Ніко́ло Реньє́рі (справжнє ім'я — англ. Nicolas Regnier, 1591, Мобеж — 1667, Венеція) — художник доби бароко, послідовник Караваджо. Малював картини на релігійні і міфологічні сюжети і портрети.
| Ніколо Реньєрі | |
|---|---|
| Niccolo Renieri | |
| | |
| Автопортрет Н. Реньєрі | |
| Народження | 1591 Мобеж, Фландрія |
| Смерть | 1667 |
| Венеція | |
| Національність | фламандець |
| Країна | Фландрія |
| Жанр | біблійні,міфологічні композиції, портрети |
| Навчання | Абрахам Янсенс, Бартоломео Манфреді |
| Діяльність | художник, торговець |
| Напрямок | бароко і караваджизм |
| Роки творчості | 1615-1667 |
| Покровитель | Вінченцо Джустініані |
| Вплив | Караваджо, Манфреді |
| | |
| Ніколо Реньєрі у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Точних відомостей про дату народження Реньєрі не збережено. До початку 21 століття дату народження позначали як бл. 1590 р. Фламандець за походженням. Художню освіту отримав в місті Антверпен у Абрахама Янсенса, одного з представників живопису ранішнього бароко у Фландрії.
Близько 1615 року Реньєрі в Римі. Серед приятелів художника — караваджисти Симон Вуе та Бартоломео Манфреді, послідовником якого його називав Юхим фон Зандрарт, який і сам працював в Римі. Деякий час Реньєрі був офіційним художником маркіза Вінченцо Джустініані (1564—1638), одного з перших меценатів Караваджо і колекціонера картин італійських і іноземних художників. У 1626 році перебрався в Венецію, де працював в майстерні Гвідо Каньяччі помічником. Жив і помер в Венеції.
У зв'язку з постійним життям і творчістю в Італії Ніколо Реньєрі вважають як представника художників Італії. В Італії у художника народилась донька, Клоринда Реньєрі. Шлюб з Клориндою узяв венеціанський художник П'єтро делла Векья (1603—1678).
Галерея Редагувати
Реньєрі — майстерний, але дещо поверхневий художник, що засвоїв манери караваджистів Риму і вдало їх використовував. Мало самостійний в композиціях, бо брав добрі, але чужі композиційні схеми. Хоча його релігійним і міфологічним образам притаманні зовнішня привабливість і аристократизм («Святий Себастьян», Дрезден, «Аполлон», Ермітаж, Петербург). Все життя малював молодь(«Концерт», Рига, Латвія) або католицьких святих («Святий Себастьян», варіант в музеї Ермітаж, Петербург) занадто привабливими і чуттєво-сексуальними. Суворішим і позбавленим перебільшень бароко він постає в своїх портретних творах.
Доля іноземних художників в Італії Редагувати
Вона була складною і досить непередбачуваною. В країні неможливо жити без знання мови. В Італії це ускладнювалось відсутністю єдиної мови, бо існувало декілька діалектів — венеціанський, римський, неаполітанський, сицилійський тощо. Літературною мовою вважався флорентійський діалект, але він тільки починав займати домінуюче місце.
- Клод Лоррен дістався Італії в підлітковому віці і через незнання мови найнявся слугою в оселю художника-пейзажиста.
- Ніколо Реньєрі був змушений декілька разів переїжджати з одного мистецького центру до другого і працювати в майстернях майстрів, менш обдарованих за нього.
- Мікеле Дезублео, зведений брат Ніколо Реньєрі і теж художник, працював помічником в майстерні Гвідо Рені і все більше втрачав свою художню індивідуальність. Його дуже важко віднести до якоїсь одної художньої школи.
- Матіас Стомер, віднесений до утрехтських караваджистів, голландців, хоча все життя прожив в Італії. Його переїзд в консервативну Південну Італію дав змогу заробляти на життя, але художник канув в безвість після смерті. Ніяких відомостей про життя і більшість картин.
- Ель Греко не прижився ні в Венеції, ні в Римі і перебрався в Іспанію.
Обрані твори Ніколо Реньєрі Редагувати
Дивний натюрморт Редагувати
Суперечки викликає і дивний натюрморт «Квіти», що зберігає міська пінакотека Форлі. Він вийшов з майстерні Каньяччі, але схиблений Каньяччі погано відтворював речі і був занадто слабким в композиціях. Навпроти, його помічник і самостійний художник Ніколо Реньєрі якраз робив добрі композиції і мав пристрасть до яскравих кольорів і їх контрастів. До того ж, Реньєрі добре відтворював речі, а в його картині "Пандора" увесь низ полотна займає чудовий натюрморт. Згадаем, що фрукти і квіти в чужих картинах малював і сам Караваджо. Чого не зробиш заради хліба, панове! Але це квіти Караваджо, а не малообдарованого господаря майстерні, де вимушено працювали і Караваджо, і Ніколо Реньєрі.
Джерела Редагувати
- Caravaggio and His Followers, Aurora Art Publishers, 1975 (англ)
- Annick Lemoine Nicolas Régnier (alias Niccolò Renieri) ca. 1588—1667 peintre, collectionneur et marchand d'art, Paris: Edition Arthéna 2008 (erhielt den Preis des Syndicat National des Antiquaires)
- Arnauld Brejon Les caravagesques français, Ausstellungskatalog der Ausstellung im Grand Palais, Paris, Februar-April 1974
Посилання Редагувати
- artist list of the National Museum of Sweden — 2016.