www.wikidata.uk-ua.nina.az

Новомиколаївський район Новомикола ївський райо н колишній район на півночі Запорізької області України Районний центр Н

Новомиколаївський район

Новомикола́ївський райо́н — колишній район на півночі Запорізької області України. Районний центр — Новомиколаївка. Населення становить 15,3 тис осіб (2019 р.). Площа району — 915 км². Утворено 1923 року.

Новомиколаївський район
адміністративно-територіальна одиниця
Район на карті Запорізька область
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Запорізька область
Код КОАТУУ: 2323600000
Утворений: 1923
Населення: ▼ 14 824 (01.11.2020)
Площа: 915 км²
Густота: 16.2 осіб/км²
Тел. код: +380-6144
Поштові індекси: 70101—70153
Населені пункти та ради
Районний центр: Новомиколаївка
Селищні ради: 2
Сільські ради: 12
Смт: 2
Села: 67
Селища: 1
Районна влада
Голова ради: Павленко Юрій Павлович
Голова РДА: Татаренко Віталій Володимирович
Вебсторінка: Сайт Новомиколаївської РДА
Сайт Новомиколаївської районної ради
Адреса: 70101, Запорізька обл., Новомиколаївський р-н, смт. Новомиколаївка, вул. Космічна, 3
Мапа

Новомиколаївський район у Вікісховищі

Географія Редагувати

Розташування Редагувати

Площа району становить 915 км². Розташований на правому березі річки Верхня Терса, за 60 км на північний схід від Запоріжжя і за 27 км на захід від залізничної станції Гайчур Придніпровської залізниці. Через селище Новомиколаївка пролягає шосе Запоріжжя-Донецьк. Межі району: межує з Вільнянським, Оріхівським, Гуляйпільським районами Запорізької області, Покровським та Васильківським районами Дніпропетровської області.

Природні ресурси Редагувати

Загальна площа земельного фонду становить 1290,4324 га, з них:

  • природні водостоки (річки та струмки) — 437,4 га;
  • ставки — 853,0324 га.

На території Новомиколаївської селищної, Підгірненської, Зеленівської, Веселогаївської, Терсянської, Софіївської, Самійлівської, Новоіванківської та Сторчівських сільських радах в оренді знаходиться 20 ставків на загальну площу 388,475 га, з них:

  • ставок — 238,3122 га;
  • прибережна смуга — 143,4122 га;
  • греблі — 7,6433 га.

Ставки орендовано терміном на 13, 15 та 49 років користування.

Поверхня району — хвиляста, рівнинна, подекуди порізана ярами та балками. Основна корисна копалина — граніт, кар'єр, пісок та глина. Ґрунт — звичайний чорнозем.

Клімат Редагувати

Клімат помірно-континентальний з вираженими посушливо-суховійними явищами, типовий для клімату степів. Для нього характерно малосніжна зима та жарке літо.

Середньорічні температури: літня + 22,8 °C, зимова — 4,9 °C. Річна кількість опадів 438 мм. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів. Такі кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства.

Корисні копалини Редагувати

На території району знаходяться у невеликих кількостях такі корисні копалини як граніт, пісок, глина.

Історія Редагувати

Район утворений 1923 року. У 1962–1966 роках його територія входила до складу Вільнянського, Гуляйпільського та Оріхівського районів.

Праісторія району своїми коріннями сягає ще в XVIII століття. Першими поселенцями були державні селяни з села Кочережки Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Поселення стали іменувати теж Кочережки, а частіше — Нові Кочережки. Така назва існувала до 1813 року.

У грудні того року на день Святого Миколая освятили новозбудовану церкву, і село перейменували на Новомиколаївку. Територіально вона належала до Покровської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії.

Як свідчать матеріали 1939 року, у 98 населених пунктах Новомиколаївського району на той час мешкало 38 тис. осіб. Утворювалися села у різні часи. Деякі, наприклад, в останній чверті XVIII ст. (Новомиколаївка, Терсянка), інші — в І половині XIX ст., Тернувате (до 1946 р. — Гайчур) — наприкінці XIX ст. в період спорудження залізничної лінії Катеринослав— Чаплине—Бердянськ.

У передвоєнні роки зростав добробут населення. Щороку зводились нові господарські споруди, багато житлових будинків. Спокійне, мирне існування тисяч людей обірвала війна, розв'язана гітлерівською Німеччиною.

4 жовтня 1941 року німецькі війська захопили райцентр та інші населені пункти району. За два роки окупації вороги знищили 317 мешканців району, 55 полонених радянських воїнів, розстріляли комуністів. У концтабори та на каторжні роботи до Німеччини вивезли 3720 чоловік. Завдано матеріальної шкоди району на суму 311,3 мільйона карбованців. Підпільна організація «Гроза фашизму» проводила велику роботу в тилу ворога, спрямовану на дезорганізацію тилу шляхом саботажу, диверсій, терористичних актів, розвідки.

Визволення району пройшло у другій половині вересня 1943 року. На фронтах Радянсько-німецької війнибилися проти німців 5300 мешканців району. Загинуло 3243 воїна, чиї імена викарбувані на стелах меморіалів. Троє земляків — А. Г. Кайда з с. Вікторівки, І. А. Манойло з с. Різдвянка та М. А. Плакса з с. Мирополя — удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а В. Г. Гриценко з Новоіванківки став повним кавалером орденів Слави.

Післявоєнні роки — це роки відбудови. До кінця 1950 року було відбудовано всі адміністративно-господарські та культурно-освітні заклади, довоєнний рівень економіки був повністю відновлений.

З 1962 до 1966 року Новомиколаївський район був розформований, а його територія входила до Вільнянського, Гуляйпільського та Оріхівського районів.

У грудні 1966 року відновлено Новомиколаївський район. Центр району — селище Новомиколаївка, розташоване на правому березі річки Верхня Терса.

Найбільшого ефективного економічного та соціального розвитку в кожному господарстві і районі в цілому було досягнуто за період з кінця 50-х до початку 90-х років минулого століття.

У 2000 році в Новомиколаївку прийшов природний газ. Газогін з Вільнянська збудовано за рахунок кооперування коштів та державних капітальних вкладень. Робота з проведення газогонів до населених пунктів району триває і нині.

Адміністративний устрій Редагувати

Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селишні ради і 12 сільських рад, які об'єднують 70 населених пунктів та підпорядковані Новомиколаївській районній раді. Адміністративний центр — смт Новомиколаївка.

Промисловість Редагувати

Район має непоганий агропромисловий потенціал. Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 82,7 тис. га (3,7% від загальної площі по області), в тому числі, ріллі — 70,5 тис. га. Розораність земельних угідь досягає 86 відсотків. 41% ріллі знаходиться на схилах від 0 до 1 градуса, і 45% — від 1 до 2 градусів.

Промисловість району представлена двома підприємствами ТОВ «Запорожець», який займається переробкою сільськогосподарської продукції та ВАТ «Новомиколаївський молокозавод» — переробка молочної продукції.

Підприємства Редагувати

ВАТ «Новомиколаївський Молокозавод» ВАТ «Новомиколаївський Агрос» ТОВ «Гайчур» ТОВ «Терса» ВАТ «Шовковий Шлях» ДП Запорізький Кінний Завод № 86 ТОВ «Комбікормщик» ВАТ «Гайчурський Елеватор» ТОВ «Запорожець»

Транспорт Редагувати

Автотранспорт Редагувати

Транспортне обслуговування району здійснює ВАТ АТП «Транспортник», що охоплює майже весь район (64 населених пункти).

Залізничний транспорт Редагувати

Залізниця проходить в південній частині району. Залізнична станцію Гайчур обслуговує пасажиро — та вантажоперевезення.

Авіаційний транспорт Редагувати

Важливу роль у транспортній системі району відіграє Запорізький регіональний аеропорт, що знаходиться в м. Запоріжжі за 60 км від району, який має статус міжнародного і займає четверте місце в Україні по інтенсивності потоку пасажирів.

Річковий та морський транспорт Редагувати

Важливу роль у транспортній системі відіграє велика судноплавна артерія — річка Дніпро, яка тече з півночі на південь та знаходиться за 60 км від району. Бердянський морський порт (на Азовському морі), що за 220 км від району є морськими воротами в Запорізьку область.

Термінали та інше портальне обладнання дозволяє приймати та зберігати всі види вантажу, окрім наливного, та обслуговувати всі типи судів, у тому числі річкові та океанські. До порту підходять залізничні колії, що дозволяє здійснювати доставку вантажу в будь-який регіон України.

Значна частка загального потоку вантажів припадає на Запорізький річковий вантажний порт.

Населення Редагувати

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 8903 1787 1150 2605 2181 1145 35
Жінки 10 675 1597 1159 2639 2786 2306 188


Майже 90% населення — українці. Всього ж в районі проживають представники 11 національностей.

Туристичний потенціал Редагувати

Природно-заповідний фонд Редагувати

Зоопарк «Таврія». Новомиколаївський район

Заклади культури і мистецтв Редагувати

  • Новомиколаївський районний історико-краєзнавчий музей
  • Новомиколаївський районний будинок культури
  • Новомиколаївська районна бібліотека
  • Новомиколаївська школа естетичного виховання

Історико-культурні пам'ятки Редагувати

  • Пам'ятник трудової слави — трактор ЧТЗ
  • Меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів

Садиби та об'єкти сільського туризму, етносадиби Редагувати

  • Садиба зеленого туризму, с. Новосолоне
  • Запорізький кінний завод № 86

Політика Редагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новомиколаївського району було створено 18 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 53,69% (проголосували 7 017 із 13 070 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 41,06% (2 881 виборців); Сергій Тігіпко — 12,84% (901 виборців), Олег Ляшко — 8,55% (600 виборців), Юлія Тимошенко — 7,85% (551 виборців), Михайло Добкін — 6,93% (486 виборців), Анатолій Гриценко — 4,69% (329 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,44%.

Примітки Редагувати

  1. Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 540/2019-рп «Про призначення В.Татаренка головою Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області»
  2. Адміністративно-територіальний устрій Новомиколаївського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  3. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Запорізька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. 
  4. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 8 квітня 2016. 

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новомиколаївський район
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Novomikola yivskij rajo n kolishnij rajon na pivnochi Zaporizkoyi oblasti Ukrayini Rajonnij centr Novomikolayivka Naselennya stanovit 15 3 tis osib 2019 r Plosha rajonu 915 km Utvoreno 1923 roku Novomikolayivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Zaporizka oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Zaporizka oblastKod KOATUU 2323600000Utvorenij 1923Naselennya 14 824 01 11 2020 Plosha 915 km Gustota 16 2 osib km Tel kod 380 6144Poshtovi indeksi 70101 70153Naseleni punkti ta radiRajonnij centr NovomikolayivkaSelishni radi 2Silski radi 12Smt 2Sela 67Selisha 1Rajonna vladaGolova radi Pavlenko Yurij PavlovichGolova RDA Tatarenko Vitalij Volodimirovich 1 Vebstorinka Sajt Novomikolayivskoyi RDASajt Novomikolayivskoyi rajonnoyi radiAdresa 70101 Zaporizka obl Novomikolayivskij r n smt Novomikolayivka vul Kosmichna 3MapaNovomikolayivskij rajon u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 1 1 Roztashuvannya 1 2 Prirodni resursi 1 3 Klimat 1 4 Korisni kopalini 2 Istoriya 3 Administrativnij ustrij 4 Promislovist 4 1 Pidpriyemstva 5 Transport 5 1 Avtotransport 5 2 Zaliznichnij transport 5 3 Aviacijnij transport 5 4 Richkovij ta morskij transport 6 Naselennya 7 Turistichnij potencial 7 1 Prirodno zapovidnij fond 7 2 Zakladi kulturi i mistectv 7 3 Istoriko kulturni pam yatki 7 4 Sadibi ta ob yekti silskogo turizmu etnosadibi 8 Politika 9 Primitki 10 DzherelaGeografiya RedaguvatiRoztashuvannya Redaguvati Plosha rajonu stanovit 915 km Roztashovanij na pravomu berezi richki Verhnya Tersa za 60 km na pivnichnij shid vid Zaporizhzhya i za 27 km na zahid vid zaliznichnoyi stanciyi Gajchur Pridniprovskoyi zaliznici Cherez selishe Novomikolayivka prolyagaye shose Zaporizhzhya Doneck Mezhi rajonu mezhuye z Vilnyanskim Orihivskim Gulyajpilskim rajonami Zaporizkoyi oblasti Pokrovskim ta Vasilkivskim rajonami Dnipropetrovskoyi oblasti Dnipropetrovska oblast Vasilkivskij rajon Vilnyanskij rajon nbsp Dnipropetrovska oblast Pokrovskij rajon Orihivskij rajon Gulyajpilskij rajonPrirodni resursi Redaguvati Zagalna plosha zemelnogo fondu stanovit 1290 4324 ga z nih prirodni vodostoki richki ta strumki 437 4 ga stavki 853 0324 ga Na teritoriyi Novomikolayivskoyi selishnoyi Pidgirnenskoyi Zelenivskoyi Veselogayivskoyi Tersyanskoyi Sofiyivskoyi Samijlivskoyi Novoivankivskoyi ta Storchivskih silskih radah v orendi znahoditsya 20 stavkiv na zagalnu ploshu 388 475 ga z nih stavok 238 3122 ga priberezhna smuga 143 4122 ga grebli 7 6433 ga Stavki orendovano terminom na 13 15 ta 49 rokiv koristuvannya Poverhnya rajonu hvilyasta rivninna podekudi porizana yarami ta balkami Osnovna korisna kopalina granit kar yer pisok ta glina Grunt zvichajnij chornozem Klimat Redaguvati Klimat pomirno kontinentalnij z virazhenimi posushlivo suhovijnimi yavishami tipovij dlya klimatu stepiv Dlya nogo harakterno malosnizhna zima ta zharke lito Serednorichni temperaturi litnya 22 8 C zimova 4 9 C Richna kilkist opadiv 438 mm Na rik u serednomu pripadaye 225 sonyachnih dniv Taki klimatichni umovi spriyayut rozvitku silskogo gospodarstva Korisni kopalini Redaguvati Na teritoriyi rajonu znahodyatsya u nevelikih kilkostyah taki korisni kopalini yak granit pisok glina Istoriya RedaguvatiRajon utvorenij 1923 roku U 1962 1966 rokah jogo teritoriya vhodila do skladu Vilnyanskogo Gulyajpilskogo ta Orihivskogo rajoniv Praistoriya rajonu svoyimi korinnyami syagaye she v XVIII stolittya Pershimi poselencyami buli derzhavni selyani z sela Kocherezhki Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Poselennya stali imenuvati tezh Kocherezhki a chastishe Novi Kocherezhki Taka nazva isnuvala do 1813 roku U grudni togo roku na den Svyatogo Mikolaya osvyatili novozbudovanu cerkvu i selo perejmenuvali na Novomikolayivku Teritorialno vona nalezhala do Pokrovskoyi volosti Oleksandrivskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Yak svidchat materiali 1939 roku u 98 naselenih punktah Novomikolayivskogo rajonu na toj chas meshkalo 38 tis osib Utvoryuvalisya sela u rizni chasi Deyaki napriklad v ostannij chverti XVIII st Novomikolayivka Tersyanka inshi v I polovini XIX st Ternuvate do 1946 r Gajchur naprikinci XIX st v period sporudzhennya zaliznichnoyi liniyi Katerinoslav Chapline Berdyansk U peredvoyenni roki zrostav dobrobut naselennya Shoroku zvodilis novi gospodarski sporudi bagato zhitlovih budinkiv Spokijne mirne isnuvannya tisyach lyudej obirvala vijna rozv yazana gitlerivskoyu Nimechchinoyu 4 zhovtnya 1941 roku nimecki vijska zahopili rajcentr ta inshi naseleni punkti rajonu Za dva roki okupaciyi vorogi znishili 317 meshkanciv rajonu 55 polonenih radyanskih voyiniv rozstrilyali komunistiv U konctabori ta na katorzhni roboti do Nimechchini vivezli 3720 cholovik Zavdano materialnoyi shkodi rajonu na sumu 311 3 miljona karbovanciv Pidpilna organizaciya Groza fashizmu provodila veliku robotu v tilu voroga spryamovanu na dezorganizaciyu tilu shlyahom sabotazhu diversij teroristichnih aktiv rozvidki Vizvolennya rajonu projshlo u drugij polovini veresnya 1943 roku Na frontah Radyansko nimeckoyi vijnibilisya proti nimciv 5300 meshkanciv rajonu Zaginulo 3243 voyina chiyi imena vikarbuvani na stelah memorialiv Troye zemlyakiv A G Kajda z s Viktorivki I A Manojlo z s Rizdvyanka ta M A Plaksa z s Miropolya udostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu a V G Gricenko z Novoivankivki stav povnim kavalerom ordeniv Slavi Pislyavoyenni roki ce roki vidbudovi Do kincya 1950 roku bulo vidbudovano vsi administrativno gospodarski ta kulturno osvitni zakladi dovoyennij riven ekonomiki buv povnistyu vidnovlenij Z 1962 do 1966 roku Novomikolayivskij rajon buv rozformovanij a jogo teritoriya vhodila do Vilnyanskogo Gulyajpilskogo ta Orihivskogo rajoniv U grudni 1966 roku vidnovleno Novomikolayivskij rajon Centr rajonu selishe Novomikolayivka roztashovane na pravomu berezi richki Verhnya Tersa Najbilshogo efektivnogo ekonomichnogo ta socialnogo rozvitku v kozhnomu gospodarstvi i rajoni v cilomu bulo dosyagnuto za period z kincya 50 h do pochatku 90 h rokiv minulogo stolittya U 2000 roci v Novomikolayivku prijshov prirodnij gaz Gazogin z Vilnyanska zbudovano za rahunok kooperuvannya koshtiv ta derzhavnih kapitalnih vkladen Robota z provedennya gazogoniv do naselenih punktiv rajonu trivaye i nini Administrativnij ustrij RedaguvatiDokladnishe Administrativnij ustrij Novomikolayivskogo rajonuAdministrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 2 selishni radi i 12 silskih rad yaki ob yednuyut 70 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Novomikolayivskij rajonnij radi Administrativnij centr smt Novomikolayivka 2 Promislovist RedaguvatiRajon maye nepoganij agropromislovij potencial Zagalna plosha silskogospodarskih ugid stanovit 82 7 tis ga 3 7 vid zagalnoyi ploshi po oblasti v tomu chisli rilli 70 5 tis ga Rozoranist zemelnih ugid dosyagaye 86 vidsotkiv 41 rilli znahoditsya na shilah vid 0 do 1 gradusa i 45 vid 1 do 2 gradusiv Promislovist rajonu predstavlena dvoma pidpriyemstvami TOV Zaporozhec yakij zajmayetsya pererobkoyu silskogospodarskoyi produkciyi ta VAT Novomikolayivskij molokozavod pererobka molochnoyi produkciyi Pidpriyemstva Redaguvati VAT Novomikolayivskij Molokozavod VAT Novomikolayivskij Agros TOV Gajchur TOV Tersa VAT Shovkovij Shlyah DP Zaporizkij Kinnij Zavod 86 TOV Kombikormshik VAT Gajchurskij Elevator TOV Zaporozhec Transport RedaguvatiAvtotransport Redaguvati Transportne obslugovuvannya rajonu zdijsnyuye VAT ATP Transportnik sho ohoplyuye majzhe ves rajon 64 naselenih punkti Zaliznichnij transport Redaguvati Zaliznicya prohodit v pivdennij chastini rajonu Zaliznichna stanciyu Gajchur obslugovuye pasazhiro ta vantazhoperevezennya Aviacijnij transport Redaguvati Vazhlivu rol u transportnij sistemi rajonu vidigraye Zaporizkij regionalnij aeroport sho znahoditsya v m Zaporizhzhi za 60 km vid rajonu yakij maye status mizhnarodnogo i zajmaye chetverte misce v Ukrayini po intensivnosti potoku pasazhiriv Richkovij ta morskij transport Redaguvati Vazhlivu rol u transportnij sistemi vidigraye velika sudnoplavna arteriya richka Dnipro yaka teche z pivnochi na pivden ta znahoditsya za 60 km vid rajonu Berdyanskij morskij port na Azovskomu mori sho za 220 km vid rajonu ye morskimi vorotami v Zaporizku oblast Terminali ta inshe portalne obladnannya dozvolyaye prijmati ta zberigati vsi vidi vantazhu okrim nalivnogo ta obslugovuvati vsi tipi sudiv u tomu chisli richkovi ta okeanski Do portu pidhodyat zaliznichni koliyi sho dozvolyaye zdijsnyuvati dostavku vantazhu v bud yakij region Ukrayini Znachna chastka zagalnogo potoku vantazhiv pripadaye na Zaporizkij richkovij vantazhnij port Naselennya RedaguvatiRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 3 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 8903 1787 1150 2605 2181 1145 35Zhinki 10 675 1597 1159 2639 2786 2306 188Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki35 85 188 62 80 84 250 211 75 79 623 473 70 74 826 399 65 69 607 738 60 64 1130 299 55 59 480 503 50 54 519 641 45 49 657 726 40 44 724 773 35 39 725 579 30 34 590 527 25 29 600 475 20 24 520 675 15 20 639 797 10 14 702 608 5 9 548 382 0 4 347 Majzhe 90 naselennya ukrayinci Vsogo zh v rajoni prozhivayut predstavniki 11 nacionalnostej Turistichnij potencial RedaguvatiPrirodno zapovidnij fond Redaguvati nbsp Zoopark Tavriya Novomikolayivskij rajonBotanichnij zakaznik Cilinna dilyanka Landshaftnij zakaznik Hvojno listyanij lis z stepovoyu dilyankoyu i strumkom Landshaftnij zakaznik Balka Chervonogorivska Landshaftnij zakaznik Balka Mar yanivska Landshaftnij zakaznik Stavok iz stepovimi dilyankami Landshaftnij zakaznik Balka Tersyanska Landshaftnij zakaznik Balka Sadova Botanichnij zakaznik Balka Golubivka Zoologichnij park miscevogo znachennya Tavriya Botanichnij zakaznik Balka bezimenna Botanichnij zakaznik Balka Gonchari Zoologichnij zakaznik Lubencivskij Zoologichnij zakaznik Kashtanivskij Landshaftnij zakaznik Kucheryavij Balka Rodninska Dub chereshchatij Cilinna dilyanka bilya riki TersaZakladi kulturi i mistectv Redaguvati Novomikolayivskij rajonnij istoriko krayeznavchij muzej Novomikolayivskij rajonnij budinok kulturi Novomikolayivska rajonna biblioteka Novomikolayivska shkola estetichnogo vihovannyaIstoriko kulturni pam yatki Redaguvati Pam yatnik trudovoyi slavi traktor ChTZ Memorialnij kompleks na chest voyiniv vizvolitelivSadibi ta ob yekti silskogo turizmu etnosadibi Redaguvati Sadiba zelenogo turizmu s Novosolone Zaporizkij kinnij zavod 86Politika Redaguvati25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Novomikolayivskogo rajonu bulo stvoreno 18 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 53 69 progolosuvali 7 017 iz 13 070 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 41 06 2 881 viborciv Sergij Tigipko 12 84 901 viborciv Oleg Lyashko 8 55 600 viborciv Yuliya Timoshenko 7 85 551 viborciv Mihajlo Dobkin 6 93 486 viborciv Anatolij Gricenko 4 69 329 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 44 4 Primitki Redaguvati Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 18 grudnya 2019 roku 540 2019 rp Pro priznachennya V Tatarenka golovoyu Novomikolayivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zaporizkoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Novomikolayivskogo rajonu Arhivovano 19 chervnya 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Zaporizka oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 8 kvitnya 2016 Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Novomikolayivskij rajonNovomikolayivka Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR Arhivovano 2 serpnya 2015 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s Oblikova kartka rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Novomikolayivskij rajon ekonomika rajonu organi vladi pidpriyemstva selishni radi Arhivovano 4 lyutogo 2011 u Wayback Machine Investicijnij pasport Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Novomikolayivskij rajon amp oldid 39455968