www.wikidata.uk-ua.nina.az

Горлиця садова Го рлиця садо ва 1 або кі льчаста Streptopelia decaocto птах родини голубових Широко поширений в антропог

Горлиця садова

Го́рлиця садо́ва, або кі́льчаста (Streptopelia decaocto) — птах родини голубових. Широко поширений в антропогенних ландшафтах Євразії. В Україні звичайний осілий вид.

Морфологічні ознаки Редагувати

Профіль

Голуб середнього розміру, приблизно як сизий голуб. Маса тіла близько 200 г, довжина тіла 31—33 см, розмах крил 47—55 см. Статевий диморфізм не виражений. Дорослий птах бурувато-сірий, з рожевим відтінком на волі і бурими першорядними маховими перами. Задню частину і боки шиї охоплює чорне на півкільце. Хвіст клиноподібний, зверху стернові пера, крім двох центральних, сіруваті, з білуватою верхівкою, зі споду стернові пера білі, з чорною основою. Восковиця сіра; дзьоб чорний; ноги червонуваті; райдужна оболонка ока темно-червона. Молодий птах подібний до дорослого, але чорне півкільце на шиї виражене значно менше або його взагалі немає; в оперенні переважає сірий відтінок.

Голос Редагувати

Зразок співу

Розрізняють два типи звуків, які може видавати горлиця. Перший — «кування». Схоже на кування зозулі, але воно трохи більш низьке за частотою і на відміну від зозулиного повторюється три рази, також довше тримає друге «ку». Виходить щось схоже на «ку-ку-у-ку». Його можна почути коли птах сидить на дереві або іншій присаді. Другий тип — крик, схожий на «ді-і» або «ґі-і». Його можна почути навпаки, коли птах летить, або готується до посадки.

Поширення та місця існування Редагувати

Кільчаста горлиця населяє південну частину Азії, Європу та Африку. Починаючи з 1930-х років, розселилася з Передньої Азії та Балкан по всій Європі та Центральній Азії. В Україні розселення відбувалося з заходу на схід: вперше з'явилася в 1944 р. в Ужгороді, в 1949 р. – у Львові, а в 1955 р. — в Києві. На початку XXI ст. в Україні поширена на всій території, крім високогір'я.

Мешкає виключно в населених пунктах — як у невеликих селах, так і великих містах. Заселяє ділянки з добре розвиненою деревною рослинністю. Частіше гніздиться в старих парках, на цвинтарях, ділянках старої житлової забудови з дворовими насадженнями, вуличних алеях. У літньо-осінній період трапляється в сільськогосподарських угіддях. Взимку часто тримається зграями.

Чисельність Редагувати

Чисельність в Європі оцінюється в 4,7—11 млн пар, в Україні — 280—435 тис. пар.

Гніздування Редагувати

Гніздяться, як правило, поодинокими парами. При високій чисельності гнізда можуть розміщувати у безпосередній близькості одне від одного (за 20—30 м). Гнізда влаштовує на деревах — як листяних (тополя, липа, каштан кінський, клен, ясен тощо), так і хвойних (ялина). Іноді гнізда влаштовують на спорудах людини — металевих вежах, будівлях тощо. Висота розташування гнізд не нижче 3 м, частіше 5—6 м і вище (до 12 м).

Гніздова будівля виглядає недбалою, пухкою. Будівельний матеріал нечисленний, складається з гілочок. Кладка складається з 2 яєць. Шкаралупа біла, дещо блискуча.

Осілий птах. До гніздування приступає рано: у деяких пар відкладання яєць починається вже наприкінці березня. Гніздовий період розтягнутий, свіжі кладки з'являються навіть у квітні та травні. Пари гніздяться двічі на рік. Насиджують кладку самець та самка протягом 14—16 діб.

Джерела Редагувати

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
  3. Смогоржевський Л.О. Пернаті друзі. — 160 с.
  4. Воїнственський М.А., Кістяківський О.Б. Визначник птахів УРСР. — К. : Радянська школа, 1962. — 371 с.
  5. Фесенко, Бокотей
  6. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
  7. Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — ISBN 5-339-00209-8.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Go rlicya sado va 1 abo ki lchasta Streptopelia decaocto ptah rodini golubovih Shiroko poshirenij v antropogennih landshaftah Yevraziyi V Ukrayini zvichajnij osilij vid 2 Gorlicya sadovaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Golubopodibni Columbiformes Rodina Golubovi Columbidae Rid Gorlicya Streptopelia Vid Gorlicya sadova S decaocto Binomialna nazvaStreptopelia decaocto Frivaldszky 1838 Zmist 1 Morfologichni oznaki 2 Golos 3 Poshirennya ta miscya isnuvannya 4 Chiselnist 5 Gnizduvannya 6 DzherelaMorfologichni oznaki Redaguvati nbsp ProfilGolub serednogo rozmiru priblizno yak sizij golub Masa tila blizko 200 g dovzhina tila 31 33 sm rozmah kril 47 55 sm Statevij dimorfizm ne virazhenij Doroslij ptah buruvato sirij z rozhevim vidtinkom na voli i burimi pershoryadnimi mahovimi perami Zadnyu chastinu i boki shiyi ohoplyuye chorne na pivkilce Hvist klinopodibnij zverhu sternovi pera krim dvoh centralnih siruvati z biluvatoyu verhivkoyu zi spodu sternovi pera bili z chornoyu osnovoyu Voskovicya sira dzob chornij nogi chervonuvati rajduzhna obolonka oka temno chervona Molodij ptah podibnij do doroslogo ale chorne pivkilce na shiyi virazhene znachno menshe abo jogo vzagali nemaye v operenni perevazhaye sirij vidtinok 2 Golos Redaguvati source source Zrazok spivuRozriznyayut dva tipi zvukiv yaki mozhe vidavati gorlicya Pershij kuvannya Shozhe na kuvannya zozuli ale vono trohi bilsh nizke za chastotoyu i na vidminu vid zozulinogo povtoryuyetsya tri razi takozh dovshe trimaye druge ku Vihodit shos shozhe na ku ku u ku Jogo mozhna pochuti koli ptah sidit na derevi abo inshij prisadi Drugij tip krik shozhij na di i abo gi i Jogo mozhna pochuti navpaki koli ptah letit abo gotuyetsya do posadki 3 Poshirennya ta miscya isnuvannya RedaguvatiKilchasta gorlicya naselyaye pivdennu chastinu Aziyi Yevropu ta Afriku Pochinayuchi z 1930 h rokiv rozselilasya z Perednoyi Aziyi ta Balkan po vsij Yevropi ta Centralnij Aziyi V Ukrayini rozselennya vidbuvalosya z zahodu na shid vpershe z yavilasya v 1944 r v Uzhgorodi v 1949 r u Lvovi a v 1955 r v Kiyevi 4 Na pochatku XXI st v Ukrayini poshirena na vsij teritoriyi krim visokogir ya 5 Meshkaye viklyuchno v naselenih punktah yak u nevelikih selah tak i velikih mistah Zaselyaye dilyanki z dobre rozvinenoyu derevnoyu roslinnistyu Chastishe gnizditsya v starih parkah na cvintaryah dilyankah staroyi zhitlovoyi zabudovi z dvorovimi nasadzhennyami vulichnih aleyah U litno osinnij period traplyayetsya v silskogospodarskih ugiddyah Vzimku chasto trimayetsya zgrayami Chiselnist RedaguvatiChiselnist v Yevropi ocinyuyetsya v 4 7 11 mln par v Ukrayini 280 435 tis par 6 Gnizduvannya RedaguvatiGnizdyatsya yak pravilo poodinokimi parami Pri visokij chiselnosti gnizda mozhut rozmishuvati u bezposerednij blizkosti odne vid odnogo za 20 30 m Gnizda vlashtovuye na derevah yak listyanih topolya lipa kashtan kinskij klen yasen tosho tak i hvojnih yalina Inodi gnizda vlashtovuyut na sporudah lyudini metalevih vezhah budivlyah tosho Visota roztashuvannya gnizd ne nizhche 3 m chastishe 5 6 m i vishe do 12 m Gnizdova budivlya viglyadaye nedbaloyu puhkoyu Budivelnij material nechislennij skladayetsya z gilochok Kladka skladayetsya z 2 yayec Shkaralupa bila desho bliskucha Osilij ptah Do gnizduvannya pristupaye rano u deyakih par vidkladannya yayec pochinayetsya vzhe naprikinci bereznya Gnizdovij period roztyagnutij svizhi kladki z yavlyayutsya navit u kvitni ta travni Pari gnizdyatsya dvichi na rik Nasidzhuyut kladku samec ta samka protyagom 14 16 dib 7 Dzherela Redaguvati Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 a b Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H Smogorzhevskij L O Pernati druzi 160 s Voyinstvenskij M A Kistyakivskij O B Viznachnik ptahiv URSR K Radyanska shkola 1962 371 s Fesenko Bokotej BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gorlicya sadova amp oldid 39510749