www.wikidata.uk-ua.nina.az

Орнітофауна України нараховує за різними даними425 1 432 види птахів Серед них 267 270 гніздові з яких 132 138 зимуючі 1

Орнітофауна України

Орнітофауна України нараховує за різними даними425-432 види птахів. Серед них 267—270 гніздові, з яких 132—138 зимуючі; 17 з'являються лише на зимівлі, 129 спостерігаються лише у період сезонних міграцій або мають статус залітних. Наприклад, заліт дрозда Свенсона був зареєстрований лише один раз 10 листопада 1893 року під Харковом, і він теж занесений до фауни України, але гніздиться тільки у Північній Америці. Птахи, що зустрічаються в Україні, належать до 21 систематичного ряду. Найбільшим різноманіттям відрізняється ряд горобцеподібних, їх нараховують 172 види. Також численними є ряди сивкоподібних — 79 видів, гусеподібних — 38 видів, соколоподібних — 35 видів. Ряди фламінгоподібних, папугоподібних, дрімлюгоподібних та одудоподібних на території України представлені лише по 1 виду.

Гніздові та зимуючі птахи України Редагувати

Ластівка сільська — типовий гніздовий птах України

Птахи, які гніздяться на території України налічують близько 270 видів з регулярним гніздуванням у весняно-літній період, до 140 видів трапляються взимку, з яких близько 20 з'являються регулярно в усій країні лише в осінньо-зимовий період, причому у значних кількостях. На півдні країни інколи зимує понад 100 тис. гусей білолобих, що прилітають з півночі Західного та Середнього Сибіру. З гніздових близько 70 видів є осілими, зокрема пугач звичайний, тетерук, орябок, глушець, дятел трипалий, жовна чорна, посмітюха, підкоришники та інші. Решта є перелітними — у післягніздовий період залишають територію країни повністю або частково.

Пухівка, сич волохатий, сова бородата і вівчарик зелений належали до залітних видів, а зараз вони вже є гніздовими. Пухівка, яка раніше гніздилася лише на узбережжі північних морів та на Балтиці, в останні десятиріччя утворила своєрідний гніздовий анклав в районі Чорноморського біосферного заповідника, причому у неї відмічена тенденція до зростання чисельності. Інші зазначені види розширили межі свого гніздового поширення і захопили окремі прикордонні місцевості.

Два види стали гніздовими в Україні недавно і стрімко, протягом 20-30 років їх ареал охопив цілком або більшу частину території. З'явившись в середині XX ст. на західних кордонах країни садова горлиця дуже швидко стала поширюватися на гніздуванні в усіх напрямках, оселяючись в населених пунктах. Інший вид, жовтоголова плиска, почав своє розповсюдження в 1970-х роках з північного сходу і вже захопив більшу частину країни. Дещо повільнішими темпами у південно-східному і південному напрямках відбувається поширення чорноголової трав'янки та чорної горихвістки. Значно на схід, до кордону з Російською Федерацією, поліськими районами просунулася межа розповсюдження щедрика.

Водночас перестали гніздитися шуліка рудий, стерв'ятник, орел степовий.

Пролітні та залітні птахи Редагувати

Близько 40 видів птахів, переважно кулики, є пролітними, оскільки лише перетинають країну під час сезонних міграцій, зупиняючись для перепочинку і живлення. Понад 100 видів належать до залітних і потрапляють в Україну випадково: до них відносять, наприклад, дрозда Свенсона, що поширений на гніздуванні в Північній Америці.

Орнітофауна за біотопом Редагувати

Водоплавні птахи

За біотопною приналежністю види птахів розподілені на кілька груп. Понад 160 видів складають групу дендрофільних, або деревно-чагарникових, птахів, поміж яких значна частина денних хижих птахів, сови, голуби, дятли, мухоловки, кропив'янки, дрозди, синиці та інші дрібні горобині птахи. Ця група найширше представлена на Поліссі та в Лісостепу. Другу велику групу з понад 180 видів складають прибережні та водоплавні птахи, а саме гагари, пірникози, чаплі, качки, гуси, лебеді, кулики, мартини, крячки та інші. Найбільше видів цієї групи представлено в Азово-Чорноморському регіоні, який відзначається великою різноманітністю водно-болотних угідь. У лучно-польових біотопах поширена група приблизно з 50 видів птахів, що віддають перевагу відкритим суходільним ландшафтам. На луках трапляються деркач, чайка, куріпка сіра, плиска жовта, трав'янка лучна, щеврик лучний, на орних землях — перепілка звичайна, жайворонки польовий і степовий, на посушливих ділянках півдня — ксерофільні види, такі як жайворонки малий і сірий. У гірських місцевостях оселяються сип білоголовий, гриф чорний, плиска гірська, щеврик гірський, скеляр строкатий, дрізд гірський, вівсянка гірська та інші. Окрему групу складають синантропні види, існування яких пов'язане головним чином з населеними пунктами: лелека білий, голуб сизий (напівсвійська форма), горлиця садова, серпокрилець чорний, дятел сирійський, ластівки сільська і міська, горихвістка чорна, горобець хатній та інші.

Зміна видового складу орнітофауни Редагувати

З початку XX сторіччя до нашого часу видовий склад орнітофауни України досить суттєво змінився. Причинами цього є діяльність людини та зміни території України за період спостережень. Крім того, реєструються нові рідкозалітні види. Так, в останні десятиріччя відмічені зальоти середземноморського і кочівного буревісників, кукші і рудохвостого соловейка, чорногрудого і скельного горобців та багатьох інших птахів. Водночас серед української орнітофауни близько 40 видів можна віднести до таких, які вже впродовж 50 і більше років не траплялися у нас, чи до таких, відомості стосовно яких потребують документального підтвердження, тобто опудала в музейних фондах або чіткої фотографії. Наприклад, дрізд Свенсона, який заселяє Північну Америку і який був здобутий під Харковом більш ніж 100 років тому, у 1893 р, а потім жодного разу не реєструвався. Дуже проблематичною є можливість повторного зальоту в Україну білого журавля, оскільки найближча до нас його обська популяція вкрай мала. Але інші види, такі як турпан, синьга, кречет, біла і яструбина сови, зелена бджолоїдка та інші продовжують час від часу з'являтися у нас. Деякі з них, наприклад, єгипетська чапля, фламінго рожевий та білохвоста чайка, навіть роблять спроби гніздування.

Зміни внаслідок діяльності людини Редагувати

Кеклик — інтродукований вид

Завдяки розширенню адміністративних кордонів в Україні з'явилися нові види. Після приєднання Західної України ці види, які гніздилися лише у Карпатах та на Прикарпатті, увійшли до переліку видів орнітофауни — дятел трипалий, щедрик, альпійська тинівка. З цієї ж причини змінився статус снігура, довгохвостої сови та червоночубої золотомушки, вони стали гніздовими, тоді як раніше перший вид був тільки зимуючим, а два інші — залітними. Після приєднання Криму гніздовим птахом став і чорний гриф, який раніше лише залітав у південні області нашої країни.

Даурська куріпка, фазан звичайний та кеклик були завезені на Україну для збагачення мисливської фауни. Даурська куріпка була випущена в Київській області та в Криму, але не змогла прижитися, і через якийсь час її перестали відмічати в природі. А кеклик, навпаки, цілком натуралізувався в Кримських горах, призвичаївшись до нового місця існування. Фазан також створив популяцію, головним чином на півдні країни.

Переслідування хижих птахів, яке відбувалося на початку XX ст. і особливо посилилося в його середині, викликало різке зменшення їх чисельності. Згодом безпосереднє знищення послабилося, але на хижих птахах дуже позначилася хімізація сільського господарства. Боротьба зі шкідниками сільськогосподарських культур вимагала застосування отрутохімікатів, які через отруєну здобич потрапляли в організм хижих птахів, накопичувалися там і призводили до зменшення їх успіху гніздування. Крім того, заміна природних ландшафтів на штучні, оброблювані землі і фактор непокою також негативно впливали на існування хижих птахів. Тому з гніздового на залітний змінився статус степового орла і стерв'ятника. Невеликою зараз є ймовірність гніздування скопи і степового луня, але під час міграцій вони зустрічаються у нас регулярно. Значно скоротилися райони, де на гніздуванні ще можна зустріти беркута і сапсана: в першій третині XX ст. вони заселяли Полісся і Лісостеп, тепер залишилися в Карпатах, а сапсан також в Криму. Дуже звузилися області гніздування сипухи і пугача, хоча пугач в деяких місцях в останній час почав збільшувати свою чисельність.

Деякі наслідки перетворення природи людиною для певних видів птахів бувають досить позитивними. Створення захисних лісосмуг і штучне заліснення територій на півдні країни спричинило переміщення в південному напрямку межі поширення таких птахів, як вівчарик-ковалик, весняний і жовтобровий вівчарики, строката і білошия мухоловки та інші.

Значення орнітофауни для людини Редагувати

Беркут — вид занесений до Червоної книги

Птахи є невід'ємною частиною усіх біотопів, вони займають важливе місце у ланцюгах живлення. Так комахоїдні та хижі птахи знищують велику кількість шкідників сільського господарства. Велика кількість досліджень характеризує птахів як індикаторів стану природного середовища, яке вони заселяють. В змінах видового складу та чисельності птахів дуже наочно відображаються як позитивні, так і негативні зрушення, що відбуваються в місцях їх гніздування, зимівлі, на шляхах міграцій.

Досить велика кількість видів птахів на сьогодні занесена до Червоної книги України. До останнього видання (1994 р.) було занесено 67 видів. З них 20 денних хижих птахів і 6 видів сов, що разом становить чи не половину всіх видів птахів Червоної книги України. Крім того, в неї включено 12 видів сивкоподібних, по 8 видів гусеподібних і горобцеподібних, по 4 види пеліканоподібних, лелекоподібних і журавлеподібних, а також 1 вид куроподібних птахів. Передбачено включення ще 20 видів до нового видання Червоної книги.

Крім того, велика кількість птахів належить до мисливських видів, на яких дозволено полювання у встановлені строки: гуси, качки, погоничі, лиска, курочка водяна, кулики, куріпка сіра, припутень, горлиця звичайна, фазан та інші.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 26 травня 2021. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ornitofauna Ukrayini narahovuye za riznimi danimi425 1 432 vidi ptahiv Sered nih 267 270 gnizdovi z yakih 132 138 zimuyuchi 17 z yavlyayutsya lishe na zimivli 129 sposterigayutsya lishe u period sezonnih migracij abo mayut status zalitnih Napriklad zalit drozda Svensona buv zareyestrovanij lishe odin raz 10 listopada 1893 roku pid Harkovom i vin tezh zanesenij do fauni Ukrayini ale gnizditsya tilki u Pivnichnij Americi Ptahi sho zustrichayutsya v Ukrayini nalezhat do 21 sistematichnogo ryadu Najbilshim riznomanittyam vidriznyayetsya ryad gorobcepodibnih yih narahovuyut 172 vidi Takozh chislennimi ye ryadi sivkopodibnih 79 vidiv gusepodibnih 38 vidiv sokolopodibnih 35 vidiv Ryadi flamingopodibnih papugopodibnih drimlyugopodibnih ta odudopodibnih na teritoriyi Ukrayini predstavleni lishe po 1 vidu Zmist 1 Gnizdovi ta zimuyuchi ptahi Ukrayini 2 Prolitni ta zalitni ptahi 3 Ornitofauna za biotopom 4 Zmina vidovogo skladu ornitofauni 4 1 Zmini vnaslidok diyalnosti lyudini 5 Znachennya ornitofauni dlya lyudini 6 Div takozh 7 Dzherela 8 Literatura 9 PosilannyaGnizdovi ta zimuyuchi ptahi Ukrayini Redaguvati nbsp Lastivka silska tipovij gnizdovij ptah UkrayiniPtahi yaki gnizdyatsya na teritoriyi Ukrayini nalichuyut blizko 270 vidiv z regulyarnim gnizduvannyam u vesnyano litnij period do 140 vidiv traplyayutsya vzimku z yakih blizko 20 z yavlyayutsya regulyarno v usij krayini lishe v osinno zimovij period prichomu u znachnih kilkostyah Na pivdni krayini inkoli zimuye ponad 100 tis gusej bilolobih sho prilitayut z pivnochi Zahidnogo ta Serednogo Sibiru Z gnizdovih blizko 70 vidiv ye osilimi zokrema pugach zvichajnij teteruk oryabok glushec dyatel tripalij zhovna chorna posmityuha pidkorishniki ta inshi Reshta ye perelitnimi u pislyagnizdovij period zalishayut teritoriyu krayini povnistyu abo chastkovo Puhivka sich volohatij sova borodata i vivcharik zelenij nalezhali do zalitnih vidiv a zaraz voni vzhe ye gnizdovimi Puhivka yaka ranishe gnizdilasya lishe na uzberezhzhi pivnichnih moriv ta na Baltici v ostanni desyatirichchya utvorila svoyeridnij gnizdovij anklav v rajoni Chornomorskogo biosfernogo zapovidnika prichomu u neyi vidmichena tendenciya do zrostannya chiselnosti Inshi zaznacheni vidi rozshirili mezhi svogo gnizdovogo poshirennya i zahopili okremi prikordonni miscevosti Dva vidi stali gnizdovimi v Ukrayini nedavno i strimko protyagom 20 30 rokiv yih areal ohopiv cilkom abo bilshu chastinu teritoriyi Z yavivshis v seredini XX st na zahidnih kordonah krayini sadova gorlicya duzhe shvidko stala poshiryuvatisya na gnizduvanni v usih napryamkah oselyayuchis v naselenih punktah Inshij vid zhovtogolova pliska pochav svoye rozpovsyudzhennya v 1970 h rokah z pivnichnogo shodu i vzhe zahopiv bilshu chastinu krayini Desho povilnishimi tempami u pivdenno shidnomu i pivdennomu napryamkah vidbuvayetsya poshirennya chornogolovoyi trav yanki ta chornoyi gorihvistki Znachno na shid do kordonu z Rosijskoyu Federaciyeyu poliskimi rajonami prosunulasya mezha rozpovsyudzhennya shedrika Vodnochas perestali gnizditisya shulika rudij sterv yatnik orel stepovij Prolitni ta zalitni ptahi RedaguvatiBlizko 40 vidiv ptahiv perevazhno kuliki ye prolitnimi oskilki lishe peretinayut krayinu pid chas sezonnih migracij zupinyayuchis dlya perepochinku i zhivlennya Ponad 100 vidiv nalezhat do zalitnih i potraplyayut v Ukrayinu vipadkovo do nih vidnosyat napriklad drozda Svensona sho poshirenij na gnizduvanni v Pivnichnij Americi Ornitofauna za biotopom Redaguvati nbsp Vodoplavni ptahiZa biotopnoyu prinalezhnistyu vidi ptahiv rozpodileni na kilka grup Ponad 160 vidiv skladayut grupu dendrofilnih abo derevno chagarnikovih ptahiv pomizh yakih znachna chastina dennih hizhih ptahiv sovi golubi dyatli muholovki kropiv yanki drozdi sinici ta inshi dribni gorobini ptahi Cya grupa najshirshe predstavlena na Polissi ta v Lisostepu Drugu veliku grupu z ponad 180 vidiv skladayut priberezhni ta vodoplavni ptahi a same gagari pirnikozi chapli kachki gusi lebedi kuliki martini kryachki ta inshi Najbilshe vidiv ciyeyi grupi predstavleno v Azovo Chornomorskomu regioni yakij vidznachayetsya velikoyu riznomanitnistyu vodno bolotnih ugid U luchno polovih biotopah poshirena grupa priblizno z 50 vidiv ptahiv sho viddayut perevagu vidkritim suhodilnim landshaftam Na lukah traplyayutsya derkach chajka kuripka sira pliska zhovta trav yanka luchna shevrik luchnij na ornih zemlyah perepilka zvichajna zhajvoronki polovij i stepovij na posushlivih dilyankah pivdnya kserofilni vidi taki yak zhajvoronki malij i sirij U girskih miscevostyah oselyayutsya sip bilogolovij grif chornij pliska girska shevrik girskij skelyar strokatij drizd girskij vivsyanka girska ta inshi Okremu grupu skladayut sinantropni vidi isnuvannya yakih pov yazane golovnim chinom z naselenimi punktami leleka bilij golub sizij napivsvijska forma gorlicya sadova serpokrilec chornij dyatel sirijskij lastivki silska i miska gorihvistka chorna gorobec hatnij ta inshi Zmina vidovogo skladu ornitofauni RedaguvatiZ pochatku XX storichchya do nashogo chasu vidovij sklad ornitofauni Ukrayini dosit suttyevo zminivsya Prichinami cogo ye diyalnist lyudini ta zmini teritoriyi Ukrayini za period sposterezhen Krim togo reyestruyutsya novi ridkozalitni vidi Tak v ostanni desyatirichchya vidmicheni zaloti seredzemnomorskogo i kochivnogo burevisnikiv kukshi i rudohvostogo solovejka chornogrudogo i skelnogo gorobciv ta bagatoh inshih ptahiv Vodnochas sered ukrayinskoyi ornitofauni blizko 40 vidiv mozhna vidnesti do takih yaki vzhe vprodovzh 50 i bilshe rokiv ne traplyalisya u nas chi do takih vidomosti stosovno yakih potrebuyut dokumentalnogo pidtverdzhennya tobto opudala v muzejnih fondah abo chitkoyi fotografiyi Napriklad drizd Svensona yakij zaselyaye Pivnichnu Ameriku i yakij buv zdobutij pid Harkovom bilsh nizh 100 rokiv tomu u 1893 r a potim zhodnogo razu ne reyestruvavsya Duzhe problematichnoyu ye mozhlivist povtornogo zalotu v Ukrayinu bilogo zhuravlya oskilki najblizhcha do nas jogo obska populyaciya vkraj mala Ale inshi vidi taki yak turpan singa krechet bila i yastrubina sovi zelena bdzholoyidka ta inshi prodovzhuyut chas vid chasu z yavlyatisya u nas Deyaki z nih napriklad yegipetska chaplya flamingo rozhevij ta bilohvosta chajka navit roblyat sprobi gnizduvannya Zmini vnaslidok diyalnosti lyudini Redaguvati nbsp Keklik introdukovanij vidZavdyaki rozshirennyu administrativnih kordoniv v Ukrayini z yavilisya novi vidi Pislya priyednannya Zahidnoyi Ukrayini ci vidi yaki gnizdilisya lishe u Karpatah ta na Prikarpatti uvijshli do pereliku vidiv ornitofauni dyatel tripalij shedrik alpijska tinivka Z ciyeyi zh prichini zminivsya status snigura dovgohvostoyi sovi ta chervonochuboyi zolotomushki voni stali gnizdovimi todi yak ranishe pershij vid buv tilki zimuyuchim a dva inshi zalitnimi Pislya priyednannya Krimu gnizdovim ptahom stav i chornij grif yakij ranishe lishe zalitav u pivdenni oblasti nashoyi krayini Daurska kuripka fazan zvichajnij ta keklik buli zavezeni na Ukrayinu dlya zbagachennya mislivskoyi fauni Daurska kuripka bula vipushena v Kiyivskij oblasti ta v Krimu ale ne zmogla prizhitisya i cherez yakijs chas yiyi perestali vidmichati v prirodi A keklik navpaki cilkom naturalizuvavsya v Krimskih gorah prizvichayivshis do novogo miscya isnuvannya Fazan takozh stvoriv populyaciyu golovnim chinom na pivdni krayini Peresliduvannya hizhih ptahiv yake vidbuvalosya na pochatku XX st i osoblivo posililosya v jogo seredini viklikalo rizke zmenshennya yih chiselnosti Zgodom bezposerednye znishennya poslabilosya ale na hizhih ptahah duzhe poznachilasya himizaciya silskogo gospodarstva Borotba zi shkidnikami silskogospodarskih kultur vimagala zastosuvannya otrutohimikativ yaki cherez otruyenu zdobich potraplyali v organizm hizhih ptahiv nakopichuvalisya tam i prizvodili do zmenshennya yih uspihu gnizduvannya Krim togo zamina prirodnih landshaftiv na shtuchni obroblyuvani zemli i faktor nepokoyu takozh negativno vplivali na isnuvannya hizhih ptahiv Tomu z gnizdovogo na zalitnij zminivsya status stepovogo orla i sterv yatnika Nevelikoyu zaraz ye jmovirnist gnizduvannya skopi i stepovogo lunya ale pid chas migracij voni zustrichayutsya u nas regulyarno Znachno skorotilisya rajoni de na gnizduvanni she mozhna zustriti berkuta i sapsana v pershij tretini XX st voni zaselyali Polissya i Lisostep teper zalishilisya v Karpatah a sapsan takozh v Krimu Duzhe zvuzilisya oblasti gnizduvannya sipuhi i pugacha hocha pugach v deyakih miscyah v ostannij chas pochav zbilshuvati svoyu chiselnist Deyaki naslidki peretvorennya prirodi lyudinoyu dlya pevnih vidiv ptahiv buvayut dosit pozitivnimi Stvorennya zahisnih lisosmug i shtuchne zalisnennya teritorij na pivdni krayini sprichinilo peremishennya v pivdennomu napryamku mezhi poshirennya takih ptahiv yak vivcharik kovalik vesnyanij i zhovtobrovij vivchariki strokata i biloshiya muholovki ta inshi Znachennya ornitofauni dlya lyudini Redaguvati nbsp Berkut vid zanesenij do Chervonoyi knigiPtahi ye nevid yemnoyu chastinoyu usih biotopiv voni zajmayut vazhlive misce u lancyugah zhivlennya Tak komahoyidni ta hizhi ptahi znishuyut veliku kilkist shkidnikiv silskogo gospodarstva Velika kilkist doslidzhen harakterizuye ptahiv yak indikatoriv stanu prirodnogo seredovisha yake voni zaselyayut V zminah vidovogo skladu ta chiselnosti ptahiv duzhe naochno vidobrazhayutsya yak pozitivni tak i negativni zrushennya sho vidbuvayutsya v miscyah yih gnizduvannya zimivli na shlyahah migracij Dosit velika kilkist vidiv ptahiv na sogodni zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Do ostannogo vidannya 1994 r bulo zaneseno 67 vidiv Z nih 20 dennih hizhih ptahiv i 6 vidiv sov sho razom stanovit chi ne polovinu vsih vidiv ptahiv Chervonoyi knigi Ukrayini Krim togo v neyi vklyucheno 12 vidiv sivkopodibnih po 8 vidiv gusepodibnih i gorobcepodibnih po 4 vidi pelikanopodibnih lelekopodibnih i zhuravlepodibnih a takozh 1 vid kuropodibnih ptahiv Peredbacheno vklyuchennya she 20 vidiv do novogo vidannya Chervonoyi knigi Krim togo velika kilkist ptahiv nalezhit do mislivskih vidiv na yakih dozvoleno polyuvannya u vstanovleni stroki gusi kachki pogonichi liska kurochka vodyana kuliki kuripka sira priputen gorlicya zvichajna fazan ta inshi Div takozh RedaguvatiSpisok ptahiv fauni Ukrayini Ptahi zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Ukrayinske ornitologichne tovaristvo imeni K F Kesslera Kategoriya Ptahi UkrayiniDzherela Redaguvati Antonyuk N Fesenko G Mi vivchayemo ptahiv ptahi vivchayut nas Arhiv originalu za 19 grudnya 2017 Procitovano 26 travnya 2021 Literatura RedaguvatiEkologichna enciklopediya Kiyiv 2008 T 3 S 50 52 Ptahi Ukrayini pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut zoologiyi im I I Shmalgauzena Kiyiv b i 2003 394 s Katalog flori i fauni Bernskoyi konvenciyi vipusk IV ISBN 966 02 3048 6 Anotovanij spisok ukrayinskih naukovih nazv ptahiv fauni Ukrayini vidannya druge vipravlene i dopovnene G V Fesenko Ukrayinske tovaristvo ohoroni ptahiv Kiyiv Lviv 2002 44 s Marisova I V Talposh V S Ptahi Ukrayini polovij viznachnik K Visha shkola 1984 Arhivovano 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik G V Fesenko A A Bokotej ilyustraciyi I I Zemlyanskih S Yu Kostina Yu V Kostina Ukrayinske tovaristvo ohoroni ptahiv Kiyiv 2002 413 s 195 tabl Arhivovano 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ISBN 966 7710 22 H Serebryakov V V Atlas ptahiv Ukrayini poshirennya ta harakter perebuvannya K Fitosociocentr 2012 240 s Arhivovano 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ptahi M A Voyinstvenskij K Radyanska shkola 1984 303 s Fauna Ukrayini T 5 Pticy Vyp 3 Guseobraznye Lysenko V I K Naukova dumka 1991 208 s ISBN 5 12 001367 8 Fauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini O B Kistyakivskij K Vid vo AN URSR 1957 432 s Zubarovskij V M Fauna Ukrayini 5 Ptahi Vip 2 Hizhi ptahi K Naukova dumka 1977 322 s Smogorzhevskij L O Fauna Ukrayini T 5 Ptahi Vip 1 Gagari norci trubkonosi veslonogi golinasti flamingo K Naukova dumka 1979 188 s Fauna Ukrayini ohoronni kategoriyi Dovidnik O Godlevska I Parnikoza V Rizun G Fesenko Yu Kucokon I Zagorodnyuk M Shevchenko D Inozemceva red O Godlevska G Fesenko Vid druge pereroblene ta dopovnene Kiyiv 2010 80 s 300 prim ISBN 978 966 7830 13 5 Nacionalni plani dij zi zberezhennya globalno vrazlivih vidiv ptahiv Pid red O Mikityuka K Soft Art 2000 205 s Pticy morskih beregov Yuzhnogo Kryma M M Beskaravajnyj NAN Ukrainy Karadag prirodn zapovednik Simferopol N Orianda 2008 160 s il Bibliogr s 153 159 ponad 100 nazv ISBN 978 966 96878 9 0 Redkie i maloizuchennye pticy Vostochnoj Ukrainy T 3 Passeriformes A N Gudina 2 e izd ispravl i dop Zaporozhe Dneprov metallurg 2009 182 s Bibliogr s 162 181 ponad 100 nazv ISBN 978 966 2962 26 0 povn vid ISBN 978 966 2962 86 4 t 3 Posilannya RedaguvatiPro ptahiv Ukrayini na portali Priroda Ukrayini Arhivovano 22 veresnya 2013 u Wayback Machine Ptahi Ukrayini na zlami tisyacholit Arhivovano 6 lipnya 2010 u Wayback Machine Sajt Pernati druzi Arhivovano 24 sichnya 2012 u Wayback Machine Sajt Ukrayinskogo centru doslidzhennya hizhih ptahiv Arhivovano 19 veresnya 2016 u Wayback Machine Sajt Zahidnoukrayinskogo ornitologichnogo tovaristva Arhivovano 14 bereznya 2022 u Wayback Machine Pro ptahiv Ukrayini na sajti Ukrayinskogo tovaristva ohoroni ptahiv Arhivovano 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Sajt Hizhi ptahi Ukrayini Arhivovano 5 grudnya 2010 u Wayback Machine Sajt Ptahi Ukrayini Arhivovano 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Pro Ukrayinskij centr kilcyuvannya ptahiv na sajti Institutu zoologiyi im I I Shmalgauzena NAN Ukrayini Arhivovano 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ornitofauna Ukrayini Rusi Arhivovano 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ornitofauna Ukrayini amp oldid 37291976