www.wikidata.uk-ua.nina.az

Новий Львів місцевість та міська громада Сихівського району Львова розташована між вулицями Василя Стуса Дібровною Івана

Новий Львів

Новий Львів — місцевість та міська громада Сихівського району Львова, розташована між вулицями Василя Стуса, Дібровною, Івана Франка, Панаса Мирного.

Новий Львів
Новий Львів
Загальна інформація
Країна Україна
Район Львівський
Адмінодиниця Сихівський район
Водойма озеро,джерело
Населення прибл.40000
Поштовий індекс 79034
Телефонний код +380-32-270-xx-xx
Головні вулиці Ярославенка, Тернопільська, Запорізька,Угорська,Литвиненка,П.Мирного
Підприємства «Метал Холдинг Львів»
Заклади освіти
та культури 		вілла Красуцького,вілла на Кибальчича
Парки Парк «Залізна Вода»
Транспорт
Залізнична інфраструктура Персенківка (станція)
Автобус 53,16,13,27
Трамвай маршрут №8,4,5

Передумови виникнення Редагувати

Україна, Львів, Новий Львів, архітектор Т.Врубель, 1932.
Пам'ятка архітектури, ох.ном. 67, основа № 280 від 21.05.91

У 1919—1939 рр. Львів знаходився у складі Польщі. На відміну від часів Австро-Угорської імперії, коли місто було столицею королівства, місто вважалось столицею воєводства (на кшталт області). Після того фінансування набагато зменшилось. Львів так і не вступив до Центрального промислового округу. Для вступу давали певні завдання, але цим почали займатися десь з 1937-го, через що просто не вистачило часу. Відповідно, Львів не отримував з центру коштів на розвиток промисловості. Тому вся розбудова існувала на місцевих бюджетах.

Механічним факультетам Львівського політеху катастрофічно не вистачало місця. Спроектували великий корпус і попросили на нього фінансування з бюджету, але грошей так і не отримали.

В ті часи сильно зросла кількість мешканців міста. Почало бракувати житла. Є такі слова Ле Корбюзьє: «Якщо не дати людям житло і роботу, то вони розпочнуть революцію». Тому розпочалась активна житлова забудова.

У 1926 році на верхній терасі Стрийського парку проходила регулярна виставка Східні Торги. На її базі того року провели Загальнопольську будівельну виставку, гаслом якої було: «Дешеве та гігієнічне житло». Питання гігієни з часом відійшло на другий план.

Була тенденція будувати максимально функціональні будинки з мінімальною площею. Новий Львів було розділено на ділянки по 7 соток, відведених для житлових будівель. Замість багатьох маленьких приміщень робили одне велике, яке служило одночасно кухнею, їдальнею та вітальнею. Розділятися все це мало би спеціальними рухомими перегородками, проте на практиці таких перегородок фактично ніде не було. Тепер ми думаємо, що таке рішення є щось придумане нещодавно.

Будувалися такі будівлі завдяки соціальним програмам, за якими виділялися кредити.

Історія Редагувати

Віла за проектом 1932 р. Т. Врубеля на вул. Кибальчича, 15. Пам'ятка архітектури, охоронний номер 2622.

На початку ХХ століття це був фільварок, названий у 1881 році іменем його власника — Миколая Красуцького (раніше звався Кратерівка) Красучином, знаходився на перетині сучасних вулиць В. Стуса та Героїв Крут.

Ф. Касслер та А. Остен запланували у 1910 році створити тут дільницю віл. Вони створили план міста-саду у вигляді прямокутника з великою круглою площею-сонцем у центрі, від якого розходилися шість вулиць-променів. На них планувалось споруджувати вілли та 2-3-поверхові будинки, оточені садами. До початку Першої світової війни встигли спорудити лише кілька будиночків в районі нинішніх вулиць Тернопільської (зокрема № 15) та Героїв Крут (№ 6, 6-А).

Від міста нову дільницю мав відділяти парк «Залізна Вода», закладений в 1905 році на схилах між Красучином і Софіївкою.

У 1930-х між вулицями Цешинською (тепер Тернопільська) та Св. Софії (тепер Ярославенка) розбудовано, під керівництвом архітектора Тадеуша Врубеля, дільницю вілл у стилі функціоналізму. Більшість з них споруджено за типовими проектами. Лише кілька будиночків мають індивідуальні риси. Серед них вілла при вул. Шльонській (Сілезькій, Кибальчича, тепер Херсонська), 11, збудована Врубелем у 1932 році для художника О.-Е.Божемського, з композицією «Дівчина з рушником» у техніці сграфіто в стилі ар-деко на стіні фасаду, пізніше (у післявоєнні роки аж до часу масової побудови хрущовок) в одному з сусідніх будинків № 15 зліва знаходилась хлібна крамниця. Саме ця дільниця стала називатися «Новим Львовом».

В одному з таких історичних будинків за радянських часів створено житлово-екстпуатаційну контору (ЖЕК, у 1990-х відділення ЛКП) Нового Львова, на початку 2010-х керівництво ЛКП Нового Львову перемістилось до приміщення іншого відділення ЛКП за ринком «Верхній Шувар», сад біля будинку приватизовано і забудовано багатоповехівками. За 1990-2000-ні у мікрорайоні додалося кілька багатоповерхівок, а багато віл зазнали перебудови, добудови, на місці колишніх виробничих підприємств частина між вул. Угорською та Тернопільською у 2010-х значно забудовується багатоповерхівками-хмарочосами.

Кожен з двох «хрущовських» дитячих садків у 1980-х було доповнено ще одним корпусом, а у 1990-х головний корпус дитсадку на вул. Тернопільській занепав, приватизований та знесений з побудовою сучасних віл. У зв'язку зі створенням початкового дитячого начального закладу з опануванням іспанської мови для підготовки дітей для школи № 80 з вивченням іспанської мови, на межі парку «Залізна Вода» у 1982 році споруджено пам'ятник воїну-комуністу Іспанії, учаснику КПЗУ Юрієві Великановичу, наприкінці 1980-х біля пам'ятника провели репортаж журналісти широко відомої на той час вільнодумної телепрограми «Погляд» на чолі з Владом Лістьєвим. Пам'ятник демонтовано 2017 року громадською організацією С14. У 2000-х роках на розі вулиць Мишуги та Запорізької з'явилась дерев'яна будівля православного храму з бляшаною купольною банею та скульптурна група «Введення до Храму Пресвятої Богородиці». За рахунок доброчинних внесків, які почали збирати жителі Нового Львова з осені 1998 року, на місці частини скверу при центральному перехресті Нового Львова вулиць С.Литвиненка, П.Мирного, Тернопільської, Угорської закладено і розбудовано цегляну будівлю храму святих Кирила і Методія, конфесії Української Греко-Католицької Церкви, з окремою дзвіницею.

Водонапірна вежа на вул. Тернопільській, 24А. Збудована 1933 року за проектом Вітольда Мінкевича (1880—1961).

Натомість Красучин так і не дочекався своєї реалізації. Насамперед через віддаленість від центру міста. Трамвайна лінія сюди так і не дійшла, а використання для сполучення приміських поїздів від станції «Персенківка» не було зручним. Щоправда, була вузькоколійка від цегельні на Снопкові до Персенківки, однак вона використовувалася лише для вантажних перевезень.

Ставок при вул. Тернопільській, 1.

Забудову Красучина продовжили лише у 1950-х роках, коли споруджували стандартні дво-три поверхові будинки на вулицях Угорській та Д. Карбишева (нині вул. Віденська). Потім, у 1960-х, зламали планувальну схему Ф. Каслера та А. Остена і, замість площі-сонця з променями, заповнили прямокутник Нового Львова п'ятиповерховими «хрущовками» перпендикулярно до діагональної вулиці імені француза Моріса Тореза (тепер Сергія Литвиненка).

Тоді ж колишній велосипедний завод перебудували на «Полярон», підприємство військової електронної техніки, виробництво напівпровідникових мікросхем, електролітичних конденсаторів та електронних ламп великої потужності, у 1990-х занепав та був майже повністю розграбований і пошкоджений корупціонерами, у 2015 році праве крило головного корпусу знесено з метою побудови багатоповерхового житла, у 1990—2000-х інженерний корпус поблизу Сихівського мосту біля лівого крила головного корпусу приватизовано і добудовано.

Влітку 1957 року до Нового Львова протягнуто тролейбусну лінію маршруту № 6 зі сторони вул. Стрийської, у 1971 році добудовано продовженням тролейбусну лінію № 1 від кінцевої зупинки біля входу у парк «Залізна Вода» до вул. П.Мирного і пізніше до вулиць Динамівської-Стрийської, з 2009-го не експлуатуються, частина контактної мережі знята. За радянських часів у будинку на вул. Панаса Мирного знаходився «Будинок урочистих подій» з бенкетною залою. На початку вул. М.Тореза знаходились типовий ресторан «Берізка», ательє мод, поряд аптека у будинку польських часів, на перехресті вулиць Тореза та Карбишева був відділок дільничого інспектора-міліціонера.

У 1968 році на місці колишньої артилерийської військової частини (коли у свята артилерія вистрілювала салют — по всьому Новому Львову йшов гуркіт і дзеленчали шибки будинків) з бомбосховищем, що виходило в яр під сучасним проспектом Червоної Калини та засипаний у другій половині 1980-х при будівництві Сихівського мосту, було збудовано школу з класом вивчення іспанської мови, за часи незалежності України школа стала спеціалізованою з вивчення іспанської мови та відвідана королем Іспанії, в школі постійно продовжує працювати гурток бального танцю. На початку вулиці Тернопільської знаходився обчислювальний центр та ставок, в кінці вулиця впирається у залізничну станцію «Персенківка» прокладеної 1865 року залізничної лінії Львів — Чернівці, там знаходились кагати і склади вугілля, пізніше збудовано багатоповерховий гараж, АЗС, прокладено перендикулярну автомобільну магістраль між Сихівським та Стрийським мостами котра вночі часто стає місцем перегонів стрітрейсерів.

В районі вул. Листопадної-пр. Червоної Калини у 1970-х збудовано телефонну станцію з номерами 42-хх-хх (пізніше модифіковано на 70-хх-хх та 270-хх-хх) Нового Львова, біля станції знаходився гуртожиток для студентів-в'єтнамців, і далі поліклініка, лікарня № 8, металобаза, склади. Біля перехрестя вул. Угорської та пр. Червоної Калини наприкінці 1980-х розпочато будівництво Сихівського мосту над вузьким залізничним переїздом до Сихівського масиву, що стало довгобудом, завершено будівництво моста з великою шляховою розв'язкою у короткі строки за вказівкою тодішнього президента Л.Кучми, добудовувано цілодобово при включених прожекторах, але заплановану трамвайну лінію «Центр-Сихів» не прокладено.

Вперше у генплан Львова трамвайну лінію через Новий Львів включено 1966 року, прокладку колії було заплановано 2006-го, розпочато у 2008-му році, сам маршрут № 8 відкрито 17 листопада 2016 року. Після відкриття мешканці вулиці Тернопільської перекрили пікетом прилеглу частину колії з вимогою влаштувати там трамвайну зупинку (при перехресті вул. Стуса і пр. Червоної Калини). Біля перехрестя Мирного, Козельницької та І. Франка у радянські часи знаходилась кінцева зупинка трамвайного маршруту № 10, ця ділянка маршруту перестала функціонувати після трамвайної аварії на крутому схилі по вул. І. Франка.

Географічне розташування Редагувати

На початку вул. Мишуги в північному напрямі відкривається панорама середмістя Львова та Високого Замку. Новий Львів знаходиться на височині та почасти на схилах з багатьма джерелами, де раніше панували букові ліси, у місці річкового водорозділу.

Північніше, на схилах сусіднього парку «Залізна Вода» бере початок річка Полтва, що тече через штучні підземні тунелі на північ через центр Львова та впадає у Західний Буг (басейн Балтійського моря). Поряд, зі сторони південно-східного напряму, у низовині сусіднього мікрорайону Козельники бере початок річка Зубра, що протікає через Сихів на південь та впадає у Дністер (басейн Чорного моря).

Високу червону водонапірну башту, розташовану у центральній частині Нового Львова, видно з багатьох місць Львова, зокрема з Високого Замку.

Мистецькі споруди, відомі пам'ятки архітектури Редагувати

Джерело на межі парку «Залізна Вода» та мікрорайону. Оформлене у вигляді «Паща лева» з підходом по сходах (з початку 1980-х).
  • Типова вілла збудована архітектором Тадеушем Врубелем у 1932 році для художника Е. Божемського, з композицією «Дівчина з рушником» у техніці сграфіто в стилі ар-деко на стіні фасаду
  • Пам'ятка архітектури Львова, вілла на вул. Кибальчича, 15.
  • Пам'ятка архітектури Львова, вілла Красуцького на вул. Тернопільська, 15.
  • джерело «Паща лева» на межі Нового Львова та парку «Залізна Вода»

Скульптури, меморіали, храми Редагувати

Будівля храму святих Кирила та Методія, УГКЦ. 2000 року закладено будівництво, вул. Угорська,1.

Вулиці та прилеглі мікрорайони Редагувати

Репродукція ділянки мапи Львова у частині Нового Львова, 1931 рік. 840х770

Головні автомобільні вулиці та старі назви Редагувати

  • проспект Червоної Калини (північна частина утворилась засипанням яру наприкінці 1980-х при будівництві Сихівського мосту)
  • Козельницька (з 1944 року. З 1933 — Kozielnicka, з 1943 — Messeshtrasse / Мессештрассе)
  • Литвиненка (з 1993 року. До 1939 складалась з двох частин: Гнезненської та Віленської. Гнезненска з 1946 — Лінійна; Віленска з 1950 — Вільнюська, з 1958 приєднана до Лінійної. В 1964 Лінійна перейменована Моріса Тореза)
  • Панаса Мирного (з 1946 року. З 1929 — Власний Дах).
  • Угорська (з 1925 року)
  • Івана Франка (з 1950 року. Тільки ділянка прилегла до Нового Львова та Софіївки, мала назви: Ponińskiego — з 1885, Франка — з 1940, Понінськєго — у 1941, Frankistrasse — з 1941 до 1942, Leuthenstrasse — з 1942, Франка — з 1944 до 1950)

Другорядні автомобільні вулиці та старі назви Редагувати

Прилеглі мікрорайони Редагувати

Посилання Редагувати

  • Таємниці міста Лева: Книга для читання / укладачі О. Волосевич, О. Даниленко.— Львів: Аверс, 2004
  • Ігор Мельник. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини.— Львів: Центр Європи, 2008. ISBN 978-966-7022-79-2
  • Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова
  • Вулиці Львова

Джерела Редагувати

  • Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 132. — ISBN 978-966-2154-24-5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Novij Lviv miscevist ta miska gromada Sihivskogo rajonu Lvova roztashovana mizh vulicyami Vasilya Stusa Dibrovnoyu Ivana Franka Panasa Mirnogo Novij LvivNovij LvivZagalna informaciyaKrayina UkrayinaRajon LvivskijAdminodinicya Sihivskij rajonVodojma ozero dzhereloNaselennya pribl 40000Poshtovij indeks 79034Telefonnij kod 380 32 270 xx xxGolovni vulici Yaroslavenka Ternopilska Zaporizka Ugorska Litvinenka P MirnogoPidpriyemstva Metal Holding Lviv Zakladi osvitita kulturi villa Krasuckogo villa na KibalchichaParki Park Zalizna Voda TransportZaliznichna infrastruktura Persenkivka stanciya Avtobus 53 16 13 27Tramvaj marshrut 8 4 5 Zmist 1 Peredumovi viniknennya 2 Istoriya 3 Geografichne roztashuvannya 4 Mistecki sporudi vidomi pam yatki arhitekturi 5 Skulpturi memoriali hrami 6 Vulici ta prilegli mikrorajoni 6 1 Golovni avtomobilni vulici ta stari nazvi 6 2 Drugoryadni avtomobilni vulici ta stari nazvi 6 3 Prilegli mikrorajoni 7 Posilannya 8 DzherelaPeredumovi viniknennya Redaguvati nbsp Ukrayina Lviv Novij Lviv arhitektor T Vrubel 1932 Pam yatka arhitekturi oh nom 67 osnova 280 vid 21 05 91U 1919 1939 rr Lviv znahodivsya u skladi Polshi Na vidminu vid chasiv Avstro Ugorskoyi imperiyi koli misto bulo stoliceyu korolivstva misto vvazhalos stoliceyu voyevodstva na kshtalt oblasti Pislya togo finansuvannya nabagato zmenshilos Lviv tak i ne vstupiv do Centralnogo promislovogo okrugu Dlya vstupu davali pevni zavdannya ale cim pochali zajmatisya des z 1937 go cherez sho prosto ne vistachilo chasu Vidpovidno Lviv ne otrimuvav z centru koshtiv na rozvitok promislovosti Tomu vsya rozbudova isnuvala na miscevih byudzhetah Mehanichnim fakultetam Lvivskogo politehu katastrofichno ne vistachalo miscya Sproektuvali velikij korpus i poprosili na nogo finansuvannya z byudzhetu ale groshej tak i ne otrimali V ti chasi silno zrosla kilkist meshkanciv mista Pochalo brakuvati zhitla Ye taki slova Le Korbyuzye Yaksho ne dati lyudyam zhitlo i robotu to voni rozpochnut revolyuciyu Tomu rozpochalas aktivna zhitlova zabudova U 1926 roci na verhnij terasi Strijskogo parku prohodila regulyarna vistavka Shidni Torgi Na yiyi bazi togo roku proveli Zagalnopolsku budivelnu vistavku gaslom yakoyi bulo Desheve ta gigiyenichne zhitlo Pitannya gigiyeni z chasom vidijshlo na drugij plan Bula tendenciya buduvati maksimalno funkcionalni budinki z minimalnoyu plosheyu Novij Lviv bulo rozdileno na dilyanki po 7 sotok vidvedenih dlya zhitlovih budivel Zamist bagatoh malenkih primishen robili odne velike yake sluzhilo odnochasno kuhneyu yidalneyu ta vitalneyu Rozdilyatisya vse ce malo bi specialnimi ruhomimi peregorodkami prote na praktici takih peregorodok faktichno nide ne bulo Teper mi dumayemo sho take rishennya ye shos pridumane neshodavno Buduvalisya taki budivli zavdyaki socialnim programam za yakimi vidilyalisya krediti Istoriya Redaguvati nbsp Vila za proektom 1932 r T Vrubelya na vul Kibalchicha 15 Pam yatka arhitekturi ohoronnij nomer 2622 Na pochatku HH stolittya ce buv filvarok nazvanij u 1881 roci imenem jogo vlasnika Mikolaya Krasuckogo ranishe zvavsya Kraterivka Krasuchinom znahodivsya na peretini suchasnih vulic V Stusa ta Geroyiv Krut F Kassler ta A Osten zaplanuvali u 1910 roci stvoriti tut dilnicyu vil Voni stvorili plan mista sadu u viglyadi pryamokutnika z velikoyu krugloyu plosheyu soncem u centri vid yakogo rozhodilisya shist vulic promeniv Na nih planuvalos sporudzhuvati villi ta 2 3 poverhovi budinki otocheni sadami Do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vstigli sporuditi lishe kilka budinochkiv v rajoni ninishnih vulic Ternopilskoyi zokrema 15 ta Geroyiv Krut 6 6 A Vid mista novu dilnicyu mav viddilyati park Zalizna Voda zakladenij v 1905 roci na shilah mizh Krasuchinom i Sofiyivkoyu U 1930 h mizh vulicyami Ceshinskoyu teper Ternopilska ta Sv Sofiyi teper Yaroslavenka rozbudovano pid kerivnictvom arhitektora Tadeusha Vrubelya dilnicyu vill u stili funkcionalizmu Bilshist z nih sporudzheno za tipovimi proektami Lishe kilka budinochkiv mayut individualni risi Sered nih villa pri vul Shlonskij Silezkij Kibalchicha teper Hersonska 11 zbudovana Vrubelem u 1932 roci dlya hudozhnika O E Bozhemskogo z kompoziciyeyu Divchina z rushnikom u tehnici sgrafito v stili ar deko na stini fasadu piznishe u pislyavoyenni roki azh do chasu masovoyi pobudovi hrushovok v odnomu z susidnih budinkiv 15 zliva znahodilas hlibna kramnicya Same cya dilnicya stala nazivatisya Novim Lvovom V odnomu z takih istorichnih budinkiv za radyanskih chasiv stvoreno zhitlovo ekstpuatacijnu kontoru ZhEK u 1990 h viddilennya LKP Novogo Lvova na pochatku 2010 h kerivnictvo LKP Novogo Lvovu peremistilos do primishennya inshogo viddilennya LKP za rinkom Verhnij Shuvar sad bilya budinku privatizovano i zabudovano bagatopovehivkami Za 1990 2000 ni u mikrorajoni dodalosya kilka bagatopoverhivok a bagato vil zaznali perebudovi dobudovi na misci kolishnih virobnichih pidpriyemstv chastina mizh vul Ugorskoyu ta Ternopilskoyu u 2010 h znachno zabudovuyetsya bagatopoverhivkami hmarochosami Kozhen z dvoh hrushovskih dityachih sadkiv u 1980 h bulo dopovneno she odnim korpusom a u 1990 h golovnij korpus ditsadku na vul Ternopilskij zanepav privatizovanij ta znesenij z pobudovoyu suchasnih vil U zv yazku zi stvorennyam pochatkovogo dityachogo nachalnogo zakladu z opanuvannyam ispanskoyi movi dlya pidgotovki ditej dlya shkoli 80 z vivchennyam ispanskoyi movi na mezhi parku Zalizna Voda u 1982 roci sporudzheno pam yatnik voyinu komunistu Ispaniyi uchasniku KPZU Yuriyevi Velikanovichu naprikinci 1980 h bilya pam yatnika proveli reportazh zhurnalisti shiroko vidomoyi na toj chas vilnodumnoyi teleprogrami Poglyad na choli z Vladom Listyevim Pam yatnik demontovano 2017 roku gromadskoyu organizaciyeyu S14 U 2000 h rokah na rozi vulic Mishugi ta Zaporizkoyi z yavilas derev yana budivlya pravoslavnogo hramu z blyashanoyu kupolnoyu baneyu ta skulpturna grupa Vvedennya do Hramu Presvyatoyi Bogorodici Za rahunok dobrochinnih vneskiv yaki pochali zbirati zhiteli Novogo Lvova z oseni 1998 roku na misci chastini skveru pri centralnomu perehresti Novogo Lvova vulic S Litvinenka P Mirnogo Ternopilskoyi Ugorskoyi zakladeno i rozbudovano ceglyanu budivlyu hramu svyatih Kirila i Metodiya konfesiyi Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi z okremoyu dzviniceyu nbsp Vodonapirna vezha na vul Ternopilskij 24A Zbudovana 1933 roku za proektom Vitolda Minkevicha 1880 1961 Natomist Krasuchin tak i ne dochekavsya svoyeyi realizaciyi Nasampered cherez viddalenist vid centru mista Tramvajna liniya syudi tak i ne dijshla a vikoristannya dlya spoluchennya primiskih poyizdiv vid stanciyi Persenkivka ne bulo zruchnim Shopravda bula vuzkokolijka vid cegelni na Snopkovi do Persenkivki odnak vona vikoristovuvalasya lishe dlya vantazhnih perevezen nbsp Stavok pri vul Ternopilskij 1 Zabudovu Krasuchina prodovzhili lishe u 1950 h rokah koli sporudzhuvali standartni dvo tri poverhovi budinki na vulicyah Ugorskij ta D Karbisheva nini vul Videnska Potim u 1960 h zlamali planuvalnu shemu F Kaslera ta A Ostena i zamist ploshi soncya z promenyami zapovnili pryamokutnik Novogo Lvova p yatipoverhovimi hrushovkami perpendikulyarno do diagonalnoyi vulici imeni francuza Morisa Toreza teper Sergiya Litvinenka Todi zh kolishnij velosipednij zavod perebuduvali na Polyaron pidpriyemstvo vijskovoyi elektronnoyi tehniki virobnictvo napivprovidnikovih mikroshem elektrolitichnih kondensatoriv ta elektronnih lamp velikoyi potuzhnosti u 1990 h zanepav ta buv majzhe povnistyu rozgrabovanij i poshkodzhenij korupcionerami u 2015 roci prave krilo golovnogo korpusu zneseno z metoyu pobudovi bagatopoverhovogo zhitla u 1990 2000 h inzhenernij korpus poblizu Sihivskogo mostu bilya livogo krila golovnogo korpusu privatizovano i dobudovano Vlitku 1957 roku do Novogo Lvova protyagnuto trolejbusnu liniyu marshrutu 6 zi storoni vul Strijskoyi u 1971 roci dobudovano prodovzhennyam trolejbusnu liniyu 1 vid kincevoyi zupinki bilya vhodu u park Zalizna Voda do vul P Mirnogo i piznishe do vulic Dinamivskoyi Strijskoyi z 2009 go ne ekspluatuyutsya chastina kontaktnoyi merezhi znyata Za radyanskih chasiv u budinku na vul Panasa Mirnogo znahodivsya Budinok urochistih podij z benketnoyu zaloyu Na pochatku vul M Toreza znahodilis tipovij restoran Berizka atelye mod poryad apteka u budinku polskih chasiv na perehresti vulic Toreza ta Karbisheva buv viddilok dilnichogo inspektora milicionera U 1968 roci na misci kolishnoyi artilerijskoyi vijskovoyi chastini koli u svyata artileriya vistrilyuvala salyut po vsomu Novomu Lvovu jshov gurkit i dzelenchali shibki budinkiv z bomboshovishem sho vihodilo v yar pid suchasnim prospektom Chervonoyi Kalini ta zasipanij u drugij polovini 1980 h pri budivnictvi Sihivskogo mostu bulo zbudovano shkolu z klasom vivchennya ispanskoyi movi za chasi nezalezhnosti Ukrayini shkola stala specializovanoyu z vivchennya ispanskoyi movi ta vidvidana korolem Ispaniyi v shkoli postijno prodovzhuye pracyuvati gurtok balnogo tancyu Na pochatku vulici Ternopilskoyi znahodivsya obchislyuvalnij centr ta stavok v kinci vulicya vpirayetsya u zaliznichnu stanciyu Persenkivka prokladenoyi 1865 roku zaliznichnoyi liniyi Lviv Chernivci tam znahodilis kagati i skladi vugillya piznishe zbudovano bagatopoverhovij garazh AZS prokladeno perendikulyarnu avtomobilnu magistral mizh Sihivskim ta Strijskim mostami kotra vnochi chasto staye miscem peregoniv stritrejseriv V rajoni vul Listopadnoyi pr Chervonoyi Kalini u 1970 h zbudovano telefonnu stanciyu z nomerami 42 hh hh piznishe modifikovano na 70 hh hh ta 270 hh hh Novogo Lvova bilya stanciyi znahodivsya gurtozhitok dlya studentiv v yetnamciv i dali poliklinika likarnya 8 metalobaza skladi Bilya perehrestya vul Ugorskoyi ta pr Chervonoyi Kalini naprikinci 1980 h rozpochato budivnictvo Sihivskogo mostu nad vuzkim zaliznichnim pereyizdom do Sihivskogo masivu sho stalo dovgobudom zaversheno budivnictvo mosta z velikoyu shlyahovoyu rozv yazkoyu u korotki stroki za vkazivkoyu todishnogo prezidenta L Kuchmi dobudovuvano cilodobovo pri vklyuchenih prozhektorah ale zaplanovanu tramvajnu liniyu Centr Sihiv ne prokladeno Vpershe u genplan Lvova tramvajnu liniyu cherez Novij Lviv vklyucheno 1966 roku prokladku koliyi bulo zaplanovano 2006 go rozpochato u 2008 mu roci sam marshrut 8 vidkrito 17 listopada 2016 roku Pislya vidkrittya meshkanci vulici Ternopilskoyi perekrili piketom prileglu chastinu koliyi z vimogoyu vlashtuvati tam tramvajnu zupinku pri perehresti vul Stusa i pr Chervonoyi Kalini Bilya perehrestya Mirnogo Kozelnickoyi ta I Franka u radyanski chasi znahodilas kinceva zupinka tramvajnogo marshrutu 10 cya dilyanka marshrutu perestala funkcionuvati pislya tramvajnoyi avariyi na krutomu shili po vul I Franka Geografichne roztashuvannya RedaguvatiNa pochatku vul Mishugi v pivnichnomu napryami vidkrivayetsya panorama seredmistya Lvova ta Visokogo Zamku Novij Lviv znahoditsya na visochini ta pochasti na shilah z bagatma dzherelami de ranishe panuvali bukovi lisi u misci richkovogo vodorozdilu Pivnichnishe na shilah susidnogo parku Zalizna Voda bere pochatok richka Poltva sho teche cherez shtuchni pidzemni tuneli na pivnich cherez centr Lvova ta vpadaye u Zahidnij Bug basejn Baltijskogo morya Poryad zi storoni pivdenno shidnogo napryamu u nizovini susidnogo mikrorajonu Kozelniki bere pochatok richka Zubra sho protikaye cherez Sihiv na pivden ta vpadaye u Dnister basejn Chornogo morya Visoku chervonu vodonapirnu bashtu roztashovanu u centralnij chastini Novogo Lvova vidno z bagatoh misc Lvova zokrema z Visokogo Zamku Mistecki sporudi vidomi pam yatki arhitekturi Redaguvati nbsp Dzherelo na mezhi parku Zalizna Voda ta mikrorajonu Oformlene u viglyadi Pasha leva z pidhodom po shodah z pochatku 1980 h Tipova villa zbudovana arhitektorom Tadeushem Vrubelem u 1932 roci dlya hudozhnika E Bozhemskogo z kompoziciyeyu Divchina z rushnikom u tehnici sgrafito v stili ar deko na stini fasadu Pam yatka arhitekturi Lvova villa na vul Kibalchicha 15 Pam yatka arhitekturi Lvova villa Krasuckogo na vul Ternopilska 15 dzherelo Pasha leva na mezhi Novogo Lvova ta parku Zalizna Voda Skulpturi memoriali hrami Redaguvati nbsp Budivlya hramu svyatih Kirila ta Metodiya UGKC 2000 roku zakladeno budivnictvo vul Ugorska 1 Pam yatnij Hrest ta hram svyatih Kirila ta Metodiya Skulpturi Pokrova Presvyatoyi Bogorodici Skulpturna grupa Vvedennya do Hramu Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Vvedennya do Hramu Presvyatoyi Bogorodici nbsp Pokrova Presvyatoyi Bogorodici na vul P Mirnogo nbsp Memorialnij Hrest 2000 u misci hramu svyatih Kirila i Metodiya vul Ugorska 1 nbsp Budivlya hramu svyatih Kirila ta Metodiya okrema dzvinicya vul Ugorska 1 nbsp Dzvinicya pri hrami svyatih Kirila ta Metodiya vul Ugorska 1 nbsp Cerkva Vvedennya do Hramu Presvyatoyi Bogorodici PCU vul Zaporizka 1 nbsp Skulpturna grupa Vvedennya do Hramu Presvyatoyi Bogorodici PCU vul Zaporizka 1 nbsp Pam yatnik Yuriyu Velikanovichu na vul Mishugi Skulptor Teodoziya Brizh arhitektor Lidiya Lyesova 1982 demontovanij nbsp villa zasnovnika mikrorajonu Mikolaya Krasuckogo nbsp villa na vul Kibalchicha 15Vulici ta prilegli mikrorajoni Redaguvati nbsp Reprodukciya dilyanki mapi Lvova u chastini Novogo Lvova 1931 rik 840h770Golovni avtomobilni vulici ta stari nazvi Redaguvati prospekt Chervonoyi Kalini pivnichna chastina utvorilas zasipannyam yaru naprikinci 1980 h pri budivnictvi Sihivskogo mostu Kozelnicka z 1944 roku Z 1933 Kozielnicka z 1943 Messeshtrasse Messeshtrasse Litvinenka z 1993 roku Do 1939 skladalas z dvoh chastin Gneznenskoyi ta Vilenskoyi Gneznenska z 1946 Linijna Vilenska z 1950 Vilnyuska z 1958 priyednana do Linijnoyi V 1964 Linijna perejmenovana Morisa Toreza Panasa Mirnogo z 1946 roku Z 1929 Vlasnij Dah Ugorska z 1925 roku Ivana Franka z 1950 roku Tilki dilyanka prilegla do Novogo Lvova ta Sofiyivki mala nazvi Poninskiego z 1885 Franka z 1940 Poninskyego u 1941 Frankistrasse z 1941 do 1942 Leuthenstrasse z 1942 Franka z 1944 do 1950 Drugoryadni avtomobilni vulici ta stari nazvi Redaguvati profesora Bujka z 1950 roku Z 1937 Nilskiego Lapinskiego S z 1943 Finnengasse z 1944 Nilskogo Lapinskogo S Geroyiv Krut z 1993 roku Z 1921 Gdanska z 1963 Druzhbi Energetichna z 1955 roku Z 1929 Nad Yarom Zaporizka z 1950 roku Z 1938 Mazovecka Kam yanecka z 1939 roku Ranishe Podilska Podolska Kamieniecka Videnska z 2018 roku Z 1932 Krasuchinska 1940 vi Noj Lembergershtrasse z 1974 Karbisheva Kibalchicha Mikoli z 1992 roku Z 1933 Shlonska abo Silezka z 1946 Anri Barb yusa Krasivska z 1993 roku Z 1963 Kamchatska ranishe Persenkivka Listopadna z 1950 roku Z 1938 Grodynskiego A z 1943 Grodnergasse z 1944 Grodinskogo A Litovska z 1944 roku Z 1933 Litewska z 1943 Litauergasse Navrockogo z 1992 roku Z 1957 Kirovogradska Slivova z 1957 roku Sumska z 1958 roku Z 1933 Orawska z 1943 Orawergasse z 1944 Oravska z 1950 Polyanska Tanyakevicha z 1993 roku Z 1959 Velosipedna Ternopilska z 1946 roku Tri chastini vulici v rizni chasi nazivalis z 1936 Torunska z 1933 Teshinska z 1931 Poznanska a z 1963 Novotka Tiverska z 1950 roku Z 1933 Kaszubska z 1943 Kaschubengasse 1944 Kashubska Kashubska z 1944 do 1950 Oleksandra Mishugi z 1993 roku Z 1933 Pomorska z 1977 Velikanovicha Yuriya Ivana Chmoli z 1992 roku Z 1936 Christelbauera L z 1946 Dinamivska Shahtarska z 1957 roku Yaroslavenka z 1959 roku Do 1950 Timiryazyeva verhnya z 1959 Franka bichna Prilegli mikrorajoni Redaguvati Kozelniki Persenkivka Snopkiv SofiyivkaPosilannya RedaguvatiTayemnici mista Leva Kniga dlya chitannya ukladachi O Volosevich O Danilenko Lviv Avers 2004 Igor Melnik Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 ISBN 978 966 7022 79 2 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova Vulici LvovaDzherela RedaguvatiLemko I Mihalik V Beglyarov G 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 132 ISBN 978 966 2154 24 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Novij Lviv amp oldid 39061210