www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нитченко Дмитро Васильович Lib Дмитро НитченкоДмитро Васильович НитченкоІм я при народженні Дмитро НіценкоПсевдонім Дмит

Нитченко Дмитро Васильович

Дмитро Нитченко
Дмитро Васильович Нитченко
Ім'я при народженні Дмитро Ніценко
Псевдонім Дмитро Чуб, Остап Зірчастий
Народився 21 лютого 1905(1905-02-21)
Зіньків, Полтавщина
Помер 27 травня 1999(1999-05-27) (94 роки)
Мельбурн, Австралія
Національність українець
Діяльність літературознавець, письменник, мемуарист, редактор, літературний дослідник, педагог, громадський діяч
Сфера роботи літературознавство, література, пригадуванняd і редагування
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів українська

Дмитро Васильович Нитченко (літературні псевдоніми: Дмитро Чуб, Остап Зірчастий, англ. Dmytro Nytczenko [Nytschenko]); (21 лютого 1905(19050221), Зіньків, Полтавщина — 27 травня 1999, Мельбурн, Австралія) — український літературознавець, письменник, мемуарист, редактор, літературний дослідник, педагог, громадський діяч, що жив і працював у Австралії. Лауреат премії ім. Г. Сковороди, Фундації Антоновичів, член об'єднання українських письменників «Слово» та НСПУ. Засновник видавництва «Ластівка».

Життєпис Редагувати

Народився у заможній селянській родині в Зінькові на Полтавщині. Від народження мав ім'я Дмитро Ніценко. 11-річним був роз'єднаний з батьками і жив у тітки-вчительки. 1923 року вступив до літературного угрупування «Плуг», до якого належав 2 роки.

Навчався в індустріально-технічній школі — а відтак, з осені 1926, на Краснодарському робітничому факультеті. Вже тоді часом друкував свої вірші в «Червоній газеті» (Ростов-на-Дону), а також у стінній газеті, де був заступником редактора. 1927 року його, оголосивши класовим ворогом за «непролетарське походження (рос. непролетарское происхождение)», виключили. Працював на заводі, згодом вирушив до Харкова, де жили родичі.

Переїхавши до Харкова, закінчив Технікум іноземних мов, вступив на мовно-літературний факультет місцевого Інституту народної освіти, де прилучився до літературного життя тодішньої столиці України: познайомився з відомими письменниками, працював у видавництві «Література і Мистецтво». Пізніше згадував про зустрічі з Миколою Хвильовим, Степаном Васильченком, Борисом Антоненком-Давидовичем, Іваном Багряним та іншими. Був членом ПРОЛІТФРОНТУ. Видав 3 книжки: зб. «Поезії індустрії», «Склепіння» та зб. нарисів. Кілька віршів були покладені на музику (композ. Нахабін, Коляда, Овчаренко). Пісню на слова Нитченка виконували під час відкриття Тракторного заводу в Харкові.

З початком Другої світової війни Нитченко був мобілізований. Пройшов і полон, і табір переміщених осіб у Німеччині, у якому зібралося чимало українських інтелігентів. По таборах налагоджувалося культурно-літературне життя: у місті Ульмі діяла українська гімназія, — у ній викладав і Дмитро Нитченко, відбувалися літературно-мистецькі вечори.

В одному із своїх віршів він так передав тодішній стан душі:

Ніхто не зна і долі не вгадає,
Ні хіромант, ні циган-ворожбит, —
Який нас шлях щиріше привітає,
Де ждуть обійми щастя чи журби.

Та знаємо, як сурма клич заграє,
Коли визвольні загримлять громи,
Тоді наш край всі мури розламає,
Знамена перемог заб'ють крильми.

З усіх кінців тоді гукне нас мати
(той клич — як блискавиця у імлі!) —
і хто ж тоді не схоче повертати
до в світі найсвятішої землі?!

— Березень, 1948, Новий Ульм

Австралія Редагувати

1949 року Дмитро Нитченко разом з родиною переселився до Австралії: працював у каменоломнях, на електростанції у вільний час вивчав англійську мову — та писати не припиняв. Протягом кількох десятиліть працював учителем та директором українських суботніх шкіл у Мельбурні. Викладав, писав програми, інспектував, довівши кількість шкіл до 55 з 2.000 учнів.

Заснував і очолював Літературно-мистецький клуб імені Василя Симоненка, як член Об'єднання українських письменників «Слово» — керує австралійською філією цієї організації. Потім очолює Українську Центральну Шкільну Раду в Австралії.

Постійно пише і публікує під псевдонімом Дмитро Чуб свої оповідання, вірші, нариси про подорожі; під іншим псевдонімом — Остап Зірчастий — друкує свої гуморески. У його творах описує природу Австралії та життя земляків, закинутих долею на цей материк.

Помер у Мельбурні 1999 року. Лігою українських меценатів та сім'єю тоді ж заснована Літературна премія імені Дмитра Нитченка, що присуджується щорічно за пропаганду українського друкованого слова.

Родина Редагувати

  • Старша донька Леся Ткач — письменниця (літературний псевдонім — Леся Богуславець).
  • Молодша донька Галя Кошарська — викладач української мови та літератури в Університеті Макворі в Сіднеї і керівник українського відділу.
  • Онук Юрій Ткач — відомий перекладач українських книг, живе в Мельбурні.

Видання Редагувати

Обкладинка першого видання альманаху «Новий обрій», 1954 рік.
Файл:Dmitro Chub - Slidamy Miklukhy Maklaya.jpg
Обкладинка «Слідами Миклухи-Маклая», 1993 рік.

За його редакцією вийшло понад 28 книжок, серед яких «200 листів Б. Антоненко-Давидовича» та літературно-мистецький альманах «Новий обрій».

Інші видання:

  • Антоненко-Давидович Б. «Печатка» [ 26 березня 2016 у Wayback Machine.], передмова Дм. Чуба. — Мельбурн: «Ластівка», 1979. — 85 с. ISBN 0-9595837-1-8
  • Хахулін О. «Б. Антоненко-Давидович у пазурях чекістів», передмова та переклад з рос. Дмитра Чуба. — Мельбурн: «Ластівка», 1987. ISBN 0-949617-11-3

1993 року уперше в Україні з'являється його книжка «Елементи теорії літератури».

1994 року за науково-художню книжку «Слідами Миклухо-Маклая», збірку оповідань «Стежками пригод», книжку «Живий Шевченко» удостоєний Літературної премії імені Лесі Українки.

Книжки Редагувати

Статті Редагувати

  • Чуб Д. Юрій Вухналь сміється: [Спогади] // Молода Україна. — 1977. — № 259. — С. 6-8.
  • Чуб Д. Талановитий гуморист і сатирик Юрій Вухналь: (1906—1977) // Сучасність. — 1978. — Чис. 10. — С. 20-25.
  • Чуб Д. На життєвому і творчому шляху Володимира Гжицького // Чуб Д. Люди великого серця. — Мельбурн, 1981. — С. 161—179.
  • Чуб Д. Відлуння великого голоду в спогадах очевидців і в українській літературі // Великий голод в Україні 1932—1933. — Торонто, 1988. — С. 140—141.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Австралійський державний документ[недоступне посилання] дає дату народження 18 грудня 1906
  3. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 грудня 2011. 

Джерела та література Редагувати

  • І. І. Винниченко. Нитченко Дмитро Васильович [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 389. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Боднарук Віра, Білецький Володимир (2006). Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973—2006. Донецьк: Український культурологічний центр — 140 с.
  • Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
  • Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — ISBN 978-5-7702-1069-9.
  • Енциклопедія українознавства для школярів і студентів. Донецьк: Сталкер, 2000. — 496 с.
  • Біографічні відомості[недоступне посилання з липня 2019]
  • Василюк Я. Цінний підручник для студентів // Визвольний шлях. — 1979. — № 12. — С. 1470—1472.
  • Дальний Мар'ян (Горгота) Вибране листування з Дмитром Нитченком-Чубом // Дальний Мар'ян (Горгота) Вибране: Люди — події — коментарі. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — С. 467—471.
  • Дмитро Нитченко — людина ідеї: Нариси, спогади, листи, поезії / Упоряд. М. Слабошпицький. -К.: Ярославів Вал, 2003. — 198 с.
  • Крижанівський С. Майже на ціле століття (Д. Нитченко) // Слово і час. — 2000. — № 1. — С. 117—118.
  • Павлишин Марко. Живий Дмитро Нитченко // Нитченко Дмитро. Від Зінькова до Мельбурну: Із Хроніки мого життя. — Мельбурн: Байда, 1990. — С. 7-12.
  • Павлишин Марко. З епістолярної скарбниці Дмитра Нитченка // Канон та іконостас: Літ.-критичні статті. — К.: Час, 1997. — С. 380—383.
  • Слабошпицький М. Дмитро Нитченко — людина ідеї // Київ. — 2003. — № 1. — С. 133—136.
  • Славутич Яр. Дмитро Чуб як літературознавець // Українська література в Канаді. — Едмонтон: Славута, 1992. — С. 306—308.
  • Сорока П. Дмитро Нитченко-Чуб. Літературний портрет. — Тернопіль, 1996. — 94 с.
  • Ярошенко Т. Книжкова колекція Петра Одарченка в Україні // Українська культура. — 2002. -№ 4. — С. 32.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lib Dmitro NitchenkoDmitro Vasilovich NitchenkoIm ya pri narodzhenni Dmitro NicenkoPsevdonim Dmitro Chub Ostap ZirchastijNarodivsya 21 lyutogo 1905 1905 02 21 Zinkiv PoltavshinaPomer 27 travnya 1999 1999 05 27 94 roki Melburn AvstraliyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist literaturoznavec pismennik memuarist redaktor literaturnij doslidnik pedagog gromadskij diyachSfera roboti literaturoznavstvo 1 1 literatura 1 prigaduvannyad 1 1 i redaguvannya 1 1 Alma mater HNU imeni V N KarazinaMova tvoriv ukrayinskaDmitro Vasilovich Nitchenko literaturni psevdonimi Dmitro Chub Ostap Zirchastij angl Dmytro Nytczenko Nytschenko 21 lyutogo 1905 19050221 2 Zinkiv Poltavshina 27 travnya 1999 Melburn Avstraliya ukrayinskij literaturoznavec pismennik memuarist redaktor literaturnij doslidnik pedagog gromadskij diyach sho zhiv i pracyuvav u Avstraliyi Laureat premiyi im G Skovorodi Fundaciyi Antonovichiv chlen ob yednannya ukrayinskih pismennikiv Slovo ta NSPU Zasnovnik vidavnictva Lastivka Zmist 1 Zhittyepis 2 Avstraliya 3 Rodina 4 Vidannya 4 1 Knizhki 4 2 Statti 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya u zamozhnij selyanskij rodini v Zinkovi na Poltavshini Vid narodzhennya mav im ya Dmitro Nicenko 11 richnim buv roz yednanij z batkami i zhiv u titki vchitelki 1923 roku vstupiv do literaturnogo ugrupuvannya Plug do yakogo nalezhav 2 roki Navchavsya v industrialno tehnichnij shkoli a vidtak z oseni 1926 na Krasnodarskomu robitnichomu fakulteti Vzhe todi chasom drukuvav svoyi virshi v Chervonij gazeti Rostov na Donu a takozh u stinnij gazeti de buv zastupnikom redaktora 3 1927 roku jogo ogolosivshi klasovim vorogom za neproletarske pohodzhennya ros neproletarskoe proishozhdenie viklyuchili Pracyuvav na zavodi zgodom virushiv do Harkova de zhili rodichi Pereyihavshi do Harkova zakinchiv Tehnikum inozemnih mov vstupiv na movno literaturnij fakultet miscevogo Institutu narodnoyi osviti de priluchivsya do literaturnogo zhittya todishnoyi stolici Ukrayini poznajomivsya z vidomimi pismennikami pracyuvav u vidavnictvi Literatura i Mistectvo Piznishe zgaduvav pro zustrichi z Mikoloyu Hvilovim Stepanom Vasilchenkom Borisom Antonenkom Davidovichem Ivanom Bagryanim ta inshimi Buv chlenom PROLITFRONTU Vidav 3 knizhki zb Poeziyi industriyi Sklepinnya ta zb narisiv Kilka virshiv buli pokladeni na muziku kompoz Nahabin Kolyada Ovcharenko Pisnyu na slova Nitchenka vikonuvali pid chas vidkrittya Traktornogo zavodu v Harkovi Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Nitchenko buv mobilizovanij Projshov i polon i tabir peremishenih osib u Nimechchini u yakomu zibralosya chimalo ukrayinskih inteligentiv Po taborah nalagodzhuvalosya kulturno literaturne zhittya u misti Ulmi diyala ukrayinska gimnaziya u nij vikladav i Dmitro Nitchenko vidbuvalisya literaturno mistecki vechori V odnomu iz svoyih virshiv vin tak peredav todishnij stan dushi Nihto ne zna i doli ne vgadaye Ni hiromant ni cigan vorozhbit Yakij nas shlyah shirishe privitaye De zhdut obijmi shastya chi zhurbi Ta znayemo yak surma klich zagraye Koli vizvolni zagrimlyat gromi Todi nash kraj vsi muri rozlamaye Znamena peremog zab yut krilmi Z usih kinciv todi gukne nas mati toj klich yak bliskavicya u imli i hto zh todi ne shoche povertati do v sviti najsvyatishoyi zemli Berezen 1948 Novij UlmAvstraliya Redaguvati1949 roku Dmitro Nitchenko razom z rodinoyu pereselivsya do Avstraliyi pracyuvav u kamenolomnyah na elektrostanciyi u vilnij chas vivchav anglijsku movu ta pisati ne pripinyav Protyagom kilkoh desyatilit pracyuvav uchitelem ta direktorom ukrayinskih subotnih shkil u Melburni Vikladav pisav programi inspektuvav dovivshi kilkist shkil do 55 z 2 000 uchniv Zasnuvav i ocholyuvav Literaturno misteckij klub imeni Vasilya Simonenka yak chlen Ob yednannya ukrayinskih pismennikiv Slovo keruye avstralijskoyu filiyeyu ciyeyi organizaciyi Potim ocholyuye Ukrayinsku Centralnu Shkilnu Radu v Avstraliyi Postijno pishe i publikuye pid psevdonimom Dmitro Chub svoyi opovidannya virshi narisi pro podorozhi pid inshim psevdonimom Ostap Zirchastij drukuye svoyi gumoreski U jogo tvorah opisuye prirodu Avstraliyi ta zhittya zemlyakiv zakinutih doleyu na cej materik Pomer u Melburni 1999 roku Ligoyu ukrayinskih mecenativ ta sim yeyu todi zh zasnovana Literaturna premiya imeni Dmitra Nitchenka sho prisudzhuyetsya shorichno za propagandu ukrayinskogo drukovanogo slova Rodina RedaguvatiStarsha donka Lesya Tkach pismennicya literaturnij psevdonim Lesya Boguslavec Molodsha donka Galya Kosharska vikladach ukrayinskoyi movi ta literaturi v Universiteti Makvori v Sidneyi i kerivnik ukrayinskogo viddilu Onuk Yurij Tkach vidomij perekladach ukrayinskih knig zhive v Melburni Vidannya Redaguvati nbsp Obkladinka pershogo vidannya almanahu Novij obrij 1954 rik Fajl Dmitro Chub Slidamy Miklukhy Maklaya jpgObkladinka Slidami Mikluhi Maklaya 1993 rik Za jogo redakciyeyu vijshlo ponad 28 knizhok sered yakih 200 listiv B Antonenko Davidovicha ta literaturno misteckij almanah Novij obrij Inshi vidannya Antonenko Davidovich B Pechatka Arhivovano 26 bereznya 2016 u Wayback Machine peredmova Dm Chuba Melburn Lastivka 1979 85 s ISBN 0 9595837 1 8 Hahulin O B Antonenko Davidovich u pazuryah chekistiv peredmova ta pereklad z ros Dmitra Chuba Melburn Lastivka 1987 ISBN 0 949617 11 31993 roku upershe v Ukrayini z yavlyayetsya jogo knizhka Elementi teoriyi literaturi 1994 roku za naukovo hudozhnyu knizhku Slidami Mikluho Maklaya zbirku opovidan Stezhkami prigod knizhku Zhivij Shevchenko udostoyenij Literaturnoyi premiyi imeni Lesi Ukrayinki Knizhki Redaguvati Chub D Shevchenko v zhitti Arhivovano 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine B m Na chuzhini 1947 48 s Chub D Ce trapilosya v Avstraliyi 1953 Chub D Na gadyuchomu ostrovi Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Z avstralijskih prigod Melburn Adelayida Lastivka 1953 24 s Chub D Vovchenya Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Zbirochka dlya ditej shkilnogo viku Melburn Adelayida Lastivka 1954 16 s Chub D Zhivij Shevchenko Shevchenko v zhitti Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Myunhen Melburn Dniprova Hvilya 1963 117 s Nitchenko D Ukrayinskij pravopisnij slovnik Melburn Lastivka 1968 Chub D Stezhkami prigod Arhivovano 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Opovidannya narisi virshi Melburn Prosvita 1975 119 s Nitchenko D Elementi teoriyi literaturi i stilistiki Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Melburn Prosvita 1975 88 s Takozh vidome vidannya 1979 roku Chub D Z Novogvinejskih vrazhen Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Na slidah Mikluhi Maklaya Melburn Lastivka 1977 128 s Na zhittovomu i tvorchomu shlyahu V Gzhickogo Kiyiv Toronto 1978 Chub D Boris Antonenko Davidovich Arhivovano 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Zhittya i tvorchist Melburn Lastivka 1979 32 s ISBN 0 9595837 2 6 Chub D Lyudi velikogo sercya Statti rozvidki spogadi Melburn Lastivka 1981 243 s ISBN 0 0595837 8 5 Chub D U dzerkali zhittya j literaturi Arhivovano 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Statti rozvidki spogadi Melburn Lastivka 1982 200 s ISBN 0 9595837 9 3 Chub D How Moscow Russifies Ukraine Arhivovano 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Yak Moskva rusifikuye Ukrayinu Melbourne Lastivka Press 1983 49 s ISBN 0949617016 angl Chub D V lisah pid Vyazmoyu Arhivovano 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Spogadi pro Drugu svitovu vijnu Melburn Lastivka 1983 131 s ISBN 0 949617 00 8 Vpershe kniga vidavalas 1958 roku Chub D Slidami Mikluhi Maklaya K Veselka 1993 112 s ISBN 5 301 01571 0 Chub D Shevchenko the Man the Initmate Life of a Poet Shevchenko v zhitti translated from the Ukrainian by Yuri Tkach Toronto Chicago Melbourne Bayda Books 1985 159 s ISBN 0 908480 15 6 Nitchenko D Ukrayinskij ortografichnij slovnik Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Melburn Lastivka 1985 176 s ISBN 0949617075 Chub D Zhivij Shevchenko intimne zhittya poeta Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Melburn Lastivka 1987 152 s ISBN 0949617105 Nitchenko D Vid Zinkova do Melbornu Arhivovano 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Iz hroniki mogo zhittya Melburn Bajda 1990 407 s ISBN 0 908480 24 5 Nitchenko D Listi pismennikiv Zbirka persha Arhivovano 27 grudnya 2013 u Wayback Machine Melburn Lastivka 1992 190 s ISBN 0 949617 13 X Zbirka druga Melburn Nizhin Prosvita 1998 ISBN 1 889240 14 1 Zbirka tretya Melburn Nizhin Prosvita 1998 ISBN 0 949617 18 0 Zbirka chetverta Melburn Nizhin Smoloskip 2001 ISBN 966 7332 53 5 Nitchenko D Pid soncem Avstraliyi Arhivovano 11 serpnya 2013 u Wayback Machine Iz hroniki mogo zhittya tom 2 Melburn Bajda 1994 479 s ISBN 0 908480 27 XStatti Redaguvati Chub D Yurij Vuhnal smiyetsya Spogadi Moloda Ukrayina 1977 259 S 6 8 Chub D Talanovitij gumorist i satirik Yurij Vuhnal 1906 1977 Suchasnist 1978 Chis 10 S 20 25 Chub D Na zhittyevomu i tvorchomu shlyahu Volodimira Gzhickogo Chub D Lyudi velikogo sercya Melburn 1981 S 161 179 Chub D Vidlunnya velikogo golodu v spogadah ochevidciv i v ukrayinskij literaturi Velikij golod v Ukrayini 1932 1933 Toronto 1988 S 140 141 Primitki Redaguvati a b v g d e zh Czech National Authority Database d Track Q13550863 Avstralijskij derzhavnij dokument nedostupne posilannya daye datu narodzhennya 18 grudnya 1906 Na Krasnodarskomu robitfaku Do 100 littya z dnya narodzhennya Dmitra Nitchenka Chuba Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 grudnya 2011 Dzherela ta literatura RedaguvatiI I Vinnichenko Nitchenko Dmitro Vasilovich Arhivovano 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 389 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Bodnaruk Vira Bileckij Volodimir 2006 Literaturni vechori v Ukrayinskomu Instituti Modernogo Mistectva Chikago 1973 2006 Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr 140 s Bilyayiv V Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s ISBN 966 7804 57 7 Enciklopediya ukrayinskoyi diyaspori gol red Vasil Markus Naukove Tovaristvo im Shevchenka Nacionalna akademiya nauk Ukrayini K INTEL 1995 T 4 Avstraliya Aziya Afrika ISBN 978 5 7702 1069 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva dlya shkolyariv i studentiv Doneck Stalker 2000 496 s Biografichni vidomosti nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vasilyuk Ya Cinnij pidruchnik dlya studentiv Vizvolnij shlyah 1979 12 S 1470 1472 Dalnij Mar yan Gorgota Vibrane listuvannya z Dmitrom Nitchenkom Chubom Dalnij Mar yan Gorgota Vibrane Lyudi podiyi komentari K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2007 S 467 471 Dmitro Nitchenko lyudina ideyi Narisi spogadi listi poeziyi Uporyad M Slaboshpickij K Yaroslaviv Val 2003 198 s Krizhanivskij S Majzhe na cile stolittya D Nitchenko Slovo i chas 2000 1 S 117 118 Pavlishin Marko Zhivij Dmitro Nitchenko Nitchenko Dmitro Vid Zinkova do Melburnu Iz Hroniki mogo zhittya Melburn Bajda 1990 S 7 12 Pavlishin Marko Z epistolyarnoyi skarbnici Dmitra Nitchenka Kanon ta ikonostas Lit kritichni statti K Chas 1997 S 380 383 Slaboshpickij M Dmitro Nitchenko lyudina ideyi Kiyiv 2003 1 S 133 136 Slavutich Yar Dmitro Chub yak literaturoznavec Ukrayinska literatura v Kanadi Edmonton Slavuta 1992 S 306 308 Soroka P Dmitro Nitchenko Chub Literaturnij portret Ternopil 1996 94 s Yaroshenko T Knizhkova kolekciya Petra Odarchenka v Ukrayini Ukrayinska kultura 2002 4 S 32 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Posilannya RedaguvatiNitchenko Dmitro Vasilovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 554 Biografichni vidomosti i vidannya D Nitchenka na storinci Harkivskoyi derzhavnoyi naukovoyi biblioteki Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nitchenko Dmitro Vasilovich amp oldid 40405039