Heim ins Reich (нім.; «Рейх — наш дім», «Додому в Рейх») — політична доктрина та система заходів, проголошена Гітлером в 1938 році, покликана згуртувати німецький народ і посилити національну самосвідомість всіх фольксдойчів, які жили поза межами Третього Рейху. Ця соціально-політична доктрина мала на меті вчергове використати німецьке питання і посилити пангерманізм, спираючись на ідеологічні установки і нові методи ведення зовнішньої та внутрішньої політики, притаманної нацистській Німеччині. Першими групами населення, на які була орієнтована політика «Heim ins Reich», стали німці та фольксдойчі Австрії, ряду західних регіонів Польщі, Судет і територій, вилучених у Німеччини за результатами Версальського договору. Надалі у сферу дії доктрини потрапили німці територій, які відійшли до СРСР (країни Балтії, Західна Україна, Буковина), звідки їх у 1940 р. переселили у Вартегау.
Реалізацією політики «Heim ins Reich» займалося відомство Фольксдойче Міттельштелле, яке стало в 1941 році одним з управлінь СС.
Література Редагувати
- Lars Bosse: Volksdeutsche Umsiedler im „Reichgau Wartheland“, Magisterarbeit Christian-Albrechts-Universität, Kiel 1992.
- Гюнтер Паллавер[de]/Леопольд Штоєр[de] (Hrsg.): Deutsche! Hitler verkauft Euch! Das Erbe von Option und Weltkrieg in Südtirol, Bozen 2011.
- "Додому в Райх": переселення німців з Північної Буковини 1940 року : матеріали, свідчення, документи. - Черніввці: Золоті літаври, 2004.