Новомикола́ївка (до 1812 — Кочережки) — селище міського типу в Україні, адміністративний центр Новомиколаївської селищної громади Запорізького району Запорізької області, до 17 липня 2020 року — адміністративний центр ліквідованого Новомиколаївського району. Населення — 5292 осіб (2018).
| смт Новомиколаївка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Запорізька область |
| Район | Запорізький район |
| Громада | Новомиколаївська селищна громада |
| Рада | Новомиколаївська селищна рада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1790 (233 роки) |
| Перша згадка | 1790 |
| Статус | із 10 травня 1957 року |
| Площа | 9,15 км² |
| Населення | 5292 осіб (2018) |
| Густота | 578 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 70100—70105 |
| Телефонний код | +380 6144 |
| Географічні координати | 47°58′35″ пн. ш. 35°54′26″ сх. д. / 47.97639° пн. ш. 35.90722° сх. д.Координати: 47°58′35″ пн. ш. 35°54′26″ сх. д. / 47.97639° пн. ш. 35.90722° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 100 м |
| Водойма | р. Верхня Терса |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Гайчур |
| До станції: | 30 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 60 км |
| - автошляхами: | 66,3 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 70100, смт Новомиколаївка, вул. Українська, буд. 34 |
| Голова селищної ради | Шамайда Сергій Іванович |
| Карта | |
Новомиколаївка | |
Новомиколаївка | |
| Новомиколаївка у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Селище міського типу Новомиколаївка розташоване у північно-східній частині Запорізької області та розташоване на правому березі річки Верхня Терса, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Мар'янівка, нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване село Кам'янка, на протилежному березі — село Михайлівське. Через селище пролягають автошляхи територіального значення національного значення Н15 та територіального значення Т 0408.
Відстань до обласного центру — 66 км (автошляхом Н15), до Вільнянська — 38 км, до найближчої залізничної станції Гайчур — 30 км.
Клімат Редагувати
Клімат помірно-континентальний з вираженими посушливо-суховійними явищами, типовий для клімату степів, з малосніжною зимою та спекотним літом. Середньорічні температури: літня +22,8 °C, зимова — 4,9 °C. Річна кількість опадів 438 мм. На рік у середньому припадає 225 сонячних пон
Історія Редагувати
Першими поселенцями були державні селяни з села Кочережки Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Поселення стали іменувати теж Кочережки або Нові Кочережки. 1790 рік — є роком заснування як село Кочережки. Така назва існувала до 1812 року (за іншими даними до 1813 року), коли Кочережки перейменовано в Новомиколаївку.
У грудні 1812 року на день Святого Миколая освячена новозбудована церква, а село перейменовано в Новомиколаївку. Територіально Новомиколаївка належала до Покровської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії.
До середини 1880-х років XIX століття селище нараховувало вже понад 360 дворів, у яких проживало 2390 осіб. У поселенні працювали п'ять крамниць, а також декілька шинків. У 1888 році була відкрита земська однокласна початкова школа в приміщенні церковної сторожки.
У 1899 році в селі налічувалося 551 дворів, де проживало 3427 осіб. Напередодні Першої світової війни в Новомиколаївці налічувалося вже 578 дворів та мешкало 3128 осіб. У Новомиколаївці діяли два парові млини, олійниця, бондарня, столярна майстерня, працювали поштово-телеграфне відділення та телефонна станція. Крім того, на початку XX століття тут відкрили дві земські та дві церковно-парафіяльні школи. У 1903 році на кошти земства було побудоване нове приміщення школи. Нині тут знаходиться та діє «Новомиколаївський міжшкільний навчально-виробничий комбінат».
У Новомиколаївці наприкінці XIX століття етнографом та фольклористом Яковом Новицьким виявлена одна з копій листа запорозьких козаків турецькому султану.
На початку січня 1918 року в селі була встановлена радянська влада. Органи радянської влади приступили до здійснення ленінського Декрету про землю, вилучення хліба у селян і відправленні його в промислові центри країни. У середині квітня 1918 року Новомиколаївку зайняли німецько-австрійські війська. Проте радянська влада не довго затрималась, почався наступ денікінців. У середині липня 1919 року частині 14-ї радянської армії були вибиті з Новомиколаївки. 31 грудня 1919 року частині 41-ї і 54-ї дивізій 14-ї армії, якою командував Ієронім Уборевич, вибили білогвардійців з Новомиколаївки. На початку серпня 1920 року війська Врангеля захопили село. Воно кілька разів переходило з рук в руки. Бої тривали до жовтня 1920 року. Наприкінці жовтня 1920 року частини 46-ї дивізії 13-ї армії РСЧА захопили Новомиколаївку.
У 1923 році Новомиколаївка стала центром району Запорізької округи. Тут побудували лікарню на 20 ліжок, де працювали лікар, два фельдшери й акушерка, аптеку, а також чотири початкові школи і одну спецшколу. У 1926 році в селі проживало 5 тис. осіб. У 1929 році був створений на базі профшколи зоотехнікум, де 15 викладачів навчали 254 учнів.
З 1937 року в селі діяли електростанція, маслозавод, ремонтні майстерні, великий млин. У 1939 році побудований стадіон, де проводилися районні спортивні змагання. Виходила районна газета «Прапор комунізму». У 1939/1940 навчальному році працювали середня, вечірня школа сільської молоді, дві початкові школи, у яких навчалося 685 учнів. У 1935 році відкритий районний будинок культури із стаціонарною кіноустановкою.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 96 жителів селища.
4 жовтня 1941 року радянські війська полишили Новомиколаївку. 18 вересня 1943 року частині 216-ї стрілецької дивізії 54-го стрілецького корпусу Південно-Західного фронту під командуванням Малиновського вибили частини Вермахту та захопили Новомиколаївку.
10 травня 1957 року селу надано статус селище міського типу. Проте, у 1962 році територія району увійшла до складу сусідніх Вільнянського, Гуляйпільського та Оріхівського районів. У 1967 році Новомиколаївський район з центром в селищі Новомиколаївка знову став окремою адміністративною одиницею.
У 1969 році відкрита музична школа з класами: фортепіано, баяна і народних інструментів, де навчалося 55 дітей. Побудовано новий районний будинок культури з залом на 600 місць та сільський клуб із залом на 200 місць. При будинку культури було відкрито філію Запорізького музично-драматичного театру.
19 травня 2016 року, на підставі розпорядження № 275 голови Запорізької обласної державної адміністрації, перейменовані об'єкти топоніміки смт Новомиколаївка:
| Сучасна назва | Попередня назва |
|---|---|
| вулиця Щастя | вулиця Колгоспна |
| вулиця Щаслива | вулиця Піонерська |
| вулиця Івана Клевчука | вулиця Янишева |
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Новомиколаївського району, селище міського типу увійшло до складу Запорізького району.
Населення Редагувати
Середній вік населення 38,7 роки. Середня тривалість життя 60–65 років.
Розподіл населення за рідною мовою (2001) Редагувати
| українська мова | російська |
|---|---|
| 94,15 % | 5,48 % |
Житлово-комунальне господарство Редагувати
В селищі Новомиколаївка житловий фонд складає 42 багатоповерхових житлових будинків. Більшість будинків збудовано 20-50 років тому. Житлова площа обладнана водопроводом становить 49,1 тис. м²,каналізацією — 48,7 тис. м², опаленням — 53,4 тис. м², газом — 361,1 тис. м².
Централізоване водопостачання селища Новомиколаївка здійснює КП «Водоканал» м. Запоріжжя. На території селища розташована одна насосна станція. Водовідведення в селищі Новомиколаївка здійснюється через центральну каналізаційну систему. На території селища розташовані: одна каналізаційна насосна станція, одна очисна споруда. Протяжність каналізаційної системи — 16,04 км, з них самоточної — 10,04 км та напірної — 6,0 км.
У 2000 році до Новомиколаївки був проведений природний газ. Газовід з Вільнянська збудовано за рахунок кооперування коштів та державних капітальних вкладень. На території селища розташована одна центральна котельня, яка опалює: житлові будинки, школи, дитячі садки, лікарню, установи. Вид палива — паливні брикети та газ, кількість котлів — 2, протяжність мережі — 11,8 км, з них аварійні — 3 км.
Економіка Редагувати
- ПрАТ «Новомиколаївський молокозавод» (переробка молочної продукції);
- ТОВ «Запорожець» (переробка сільськогосподарської продукції);
- ПП «ТАЛВВ» (вирощування зернових та технічних культур);
- ТОВ «Терра» (вирощування зернових та технічних культур);
- КП «Новомиколаївська комунальна друкарня»;
- ТОВ «Маяк»;
- ПП «Дельта».
Об'єкти соціальної сфери Редагувати
- Дошкільні навчальні заклади:
- Новомиколаївська об'єднана установа комбінованого типу ясла-сад № 1 «Пролісок»;
- Новомиколаївський комунальний дошкільний навчальний заклад № 2 «Барвінок»;
- Новомиколаївський комунальний дошкільний навчальний заклад № 3 «Теремок».
- Навчальні заклади:
- Новомиколаївська СЗОШ № 1 (422 учнів);
- Новомиколаївська ЗОШ № 2 (23 учні);
- Новомиколаївська школа-інтернат для дітей з важкими вадами мовлення (229 учнів);
- Новомиколаївський Комунальний заклад «Дитячо-юнацьких клуб фізичної підготовки» (18 груп, 345 учнів);
- Новомиколаївська школа естетичного виховання;
- Новомиколаївський міжшкільний навчально-виробничий комбінат;
- Комунальний початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Дитяча музична школа»;
- Центр дитячої та юнацької творчості;
- Медичні установи:
- Новомиколаївська лікарня (105 ліжок);
- Новомиколаївський центр первинної медико-санітарної допомоги;
- Заклади культури:
- Новомиколаївський КПК;
- Комунальний заклад «Центр культури і дозвілля»;
- Новомиколаївський історико-краєзнавчий музей;
- Комунальний заклад «Централізована бібліотечна система».
Релігія Редагувати
- Свято-Миколаївська російська Православна церква, Новомиколаївського благочиння.
Відомі особи Редагувати
- Бокій Нінель Михайлівна — український археолог та історик. Народилася 1937 року у Новомиколаївці.
- Вишняк Михайло Якович — український поет, критик, публіцист, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та історії української літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, член НСПУ.
- Клевчук Іван В'ячеславович (1992—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Фокін Вітольд Павлович — прем'єр-міністр України (у 1991—1992 рр.), уродженець Новомиколаївки.
- Щербак Іван Петрович (1910—1990) — український історик, лауреат Шевченкіської премії.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- . Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 20 квітня 2016.
- Новомиколаївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 31 серпня 2019.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 20 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 20 квітня 2016.
Джерела та література Редагувати
- О. Г. Бажан. Новомиколаївка [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 476. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новомиколаївка (Запорізький район) |
- Новомиколаївка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [ 2 серпня 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Новомиколаївська селищна рада [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Новомиколаївська селищна рада [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Cities & towns of Ukraine [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.) (укр.)
Панорама Редагувати
Шаблон:Населені пункти Запорізького району
| Це незавершена стаття про Запорізьку область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |