www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нові Сади пол Nowe Sady до 1957 р Військо або Hujsko село в Польщі у гміні Фредрополь Перемишльського повіту Підкарпатсь

Нові Сади

Нові Сади (пол. Nowe Sady, до 1957 р. — Військо або Hujsko) — село в Польщі, у гміні Фредрополь Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, у межах етнічної української території Надсяння. Населення — 301 особа (2011).

Село
Нові Сади
пол. Nowe Sady
Оборонна церква

Координати 49°37′ пн. ш. 22°43′ сх. д. / 49.617° пн. ш. 22.717° сх. д. / 49.617; 22.717Координати: 49°37′ пн. ш. 22°43′ сх. д. / 49.617° пн. ш. 22.717° сх. д. / 49.617; 22.717

Нові Сади
Нові Сади (Польща)
Нові Сади
Нові Сади (Підкарпатське воєводство)
 Нові Сади у Вікісховищі

Розташування і опис ред.

Село лежить біля підніжжя Кальварії Пацлавської, переважно на правому березі річки Вігор (притоки Сяну), при самому кордоні з Україною, на відстані 8 км на південь від Фредрополя і 17 км на південь від Перемишля. Округлої форми поселення розкинулося між вкритими лісом горами (як, наприклад, стрімка гора Костіль, що височіє над округою) і великою площею посередині, що називається «Стависько». На півночі Нові Сади межують з Серакізцями. Також в межах села ще з XVIII століття існує німецька колонія Фалькенберг.

Історія ред.

Оборонна церква в селі

Перша згадка про Військо походить із 1444 року. Село було за княжих часів засноване військовою дружиною, чиїм завданням було охороняти єдину на той час дорогу, яка сполучала місто Добромиль з містечком Риботичі і йшла далі на захід. На військове походження вказує не тільки сама назва села, а також покровитель церкви — Св. Георгій (Юрій), якого завжди вшановували воїни.

У податкових списках православного Перемишльського деканату Військо згадується в 1510 році, а це означає, що парафія існувала тут ще раніше. До сьогодні на пагорбі посеред Війська збереглися земляні вали і рів давньоруського оборонного городища, яке виникло ще на початку середніх віків.

Військове походження села підтверджує також назва його частини — «Під Костіль» та залишки оборонної споруди «Костеллюм» (від лат. castellum — укрепление, крепостца) біля названої вище дороги, а також назви «Вал», «На валу». з одної сторони дуже стрімка, височіє над усією тутешньою округою. На горі Костіль часто виорювали куски паленої цегли, де-не-де видно було сліди фундаментів якоїсь великої будови.

Згідно з народними переказами, на ці місця нападали татари, залишивши свої сліди в сусідньому селі — Новосілках Дидинських; а за річкою Вігор, на горі, недалеко від села Сільця, є високий горб, що називають «Татарською могилою» — подейкують, що татари насипали її шапками. Розповідають також, що в присілку «Будова» сусіднього села Передільниці стався великий бій з ординцями, які були розгромлені, багатьох узято в полон, вони згодом не захотіли повертатися додому, вихрестились і залишилися тут назавжди — в метриках села, дійсно, багато жителів з татарськими прізвищами.

Під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького місцеві селяни вступали у козацькі відділи, які йшли походом до Замостя і вели бої з поляками за здобуття Добромиля.

Під назвою Оско (Hojsko) село належало до королівських володінь Перемишльського староства, а після першого поділу Польщі — до австрійських урядових володінь. Тут існувала броварня, що тоді називалась фабрична. Також працювала соляна шахта (тому патроном села вважалася ще й Св. Варвара, яку шанували гірники копалень), але австрійська влада закрила її ще в 1788 році. На пасовиську, під лісом, ропа підходить до поверхні, тому коли в селі не було солі, люди вільно цією ропою користувалися.

7.5.1946 перейменували село Фалькенберг Військівської сільської Ради Добромильського району на село Сокологірка.

У травні 1948 р. села Військо і Сокологірка передані Польщі.

У 1957 році назву села змінено на Нові Сади і приєднано до нього Фалькенберг — давню німецьку колонію, що існувала поруч з селом

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства, згодом увійшло до складу Підкарпатського воєводства.

Церква святого Юрія Побідоносця ред.

Муровану оборонну церкву було зведено посеред давньоруського городища у 1655 році і перебудовано у 1830-му. Ця парафіяльна церква Св. Юрія Побідоносця належала до Добромильського деканату (зараз — Перемиський деканат). На цвинтарі поруч з храмом зазвичай ховали загиблих захисників села.

Згідно метрикальних книг, від 1784 року на сільській парохії були такі священики:

  • Якуб Левицький (1731)
  • Якуб Левицький (1737)
  • Іван Стрільбицький (1785—1787)
  • Григорій Ситорович (1790)
  • Іван Горбацький (1790—1802)
  • Николай Сенкевич (1803—1814)
  • Павло Біжинський (1816—1841)
  • Анатолій Менцинський (1841—1865)
  • Яків Лукашевич (1866—1874)
  • Яронім Копистянський (1896—1910)
  • Йосип Маринович (1910—1911)
  • Юліан Гумецький (1911—1921)
  • Йосип Маринович (1921—1948)

У міжвоєнний період (1920—1939) існували також її філійні церкви в Новосілках Дидинських, Пацлаві, Кальварії Пацлавській та в Трушевичах.

Діаспора в Перемишлі ред.

В 1988 р. з нагоди 1000-ліття Хрещення Русі перемиською громадою біля церкви Св. Юрія Побідоносця в Нових Садах було поставлено дубовий хрест. У 2008 році тут було відкрито високу кам'яну могилу Борцям за волю України 1918-20 рр. та 1945-47 рр.

24 серпня 2014 року українська діаспора в Перемишлі провела в селі Нові Сади головні заходи на честь 23-ї річниці Незалежності України. Владика Кир Євген Попович, відслуживши молебень до Всіх Святих Українського Народу на могилах Українського Військового Цвинтаря у селі Пикуличі, приїхав в Нові Сади, де також відслужив Божественну літургію в намірені України, а також панахиду за усіх, хто загинув в останній час за її свободу. Після богосужень перед діаспорою з релігійними і патріотичними піснями виступили знаменита лемківська співачка Юлія Дошна і лютняр Антоні Пільх з ансамблю старовинної музики з Києва "Хорея Козацька".

27 вересня 2015 року, у день Свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста, у Нових Садах відбулася врочиста Свята Літургія в оборонній церкві св. Юрія Побідоносця. В місці зруйнованого старого хреста біля церкви парафіянами Перемишля було встановлено новий, з відтвореним написом з попереднього хреста, який нагадує про врочистості з 1988 року. Святу Літургію відслужив Митрополит і Архієпископ Іван Мартиняк в сослуженні пароха Перемишля отця митрата Богдана Степана, отця митрата Володимира Даниліва, отця Дмитра Лєшка та диякона Володимира Качмара. Також співав Кафедральний Хор під проводом Ярослава Вуйціка. Після Святої Літургії посвячено хрест та процесійним ходом парафіяни з Перемишля перейшли до братської могили воїнів, де було відслужено панахиду.

Населення ред.

За 100 років, починаючи з кінця XVIII сторіччя, кількість населення Війська зросла в півтора рази. У 1795 році в селі було 515, а в 1899-му — 752 греко-католиків. За даними з 1881 року, тут було 664 греко-католиків, 55 римо-католиків та 2 юдея.

У 1921 році в селі нараховувалось 136 будинків і 788 жителів, з них 765 греко-католики, 9 римо-католиків та 14 осіб юдейської віри. У 1939 році в селі мешкало 899 греко-католиків. Багатьох німців колонії Фалькенберг, що були римокатоликами, у 1940 р. виселили до Вартеґав за програмою Додому в Рейх. Після Другої світової війни майже всі українці були депортовані або в СРСР, або на захід та північ Польщі. Фактично єдиною родиною, що залишилася на цей час у Війську, є родина Володимира Василечків, яка зберігає ключи від церкви Св. Юрія Побідоносця.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 158 37 105 16
Жінки 143 42 78 23
Разом 301 79 183 39

Відомі особистості ред.

У селі народилися:

Бійці УПА, що загинули в селі Військо (1945-47 рр.) та поховані в братській могилі біля церкві св. Юрія Побідоносця ред.

  • Баран Василь
  • Беницький Теодор
  • Василечко Степан
  • Василечко Ярослав
  • Витиш Степан
  • Гаваньо Степан
  • Гарбар Михайло
  • Гірник Дмитро
  • Гірник Степан
  • Казьо Микола
  • Качмар Степан
  • Косюра Михайло
  • Косюра Степан
  • Леськів Микола
  • Леськів Іван
  • Лучишин Михайло
  • Малицький Іван
  • Малицький Михайло
  • Масник Йосип
  • Мацьків Станіслав
  • Машталір Володимир
  • Михайлечко Степан
  • Прокіп Михайло
  • Процак Іван
  • Процак Михайло
  • Тисовський Михайло
  • Тисовський Михайло
  • Трицецький Михайло
  • Трицецький Степан
  • Фартушок Ярослав
  • Щітьо Михайло

Примітки ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нові Сади

  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. . www.vox-populi.com.ua. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019. 
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Дрогобицької області»
  4. ks. Jakub Lewicki urodzony ok. 1695 r., wyświęcony na prezbitera 29 VI 1731 r. w Wielunicach i skierowany do cerkwi pw. św. Jerzego do „Uska” w dekanacie niżankowickim w dobrach starostwa przemyskiego.
  5. ks. Jakub Lewicki urodzony ok. 1715 r., ordynowany 9 XII 1737 r. w Świętym Spasie do cerkwi pw. św. Jerzego w „Ujsku” w dekanacie niżankowickim w starostwie przemyskim.
  6. Rohuń, ks Paweł. Не тільки в Україні святкували День Незалежности | Archidiecezja Przemysko-Warszawska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce (pl-PL). Процитовано 28 березня 2019. 
  7. Stepan, ks Bogdan. В Нових Садах освячено новий хрест | Archidiecezja Przemysko-Warszawska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce (pl-PL). Процитовано 28 березня 2019. 
  8. Hujsko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 205. (пол.)
  9. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

Джерела ред.

  • «Аксманичі. Село у Клоковицькій парафії Перемишльського повіту».— Львів, 2010; с. 42

Посилання ред.


Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Novi Sadi pol Nowe Sady do 1957 r Vijsko abo Hujsko selo v Polshi u gmini Fredropol Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva u mezhah etnichnoyi ukrayinskoyi teritoriyi Nadsyannya Naselennya 301 osoba 2011 1 Selo Novi Sadi pol Nowe Sady Oboronna cerkva Koordinati 49 37 pn sh 22 43 sh d 49 617 pn sh 22 717 sh d 49 617 22 717 Koordinati 49 37 pn sh 22 43 sh d 49 617 pn sh 22 717 sh d 49 617 22 717 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina FredropolPersha zgadka 1444Naselennya 301 osib 2011 1 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 743Avtomobilnij kod RPRSIMC 0602472Novi SadiNovi Sadi Polsha Novi SadiNovi Sadi Pidkarpatske voyevodstvo Novi Sadi u Vikishovishi Zmist 1 Roztashuvannya i opis 2 Istoriya 3 Cerkva svyatogo Yuriya Pobidonoscya 4 Diaspora v Peremishli 5 Naselennya 6 Vidomi osobistosti 7 Bijci UPA sho zaginuli v seli Vijsko 1945 47 rr ta pohovani v bratskij mogili bilya cerkvi sv Yuriya Pobidonoscya 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaRoztashuvannya i opis red Selo lezhit bilya pidnizhzhya Kalvariyi Paclavskoyi perevazhno na pravomu berezi richki Vigor pritoki Syanu pri samomu kordoni z Ukrayinoyu na vidstani 8 km na pivden vid Fredropolya i 17 km na pivden vid Peremishlya Okrugloyi formi poselennya rozkinulosya mizh vkritimi lisom gorami yak napriklad strimka gora Kostil sho visochiye nad okrugoyu i velikoyu plosheyu poseredini sho nazivayetsya Stavisko Na pivnochi Novi Sadi mezhuyut z Serakizcyami Takozh v mezhah sela she z XVIII stolittya isnuye nimecka koloniya Falkenberg Istoriya red nbsp Oboronna cerkva v seliPersha zgadka pro Vijsko pohodit iz 1444 roku Selo bulo za knyazhih chasiv zasnovane vijskovoyu druzhinoyu chiyim zavdannyam bulo ohoronyati yedinu na toj chas dorogu yaka spoluchala misto Dobromil z mistechkom Ribotichi i jshla dali na zahid Na vijskove pohodzhennya vkazuye ne tilki sama nazva sela a takozh pokrovitel cerkvi Sv Georgij Yurij yakogo zavzhdi vshanovuvali voyini U podatkovih spiskah pravoslavnogo Peremishlskogo dekanatu Vijsko zgaduyetsya v 1510 roci a ce oznachaye sho parafiya isnuvala tut she ranishe Do sogodni na pagorbi posered Vijska zbereglisya zemlyani vali i riv davnoruskogo oboronnogo gorodisha yake viniklo she na pochatku serednih vikiv Vijskove pohodzhennya sela pidtverdzhuye takozh nazva jogo chastini Pid Kostil ta zalishki oboronnoyi sporudi Kostellyum vid lat castellum ukreplenie krepostca bilya nazvanoyi vishe dorogi a takozh nazvi Val Na valu z odnoyi storoni duzhe strimka visochiye nad usiyeyu tuteshnoyu okrugoyu Na gori Kostil chasto vioryuvali kuski palenoyi cegli de ne de vidno bulo slidi fundamentiv yakoyis velikoyi budovi Zgidno z narodnimi perekazami na ci miscya napadali tatari zalishivshi svoyi slidi v susidnomu seli Novosilkah Didinskih a za richkoyu Vigor na gori nedaleko vid sela Silcya ye visokij gorb sho nazivayut Tatarskoyu mogiloyu podejkuyut sho tatari nasipali yiyi shapkami Rozpovidayut takozh sho v prisilku Budova susidnogo sela Peredilnici stavsya velikij bij z ordincyami yaki buli rozgromleni bagatoh uzyato v polon voni zgodom ne zahotili povertatisya dodomu vihrestilis i zalishilisya tut nazavzhdi v metrikah sela dijsno bagato zhiteliv z tatarskimi prizvishami Pid chas vizvolnoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo miscevi selyani vstupali u kozacki viddili yaki jshli pohodom do Zamostya i veli boyi z polyakami za zdobuttya Dobromilya 2 Pid nazvoyu Osko Hojsko selo nalezhalo do korolivskih volodin Peremishlskogo starostva a pislya pershogo podilu Polshi do avstrijskih uryadovih volodin Tut isnuvala brovarnya sho todi nazivalas fabrichna Takozh pracyuvala solyana shahta tomu patronom sela vvazhalasya she j Sv Varvara yaku shanuvali girniki kopalen ale avstrijska vlada zakrila yiyi she v 1788 roci Na pasovisku pid lisom ropa pidhodit do poverhni tomu koli v seli ne bulo soli lyudi vilno ciyeyu ropoyu koristuvalisya 7 5 1946 perejmenuvali selo Falkenberg Vijskivskoyi silskoyi Radi Dobromilskogo rajonu na selo Sokologirka 3 U travni 1948 r sela Vijsko i Sokologirka peredani Polshi U 1957 roci nazvu sela zmineno na Novi Sadi i priyednano do nogo Falkenberg davnyu nimecku koloniyu sho isnuvala poruch z selomU 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva zgodom uvijshlo do skladu Pidkarpatskogo voyevodstva Cerkva svyatogo Yuriya Pobidonoscya red Murovanu oboronnu cerkvu bulo zvedeno posered davnoruskogo gorodisha u 1655 roci i perebudovano u 1830 mu Cya parafiyalna cerkva Sv Yuriya Pobidonoscya nalezhala do Dobromilskogo dekanatu zaraz Peremiskij dekanat Na cvintari poruch z hramom zazvichaj hovali zagiblih zahisnikiv sela Zgidno metrikalnih knig vid 1784 roku na silskij parohiyi buli taki svyasheniki Yakub Levickij 1731 4 Yakub Levickij 1737 5 Ivan Strilbickij 1785 1787 Grigorij Sitorovich 1790 Ivan Gorbackij 1790 1802 Nikolaj Senkevich 1803 1814 Pavlo Bizhinskij 1816 1841 Anatolij Mencinskij 1841 1865 Yakiv Lukashevich 1866 1874 Yaronim Kopistyanskij 1896 1910 Josip Marinovich 1910 1911 Yulian Gumeckij 1911 1921 Josip Marinovich 1921 1948 U mizhvoyennij period 1920 1939 isnuvali takozh yiyi filijni cerkvi v Novosilkah Didinskih Paclavi Kalvariyi Paclavskij ta v Trushevichah Diaspora v Peremishli red V 1988 r z nagodi 1000 littya Hreshennya Rusi peremiskoyu gromadoyu bilya cerkvi Sv Yuriya Pobidonoscya v Novih Sadah bulo postavleno dubovij hrest U 2008 roci tut bulo vidkrito visoku kam yanu mogilu Borcyam za volyu Ukrayini 1918 20 rr ta 1945 47 rr 24 serpnya 2014 roku ukrayinska diaspora v Peremishli provela v seli Novi Sadi golovni zahodi na chest 23 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini Vladika Kir Yevgen Popovich vidsluzhivshi moleben do Vsih Svyatih Ukrayinskogo Narodu na mogilah Ukrayinskogo Vijskovogo Cvintarya u seli Pikulichi priyihav v Novi Sadi de takozh vidsluzhiv Bozhestvennu liturgiyu v namireni Ukrayini a takozh panahidu za usih hto zaginuv v ostannij chas za yiyi svobodu Pislya bogosuzhen pered diasporoyu z religijnimi i patriotichnimi pisnyami vistupili znamenita lemkivska spivachka Yuliya Doshna i lyutnyar Antoni Pilh z ansamblyu starovinnoyi muziki z Kiyeva Horeya Kozacka 6 27 veresnya 2015 roku u den Svyata Vozdvizhennya Chesnogo i Zhivotvoryashogo Hresta u Novih Sadah vidbulasya vrochista Svyata Liturgiya v oboronnij cerkvi sv Yuriya Pobidonoscya V misci zrujnovanogo starogo hresta bilya cerkvi parafiyanami Peremishlya bulo vstanovleno novij z vidtvorenim napisom z poperednogo hresta yakij nagaduye pro vrochistosti z 1988 roku Svyatu Liturgiyu vidsluzhiv Mitropolit i Arhiyepiskop Ivan Martinyak v sosluzhenni paroha Peremishlya otcya mitrata Bogdana Stepana otcya mitrata Volodimira Daniliva otcya Dmitra Lyeshka ta diyakona Volodimira Kachmara Takozh spivav Kafedralnij Hor pid provodom Yaroslava Vujcika Pislya Svyatoyi Liturgiyi posvyacheno hrest ta procesijnim hodom parafiyani z Peremishlya perejshli do bratskoyi mogili voyiniv de bulo vidsluzheno panahidu 7 Naselennya red Za 100 rokiv pochinayuchi z kincya XVIII storichchya kilkist naselennya Vijska zrosla v pivtora razi U 1795 roci v seli bulo 515 a v 1899 mu 752 greko katolikiv Za danimi z 1881 roku tut bulo 664 greko katolikiv 55 rimo katolikiv ta 2 yudeya 8 U 1921 roci v seli narahovuvalos 136 budinkiv i 788 zhiteliv z nih 765 greko katoliki 9 rimo katolikiv ta 14 osib yudejskoyi viri U 1939 roci v seli meshkalo 899 greko katolikiv Bagatoh nimciv koloniyi Falkenberg sho buli rimokatolikami u 1940 r viselili do Vartegav za programoyu Dodomu v Rejh Pislya Drugoyi svitovoyi vijni majzhe vsi ukrayinci buli deportovani abo v SRSR abo na zahid ta pivnich Polshi Faktichno yedinoyu rodinoyu sho zalishilasya na cej chas u Vijsku ye rodina Volodimira Vasilechkiv yaka zberigaye klyuchi vid cerkvi Sv Yuriya Pobidonoscya Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 9 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 158 37 105 16Zhinki 143 42 78 23Razom 301 79 183 39Vidomi osobistosti red U seli narodilisya Sinkevich Ivan Hrizostom 1814 populyarizator horovogo spivu v Galichini ta Bukovini Malickij Yaroslav ukrayinskij politv yazen uchasnik nacionalno vizvolnoyi borotbi golova 1992 2009 nini pochesnij golova Lvivskoyi oblasnoyi Spilki politichnih v yazniv Ukrayini Luchak Emiliya Volodimirivna 1937 ukrayinska poetesa Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini z 2002 Bijci UPA sho zaginuli v seli Vijsko 1945 47 rr ta pohovani v bratskij mogili bilya cerkvi sv Yuriya Pobidonoscya red Baran Vasil Benickij Teodor Vasilechko Stepan Vasilechko Yaroslav Vitish Stepan Gavano Stepan Garbar Mihajlo Girnik Dmitro Girnik Stepan Kazo Mikola Kachmar Stepan Kosyura Mihajlo Kosyura Stepan Leskiv Mikola Leskiv Ivan Luchishin Mihajlo Malickij Ivan Malickij Mihajlo Masnik Josip Mackiv Stanislav Mashtalir Volodimir Mihajlechko Stepan Prokip Mihajlo Procak Ivan Procak Mihajlo Tisovskij Mihajlo Tisovskij Mihajlo Triceckij Mihajlo Triceckij Stepan Fartushok Yaroslav Shito Mihajlo 1 Primitki red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Novi Sadi a b v GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Z istoriyi sela Vijska avtor Malickij Yaroslav Vox populi Vseukrayinskij chasopis dlya rozumnih ta nebajduzhih www vox populi com ua Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 28 bereznya 2019 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 5 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silskih Rad i naselenih punktiv Drogobickoyi oblasti ks Jakub Lewicki urodzony ok 1695 r wyswiecony na prezbitera 29 VI 1731 r w Wielunicach i skierowany do cerkwi pw sw Jerzego do Uska w dekanacie nizankowickim w dobrach starostwa przemyskiego ks Jakub Lewicki urodzony ok 1715 r ordynowany 9 XII 1737 r w Swietym Spasie do cerkwi pw sw Jerzego w Ujsku w dekanacie nizankowickim w starostwie przemyskim Rohun ks Pawel Ne tilki v Ukrayini svyatkuvali Den Nezalezhnosti Archidiecezja Przemysko Warszawska Kosciola Greckokatolickiego w Polsce pl PL Procitovano 28 bereznya 2019 Stepan ks Bogdan V Novih Sadah osvyacheno novij hrest Archidiecezja Przemysko Warszawska Kosciola Greckokatolickiego w Polsce pl PL Procitovano 28 bereznya 2019 Hujsko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 205 pol Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela red Aksmanichi Selo u Klokovickij parafiyi Peremishlskogo povitu Lviv 2010 s 42Posilannya red Leskiv O Dovga doroga do Vijska 1996 r Sabmir Solyaris Ginda V Sovyetiv chekali yak vizvoliteliv a potim Zbruch 16 12 2015 nbsp Portal Polsha nbsp Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Novi Sadi amp oldid 39851261