Окси́д ба́рію — неорганічна бінарна сполука Барію та Оксигену складу BaO. Предсталяє собою білі кристали гексагональної або кубічної форм. Активно поглинає воду та вуглекислий газ. Сполука проявляє сильні осно́вні властивості. У природі поширена у мінералах бариті, вітериті, цельзіані, гіалофані.
| Оксид барію | |
|---|---|
| Назва за IUPAC | Барій оксид |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 1304-28-5 |
| Номер EINECS | 215-127-9 |
| RTECS | CQ9800000 |
| SMILES | O=[Ba] |
| InChI | InChI=1S/Ba.O |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | BaO |
| Молярна маса | 153,326 г/моль |
| Зовнішній вигляд | білі кристали |
| Густина | 5,72 г/см3 (кубічн.); 5,32 г/см3 (гексаг.) |
| Тпл | 1972 °C |
| Розчинність (вода) | 1,5 г/100 г H2O |
| Розчинність (кислоти) | розчинний |
| Розчинність (ацетон) | нерозчинний |
| Показник заломлення (nD) | 1,9841 |
| Структура | |
| Кристалічна структура | кубічна, гексагональна |
| Дипольний момент | 7,954 ± 0,003 D |
| Термохімія | |
| Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 | -548,0 47,3 кДж/моль |
| Ст. ентропія S 298 | 72,1 47,3 Дж/моль·К |
| Теплоємність, c p | 47,3 Дж/моль·К |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки |
Поширення у природі Редагувати
У природі оксид барію зустрічається у вигляді складних силікатів, сульфатів, карбонатів тощо. Основними мінералами, з яких видобувається барій оксид, є барит (65,7% BaO), вітерит (77,7%), цельзіан, гіалофан та інші. Складні сполуки оксиду барію були також знайдені у підземних та морських водах, на Сонці.
Отримання Редагувати
Окрім безпосереднього виділення з мінералів, оксид барію синтезують також взаємодією металевого барію та кисню — спалюючи метал на повітрі:
Також отримати його можна розкладанням деяких кисневмісних сполук барію:
Хімічні властивості Редагувати
Оксид барію активно реагує з водою, утворюючи сильнолужний розчин:
Оксид проявляє сильні осно́вні властивості, реагуючи з кислотами та кислотними оксидами. При кімнатній температурі поглинає з повітря вуглекислий газ.
На холоді BaO взаємодіє з хлором, а при нагріванні — з киснем, сіркою, а також з оксидами сірки, кремнію та заліза.
Застосування Редагувати
Оксид барію використовують для виготовлення скла, емалей, термокаталізаторів. В результаті заміщення в цементі оксиду кальцію оксидом барію утворюються цементи з винятковою стійкістю до води, яка містить сульфат-іони.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- BARIUM OXIDE
- ↑ За тиску 101,3 кПа
Джерела Редагувати
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)