Опера́тор моме́нту кі́лькості ру́ху або кутового моменту — це квантово-механічний аналог класичного поняття моменту кількості руху.
Побудова і означення Редагувати
Для побудови квантово-механічного оператора кутового моменту частки виходять із класичного виразу
де — радіус вектор частки, а — її імпульс. При переході до квантової механіки проводять заміну імпульсу на квантовомеханічий оператор імпульсу . Тоді компоненти оператора кількості руху мають наступну форму
Визначені таким чином оператори є ермітовими.
Комутаційні співвідношення Редагувати
Компоненти оператора кутового моменту задовільняють наступним комутаційним співвідношенням
Оскільки вони не комутують між собою, то згідно із принципом невизначеності не можуть бути виміряні одночасно. Якщо відоме точне значення одного з них, то невизначеність двох інших буде абсолютною.
Власні функції та власні значення Редагувати
З огляду на некомутативність компонент, вони не мають спільних власних функцій. В сферичній системі координат найпростіший вигляд має компонента , тож здебільшого шукають її власні функції.
Власними функціями компоненти є комплексні експоненти виду , де m — ціле число, яке пробігає значення від до .
Власні значення оператора дорівнюють . Число m називається магнітним квантовим числом. Така назва зумовлена тим, що вперше магнітне квантове число ввели для інтерпретації розщеплення спектральних ліній у магнітному полі (Зееманівське розщеплення).
Оператор квадрата кутового моменту Редагувати
Важливе значення у квантовій механіці посідає оператор квадрата кутового моменту
В сферичні системі координат він має вигляд
Цей оператор комутує з будь-якою з компонент оператора кутового моменту.
Власні функції та власні значення оператора квадрата кутового моменту Редагувати
Завдяки комутативності оператора квадрата кутового моменту із , ці два оператори мають спільну систему власних функцій. Квадрат кутового моменту може бути визначеними одночасно із z-вою компонентою.
Власними функціями оператора квадрата кутового моменту є сферичні гармоніки .
Власні значення оператора квадрата кутового моменту дорівнюють , де l — ціле число, яке пробігає значення від нуля до нескінченості. Це квантове число називається орбітальним квантовим числом.
Із теорії сферичних гармонік відомо, що магнітне квантове число m за абсолютною величиною не може бути більшим за l. Тому кожному орбітальному квантовому числу l відповідає 2l+1 різних магнітних квантових числа: m = -l, -l+1…l-1, l.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Вакарчук І. О. Квантова механіка. — 4-е видання, доповнене. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 872 с.
- Юхновський І. Р. Основи квантової механіки. — К. : Либідь, 2002. — 392 с.
- Биденхарн Л., Лаук Дж. Угловой момент в квантовой физике. Теория и приложения. — М. : Мир, 1984. — Т. 1. — 302 с.
- Блохинцев Д. И. Основы квантовой механики. — М. : Наука, 1976. — 664 с.
- Боум А. Квантовая механика: основы и приложения. — М. : Мир, 1990. — 720 с.
- Варшалович Д. А., Москалев А. Н., Херсонский В. К. Квантовая теория углового момента. — Л. : Наука, 1975. — 441 с.
- Зар Р. Теория углового момента. О пространственных эффектах в физике и химии. — М. : Мир, 1993. — 352 с.