www.wikidata.uk-ua.nina.az

Націонал соціалістична робітнича партія Швеції Шведське соціалістичне зібрання швед Svensk socialistisk samling скор SSS

Націонал-соціалістична робітнича партія Швеції

Шведське соціалістичне зібрання (швед. Svensk socialistisk samling, скор. SSS; у 1933−1938 рр. Націонал-соціалістична робітнича партія, швед. Nationalsocialistiska Arbetarpartiet, скор. NSAP) —шведська політична партія, що існувала з 1933 по 1950 рік. Спочатку сповідувала ідеї націонал-соціалізму, проте згодом перейшла до самостійної форми фашизму.

Шведське соціалістичне зібрання

швед. Svensk socialistisk samling, Nationalsocialistiska Arbetarepartiet
Країна  Швеція
Голова партії Свен Улов Ліндгольм[sv]
Засновник Свен Улов Ліндгольм
Дата заснування 15 січня 1933, Стокгольм
Дата розпуску червень 1950
Ідеологія націонал-соціалізм, паннордизм, антикомунізм, антикапіталізм, антисемітизм, штрасеризм
Позиція ультраправі
Молодіжна організація Nordisk ungdom
Друкований орган Den svenska nationalsocialisten, Den svenska folksocialisten
Націонал-соціалізм
Основні поняття

Диктатура • Вождизм • Правиця • Шовінізм • Нацистська расова політика • Мілітаризм • Антидемократизм

Ідеологія

Народний рух • «25 пунктів» • «Моя боротьба» • Недолюдина • Нюрнберзькі расові закони • Расова теорія Гюнтера • расова політика • «Міф двадцятого століття»

Історія

Товариство Тулє • Німецька робітнича партія • Третій Рейх • Ніч довгих ножів • Кришталева ніч • Друга світова війна • Остаточне вирішення чеського питання Остаточне розв'язання єврейського питання • Катастрофа європейського єврейства • Голокост • План «Ост» • Нюрнберзький процес

Персоналії

Адольф Гітлер • Відкун Квіслінг • Войтех Тука • Генріх Гіммлер • Герман Герінг • Рудольф Гесс

Організації

НСДАП • СА • СС • Гітлер'югенд • Гестапо • Вервольф • Союз німецьких дівчат • Юнгфольк • Союз дівчаток • Зимова допомога • Німецький робітничий фронт • Сила через радість • Віра та краса • Націонал-соціалістичні (мехкорпус • авіакорпус • народна благодійність • жіноча організація • союз студентів • союз лікарів • союз вчителів • союз юристів • союз допомоги жертвам війни)

Нацистські партії та рухи

Угорщина • Північний Кавказ • Бельгія • Нідерланди • Чечня • Норвегія • Латвія • Білорусь

Споріднені поняття

Фашизм • Антикомунізм • Неонацизм • фібонацизм • Інтегральний націоналізм • Нацистський окультизм

Портал: Нацистська Німеччина • Проєкт «Фашизм»

Одним із найвідоміших членів партії був майбутній засновник IKEA Інґвар Кампрад.

Також до партії протягом війни приязно ставився король Густав V, який підтримував ідеї націонал-соціалізму.

Назва ред.

На момент свого заснування у 1933 році партія мала назву Націонал-соціалістична робітнича партія (швед. Nationalsocialistiska Arbetarpartiet) та значною мірою надихалася німецькою НСДАП. Під цією назвою вона була відома до 1938 року, відколи стала називатися Шведським соціалістичним зібранням (швед. Svensk socialistisk samling) із варіацією Шведсько-соціалістичне зібрання (швед. Svensksocialistisk samling або Svensk-socialistisk samling).

У народі партію часто називали «рухом Ліндгольма» (швед. Lindholmsrörelsen), «ліндгольмськими нацистами» (швед. Lindholmsnazisterna) або й просто «Ліндгольмерами» (швед. Lindholmarna) за прізвищем лідера партії, Свена Улова Ліндгольма.

Історія ред.

У 1920-тих рр. у Швеції постала низка партій та угрупувань, натхненних ідеями німецького націонал-соціалізму.

1926–1933 ред.

Фашистська народна партія Швеції (швед. Sveriges Fascistiska Folkparti) була заснована 3 вересня 1926 року, і на її чолі став Конрад Халльґрен, колишній німецький офіцер. Серед інших важливих членів партії були зокрема гауптман Свен Улов Ліндгольм та лейтенант Свен Хеденґрен.

У 1929 році делегація, до складу якої входили Халльґрен та Ліндгольм, взяла участь у партійному з'їзді НСРПН в Нюрнберзі. Після повернення до Швеції партію було перейменовано на Націонал-соціалістичну народну партію Швеції (швед. Sveriges Nationalsocialistiska Folkparti).

Через рік, у 1930 році, партія об'єдналася із Шведською націонал-соціалістичною селянською та робітничою партією (швед. Svenska Nationalsocialistiska Bonde- och Arbetarpartiet), що була заснована у 1924 році під назвою Шведське націонал-соціалістичне вільне об'єднання (швед. Svenska Nationalsocialistiska Frihetsförbundet)) як перший націонал-соціалістичний рух Швеції. Її засновником був ветеринар Бірґер Фуруґорд[sv] та його брати Сіґурд і Ґуннар, які ще у 1923 році зустрічалися із Адольфом Гітлером та Еріхом Людендорфом. У 1924 році Вільне об'єднання було перейменоване на Селянську та робітничу партію.

У 1930 році Шведська націонал-соціалістична народна партія об'єдналася із Новим шведським народним об'єднанням (швед. Nysvenska Nationalsocialistiska Förbundet) у Шведську націонал-соціалістичну партію[sv] (швед. Svenska Nationalsocialistiska Partiet), на чолі якої став Бірґер Фуруґорд. Партія відчутно надихалася ідеями НСРПН – її програма була фактично копією програми НСРПН, – і навіть мала власну парамілітарну організацію на кшталт СА. Проте невдовзі у партії спалахнув внутрішній конфлікт між тими її членами, що здебільшого підтримували німецький нацизм, та тими, що більше схилялися до фашизму.

Цей ідеологічний розкол призвів до того, що Свен Улов Ліндгольм, який спочатку був одним із лідерів партії у якості заступника Бірґера Фуруґорда та редактором тодішньої партійної газети «Vår kamp» («Наша боротьба»), після короткого візиту до Німеччини у січні 1933 року намагався перейняти владу над партією та вести лінію, яка більше спиралася на соціалізм. Втім, спроба перевороту була невдалою, і врешті-решт Ліндгольм та його фаланга були виключені з партії.

Вже 15 січня того самого року виключена фаланга заснувала нову партію під назвою Націонал-соціалістична робітнича партія (швед. Nationalsocialistiska Arbetarpartiet). Спочатку вона була фактичним віддзеркаленням німецької НСРПН, повторюючи ідеї німецької пропаганди через свою газету «Шведський націонал-соціаліст» (швед. Den svenska nationalsocialisten), та мала власну молодіжну організацію «Nordisk ungdom» («Північна молодь»), яка фактично була меншою за масштабами копією Гітлер'югенду. Так само на перших порах емблемою партії виступала свастика.

У новій партії спочатку переважала ліва фаланга, яка пропагувала більш спрямовану на соціалізм політику, і НСРП швидко перейняла роль більш аграрно спрямованої ШНСП як головної націонал-соціалістичної партії Швеції. Для порівняння, на виборах до Риксдагу у 1936 році рух на чолі із Ліндгольмом набрав близько 17 тисяч голосів, у той час, як послідовники Фуруґорда – близько 3 тисяч. Ці партії згодом перебували у постійному конфлікті та були відомі серед громадян країни як «фуруґордери» (швед. Furugårdarna) та «ліндгольмери» (швед. Lindholmarna). Після низки глибинних внутрішніх проблем ШНСП розпалася у 1936 році.

1938–1945 ред.

«Сніп Вази»

Попри перемогу над прибічниками Фуруґорда на виборах 1936 року вона все одно вважалася поразкою лівого крила партії, яке здебільшого через це остаточно покинуло її. Це стало початком скерування партії у правий бік, а також періодом політичної невдачі. Після невдачі на муніципальних виборах у 1938 році Ліндгольм почав обмірковувати зміну політичного профілю партії.

З метою дистанціювання від німецького нацизму та його очільника Адольфа Гітлера на користь більш самостійної, шведської моделі фашизму, партія 23 жовтня 1938 року була перейменована на Шведське соціалістичне зібрання (швед. Svensk socialistisk samling). Також відмовилися від використання свастики, яка вже тісно асоціювалася з німецьким нацизмом – натомість її замінили шведським символом «сніп Вази» (швед. Vasakärven), символом колишнього короля Ґустава ІІ Адольфа. Також партійна уніформа – коричневі сорочки, обрані шведськими нацистами восени 1929 року, – були замінені блакитними. На кінець 1938 року партія партія майже повністю позбавилася усіх відсилок до націонал-соціалізму.

Під час війни деякі члени партії вступили до Ваффен-СС як кілька сотень шведських добровольців СС.

У 1943 році в Уппсалі відбувся національний партійний конгрес, під час якого сутички між протестувальниками та членами партії призвели до т.зв. «Великодніх бунтів[en]».

Попри очікування, за часів Другої світової війни партія втратила свої позиції, що видно з результатів виборів до Риксдагу, а кількість її членів значно зменшилася.

Ідеологічні розбіжності між НСРП та ШСЗ ред.

ШСЗ обрав німецьку націонал-соціалістичну партію своїм ідеологічним та організаторським взірцем з її ідеями антикапіталізму, колективізму та великим народним впливом як головний пункт програми. Натомість НСРП не мала більших ідеологічних розбіжностей, просте більше наголошувала на своєму характері як "робітничої" партії, аніж послідовники Ліндгольма.

Ідеологічно дві партії досить відрізнялися одна від одної через те, що НСРП у своїй риториці значно активніше підкреслювала свої соціалістичні та антикапіталістичні цілі і тим самим була ближчою до ідеології Третього шляху Грегора й Отто Штрассерів. Втім, прямої критики Адольфа Гітлера, як вона була сформульована у більшій частині робіт Штрасера у 1930-х рр., вони уникали. Ще ясніше ця позиція прослідковувалася з 1938 року після перейменування партії на Шведське соціалістичне зібрання.

Через це багато хто почав називати ідеологію партії штрассеристською на честь братів Штрассерів, які були опозиційно налаштовані щодо Гітлера та бажали більш радикального та робітничо спрямованого націонал-соціалізму. ШСЗ втім уникала прямої критики НСДАП та Гітлера, яка була сформульована у більшій частині робіт Штрассерів, із якою мала міцні політичні зв'язки.

Післявоєнний час ред.

Після Другої світової війни партія ще декілька років продовжувала своє існування. Серед іншого партія відзначилася найраннішими запереченнями Голокосту, перші з яких почалися вже у травні 1945 року в газеті «Шведський націонал-соціаліст» – офіційному друкованому органі партії. Після кількох років різкого занепаду партія врешті-решт розпалася у червні 1950 року.

Внаслідок розпаду партії було утворене невелике Товариське об'єднання Шведського соціалістичного зібрання (швед. Svensk socialistisk samlings kamratförening), яке продовжувало існувати протягом наступних років.

Ті члени партії, які під час війни вступали до Ваффен-СС, рідко говорили про війну публічно через страх кримінальних розслідувань або звинувачень у військових злочинах.

Плани партії щодо шведських євреїв та комуністів ред.

Партія заохочувала своїх членів повідомляти усю можливу інформацію про євреїв у Швеції, на основі якої створила реєстр із даними майже 8 тисяч шведських євреїв. Нацисти планували відправляти євреїв та політичних супротивників до «безпечних місць» (концтаборів) та депортувати або відсилати до німецьких концтаборів у випадку окупації Швеції нацистською Німеччиною; також планувалися принаймні два концентраційні табори: у Шебу[sv] та на острові Стура-Карлсе. Для порівняння, норвезькі нацисти-члени організації «Гірд[en]» депортували 770 із 2100 євреїв Норвегії, здебільшого протягом 1942 року, серед яких 741 особа загинула у нацистських концтаборах. Серед іншого інформацію для реєстру подавали і члени партії, що працювали у поліції.

У випадку німецького вторгнення партія планувала налагодити маріонетковий режим на кшталт норвезького режиму на чолі з Відкуном Квіслінгом (очільником норвезької нацистської партії "Національна єдність"), очолити який мав Ліндгольм.

У 1942 році деякі члени ШСЗ, що покинули його, заснували нову нацистську партію із власною розвідкою — «Gyllene Spö-knippet» («Золота зв'язка батогів»), яка задумувалася як шведський аналог Гестапо та мала арештовувати євреїв та комуністів у випадку, якщо німці вторгнуться до Швеції, проте ці плани не справдилися.

Після війни Ліндгольм та партія заперечували свої плани, так само, як і сам факт Голокосту, проте наміри партії були доведені зокрема коли частини реєстру були знайдені в місті Малунг у 1997 році.

Результати на виборах ред.

Попри те, що на той час не існувало необхідного для проходження на виборах бар'єру у 4% голосів, партії не вдавалося пройти до Риксдагу.

На виборах 1936 року партія отримала 17 тисяч, або 0,6% голосів, посівши восьме місце серед загальної кількості голосів; цей показник перевищував кількість голосів, відданих за всі інші нацистські партії разом.

Під час виборів 1944 року партія мала плани об'єднатися у коаліцію із Національним союзом Швеції[sv] та Соціалістичною партією Швеції[sv], проте коли ці плани зазнали поразки, партія вирішила діяти окремо. У цих виборах кількість набраних голосів склала близько 4200 голосів, тобто 0,1% або сьоме місце. Через низку внутрішніх конфліктів ШСЗ не брало участь ані у виборах до Риксдагу у 1940 році, ані у муніципальних виборах 1942 року.

Інколи партія отримувала мандати на муніципальних зібраннях.

Пов'язані організації ред.

Починаючи з 1933 року партія мала власне молодіжне об'єдання під назвою «Nordisk ungdom» («Північна молодь»), у якій дітей та підлітків у віці 8–19 років тренували важкими вправами та довгими походами і маршами. Певна частина членів цієї організації під час війни перебралася до Німеччини, оскільки була завербована до СС.

Однією з партійних структур було й об'єднання фронтовиків «Свеаборг» (швед. Frontmannaföreningen Sveaborg), організоване шведськими нацистськими добровольцями із учасників Війни-продовження та Ваффен-СС. До нього також входили деякі члени партії, які не були військовими добровольцями. Окрім того партія також створила напіввійськові штурмові загони (швед. Stormavdelning) за зразком німецьких СА, яким, проте, не дозволяли діяльність через певні закони, тому вони були перетворені на відділ пропаганди. У 1933 році кількість членів штурмових загонів досягала тисячі осіб.

Друкований орган ред.

Друкованим органом партії була газета «Шведський націонал-соціаліст» (швед. Den svenska nationalsocialisten), відома серед прихильників просто як Den Svenske. З 1939 року назва газети була змінена на «Шведський народний соціаліст» (швед. Den svenska folksocialisten).

У 1990-х рр. інша нацистська партія – Націонал-соціалістичний фронт[sv] – відновила назву та видання газети Den Svenske Nationalsocialisten.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Olsson, Kenth (23 серпня 2013). Nazistiskt upplopp i Kristianstad - Kristianstadsbladet. Kristianstadsbladet. Процитовано 17 вересня 2019. 
  2. Ons aanbod SS Items (нід.). Bezetting 40/45. Процитовано 17 вересня 2019. 
  3. Karl N. Alvar Nilsson: Svensk överklass och högerextremism under 1900-talet. Stockholm 2000, ISBN 91-86474-34-0, S. 155–156.
  4. I. Kamprad, B. Torekull: Historien om IKEA: Ingvar Kamprad berättar för Bertil Torekull. Wahlström & Widstrand, Stockholm 1998, ISBN 91-46-17065-0.
  5. Kamprad djupt inblandad i nazistisk rörelse (швед.). Sveriges Radio – Ekot. 23 серпня 2011. Процитовано 18 травня 2016.  (Kamprad deeply involved in Nazi movement)
  6. Gustaf V och andra Världskriget. Carlsson, Erik. 2007. ISBN 9789185057887
  7. Operation Norrsken: Om Stasi och Sverige under kalla kriget, av Christoph Andersson
  8. https://www.svd.se/karaktarsmord-pa-doda-svenskar
  9. https://www.expressen.se/nyheter/forintelsen-var-pa-vag-till-sverige/
  10. https://www.dn.se/kultur-noje/johan-schuck-registret-over-svenska-judar-ar-en-del-av-sds-morka-historia/
  11. https://www.aftonbladet.se/debatt/a/G1rM9m/glom-inte-den-svenska-forintelsen
  12. ↑ Nazismen i Sverige Populär Historia
  13. ↑ Nazistflaggan får sin förklaring Sveriges television
  14. Nationalsocialismen i Sverige 1924–1950
  15. Heléne Lööw. Nazismen i Sverige 1924-1979. с. 82. 
  16. Heléne Lööw. Nazismen i Sverige 1924-1979. с. 15. 
  17. Anders Widfeldt (2015). Extreme Right Parties in Scandinavia. Routledge. с. 65. ISBN 978-0-415-26589-8. 
  18. SOU 1935:8 - Betänkande med förslag angående åtgärder mot statsfientlig verksamhet, s. 63
  19. Eva F. Dahlgren. Fallet Sigrid Gillner (швед.). с. 227. ISBN 978-91-85865-11-6. 
  20. Karl Arne Blom (2018) [1991]. Lilla Marlene. ISBN 9788711707104. 
  21. ↑ Birger Furugård. Svenskt biografiskt lexikon (art av Sven Åstrand). Riksarkivet. Процитовано 27 mars 2015. 
  22. Heléne Lööw. Nazismen i Sverige 1924-1979. с. 16. 
  23. Heléne Lööw. Nazismen i Sverige 1924-1979. с. 32-33. 
  24. Heléne Lööw. Nazismen i Sverige 1924-1979. с. 32-33. 
  25. Sverige-Kuriren, nr 7/8 1989
  26. Stanley G. Payne (2001). A History of Fascism 1914-1945. London: Routledge. с. 306. 
  27. Bernt Hagtvet (1980). On the fringe: Swedish Fascism 1920-45.. Who Where the Fascists. Bergen-Oslo-Tromsø: Universitetsforlaget. с. 728. 
  28. ↑ Stanley G. Payne (2001). A History of Fascism 1914-1945. London: Routledge. с. 306. 
  29. Nazismen i Sverige 1924 - 1979, Heléne Lööw, ISBN 91-7324-684-0, sidan 108
  30. Nya avslöjanden om Kamprads nazi-förflutna Sveriges Television
  31. Historisk tidskrift (швед.). Svenska historiska föreningen. 1992. с. 540. 
  32. Henrik Ekberg (1991). Führerns trogna följeslagare: den finländska nazismen 1932-1944 (швед.). Schildt. с. 17. ISBN 978-951-50-0522-9. 
  33. . Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 25 лютого 2015. 
  34. Hitlers svenska SS-soldater. Bosse Schön. Fischer & Co. 2016. ISBN 9789188243171
  35. ↑ Förintelsen var på väg till Sverige | Nyheter | Expressen (швед.). Процитовано 23 вересня 2018. 
  36. Kristian Ottosen (1994). Vedlegg 1. I slik en natt; historien om deportasjonen av jøder fra Norge (норв.). Oslo: Aschehoug. с. 334–360. ISBN 82-03-26049-7. 
  37. Äventyret lockade svenskar till SS Svenska Dagbladet
  38. SOU 1935:8 - Betänkande med förslag angående åtgärder mot statsfientlig verksamhet, s. 64

Література ред.

  • Heléne Lööw (2004). Nazismen i Sverige 1924–1979: Pionjarerna, Partierna, Propagandan. Stockholm: Ordfront. ISBN 91-7324-684-0. 
  • Svensk uppslagsbok. V. 28.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shvedske socialistichne zibrannya shved Svensk socialistisk samling skor SSS u 1933 1938 rr Nacional socialistichna robitnicha partiya shved Nationalsocialistiska Arbetarpartiet skor NSAP shvedska politichna partiya sho isnuvala z 1933 po 1950 rik Spochatku spoviduvala ideyi nacional socializmu prote zgodom perejshla do samostijnoyi formi fashizmu Shvedske socialistichne zibrannyashved Svensk socialistisk samling Nationalsocialistiska ArbetarepartietKrayina ShveciyaGolova partiyi Sven Ulov Lindgolm sv Zasnovnik Sven Ulov LindgolmData zasnuvannya 15 sichnya 1933 StokgolmData rozpusku cherven 1950Ideologiya nacional socializm pannordizm antikomunizm antikapitalizm antisemitizm shtraserizmPoziciya ultrapraviMolodizhna organizaciya Nordisk ungdom 1 2 Drukovanij organ Den svenska nationalsocialisten Den svenska folksocialistenNacional socializmOsnovni ponyattyaDiktatura Vozhdizm Pravicya Shovinizm Nacistska rasova politika Militarizm AntidemokratizmIdeologiyaNarodnij ruh 25 punktiv Moya borotba Nedolyudina Nyurnberzki rasovi zakoni Rasova teoriya Gyuntera rasova politika Mif dvadcyatogo stolittya IstoriyaTovaristvo Tulye Nimecka robitnicha partiya Tretij Rejh Nich dovgih nozhiv Krishtaleva nich Druga svitova vijna Ostatochne virishennya cheskogo pitannya Ostatochne rozv yazannya yevrejskogo pitannya Katastrofa yevropejskogo yevrejstva Golokost Plan Ost Nyurnberzkij procesPersonaliyiAdolf Gitler Vidkun Kvisling Vojteh Tuka Genrih Gimmler German Gering Rudolf GessOrganizaciyiNSDAP SA SS Gitler yugend Gestapo Vervolf Soyuz nimeckih divchat Yungfolk Soyuz divchatok Zimova dopomoga Nimeckij robitnichij front Sila cherez radist Vira ta krasa Nacional socialistichni mehkorpus aviakorpus narodna blagodijnist zhinocha organizaciya soyuz studentiv soyuz likariv soyuz vchiteliv soyuz yuristiv soyuz dopomogi zhertvam vijni Nacistski partiyi ta ruhiUgorshina Pivnichnij Kavkaz Belgiya Niderlandi Chechnya Norvegiya Latviya BilorusSporidneni ponyattyaFashizm Antikomunizm Neonacizm fibonacizm Integralnij nacionalizm Nacistskij okultizmPortal Nacistska Nimechchina Proyekt Fashizm Odnim iz najvidomishih chleniv partiyi buv majbutnij zasnovnik IKEA Ingvar Kamprad 3 4 5 Takozh do partiyi protyagom vijni priyazno stavivsya korol Gustav V yakij pidtrimuvav ideyi nacional socializmu 6 7 8 9 10 11 Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 1926 1933 2 2 1938 1945 2 2 1 Ideologichni rozbizhnosti mizh NSRP ta ShSZ 2 3 Pislyavoyennij chas 3 Plani partiyi shodo shvedskih yevreyiv ta komunistiv 4 Rezultati na viborah 5 Pov yazani organizaciyi 6 Drukovanij organ 7 Div takozh 8 Primitki 9 LiteraturaNazva red Na moment svogo zasnuvannya u 1933 roci partiya mala nazvu Nacional socialistichna robitnicha partiya shved Nationalsocialistiska Arbetarpartiet ta znachnoyu miroyu nadihalasya nimeckoyu NSDAP Pid ciyeyu nazvoyu vona bula vidoma do 1938 roku vidkoli stala nazivatisya Shvedskim socialistichnim zibrannyam shved Svensk socialistisk samling iz variaciyeyu Shvedsko socialistichne zibrannya shved Svensksocialistisk samling abo Svensk socialistisk samling U narodi partiyu chasto nazivali ruhom Lindgolma shved Lindholmsrorelsen lindgolmskimi nacistami shved Lindholmsnazisterna abo j prosto Lindgolmerami 12 13 shved Lindholmarna za prizvishem lidera partiyi Svena Ulova Lindgolma 13 Istoriya red U 1920 tih rr u Shveciyi postala nizka partij ta ugrupuvan nathnennih ideyami nimeckogo nacional socializmu 1926 1933 red Fashistska narodna partiya Shveciyi shved Sveriges Fascistiska Folkparti bula zasnovana 3 veresnya 1926 roku i na yiyi choli stav Konrad Hallgren kolishnij nimeckij oficer Sered inshih vazhlivih chleniv partiyi buli zokrema gauptman Sven Ulov Lindgolm ta lejtenant Sven Hedengren U 1929 roci delegaciya do skladu yakoyi vhodili Hallgren ta Lindgolm vzyala uchast u partijnomu z yizdi NSRPN v Nyurnberzi Pislya povernennya do Shveciyi partiyu bulo perejmenovano na Nacional socialistichnu narodnu partiyu Shveciyi shved Sveriges Nationalsocialistiska Folkparti Cherez rik u 1930 roci partiya ob yednalasya iz Shvedskoyu nacional socialistichnoyu selyanskoyu ta robitnichoyu partiyeyu shved Svenska Nationalsocialistiska Bonde och Arbetarpartiet sho bula zasnovana u 1924 roci pid nazvoyu Shvedske nacional socialistichne vilne ob yednannya shved Svenska Nationalsocialistiska Frihetsforbundet yak pershij nacional socialistichnij ruh Shveciyi Yiyi zasnovnikom buv veterinar Birger Furugord sv ta jogo brati Sigurd i Gunnar yaki she u 1923 roci zustrichalisya iz Adolfom Gitlerom ta Erihom Lyudendorfom 14 U 1924 roci Vilne ob yednannya bulo perejmenovane na Selyansku ta robitnichu partiyu U 1930 roci Shvedska nacional socialistichna narodna partiya ob yednalasya iz Novim shvedskim narodnim ob yednannyam shved Nysvenska Nationalsocialistiska Forbundet u Shvedsku nacional socialistichnu partiyu sv shved Svenska Nationalsocialistiska Partiet na choli yakoyi stav Birger Furugord Partiya vidchutno nadihalasya ideyami NSRPN 15 yiyi programa bula faktichno kopiyeyu programi NSRPN i navit mala vlasnu paramilitarnu organizaciyu na kshtalt SA Prote nevdovzi u partiyi spalahnuv vnutrishnij konflikt mizh timi yiyi chlenami sho zdebilshogo pidtrimuvali nimeckij nacizm ta timi sho bilshe shilyalisya do fashizmu 16 Cej ideologichnij rozkol prizviv do togo sho Sven Ulov Lindgolm yakij spochatku buv odnim iz lideriv partiyi u yakosti zastupnika Birgera Furugorda ta redaktorom todishnoyi partijnoyi gazeti Var kamp Nasha borotba pislya korotkogo vizitu do Nimechchini u sichni 1933 roku namagavsya perejnyati vladu nad partiyeyu ta vesti liniyu yaka bilshe spiralasya na socializm Vtim sproba perevorotu bula nevdaloyu i vreshti resht Lindgolm ta jogo falanga buli viklyucheni z partiyi 17 Vzhe 15 sichnya togo samogo roku viklyuchena falanga zasnuvala novu partiyu 18 pid nazvoyu Nacional socialistichna robitnicha partiya shved Nationalsocialistiska Arbetarpartiet Spochatku vona bula faktichnim viddzerkalennyam nimeckoyi NSRPN povtoryuyuchi ideyi nimeckoyi propagandi cherez svoyu gazetu Shvedskij nacional socialist shved Den svenska nationalsocialisten 19 ta mala vlasnu molodizhnu organizaciyu Nordisk ungdom Pivnichna molod yaka faktichno bula menshoyu za masshtabami kopiyeyu Gitler yugendu 20 Tak samo na pershih porah emblemoyu partiyi vistupala svastika U novij partiyi spochatku perevazhala liva falanga yaka propaguvala bilsh spryamovanu na socializm politiku 12 i NSRP shvidko perejnyala rol bilsh agrarno spryamovanoyi 21 ShNSP yak golovnoyi nacional socialistichnoyi partiyi Shveciyi Dlya porivnyannya na viborah do Riksdagu u 1936 roci ruh na choli iz Lindgolmom nabrav blizko 17 tisyach golosiv u toj chas yak poslidovniki Furugorda blizko 3 tisyach Ci partiyi zgodom perebuvali u postijnomu konflikti ta buli vidomi sered gromadyan krayini yak furugorderi shved Furugardarna ta lindgolmeri shved Lindholmarna 22 Pislya nizki glibinnih vnutrishnih problem ShNSP rozpalasya u 1936 roci 1938 1945 red nbsp Snip Vazi Popri peremogu nad pribichnikami Furugorda na viborah 1936 roku vona vse odno vvazhalasya porazkoyu livogo krila partiyi yake zdebilshogo cherez ce ostatochno pokinulo yiyi Ce stalo pochatkom skeruvannya partiyi u pravij bik a takozh periodom politichnoyi nevdachi Pislya nevdachi na municipalnih viborah u 1938 roci Lindgolm pochav obmirkovuvati zminu politichnogo profilyu partiyi 12 Z metoyu distanciyuvannya vid nimeckogo nacizmu 23 ta jogo ochilnika Adolfa Gitlera na korist bilsh samostijnoyi shvedskoyi modeli fashizmu partiya 23 zhovtnya 1938 roku bula perejmenovana na Shvedske socialistichne zibrannya shved Svensk socialistisk samling Takozh vidmovilisya vid vikoristannya svastiki yaka vzhe tisno asociyuvalasya z nimeckim nacizmom natomist yiyi zaminili shvedskim simvolom snip Vazi shved Vasakarven 24 simvolom kolishnogo korolya Gustava II Adolfa Takozh partijna uniforma korichnevi sorochki obrani shvedskimi nacistami voseni 1929 roku buli zamineni blakitnimi 25 Na kinec 1938 roku partiya partiya majzhe povnistyu pozbavilasya usih vidsilok do nacional socializmu Pid chas vijni deyaki chleni partiyi vstupili do Vaffen SS yak kilka soten shvedskih dobrovolciv SS U 1943 roci v Uppsali vidbuvsya nacionalnij partijnij kongres pid chas yakogo sutichki mizh protestuvalnikami ta chlenami partiyi prizveli do t zv Velikodnih buntiv en Popri ochikuvannya za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni partiya vtratila svoyi poziciyi sho vidno z rezultativ viboriv do Riksdagu a kilkist yiyi chleniv znachno zmenshilasya Ideologichni rozbizhnosti mizh NSRP ta ShSZ red ShSZ obrav nimecku nacional socialistichnu partiyu svoyim ideologichnim ta organizatorskim vzircem z yiyi ideyami antikapitalizmu kolektivizmu ta velikim narodnim vplivom yak golovnij punkt programi Natomist NSRP ne mala bilshih ideologichnih rozbizhnostej proste bilshe nagoloshuvala na svoyemu harakteri yak robitnichoyi partiyi anizh poslidovniki Lindgolma 21 Ideologichno dvi partiyi dosit vidriznyalisya odna vid odnoyi cherez te sho NSRP u svoyij ritorici znachno aktivnishe pidkreslyuvala svoyi socialistichni ta antikapitalistichni cili 26 i tim samim bula blizhchoyu do ideologiyi Tretogo shlyahu Gregora j Otto Shtrasseriv Vtim pryamoyi kritiki Adolfa Gitlera yak vona bula sformulovana u bilshij chastini robit Shtrasera u 1930 h rr voni unikali She yasnishe cya poziciya proslidkovuvalasya z 1938 roku pislya perejmenuvannya partiyi na Shvedske socialistichne zibrannya 27 Cherez ce bagato hto pochav nazivati ideologiyu partiyi shtrasseristskoyu 28 na chest brativ Shtrasseriv yaki buli opozicijno nalashtovani shodo Gitlera ta bazhali bilsh radikalnogo ta robitnicho spryamovanogo nacional socializmu ShSZ vtim unikala pryamoyi kritiki NSDAP ta Gitlera yaka bula sformulovana u bilshij chastini robit Shtrasseriv iz yakoyu mala micni politichni zv yazki 28 Pislyavoyennij chas red Pislya Drugoyi svitovoyi vijni partiya she dekilka rokiv prodovzhuvala svoye isnuvannya Sered inshogo partiya vidznachilasya najrannishimi zaperechennyami Golokostu pershi z yakih pochalisya vzhe u travni 1945 roku v gazeti Shvedskij nacional socialist oficijnomu drukovanomu organi partiyi 29 Pislya kilkoh rokiv rizkogo zanepadu partiya vreshti resht rozpalasya u chervni 1950 roku 30 31 32 Vnaslidok rozpadu partiyi bulo utvorene nevelike Tovariske ob yednannya Shvedskogo socialistichnogo zibrannya shved Svensk socialistisk samlings kamratforening yake prodovzhuvalo isnuvati protyagom nastupnih rokiv 33 Ti chleni partiyi yaki pid chas vijni vstupali do Vaffen SS ridko govorili pro vijnu publichno cherez strah kriminalnih rozsliduvan abo zvinuvachen u vijskovih zlochinah 34 Plani partiyi shodo shvedskih yevreyiv ta komunistiv red Partiya zaohochuvala svoyih chleniv povidomlyati usyu mozhlivu informaciyu pro yevreyiv u Shveciyi na osnovi yakoyi stvorila reyestr iz danimi majzhe 8 tisyach shvedskih yevreyiv Nacisti planuvali vidpravlyati yevreyiv ta politichnih suprotivnikiv do bezpechnih misc konctaboriv ta deportuvati abo vidsilati do nimeckih konctaboriv u vipadku okupaciyi Shveciyi nacistskoyu Nimechchinoyu takozh planuvalisya prinajmni dva koncentracijni tabori u Shebu sv ta na ostrovi Stura Karlse 35 Dlya porivnyannya norvezki nacisti chleni organizaciyi Gird en deportuvali 770 iz 2100 yevreyiv Norvegiyi zdebilshogo protyagom 1942 roku sered yakih 741 osoba zaginula u nacistskih konctaborah 36 Sered inshogo informaciyu dlya reyestru podavali i chleni partiyi sho pracyuvali u policiyi U vipadku nimeckogo vtorgnennya partiya planuvala nalagoditi marionetkovij rezhim na kshtalt norvezkogo rezhimu na choli z Vidkunom Kvislingom ochilnikom norvezkoyi nacistskoyi partiyi Nacionalna yednist ocholiti yakij mav Lindgolm U 1942 roci deyaki chleni ShSZ sho pokinuli jogo zasnuvali novu nacistsku partiyu iz vlasnoyu rozvidkoyu Gyllene Spo knippet Zolota zv yazka batogiv yaka zadumuvalasya yak shvedskij analog Gestapo ta mala areshtovuvati yevreyiv ta komunistiv u vipadku yaksho nimci vtorgnutsya do Shveciyi prote ci plani ne spravdilisya Pislya vijni Lindgolm ta partiya zaperechuvali svoyi plani tak samo yak i sam fakt Golokostu prote namiri partiyi buli dovedeni zokrema koli chastini reyestru buli znajdeni v misti Malung u 1997 roci 35 Rezultati na viborah red Popri te sho na toj chas ne isnuvalo neobhidnogo dlya prohodzhennya na viborah bar yeru u 4 golosiv partiyi ne vdavalosya projti do Riksdagu Na viborah 1936 roku partiya otrimala 17 tisyach abo 0 6 golosiv posivshi vosme misce sered zagalnoyi kilkosti golosiv cej pokaznik perevishuvav kilkist golosiv viddanih za vsi inshi nacistski partiyi razom Pid chas viboriv 1944 roku partiya mala plani ob yednatisya u koaliciyu iz Nacionalnim soyuzom Shveciyi sv ta Socialistichnoyu partiyeyu Shveciyi sv 12 prote koli ci plani zaznali porazki partiya virishila diyati okremo U cih viborah kilkist nabranih golosiv sklala blizko 4200 golosiv tobto 0 1 abo some misce Cherez nizku vnutrishnih konfliktiv ShSZ ne bralo uchast ani u viborah do Riksdagu u 1940 roci ani u municipalnih viborah 1942 roku Inkoli partiya otrimuvala mandati na municipalnih zibrannyah Pov yazani organizaciyi red Pochinayuchi z 1933 roku partiya mala vlasne molodizhne ob yedannya pid nazvoyu Nordisk ungdom Pivnichna molod 37 u yakij ditej ta pidlitkiv u vici 8 19 rokiv trenuvali vazhkimi vpravami ta dovgimi pohodami i marshami Pevna chastina chleniv ciyeyi organizaciyi pid chas vijni perebralasya do Nimechchini oskilki bula zaverbovana do SS Odniyeyu z partijnih struktur bulo j ob yednannya frontovikiv Sveaborg shved Frontmannaforeningen Sveaborg organizovane shvedskimi nacistskimi dobrovolcyami iz uchasnikiv Vijni prodovzhennya ta Vaffen SS Do nogo takozh vhodili deyaki chleni partiyi yaki ne buli vijskovimi dobrovolcyami Okrim togo partiya takozh stvorila napivvijskovi shturmovi zagoni shved Stormavdelning za zrazkom nimeckih SA yakim prote ne dozvolyali diyalnist cherez pevni zakoni tomu voni buli peretvoreni na viddil propagandi 38 U 1933 roci kilkist chleniv shturmovih zagoniv dosyagala tisyachi osib Drukovanij organ red Drukovanim organom partiyi bula gazeta Shvedskij nacional socialist shved Den svenska nationalsocialisten vidoma sered prihilnikiv prosto yak Den Svenske Z 1939 roku nazva gazeti bula zminena na Shvedskij narodnij socialist shved Den svenska folksocialisten U 1990 h rr insha nacistska partiya Nacional socialistichnij front sv vidnovila nazvu ta vidannya gazeti Den Svenske Nationalsocialisten Div takozh red Fashizm u Yevropi do 1945 rokuPrimitki red Olsson Kenth 23 serpnya 2013 Nazistiskt upplopp i Kristianstad Kristianstadsbladet Kristianstadsbladet Procitovano 17 veresnya 2019 Ons aanbod SS Items nid Bezetting 40 45 Procitovano 17 veresnya 2019 Karl N Alvar Nilsson Svensk overklass och hogerextremism under 1900 talet Stockholm 2000 ISBN 91 86474 34 0 S 155 156 I Kamprad B Torekull Historien om IKEA Ingvar Kamprad berattar for Bertil Torekull Wahlstrom amp Widstrand Stockholm 1998 ISBN 91 46 17065 0 Kamprad djupt inblandad i nazistisk rorelse shved Sveriges Radio Ekot 23 serpnya 2011 Procitovano 18 travnya 2016 Kamprad deeply involved in Nazi movement Gustaf V och andra Varldskriget Carlsson Erik 2007 ISBN 9789185057887 Operation Norrsken Om Stasi och Sverige under kalla kriget av Christoph Andersson https www svd se karaktarsmord pa doda svenskar https www expressen se nyheter forintelsen var pa vag till sverige https www dn se kultur noje johan schuck registret over svenska judar ar en del av sds morka historia https www aftonbladet se debatt a G1rM9m glom inte den svenska forintelsen a b v g Nazismen i Sverige Popular Historia a b Nazistflaggan far sin forklaring Sveriges television Nationalsocialismen i Sverige 1924 1950 Helene Loow Nazismen i Sverige 1924 1979 s 82 Helene Loow Nazismen i Sverige 1924 1979 s 15 Anders Widfeldt 2015 Extreme Right Parties in Scandinavia Routledge s 65 ISBN 978 0 415 26589 8 SOU 1935 8 Betankande med forslag angaende atgarder mot statsfientlig verksamhet s 63 Eva F Dahlgren Fallet Sigrid Gillner shved s 227 ISBN 978 91 85865 11 6 Karl Arne Blom 2018 1991 Lilla Marlene ISBN 9788711707104 a b Birger Furugard Svenskt biografiskt lexikon art av Sven Astrand Riksarkivet Procitovano 27 mars 2015 Helene Loow Nazismen i Sverige 1924 1979 s 16 Propushenij abo porozhnij url dovidka Helene Loow Nazismen i Sverige 1924 1979 s 32 33 Helene Loow Nazismen i Sverige 1924 1979 s 32 33 Sverige Kuriren nr 7 8 1989 Stanley G Payne 2001 A History of Fascism 1914 1945 London Routledge s 306 Bernt Hagtvet 1980 On the fringe Swedish Fascism 1920 45 Who Where the Fascists Bergen Oslo Tromso Universitetsforlaget s 728 a b Stanley G Payne 2001 A History of Fascism 1914 1945 London Routledge s 306 Nazismen i Sverige 1924 1979 Helene Loow ISBN 91 7324 684 0 sidan 108 Nya avslojanden om Kamprads nazi forflutna Sveriges Television Historisk tidskrift shved Svenska historiska foreningen 1992 s 540 Henrik Ekberg 1991 Fuhrerns trogna foljeslagare den finlandska nazismen 1932 1944 shved Schildt s 17 ISBN 978 951 50 0522 9 Arkiverade kopian Arhiv originalu za 25 lyutogo 2015 Procitovano 25 lyutogo 2015 Hitlers svenska SS soldater Bosse Schon Fischer amp Co 2016 ISBN 9789188243171 a b Forintelsen var pa vag till Sverige Nyheter Expressen shved Procitovano 23 veresnya 2018 Kristian Ottosen 1994 Vedlegg 1 I slik en natt historien om deportasjonen av joder fra Norge norv Oslo Aschehoug s 334 360 ISBN 82 03 26049 7 Aventyret lockade svenskar till SS Svenska Dagbladet SOU 1935 8 Betankande med forslag angaende atgarder mot statsfientlig verksamhet s 64Literatura red Helene Loow 2004 Nazismen i Sverige 1924 1979 Pionjarerna Partierna Propagandan Stockholm Ordfront ISBN 91 7324 684 0 Svensk uppslagsbok V 28 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nacional socialistichna robitnicha partiya Shveciyi amp oldid 39471971