? Сова біла | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біла сова | ||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||
| Bubo scandiacus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||
Ареал білої сови Гніздування Зимівля | ||||||||||
| Синоніми | ||||||||||
| Strix scandiaca Linnaeus, 1758 Nyctea scandiaca Stephens, 1826 | ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Сова біла (Nyctea scandiaca, Bubo scandiacus) — один з найбільших птахів ряду совоподібних. В Україні рідкісний залітний вид. Зрідка можна зустріти взимку в лісовій та лісостеповій смугах, іноді в степовій зоні, здебільшого на відкритих просторах
Опис Редагувати
Велика за розміром сова — маса тіла 0,7-2,6 кг, довжина тіла 55-65 см, розмах крил 142—166 см. Дорослий самець білий, на плечах і крилах окремі сірувато-бурі плями; дзьоб чорний; райдужна оболонка ока жовта. У дорослої самки темно-бурі плями по всьому тілу. Молодий птах нагадує дорослу самку, але має більші за розміром плями. Плесно і пальці оперені.
Поширення Редагувати
Поширена в тундрі Євразії та Північної Америки, а також на островах Північного Льодовитого океану. Взимку залітає в південні зони до степів і пустель включно. Відомі зальоти в Хмельницьку область і Крим, на Північний Кавказ, в Афганістан, Монголію, на Бермудські острови.
Розмноження Редагувати
Розмножується в травні — червні. У кладці зазвичай 5-8 яєць; а в роки багаті на поживу — до 11-16. Гніздо у вигляді ямки, вистеленої мохом, на землі. Самка насиджує кладку протягом 32-34 днів, самець носить їй і виводку здобич. Пташенята вилуплюються по одному в день, тому вони в гнізді різновікові і молодші часто не виживають. Здатними до польоту молоді сови стають на 51-57 день.
Живлення Редагувати
Живиться біла сова гризунами (передовсім лемінгами), птахами і навіть рибою; полює вдень.
Викопні решти Редагувати
Викопні рештки білої сови відомі з плейстоцену і голоцену Англії, Німеччини, Чехословаччини, з ранньоголоценових відкладів Чернігівщини (Мезин).
Примітки Редагувати
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| Це незавершена стаття з опису совоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |