Козе́льники (Козільники) — місцевість Сихівського району Львова, що знаходиться між вулицями Луганська і Хуторівка та проспектом Червоної Калини. Колишня приміська громада на південно-східній околиці Львова. Зараз територія Козельник належить до Сихівського району.
| Козельники Львів | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| Район | Сихівський |
| Адмінодиниця | Сихівський район |
| Головні вулиці | Бережанська |
| Козельники у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Село вперше згадується в 1374 році. 30 вересня 1400 року у Львові король Ягайло своїм привілеєм надав село разом з Ганачевом львівському монастирю оо. францисканців.
Сільська забудова частково збереглася в околицях нинішніх вулиць Бережанської та Райдужної.
За польським переписом населення 1921 р. у Козельниках мешкало 841 мешканець, з них 774 римо-католиків, 30 греко-католиків, 37 гебреїв. Північна частина Козельник (перед залізницею Львів-Чернівці) увійшла до меж міста 11 квітня 1930 року. Решту території села включили до міста у 1955 р.
До східної частини громади Козельники, належало урочище Дубина, між нинішніми вул. Зеленою та Пасічною, яке було власністю ордену Францисканців. У 1930-х ченці продали частину своїх земель й збудували монастирський комплекс, який за радянських часів увійшов до складу споруд на території заводу фрезерних верстатів (вул. Зелена, 149). В 1937—1939 рр. при монастирі збудували, за проектом архітекторів Стефана Порембовича та Романа Христовського, у стилі функціоналізму костел Христа Короля (Царя), який був посвячений римо-католицьким архієпископом Болеславом Твардовським у 1942 році. У 1946 р. храм закрили і використовували як склад, а згодом перебудували під адміністративне приміщення. Про колишнє культове призначення будинку свідчать залишки дзвіниці над правою частиною фасаду.
За радянських часів на території Козельник збудували кілька великих промислових підприємств (ВО «Полярон», завод фрезерних верстатів, завод «Електропобутприлад», меблевий комбінат, хімічний завод, домобудівний комбінат) та складських комплексів і баз. А південна частина колишньої приміської громади стала у 1980-х рр. частиною Сихівського житлового масиву.
Сучасність Редагувати
На території колишніх Козельників добудовали сихівський міст, що сполучує Новий Львів з торговельним комплексом «Шувар». Також через Козельники проходить колія на Ходорів.
Примітки Редагувати
- [1] [ 1 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] Akta grodzkie i ziemskie…— Lwów, 1872.— T. III.— S. 145—146. (лат.), (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem. [ 23 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерело Редагувати
- Kozielniki (po rusku Kozelnyki), wś w pow. lwowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 573. (пол.) — S. 573. (пол.)
Посилання Редагувати
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Козельники
- Львів та околиці [ 17 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] на мапі фон Міґа, 1783.
| Це незавершена стаття про Львів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |