Національна музична академія України імені Петра Чайковського

Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського — вищий державний музичний навчальний заклад IV рівня акредитації, веде свою історію з 1863 року, займає провідне місце серед музичних вузів України та одне з провідних у світі.

Національна музична академія України імені Петра Чайковського
НМАУ
50°26′56″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.44898000002777394° пн. ш. 30.524801000028° сх. д. / 50.44898000002777394; 30.524801000028Координати: 50°26′56″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.44898000002777394° пн. ш. 30.524801000028° сх. д. / 50.44898000002777394; 30.524801000028
Тип	консерваторія музична академія будівля споруда і пам’ятка архітектури
Країна	Україна
Назва на честь	Чайковський Петро Ілліч
Засновано	Веде історію з 1863 р.
Ректор	Максим Тимошенко (з 2018-11-13)
Випускники	Категорія:Випускники Київської консерваторії
Адреса	Київ, вул. Архітектора Городецького, 1/3
Сайт	knmau.com.ua
Нагороди
Національна музична академія України імені Петра Чайковського у Вікісховищі

Навчальний заклад увійшов до ТОП—100 Рейтингу найкращих університетів світу (англ. QS World University Rankings) (2023). Академія відкрила першу в світі музичну кафедру ЮНЕСКО^[en] (2023). Член міжнародної асоціації оперного мистецтва Opera Europa^[en] (з 2023). Переможець всеукраїнського рейтингу мистецьких закладів вищої освіти (2023).

За методикою визначення рейтингів ЮНЕСКО «Топ — 200 Україна» у 2019 році академія посіла перше місце серед вищих мистецьких навчальних закладів України.

Історичний нарис

1863—1913

27 жовтня 1863 року відкрите Київське відділення Російського музичного товариства (З 1868 — Імператорське російське музичне товариство). У січні 1868 на його основі відкрилося Київське музичне училище.

Перша задокументована спроба підвищення статусу музучилища до консерваторії була здійснена тодішнім керівником училища Людвігом Альбрехтом у 1876 році, проте зазнала невдачі, а сам ініціатор згодом був знятий з посади директора, і його змінив Володимир Пухальський.

Друга задокументована спроба підвищення статусу була здійснена Антоном Рубінштейном 27 березня 1891 року, втім і ця спроба за свідченнями Йосипа Міклашевського не була успішною з економічних причин.

Утретє така спроба була здійснена у 1908 році Олександром Глазуновим у листі-клопотанні до голови ІРМТ принцеси Олени Саксен-Альтенбурзької, а фінансове обгрунтування цієї пропозиції включало підвищення плати за навчання та продаж частини землі, що належала Київському відділенню ІРМТ. У відповіді ІРМТ питання заснування консерваторії було, натомість, вирішено відкласти.

У 1910 році клопотання щодо надання статусу консерваторії підтримав Сергій Рахманінов, написавши у листі Головній дирекції ІРМТ від 19 квітня 1910:

Повідомлення принцеси О. Г. Саксен-Альтенбурзької про позитивне рішення щодо відкриття консерваторії датується 16 травня 1913 року, а урочиста церемонія відкриття консерваторії за участю принцеси Альтенбурзбкої та інших офіційних осіб відбулася 3 листопада 1913 і була приурочена до 50-річного ювілею Київського відділення ІРМТ. Впродовж понад 105 років цей день відзначався, як день заснування Київської консерваторії.

1913—1991

Упродовж 1924—1928 навчальний заклад функціонував у статусі музичного технікуму з правом надання вищої музичної освіти за виконавськими спеціальностями. З 1928 по 1934 рр. технікум діяв у складі Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка, а у 1934 році був відокремлений і реорганізований у Київську державну консерваторію.

У 1934—1935 навчальному році при консерваторії відкрили одну з перших у Радянському Союзі середню спеціальну музичну школу-десятирічку.

1938 року консерваторія була нагороджена орденом Леніна (у зв'язку з 25-річним ювілеєм). 9 травня 1940-го консерваторії присвоєно ім'я Петра Чайковського з нагоди 100-річного ювілею композитора.

У роки Німецько-радянської війни Київська консерваторія була частково евакуйована до Свердловська, а частково (з жовтня 1941) продовжувала діяти в окупованому Києві під назвою Музично-драматична консерваторія на умовах самооплатності у приміщенні школи № 57 на вул. Прорізній, одним із її очільників був Остап Лисенко.

Після 1991

1995 року Указом Президента України консерваторія набула статусу Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

У 2004 році студенти академії брали участь в подіях Помаранчевої революції, попри спротив керівництва академії, студентам вдалося добитися офіційного дозволу на розміщення 50 протестувальників в її приміщенні.

У 2012 році студенти НМАУ піднімали питання про викладання українською мовою.

Під час Євромайдану академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії УДАР і від «Батьківщини». В ході бою 18-20 лютого у приміщення консерваторії увійшли самооборонці сотника Парасюка, які тримали оборону Майдану від атак «Беркуту», того ж дня у фоє Великого залу консерваторії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників.

2019 року НМАУ розпочала співробітництво з Університетом міста Хеншуй в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога.

У червні 2019 року за підтримки Штаб-квартири Інституту Конфуція НМАУ та Центральною консерваторією музики (ЦКМ) був заснований Музичний центр Конфуція при НМАУ імені П.І. Чайковського. Завдання Центру — створення та виконання оперного репертуару, освітня діяльність, тури та експозиції; він стане осередком досліджень китайської музики і культурного обміну серед країн «Один Пояс, Один Шлях» для Центрально-Східної Європи та всього світу.

У 2020 році Вченою радою НМАУ було вирішено вважати днем заснування закладу день заснування Київського відділення Імператорського російського музичного товариства (27 жовтня 1863 року), відповідні зміни було внесено до статуту НМАУ.

Дискусія про перейменування академії

Причини дискусії. У 2022, на тлі російського вторгнення, з'явилися бажаючі відмовитися від спадщини визначних земляків, які у ХІХ—ХХ ст. набули світового значення, мешкаючи у столицях Російської імперії. В ряд цих імен активісти долучили і ім'я геніального композитора Петра Чайковського. Українську спадщину активісти планували добровільно віддати сусідам, тим самим збагативши російську культурну скарбницю і збіднивши власне культурне поле.

Аргументи активістів. Прихильником вилучення імені П. Чайковського із назви НМАУ є старший викладач КНУКіМ А. Бондаренко. У журнальній статті автор представляє себе дослідником біографії і творчості П. Чайковського, не маючи праць з даного питання. Твердження автора побудовані на емоціях, наукове обґрунтування відсутнє: академія не має права носити ім'я геніального земляка, тому що йде війна.

Є відкритий лист професорки О. Корчової. Авторка вважає, що ім'я видатного композитора стало «облудним символом» «русского мира» і українці замість забрати собі свого земляка, чомусь мають віддати його росіянам. Тези письменника М. Стріхи: позбутися П. Чайковського рівноцінно дерусифікації закладу, спадщину Чайковського маємо вважати символом держави-агресора, українське походження композитора слід ігнорувати. Яким чином музика земляка може когось «русифікувати», не розкрито. 17-й міністр культури та інформаційної політики України О. Ткаченко висловив розчарування рішенням трудового колективу НМАУ залишити в назві закладу ім'я геніального композитора. Згідно видачі Google, основним ньюзмейкером перейменування слід вважати саме міністра, якого цитують десятки ЗМІ. Твердження міністра близькі до О. Корчової та М. Стріхи.

Проведене опитування Студентського наукового товариства НМАУ. Опитування охопило 161 особу, 39 осіб висловилися проти, 122 особи були за перейменування. Опитували через групу в Facebook, членами групи є студенти та випускники українських вишів, зокрема НМАУ. Оскільки вищу освіту в Україні мають мільйони осіб, 161 чол. з них — це менше 0,01%. Подальші статті спираються на це опитування менше 0,01% студентів і випускників вишів України, яке видається за думку більшості студентів НМАУ. Наприклад, це стаття В. Копитко в РБК-Україна.

Створені петиції про перейменування академії, подані КМУ і Президенту України. Ідея перейменування виявилась не актуальною для громадян, тож не набрала необхідної для розгляду кількості підписів (попри те, що петиції активно рекламували в пресі). Висловлюючи незадоволення рішенням трудового колективу і керівництва НМАУ залишити ім'я П. Чайковського в назві академії, із закладу звільнилися 3 працівника: О. Корчова, В. Сіренко та А. Загайкевич.

Аргументи противників перейменування. Вийшла стаття доктора історичних наук Анатолія Павка. Він бере за основу козацький родовід композитора (прапрадід Опанас Чайка був сотником Омельницької сотні Миргородського полку). Нагадує про вокальні твори П. Чайковського на слова Тараса Шевченка «Вечір» (1875) (на слова вірша «Садок вишневий коло хати») і «На вгороді коло броду»; про джерело натхнення композитора у містечку Кам'янці (нині Черкаська обл.), де він створив близько 40 музичних творів, зокрема балет «Лебедине озеро», концерт для фортепіано з оркестром № 2 та численні опери. Також у 1890 саме П. Чайковський подав пропозицію про реорганізацію Київського музичного училища у консерваторію.

16 червня 2022 вчена рада НМАУ одноголосно виступила проти перейменування. Поет Юрій Рибчинський підкреслив, що спадщина П. Чайковського належить світу, а композитор походить із роду запорізьких козаків. Оперний співак Анатолій Кочерга наголосив на важливості довести світовій спільноті належність геніального композитора Україні.

Є лист патріарха Київського Філарета до президента України Володимира Зеленського від 3 серпня 2022, де патріарх просить президента зберегти ім'я П. Чайковського у назві НМАУ. Проти перейменування виступили працівники академії. 26 грудня 2022 на загальних зборах трудовий колектив НМАУ відмовився перейменовувати свій заклад.

Окрім діячів вітчизняної культури, ряд музичних закладів і діячів по обидва боки Атлантики надіслали листи, в яких виступили проти перейменування. Це Мелані Унзельд^[de], керівник Віденського університету музики та виконавських мистецтв (Відень, Австрія); Сандро Торлонтано, директор Консерваторії Трієсту (Трієст, Італія); Олексій Явтухович, президент Музичного колегіуму Нью-Джерсі (Кіпорт, США); піаніст та композитор Мауріціо Біньйоне (Італія); Штефан Фреймут, голова правління компанії-виробника фортепіано C. Bechstein Pianoforte AG (Берлін, Німеччина); Олександр Лабза, президент Асоціації музичної культури Орісаби (місто Орісаба^[es], Мексика); Еліо Оріо, генеральний директор Падуанської консерваторії імені Чезаре Полліні^[it] (Падуя, Італія).

Підсумки. Геніальні люди — це обмежений ресурс, позбутися якого можна швидко, а на поновлення підуть століття. Віддавши сусідам українців зі світовим ім'ям, країна втратить свій культурний набуток. А сусіди, зокрема росіяни, скористаються безкоштовною передачею чужих геніїв, до яких вони не мають стосунку.

Будівля

Новорічна ілюмінація будівлі оперної студії Національної музичної академії.

Сучасний будинок НМАУ зведено в 1890-х (колишній готель «Континенталь», архітектори Едуард Брадтман та Георгій Шлейфер), під час Німецько-радянської війни зруйнований через вибухи й пожежі, влаштовані НКВС; 1955–1958 будинок перебудовано й добудовано концертний зал (архітектори Лев Каток та Я. Красний). Розташовується на вулиці архітектора Городецького 1/3, поруч із Майданом Незалежності.

Оперна студія

При НМАУ працює оперна студія, яка є «єдиною з усіх українських студій, маючи чудову матеріальну базу, функціонує як самостійний оперний театр». Оперна студія була відкрита 1938 року, вистави проходять у Великій залі НМАУ, яка з 28 квітня 2017 року носить ім'я героя України Василя Сліпака

В оперній студії при НМАУ працювали народні артисти УРСР, диригенти — В. Пірадов, В. Тольба, режисер — Д. Гнатюк. З 2011 року керівник оперної студії — С. Голубничий

У різні роки ставились опери українських авторів — «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка» та «Ноктюрн» М. Лисенка, «Катерина» М. Аркаса, «Марина» Г. Жуковського, «Ельза Штраус» («Ельдорадо») О. Сандлера, «Лісова пісня» Віталія Кирейка. Серед опер зарубіжних авторів до 2019 року деякі ставились в українських перекладах (зокрема «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Фауст» Ш. Гуно, «Травіату» Дж. Верді — в постановці Д. Гнатюка, «Джанні Скіккі» Дж. Пуччіні у постановці В. Пальчикова), деякі — в російських (напр. Весілля Фігаро В. А. Моцарта).

Серед прем'єрних постановок 2010-х років в українському перекладі — «Чарівна флейта» В. А. Моцарта, «Дон Паскуале» Г. Доніцетті. (режисер — О. Шевельова), «Мартінова брехня» Дж. Менотті (режисер — Ю. Журавкова), Іспанська година" М.Равеля (режисер і переклад — Т. Воронова) та «Медіум» Дж. Менотті (режисер і переклад — О. Співаковський).

Опера Фауст на сцені оперної студії Національної музичної академії.

У жовтні 2019 Вченою радою було ухвалено рішення про відмову від використання українських перекладів в роботі оперної студії, що спонукало до публічних звернень до М. Тимошенка М. Стріхи та О. Пономаріва, також питання мови в опері було порушене групою науковців і перед міністром культури, молоді та спорту В.Бородянським. Згодом це рішення не виконувалось.

Ректори

• Володимир Пухальський (1913—1914)
• Рейнгольд Глієр (1914—1920)
• Фелікс Блуменфельд (1920—1922)
• Костянтин Михайлов (1922—1926)
• Абрам Луфер (1934—1948)
• Олександр Климов (1948—1954)
• Андрій Штогаренко (1954—1968)
• Іван Ляшенко (1968—1974)
• Микола Кондратюк (1974—1983)
• Олег Тимошенко (1983—2004)
• Володимир Рожок (2004—2018)
• Максим Тимошенко з 2018.

Видатні викладачі та випускники

Див. також: Категорія:Викладачі Київської консерваторії

Див. також: Категорія:Випускники Київської консерваторії

За роки існування консерваторії в ній працювали: Г. Бекмішев, М. Берденников, В. Буймістер, З. Гайдай, О. Гродзинський, К. Данькевич, Д. Євтушенко, М. Леонтович, М. Литвиненко-Вольгемут, Б. Лятошинський, О. Климов, С. Козолупов, Л. Колодуб, В. Косенко, К. Михайлов, А. Пазовський, І. Паторжинський, Л. Ревуцький, Я. Степовий, К. Стеценко, Г. Таранов, В. Тольба, Є. Чавдар, А. Штогаренко, Ф. Цвєтков, Б. Яворський. 

Серед випускників консерваторії — М. Берденников, В. Буймістер, М. Вериківський, Д. Гнатюк, І. Карабиць, П. Кармалюк, П. Козицький, В. Конощенко, Б. Лятошинський, Г. Майборода, П. Майборода, Є. Мірошниченко, Д. Петриненко, М. Рахлін, Л. Ревуцький, Л. Руденко, В. Сильвестров, Є. Станкович, Є. Червонюк та інші.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 24 травня 2009. 
2. Киришин, Д. Київська консерваторія потрапила до ТОП—100 найавторитетніших вишів світу. Znaj.ua. 19 квітня 2023.
3. У Києві відкрили першу у світі музичну кафедру ЮНЕСКО. Укрінформ. 9 березня 2023.
4. Members. Opera Europa. 2023.
5. Паламарчук, М. Рейтинг кращих мистецьких вищих навчальних закладів України за 2022—2023 рік. Переможцем у рейтингу стала Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Kyiv Post. 2 серпня 2023.
6. Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu. issuu.com. оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2020. 
7. Задокументовано у протоколі засідання
8. Очерк деятельности Киевского отделения Русского музыкального общества (1863—1913). — Киев, 1913. — c.66-68
9. Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.7
10. Лист цитується у виданні: Сатина С., Записка о Рахманинове. В сб.: "Воспомина­ния о Рахманинове" (изд. 5-е), т. I, 1988, с. 42.
11. Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.3
12. Награждение Консерватории орденом Ленина. maps.interesniy.kiev.ua. Захоплюючий Київ. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020. 
13. Бондаренко, Андрій (27 лютого 2023). ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІМЕНІ ЧАЙКОВСЬКОГО У НАЗВАХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ УКРАЇНИ. Věda a perspektivy (укр.) (2(21)). ISSN 2695-1592. doi:10.52058/2695-1592-2023-2(21)-321-336. Процитовано 8 березня 2023. 
14. Копиця М. Д. З історії Київської консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського // До 100-річчя Київ. консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського — с.41-50
15. . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 5 січня 2023. 
16. . "Україна молода". Архів оригіналу за 24 березня 2008. Процитовано 21 травня 2014. 
17. . Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 21 травня 2014. 
18. Безвухий, Півтон (пʼятниця, 11 травня 2012 р.). . Музична скриня. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 5 січня 2023. 
19. . Архів оригіналу за 28 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014. 
20. . Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014. 
21. . Українська правда. Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 21 травня 2014. 
22. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2014. 
23. Китайская компания подарила академии им.Чайковского 300 кларнетов - INVIDEOTOUR. invideotour.com. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2019. 
24. . Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021. 
25. Засідання Вченої ради НМАУ ім. П. І. Чайковського. knmau.com.ua. НМАУ ім. П.І. Чайковського. оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020. 
26. Статут Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського [ 2023-01-08 у Wayback Machine.], погоджений Конференцією трудового колективу протокол № 2 від 14 квітня 2020 р. і затверджений Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 18 травня 2020 р. № 1779, сторінка 2, п. 1.2, абзац 5.
27. Бондаренко, А. Щодо доцільності використання імені Чайковського у назвах закладів освіти України // Věda a perspektivy. — 2023. — № 2 (№ 21). — С. 321—336.
28. Корчова, О. Відкритий лист до колективу Національної музичної академії України [ 8 січня 2023 у Wayback Machine.]. The Claquers. 7 квітня 2022.
29. Стріха, М. Що нам робити з Чайковським? Чи можна вважати українським композитора, який є представником «русского міра» [ 26 листопада 2022 у Wayback Machine.]. Новинарня. 22 червня 2022.
30. Національна музична академія вирішила залишити в назві ім'я Чайковського. У МКІП розчаровані [ 15 березня 2023 у Wayback Machine.]. Новинарня. 26 грудня 2022.
31. Студенти та викладачі консерваторії підтримують перейменування закладу [ 8 січня 2023 у Wayback Machine.]. Історична правда. 21 червня 2022.
32. Копитко, В. У Києві не хочуть перейменовувати знаменитий виш: розгорається скандал [ 21 січня 2023 у Wayback Machine.]. РБК-Україна. 27 грудня 2022.
33. Про перейменування Національної музичної академії України імені російського композитора П.І. Чайковського. Кабінет Міністрів України. 20 червня 2022.
34. Про перейменування Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського. Офіс Президента України. 2 листопада 2022.
35. Панченко, О. З'явилася петиція з вимогою перейменувати Національну музичну академію Чайковського. The Village Україна. 20 червня 2022.
36. Перун, В. Із музичної академії ім. Чайковського звільнився ще один викладач. Лівий берег. 3 березня 2023.
37. З київської консерваторії звільнилася композиторка Алла Загайкевич. Громадське радіо. 7 березня 2023.
38. Павко, А. Не віддамо жодного українського генія! // Світ. — К., 2023. — Черв. — № 23—24 (№ 1251—1252). — С. 5.
39. Осадча, Я. Київська консерваторія виступила за збереження в назві імені Чайковського. Українська правда. 18 червня 2022.
40. Лист патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета президенту України Володимиру Зеленському. НМАУ. 3 серпня 2022.
41. Колектив академії у Києві відмовився прибрати з назви ЗВО ім'я Чайковського, — міністр. Фокус. 27 грудня 2022.
42. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського взяла участь у роботі міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми ідентичності культурної спадщини України в умовах російсько-української війни та у повоєнний період». НМАУ. 2 червня 2023.
43. Кучер Л. І. Українські оперні студії: історія і сучасність. Харків: Торсінг, 2002. С. 75.
44. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 29 квітня 2017. 
45. Походжей П. І. Підготовка фахівців в Оперній студії Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — C. 79-86.
46. ГОЛУБНИЧИЙ Сергій Володимирович. musictheatre.kiev.ua. оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
47. Україна прощається з видатним співаком. ukrinform.ua. оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
48. Макулатурна опера. У київській консерваторії склали іспит за музикою Пуччіні. kreschatic.kiev.ua. оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
49. (3) Opera Studio of National P.I.Tchaikovsky Musical - Дописи. facebook.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
50. Г. Доніцетті «Дон Паскуале». facebook.com. оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 26 грудня 2019. 
51. Ректор Максим Тимошенко: НМАУ сприймає лише світовий рівень!. narodna.pravda.com.ua. оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019. 
52. . music-ukr.blogspot.com. Архів оригіналу за 8 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018. 
53. «Медіум» Джанкарло Менотті прозвучав в оновленій версії. Світова музична класика – українською!. оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 5 грудня 2019. 
54. ВІДПОВІДЬ ВЧЕНОЇ РАДИ НА ЗВЕРНЕННЯ СТУДЕНТІВ АКАДЕМІЇ. knmau.com.ua. НМАУ. оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019. 
55. Відкритий лист ректору Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, професору М. О. Тимошенку – Слово Просвіти. slovoprosvity.org. оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019. 
56. Ще один відкритий лист ректорові Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського, професорові М. О. Тимошенку – Слово Просвіти. slovoprosvity.org. оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 11 грудня 2019. 
57. Українці звернулися до Бородянського з приводу мови опери. day.kyiv.ua. оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019. 
58. Чи заборонять українські переклади опер Моцарта?. uain.press. Український інтерес. оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019. 
59. Безвухий, Півтон (субота, 4 березня 2023 р.). Музична скриня: Весілля Фігаро українською в Київській консерваторії. Музична скриня. Процитовано 8 березня 2023. 
60. . Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018. 

Джерела та література

• Академія музичної еліти: Історія та сучасність — до 90-річчя Національної музичної України ім. П. І. Чайковського / В. І. Рожок (голова ред. кол.), А. П. Лащенко (авт.-упоряд.). — Київ: Музична Україна, 2004. — 512 с.
• Бондарчук П. М. Національна музична академія України імені П. Чайковського // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 268. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Історія кафедри духових і ударних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у фотографіях / В. Т. Посвалюк, К. В. Посвалюк. — К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2010. — 221 с. : іл., портр. ; 24 см. — Частина тексту парал. рос., англ. — Бібліогр.: с. 220—221 (29 назв) та в підрядк. прим. — 300 пр. — ISBN 978-966-7357-55-9
• Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського 100 років / авт.-упоряд. В. Рожок. — К.: Муз. Україна, 2013. — 512с
• Хурсина Ж. И. Выдающиеся педагоги-пианисты Киевской консерватории (1917—1938). — К.: Муз. Україна, 1990. — 133 с.: ил. — Библиогр.: с. 124—132 (216 назв.).

Література

1. Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu. issuu.com. оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2020. 
2. Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.194

Посилання

• Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 56-66.