-ua.nina.az

Освіта в Ізраїлі є важливою частиною повсякденного життя та культури країни Ізраїль має розвинуту систему освіти з найбі

Освіта в Ізраїлі

Освіта в Ізраїлі є важливою частиною повсякденного життя та культури країни. Ізраїль має розвинуту систему освіти з найбільшою увагою на сучасні методи та напрямки. Витрати на освіту складають близько 10 % ВВП країни, а переважна більшість шкіл отримує державну фінансову підтримку.

Вища школа Герцлія, 1936 рік.

Шкільна освіта ред.

Типи шкіл ред.

В Ізраїлі існують школи чотирьох типів:

  • Державні школи (mamlachti). В цих школах приблизно 75 % класів входять до обов'язкового списку міністерства освіти, тоді як решта є додатковими. Обов'язкові предмети включають гебрейську та англійську мови, математику, географію, історію, природничі науки і єврейську культуру. У цих школах не робиться акценту на будь-яку релігію. Комітет з освіти кожної з цих шкіл, до якого входять вчителі та батьки дітей, має право вирішувати, які додаткові предмети обрати з запропонованого Міністерством Освіти списку. Навчальні матеріали для цих курсів також обираються із запропонованих Міністерством. Якщо кількість додаткових предметів перевищує 25 %, місцевий уряд або батьки мають покрити різницю у вартості навчання. Деякі з цих шкіл використовують додаткові предмети для поглибленого викладання певного напрямку, наприклад для шкіл «Талі» таким напрямком є єврейська культура.
  • Державні релігійні (юдейські) школи (mamlachti dati). Ці школи дотримуються такого ж набору основних предметів як і державні школи, проте додаткові предмети переважно стосуються єврейською культури та юдаїзму. У цих школах учні мають одягатися та поводитися відповідно до релігійних стандартів, а щодня проводяться спільні молитви. Існують елементарні школи цього типу, де хлопчики та дівчата навчаються разом, та і такі, де вони навчаються окремо; школи вищого рівня спільні.
  • Державні арабські школи. У цих школах, переважно розташованих у місцях з великим відсотком арабського населення, викладання ведеться арабською мовою та велика увага надається арабській історії, релігії (ісламу, релігії друзів або християнству) та культурі.
  • Незалежні школи (chinuch atzma'i). Ці школи поділяються на визнані Міністерством Освіти та невизнані ним. У визнаних школах дотримання основному списку предметів є обов'язковим, проте школа та батьки можуть самостійно встановлювати методи і норми викладання. Часто такі школи є експериментальними та використовують нестандартні методи навчання. Багато незалежних шкіл керуються релігійними організаціями, як ортодоксальними організаціями євреїв-хареді, так і християнськими. У незалежних школах число додаткових предметів зазвичай понад 25 %, через що більшість з них платні або фінансуються різноманітними організаціями. Невизнані Міністерством Освіти школи дотримуються лише частини обов'язкового списку предметів, а контроль Міністерства за ними мінімальний — він стосується майже виключно безпеки будівель та умов перебування учнів. Проте такі школи існують практично лише на початковому рівні, всі вищі школи визнані Міністерством.

На додаток до звичайних шкіл в Ізраїлі існує і система шкіл-інтернатів. Селища для молоді (cfarei noar) призначені для дітей, що з тієї чи іншої причини не можуть залишатися удома. Часто в таких школах діти живуть в сім'ї, що погоджується їх прийняти; ці школи можуть бути як державними, так і державно-релігійними. Друга категорія, школи-інтернати єшива, як і звичайні єшиви, поєднують звичайне навчання з вивченням Талмуду. Ці школи окремі для хлопчиків та дівчат. Закриті школи-інтернати (maonot chusot) призначені для дітей з неблагополучних сімей, призначенням цих шкіл є адаптування цих дітей до правил та вимог суспільства. І остання група, школи-інтернати спеціального навчання призначені для дітей з інвалідністю та дефектами фізичного чи розумового розвитку. Ці діти зазвичай вимагають особливого догляду та індивідуального підходу.

Терміни навчання ред.

Ізраїльська система шкільної освіти складається з трьох періодів: початкової освіти (1-6 класи), середньої освіти (7-9 класи) і вищої шкільної освіти (10-12 класи). Обов'язковою є освіта до 10 класу, хоча переважна більшість учнів вчиться до 12 класу.

Академічний рік в ізраїльських школах починається 1 вересня та закінчується у початковій школі 30 червня, а у середній та вищій ступені шкільної освіти – 20 червня.

Атестат зрілості в Ізраїлі ред.

При закінченні вищої ступені школи учні зазвичай проходять державний іспит на атестат зрілості (геб. теудат баґрут). Це набір іспитів, розтягнутий на останні три роки навчання у школі, що охоплюють всі основні дисципліни, за котрі виставляються бали від 1 до 5, 5 — найкраща оцінка. Для того, щоб успішно пройти іспит, необхідно набрати мінімальне число балів з кожної з основних дисциплін (гебрейська мова, англійська мова, математика, єврейська література та культура), отримати в сумі мінімум 21 бал та отримати щонайменш одну оцінку «5». У випадку поганої оцінки дозволяється скласти екзамен вдруге. В 2006-7 навчальному році іспит пройшло 74,4 % учнів 12 класу, але лише 46,3 % учнів отримали диплом. В арабському та друзькому секторі цей показник становив 35,6 % і 43,7 % відповідно. Серед міст Ізраїлю найкращі результати (65 %) показали мешканці міст Рамат-Ган і Хайфа.

При цьому за даними суспільної організації Adva Center, власники 15 % атестатів зрілості не мають змоги вступити до університету.

Вища освіта ред.

Факультет інформатики Техніону — Ізраїльського технологічного інституту

Вступ та фінансування ред.

Після закінчення середньої освіти ізраїльтян зазвичай призивають до Збройних сил (IDF), але для навчання в мехіні, коледжі або університеті можна отримати відстрочку від служби. Більшість студентів, хто користується такою відстрочкою, роблять це заради програми атуда, за якою за навчання в університеті платять Збройні сили. Проте у цьому випадку студенти мають підписати контракт, що збільшує термін служби на 2-3 роки.

Для вступу, університети зазвичай вимагають певної мінімальної кількості балів випускних іспитів, мінімального середнього балу та певної оцінки на Психометричному вступному іспиті. Всі ізраїльські університети отримують фінансування від держави, так що студенти платять лише невелику частку реальної вартості освіти.

Вищі навчальні заклади ред.

Ізраїль має вищі навчальні заклади кількох типів: 8 університетів, 51 коледж (коледжами називають всі інші, крім університетів, вищі навчальні заклади, визнані Радою вищої освіти при Міністерстві освіти Ізраїлю, вони у свою чергу поділяються на регіональні та професійні) та філії іноземних вищих навчальних закладів.

Тель-Авівський університет
  • Регіональні коледжі. Це філії університетів, що знаходяться під їх повним контролем та надають студентам можливість навчатися, якщо вони не бажають переїжджати до місця розташування університету. Хоча деякі з регіональних коледжів пропонують повноцінні програми, в більшості випадків студенти можуть лише почати освіту в такому коледжі, а для її завершення мають переїхати до основного кампусу університету. Докладніше: Коледж Управління - Академічних Наук
  • Професійні / торгові / відпускні коледжі. Ці коледжі нагадують українські професійно-технічні училища та можуть бути як державними, так і приватними. Зазвичай вони пропонують освіту з вузької спеціальності на початковому рівні, не вище ступеню бакалавра. Ці коледжі можуть зосереджуватися на юриспруденції, менеджменті, технології та педагогіці. Деякі надають професії медсестер та помічників доктора з оптометрії, радіології, гігієни. Інші готують студентів до роботи в культурі, мистецтві, кулінарії.
  • Філії іноземних вищих навчальних закладів. Переважно такі філії були відкриті нещодавно, починаючи з кінця 20 століття, в історичних та центральних містах країни, зараз нараховуються близько 30 подібних закладів. Вони пропонують програми як для ізраїльських, так і для іноземних студентів на різному рівні, в тому числі до кандидатського ступеня. Їх швидкий ріст пов'язаний із швидким розвитком науки та технології в Ізраїлі та, відповідно, збільшення потреби у кваліфікованих працівниках. Багато з них не визнані Міністерством освіти, тому власники цих дипломів не можуть претендувати на державні посади, що за визначенням потребують певного рівня освіти.

Див. також ред.

Мехіна

Посилання ред.

  1. Israel - Education Encyclopedia of the Nations (англ.)
  2. ↑ Міністерство абсорбції (англ.)
  3. What is Bagrut? [ 5 березня 2014 у Wayback Machine.] Ligdol u'Lifroach (англ.)
  4. Less than half of 17-year-olds in Israel qualify for matriculation Haaretz
  5. http://www.cbs.gov.il/hodaot2005n/06_05_189b.pdf Центральне бюро статистики Ізраїлю (івр.)
  6. http://www.adva.org/ Adva Center (івр.)
  7. Academic and Regional Colleges Israel Science and Technology (англ.)
  8. ↑ Higher education in Israel Embassy of Israel in Washigton, D.C. (англ.)

Ресурси Інтернету ред.



Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Osvita v Izrayili ye vazhlivoyu chastinoyu povsyakdennogo zhittya ta kulturi krayini Izrayil maye rozvinutu sistemu osviti z najbilshoyu uvagoyu na suchasni metodi ta napryamki Vitrati na osvitu skladayut blizko 10 VVP krayini a perevazhna bilshist shkil otrimuye derzhavnu finansovu pidtrimku Visha shkola Gercliya 1936 rik Zmist 1 Shkilna osvita 1 1 Tipi shkil 1 2 Termini navchannya 1 3 Atestat zrilosti v Izrayili 2 Visha osvita 2 1 Vstup ta finansuvannya 2 2 Vishi navchalni zakladi 3 Div takozh 4 Posilannya 5 Resursi InternetuShkilna osvita red Tipi shkil red V Izrayili isnuyut shkoli chotiroh tipiv 1 2 Derzhavni shkoli mamlachti V cih shkolah priblizno 75 klasiv vhodyat do obov yazkovogo spisku ministerstva osviti todi yak reshta ye dodatkovimi Obov yazkovi predmeti vklyuchayut gebrejsku ta anglijsku movi matematiku geografiyu istoriyu prirodnichi nauki i yevrejsku kulturu U cih shkolah ne robitsya akcentu na bud yaku religiyu Komitet z osviti kozhnoyi z cih shkil do yakogo vhodyat vchiteli ta batki ditej maye pravo virishuvati yaki dodatkovi predmeti obrati z zaproponovanogo Ministerstvom Osviti spisku Navchalni materiali dlya cih kursiv takozh obirayutsya iz zaproponovanih Ministerstvom Yaksho kilkist dodatkovih predmetiv perevishuye 25 miscevij uryad abo batki mayut pokriti riznicyu u vartosti navchannya Deyaki z cih shkil vikoristovuyut dodatkovi predmeti dlya pogliblenogo vikladannya pevnogo napryamku napriklad dlya shkil Tali takim napryamkom ye yevrejska kultura Derzhavni religijni yudejski shkoli mamlachti dati Ci shkoli dotrimuyutsya takogo zh naboru osnovnih predmetiv yak i derzhavni shkoli prote dodatkovi predmeti perevazhno stosuyutsya yevrejskoyu kulturi ta yudayizmu U cih shkolah uchni mayut odyagatisya ta povoditisya vidpovidno do religijnih standartiv a shodnya provodyatsya spilni molitvi Isnuyut elementarni shkoli cogo tipu de hlopchiki ta divchata navchayutsya razom ta i taki de voni navchayutsya okremo shkoli vishogo rivnya spilni Derzhavni arabski shkoli U cih shkolah perevazhno roztashovanih u miscyah z velikim vidsotkom arabskogo naselennya vikladannya vedetsya arabskoyu movoyu ta velika uvaga nadayetsya arabskij istoriyi religiyi islamu religiyi druziv abo hristiyanstvu ta kulturi Nezalezhni shkoli chinuch atzma i Ci shkoli podilyayutsya na viznani Ministerstvom Osviti ta neviznani nim U viznanih shkolah dotrimannya osnovnomu spisku predmetiv ye obov yazkovim prote shkola ta batki mozhut samostijno vstanovlyuvati metodi i normi vikladannya Chasto taki shkoli ye eksperimentalnimi ta vikoristovuyut nestandartni metodi navchannya Bagato nezalezhnih shkil keruyutsya religijnimi organizaciyami yak ortodoksalnimi organizaciyami yevreyiv haredi tak i hristiyanskimi U nezalezhnih shkolah chislo dodatkovih predmetiv zazvichaj ponad 25 cherez sho bilshist z nih platni abo finansuyutsya riznomanitnimi organizaciyami Neviznani Ministerstvom Osviti shkoli dotrimuyutsya lishe chastini obov yazkovogo spisku predmetiv a kontrol Ministerstva za nimi minimalnij vin stosuyetsya majzhe viklyuchno bezpeki budivel ta umov perebuvannya uchniv Prote taki shkoli isnuyut praktichno lishe na pochatkovomu rivni vsi vishi shkoli viznani Ministerstvom Na dodatok do zvichajnih shkil v Izrayili isnuye i sistema shkil internativ Selisha dlya molodi cfarei noar priznacheni dlya ditej sho z tiyeyi chi inshoyi prichini ne mozhut zalishatisya udoma Chasto v takih shkolah diti zhivut v sim yi sho pogodzhuyetsya yih prijnyati ci shkoli mozhut buti yak derzhavnimi tak i derzhavno religijnimi Druga kategoriya shkoli internati yeshiva yak i zvichajni yeshivi poyednuyut zvichajne navchannya z vivchennyam Talmudu Ci shkoli okremi dlya hlopchikiv ta divchat Zakriti shkoli internati maonot chusot priznacheni dlya ditej z neblagopoluchnih simej priznachennyam cih shkil ye adaptuvannya cih ditej do pravil ta vimog suspilstva I ostannya grupa shkoli internati specialnogo navchannya priznacheni dlya ditej z invalidnistyu ta defektami fizichnogo chi rozumovogo rozvitku Ci diti zazvichaj vimagayut osoblivogo doglyadu ta individualnogo pidhodu 2 Termini navchannya red Izrayilska sistema shkilnoyi osviti skladayetsya z troh periodiv pochatkovoyi osviti 1 6 klasi serednoyi osviti 7 9 klasi i vishoyi shkilnoyi osviti 10 12 klasi Obov yazkovoyu ye osvita do 10 klasu hocha perevazhna bilshist uchniv vchitsya do 12 klasu Akademichnij rik v izrayilskih shkolah pochinayetsya 1 veresnya ta zakinchuyetsya u pochatkovij shkoli 30 chervnya a u serednij ta vishij stupeni shkilnoyi osviti 20 chervnya Atestat zrilosti v Izrayili red Pri zakinchenni vishoyi stupeni shkoli uchni zazvichaj prohodyat derzhavnij ispit na atestat zrilosti geb teudat bagrut Ce nabir ispitiv roztyagnutij na ostanni tri roki navchannya u shkoli sho ohoplyuyut vsi osnovni disciplini za kotri vistavlyayutsya bali vid 1 do 5 5 najkrasha ocinka 3 Dlya togo shob uspishno projti ispit neobhidno nabrati minimalne chislo baliv z kozhnoyi z osnovnih disciplin gebrejska mova anglijska mova matematika yevrejska literatura ta kultura otrimati v sumi minimum 21 bal ta otrimati shonajmensh odnu ocinku 5 U vipadku poganoyi ocinki dozvolyayetsya sklasti ekzamen vdruge V 2006 7 navchalnomu roci ispit projshlo 74 4 uchniv 12 klasu ale lishe 46 3 uchniv otrimali diplom V arabskomu ta druzkomu sektori cej pokaznik stanoviv 35 6 i 43 7 vidpovidno 4 Sered mist Izrayilyu najkrashi rezultati 65 pokazali meshkanci mist Ramat Gan i Hajfa 5 Pri comu za danimi suspilnoyi organizaciyi Adva Center vlasniki 15 atestativ zrilosti ne mayut zmogi vstupiti do universitetu 6 Visha osvita red nbsp Fakultet informatiki Tehnionu Izrayilskogo tehnologichnogo institutuVstup ta finansuvannya red Pislya zakinchennya serednoyi osviti izrayiltyan zazvichaj prizivayut do Zbrojnih sil IDF ale dlya navchannya v mehini koledzhi abo universiteti mozhna otrimati vidstrochku vid sluzhbi Bilshist studentiv hto koristuyetsya takoyu vidstrochkoyu roblyat ce zaradi programi atuda za yakoyu za navchannya v universiteti platyat Zbrojni sili Prote u comu vipadku studenti mayut pidpisati kontrakt sho zbilshuye termin sluzhbi na 2 3 roki Dlya vstupu universiteti zazvichaj vimagayut pevnoyi minimalnoyi kilkosti baliv vipusknih ispitiv minimalnogo serednogo balu ta pevnoyi ocinki na Psihometrichnomu vstupnomu ispiti Vsi izrayilski universiteti otrimuyut finansuvannya vid derzhavi tak sho studenti platyat lishe neveliku chastku realnoyi vartosti osviti Vishi navchalni zakladi red Izrayil maye vishi navchalni zakladi kilkoh tipiv 8 universitetiv 51 koledzh 7 koledzhami nazivayut vsi inshi krim universitetiv vishi navchalni zakladi viznani Radoyu vishoyi osviti pri Ministerstvi osviti Izrayilyu voni u svoyu chergu podilyayutsya na regionalni ta profesijni ta filiyi inozemnih vishih navchalnih zakladiv nbsp Tel Avivskij universitetUniversiteti Najstarishi z izrayilskih universitetiv Yerusalimskij yevrejskij universitet i Tehnion buli vidkriti she v 1925 roci 8 She 5 universitetiv bulo dodano za pershi dva desyatilittya z momentu progoloshennya nezalezhnosti v 1948 roci ce Institut Vejcmana Universitet Bar Ilana Tel Avivskij universitet Hajfskij universitet i Universitet Ben Guriona Ostannim bulo vidkrito Vidkritij universitet Izrayilyu zaraz najbilshij universitet krayini sho na dodatok do tradicijnoyi stacionarnoyi osviti v reshti universitetiv proponuye viklyuchno distancijne navchannya Vsi izrayilski universiteti mayut podvijne priznachennya osvita ta naukovi doslidzhennya napriklad Institut yevrejskih doslidzhen imeni Shehtera Vsi universiteti za vinyatkom Institutu Vejcmana nadayut bakalavrskij magisterskij stupeni ta stupen kandidata nauk v riznomanitnih disciplinah mistectva socialnih ta prirodnichih nauk Universitetski naukovi doslidzhennya zazvichaj najbilsh fundamentalni i teoretichni v krayini ale j voni prisvyacheni meti prosuvannya suchasnih metodik i tehnologij v Izrayili Dokladnishe Universiteti IzrayilyuRegionalni koledzhi Ce filiyi universitetiv sho znahodyatsya pid yih povnim kontrolem ta nadayut studentam mozhlivist navchatisya yaksho voni ne bazhayut pereyizhdzhati do miscya roztashuvannya universitetu Hocha deyaki z regionalnih koledzhiv proponuyut povnocinni programi v bilshosti vipadkiv studenti mozhut lishe pochati osvitu v takomu koledzhi a dlya yiyi zavershennya mayut pereyihati do osnovnogo kampusu universitetu 8 Dokladnishe Koledzh Upravlinnya Akademichnih NaukProfesijni torgovi vidpuskni koledzhi Ci koledzhi nagaduyut ukrayinski profesijno tehnichni uchilisha ta mozhut buti yak derzhavnimi tak i privatnimi Zazvichaj voni proponuyut osvitu z vuzkoyi specialnosti na pochatkovomu rivni ne vishe stupenyu bakalavra Ci koledzhi mozhut zoseredzhuvatisya na yurisprudenciyi menedzhmenti tehnologiyi ta pedagogici Deyaki nadayut profesiyi medsester ta pomichnikiv doktora z optometriyi radiologiyi gigiyeni Inshi gotuyut studentiv do roboti v kulturi mistectvi kulinariyi 8 Filiyi inozemnih vishih navchalnih zakladiv Perevazhno taki filiyi buli vidkriti neshodavno pochinayuchi z kincya 20 stolittya v istorichnih ta centralnih mistah krayini zaraz narahovuyutsya blizko 30 podibnih zakladiv Voni proponuyut programi yak dlya izrayilskih tak i dlya inozemnih studentiv na riznomu rivni v tomu chisli do kandidatskogo stupenya Yih shvidkij rist pov yazanij iz shvidkim rozvitkom nauki ta tehnologiyi v Izrayili ta vidpovidno zbilshennya potrebi u kvalifikovanih pracivnikah Bagato z nih ne viznani Ministerstvom osviti tomu vlasniki cih diplomiv ne mozhut pretenduvati na derzhavni posadi sho za viznachennyam potrebuyut pevnogo rivnya osviti Div takozh red MehinaPosilannya red Israel Education Encyclopedia of the Nations angl a b Education Ministerstvo absorbciyi angl What is Bagrut Arhivovano 5 bereznya 2014 u Wayback Machine Ligdol u Lifroach angl Less than half of 17 year olds in Israel qualify for matriculation Haaretz http www cbs gov il hodaot2005n 06 05 189b pdf Centralne byuro statistiki Izrayilyu ivr http www adva org Adva Center ivr Academic and Regional Colleges Israel Science and Technology angl a b v Higher education in Israel Embassy of Israel in Washigton D C angl Resursi Internetu red Fifty Years of Education in the State of Israel Boycotts are like burning books Students vote Technion best higher education institution in Israel Higher education in Israel Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Osvita v Izrayili amp oldid 38520955