Хром(VI) окси́д, окси́д хро́му(VI) — неорганічна сполука, оксид складу CrO3. За звичайних умов є темно-червоними, парамагнітними кристалами. При нагріванні переходить у газуватий стан і розкладається. Проявляє сильні окисні та кислотні властивості.
Хром(VI) оксид | |
---|---|
Систематична назва | Хром(VI) оксид |
Інші назви | триоксид хрому, хромовий ангідрид |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 1333-82-0 |
Номер EINECS | 215-607-8 |
ChEBI | 48240 |
RTECS | GB6650000 |
SMILES | O=[Cr](=O)=O |
InChI | InChI=1S/Cr.3O |
Номер Бельштейна | 10773376 |
Номер Гмеліна | 15491 |
Властивості | |
Молекулярна формула | CrO3 |
Молярна маса | 99,994 г/моль |
Зовнішній вигляд | темно-червоні кристали |
Густина | 2,7 г/см³ |
Тпл | 197 °C |
Ткип | 250 °C (розкл.) |
Розчинність (вода) | 169 г у 100 г H2O (25 °C) |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 | -292,9 Дж/моль |
Ст. ентропія S 298 | 266,2 Дж/(моль·K) |
Теплоємність, c p | 56,0 Дж/(моль·K) |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Застосовується як окисник в органічному синтезі та в медицині як антисептик.
Поширення у природі Редагувати
У вільному стані оксид хрому не зустрічається. Він поширений у складі деяких природних хроматів та дихроматів, зокрема, крокоїту PbCrO4, хроматиту CaCrO4 та лопециту K2Cr2O7.
Фізичні властивості Редагувати
Оксид хрому(VI) являє собою темно-червоні (з фіолетовим відтінком), парамагнітні кристали. При нагріванні вище 250 °C перетворюється на червону пару. За підвищених температур поступово розкладається із виділенням кисню.
Розчинність сполуки у воді мало залежить від температури: при 0 °C розчинність складає 62,2 %, а при 100 °C — 67,9 %.
Отримання Редагувати
Оксид хрому синтезують дією води на хроміл хлорид, а також обробкою концентрованих розчинів хроматів, дихроматів надлишком конц. сульфатної або гексафлуоросилікатної кислот.
Хімічні властивості Редагувати
Оксид хрому є нестійкою сполукою, при нагріванні поетапно розкладається з утворенням оксидів CrO2,67 (або Cr3O8, будова (CrV2CrVI)O8), CrO2,625 (або Cr8O21, будова CrIII2(Cr2O7)3), CrO2,5 (або Cr2O5), CrO2,4 (або Cr5O12, будова CrIII2(CrO4)3), CrO2, Cr2O3.
Проявляє сильні кислотні властивості. Розчиняючись у воді, утворює дихроматну кислоту, а при її концентруванні — трихроматну (H2Cr3O10) і тетрахроматну (H2Cr4O13) кислоти. При розведенні розчинів ці кислоти можуть деградувати до хроматної.
Оксид взаємодіє з розчинами лугів та амоніаку:
Хлороводень та концентровані розчини хлоридної кислоти утворюють оксидом хрому хроміл хлорид:
Взаємодіючи з флуором, утворює хром(V) флуорид:
Окиснює багато ковалентих сполук (у розчинах):
Окисні властивості оксиду використовуються в органічній хімії — наприклад, для синтезу альдегідів та кетонів з первинних та вторинних спиртів відповідно. У той час, як реакція із вторинними спиртами зупиняється на стадії утворення кетонів, альдегіди далі окиснюються до карбонових кислот.
Реакція проходить надзвичайно енергійно, можливе навіть самозаймання реакційної суміші.
Токсичність Редагувати
Оксид хрому — отруйна речовина. При вдиханні оксиду (у газуватому стані) можлива поява болю у горлі, кашлю, утрудненого дихання.
Твердий CrO3 є дуже їдкою речовиною. Потрапляючи у стравохід, може викликати серйозні опіки рота, горла і шлунку, що призводить до смерті. Може призвести до сильного гастроентериту, судом м'язів, аномальної кровотечі, лихоманки, ураження печінки та гострої ниркової недостатності.
Доза понад 0,6 г є летальною.
Застосування Редагувати
Використовується як ефективний окисник у хімічних синтезах та антисептик у медицині. Застосовується як пігмент у виготовленні кераміки та скла.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Chromium trioxide
- ↑ За тиску 101,3 кПа
- ↑ Для газуватого оксиду CrO3
- Числове позначення розчинністі є відношенням маси розчиненої речовини до маси розчину, виражене у відсотках.
Посилання Редагувати
- CHROMIUM TRIOXIDE. Hazard information [ 11 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела Редагувати
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1966. — Т. 2. — 833 с. (рос.)
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : "Мир", 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
- Химический энциклопедический словарь / И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)
- Чирва В. Я., Ярмолюк С. М., Толкачова Н. В., Земляков О. Є. Органічна хімія. — Львів : БаК, 2009. — 996 с. — ISBN 966-7065-87-4.