Сно́пків — місцевість Галицького району міста Львова, обмежена вулицями Руставелі, Волоською, Снопківською, Стуса, Дністерською, Зеленою, Тарнавського та Архипенка.
| Снопків Львів | |
| Вулиця Тарнавського | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| Район | Галицький, Личаківський, Сихівський |
| Адмінодиниця | Галицький район (Львів) |
| Головні вулиці | Кримська, Архипенка, Генерала Тарнавського, Снопківська, Тютюнників, Зелена, |
| Заклади освіти та культури | Львівська національна академія мистецтв, Факультет електроніки та комп’ютерних технологій Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівське вище професійне училище побутового обслуговування, природничий коледж ЛНУ імені Івана Франка, Львівський навчально-технологічний комбінат, Ліцей №28 Львівської міської ради, Львівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 49, Львівська середня загальноосвітня школа І—ІІІ-го ступенів № 73, Львівський міський дитячий еколого-натуралістичний центр, ДЮСШ № 9, КЗ «ДЮСШ імені Дмитра Оббаріуса», ДНЗ № 41 «Ластівка», ДНЗ № 92 «Барвінок», ДНЗ № 97, ДНЗ № 109 |
| Парки | Снопківський парк, Дендропарк імені Бенедикта Дибовського |
Історія Редагувати
Найстаріша забудова походить із часів Австро-Угорської імперії. Дуже багато споруд раннього конструктивізму, збудовані у міжвоєнний період. Часто трапляється забудова радянського періоду, а окремі житлові будинки споруджені в часи незалежності, переважно у XXI столітті.
Великі транспортні магістралі оминають Снопків, тому тут багато зелених зон. Це, а також близькість місцевості до центру міста, робить Снопків одним із найдорожчих та найкращих для проживання районів міста.
1913 року під час земляних робіт у маєтку Леваковських було знайдено кілька центнерів старих олов'яних куль. Через цю знахідку стала відомою історія про те, як покійний Владислав Леваковський наприкінці повстання 1863 року закопав у маєтку 40 тис. куль і поблизу липової алеї велику кількість бельгійських карабінів.
Назва Редагувати
Назва місцевості походить від фільварку «Снопків», що розташовувався приблизно там, де у 1990-х роках був речовий ринок при стадіоні «Україна», який споруди на Снопкові 1963 року. Власником фільварку Снопків на початку XIX століття був львівський архітектор французького походження П'єр Дені Ґібо, що дотримувався стильових принципів класицизму. Працював у Львові та Львівщині на зламі XVIII—XIX століть, звідси назва «Ґібувка».
У 1871 році на честь місцевості була названа вулиця Снопківська.
Снопків | ||
В районі вулиць Самійленка, Архипенка |
Важливі споруди Редагувати
- стадіон «Україна» — один з найбільших стадіонів у Львові.
Примітки Редагувати
- Odkopany arsenał // Gazeta Lwowska. — 3 października 1913. — № 226. — S. 3. (пол.)
Джерела Редагувати
- Снопків, Софіївка // Галицька брама. — листопад-грудень 2001. — № 11-12 (83-84). — 32 с.
- Ілько Лемко Снопків / Львівська газета. — № 153 (223). — 2007. — 31 серпня.
- Ілько Лемко Стуса, Липова Алея, Дністерська / Львівська газета. — 2007. — 7 вересня.
- Snopków, al. Gibówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 937. (пол.)