www.wikidata.uk-ua.nina.az

Наполеон III Бонапарт У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Наполеон значення Наполео н ІІІ Бонапа рт фр

Наполеон III Бонапарт

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Наполеон (значення).

Наполео́н ІІІ Бонапа́рт (фр. Napoléon III Bonaparte) повн. ім'я Шарль Луї Наполеон (фр. Charles Louis Napoléon Bonaparte; 20 квітня 1808 — 9 січня 1873) — останній французький імператор з 1 грудня 1852 року до 4 вересня 1870 року (з 2 вересня 1870 року знаходився в полоні), Президент Французької республіки з 20 грудня 1848 року до 1 грудня 1852 року.

Наполеон III
фр. Napoléon III
Наполеон III
2 грудня 1852 — 9 січня 1873
Попередник: Наполеон II
 
Ім'я при народженні: фр. Charles Louis Napoléon Bonaparte
Народження: 20 квітня 1808(1808-04-20)[…]
Париж, Перша Французька імперія
Смерть: 9 січня 1873(1873-01-09)[…] (64 роки)
Чизлхерстd, Бромлі, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство
Поховання:
Саркофаг імператора Наполеона IIId : 

Країна: Франція
Релігія: Католицизм
Освіта: Waffenplatz Thund
Рід: Бонапарти
Батько: Людовик I Бонапарт
Мати: Гортензія Богарне
Шлюб: Євгенія де Монтіхо
Діти: Наполеон IV, Eugène Bured і Alexandre Bured
Автограф:
Нагороди:
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Військова Медаль (Французька Республіка)
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
Кавалер Золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
Орден Свободи (Португалія)
Орден Меджида 1 ступеня
Орден Османие 1 ступеня
Орден Вірності (Баден)
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден Святого Георгія (Ганновер)
Кавалер Великого хреста ордена Пія IX
Кавалер ордена Золотого руна
Орден Людвіга (Гессен)
Орден Рутової корони
Орден Святого Губерта
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Орден Підв'язки
Орден Слона
Лицар Великого хреста військового ордена Віллема
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Лева і Сонця 1 ступеня
Великий хрест ордена Білого Сокола
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святої Анни 1 ступеня

 Медіафайли у Вікісховищі

Племінник Наполеона I, після низки заколотів із метою захопити владу прийшов до неї мирним шляхом, як президент республіки (1848). Здійснивши переворот у 1851 році й усунувши законодавчу владу, шляхом «прямої демократії» (плебісцит) встановив авторитарний поліцейський режим. За рік проголосив себе імператором Другої імперії. Становлення Другої імперії зробило його владу абсолютною.

Кримська війна Редагувати

Французька імперія разом із Великою Британією виступили проти захоплення Російською імперією Молдови і Валахії, і після цього Франція оголосила війну Росії. Була також друга причина: російський імператор Микола I не визнав влади Наполеона III, публічно принизивши його. Однак, коли Сардинське королівство приєдналось до англо-французько-османської коаліції, в Російській імперії почалась паніка. У 1854 році Російська імперія програла війну.

Після перемоги у Кримській війні та з нагоди Всесвітньої виставки в Парижі в 1855 р., Наполеон III виготовив для себе та для імператриці Євгенії спеціальні імператорські корони.

Кінний портрет Наполеона III. Альфред Де Дре, 1858.

Франко-мексиканська війна Редагувати

Продовжуючи агресивну експансіоністську політику та прагнучи визнання Франції як провідного гравця в міжнародній політиці, та натхнений вдалим прикладом Кримської кампанії, Наполеон III ухвалив рішення про втручання у внутрішні справи Мексики. Спочатку Франція, як і під час Кримської війни, діяла в складі міжнародної коаліції (разом з іспанцями та англійцями), а, надалі, самостійно, підтримуючи одну із сторін у громадянській війні в Мексиці. Війна тривала з 1862 до 1867 року з перемінними успіхами, та зрештою закінчилася поразкою і виведенням французьких військ із території Мексики.

Французько-прусська війна Редагувати

Франція намагалась втрутитись у європейські відносини Королівства Пруссія й Іспанії. Королівство Пруссія вважало, що їхнього короля образили, після того як канцлер Бісмарк редагував Емську депешу, виставивши все таким чином, наче імператор Бонапарт образив Вільгельма. Французи вважали, що їхнього посла було ображено. У липні 1870 року розпочалась військова мобілізація, а згодом і війна.

Маршали Наполеона запевняли у безперечній перемозі французької армії, що зовсім не відповідало реальності. 4 серпня французькі війська зазнали розгрому біля м. Мец. 1 вересня розпочалась битва при Седані, в якій французька армія зазнала значних втрат, попри сильний опір. Наполеон III 2 вересня здався. Після взяття в полон Наполеона III в битві під Седаном Друга французька імперія розпалалася. Париж взяли в кільце та тримали до кінця, поки парижани не здалися. Після цієї війни Німеччина об'єдналась, утворивши Німецьку імперію. За Франкфуртським договором Німеччині дісталась майже вся Лотарингія і велика частина Ельзасу.

Нагороди Редагувати

Франція Редагувати

Королівство Сардинія Редагувати

Королівство Португалія Редагувати

Мексика Редагувати

  • Орден Гваделупи, великий хрест (Мексиканська республіка; 12 січня 1854)
  • Орден Мексиканського орла, великий хрест з ланцюгом (Мексиканська імперія; 1 січня 1865)

Шведсько-норвезька унія Редагувати

Османська імперія Редагувати

Велике герцогство Баден Редагувати

Королівство Пруссія Редагувати

Російська імперія Редагувати

Королівство Ганновер Редагувати

Інші країни Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118586416 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Charles, Louis Bonaparte / Assemblée nationale
    d:Track:Q193582d:Track:Q15271528
  3. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Наполеон III // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  6. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  7. Guillaume HenriDufour — 2006.

Література Редагувати

  • Р. А. Кривонос. Наполеон III // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с. ISBN 966-316-045-4
  • Грегуар, «История Франции в XIX в.» (т. III, М., 1896)
  • Э. Тено, «Париж и провинция 3 декабря 1851 г.» (СПб., 1869)
  • Виктор Гюго, «История одного преступления» («Отечественные Записки», 1878, 1—8)
  • де Бомон-Васси, «Тайны царствования Н. III» (СПб., 1875)
  • Sybel, «N. III» (Бонн, 1873)
  • Gottschall, «N. III» (в «Der Neue Plutarch», т. 10, Лейпциг, 1884)
  • T. Delord, «Hist. du second empire»
  • Jerrold, «Life of N. III» (Лондон, 1874—1882)
  • Pulet-Malassis, «Papiers secrets et correspondance du second empire» (П., 1877)
  • «Hist. anecdotique du second empire, par un fonctionnaire» (П., 1888)
  • Hamel, «Hist. illustrée du second empire» (П., 1873)
  • Bulle, «Gesch. des zweiten Kaiserreichs» (Берлин, 1890)
  • Ebeling, «N. III und sein Hof» (Кельн, 1891—93)
  • De Lano, «La cour de N. III» (П., 1892)
  • Hachet-Souplet, «Louis N., prisonnier au fort de Ham» (П., 1894)
  • Simson, «Die Beziehungen N's III zu Preussen u. Deutschland» (Фрейбург, 1882)
  • Vieil Castel, «Mémoires sur le règne de N. III» (Париж, 1881—1884)
  • du Casse, «Les dessous du coup d'Etat» (Париж, 1891)
  • Thirria, «N. III avant l'Empire» (Париж, 1895—1896)
  • Duval, «N. III; enfance, jeunesse» (П., 1895)
  • Giraudeau, «N. III intime» (5 изд., П., 1895)
  • Fraser, «N. III; my recollections» (Л., 1895)

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Napoleon znachennya Napoleo n III Bonapa rt fr Napoleon III Bonaparte povn im ya Sharl Luyi Napoleon fr Charles Louis Napoleon Bonaparte 20 kvitnya 1808 9 sichnya 1873 ostannij francuzkij imperator z 1 grudnya 1852 roku do 4 veresnya 1870 roku z 2 veresnya 1870 roku znahodivsya v poloni Prezident Francuzkoyi respubliki z 20 grudnya 1848 roku do 1 grudnya 1852 roku Napoleon III fr Napoleon IIINapoleon IIIPrapor Imperator Francuziv2 grudnya 1852 9 sichnya 1873Poperednik Napoleon II Im ya pri narodzhenni fr Charles Louis Napoleon BonaparteNarodzhennya 20 kvitnya 1808 1808 04 20 1 2 Parizh Persha Francuzka imperiya 4 5 5 Smert 9 sichnya 1873 1873 01 09 1 2 64 roki Chizlherstd Bromli Velikij London London d Angliya Spoluchene Korolivstvo 5 Pohovannya Sarkofag imperatora Napoleona IIId Krayina Franciya 6 Religiya KatolicizmOsvita Waffenplatz Thund 7 Rid BonapartiBatko Lyudovik I BonapartMati Gortenziya BogarneShlyub Yevgeniya de MontihoDiti Napoleon IV Eugene Bured i Alexandre BuredAvtograf Nagorodi Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Vijskova Medal Francuzka Respublika Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo Hresta Savojskogo vijskovogo ordenaKavaler Zolotoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Orden Svobodi Portugaliya Orden Medzhida 1 stupenyaOrden Osmanie 1 stupenya Orden Virnosti Baden Velikij hrest ordena Ceringenskogo levaOrden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden Svyatogo Georgiya Gannover Kavaler Velikogo hresta ordena Piya IXKavaler ordena Zolotogo runa Orden Lyudviga Gessen Orden Rutovoyi koroniOrden Svyatogo GubertaVelikij hrest ordena domu Saksen ErnestineKavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Orden Pidv yazki Orden SlonaLicar Velikogo hresta vijskovogo ordena Villema Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Leva i Soncya 1 stupenyaVelikij hrest ordena Bilogo SokolaKavaler Velikogo hresta ordena SpasitelyaOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Mediafajli u VikishovishiPleminnik Napoleona I pislya nizki zakolotiv iz metoyu zahopiti vladu prijshov do neyi mirnim shlyahom yak prezident respubliki 1848 Zdijsnivshi perevorot u 1851 roci j usunuvshi zakonodavchu vladu shlyahom pryamoyi demokratiyi plebiscit vstanoviv avtoritarnij policejskij rezhim Za rik progolosiv sebe imperatorom Drugoyi imperiyi Stanovlennya Drugoyi imperiyi zrobilo jogo vladu absolyutnoyu Zmist 1 Krimska vijna 2 Franko meksikanska vijna 3 Francuzko prusska vijna 4 Nagorodi 4 1 Franciya 4 2 Korolivstvo Sardiniya 4 3 Korolivstvo Portugaliya 4 4 Meksika 4 5 Shvedsko norvezka uniya 4 6 Osmanska imperiya 4 7 Velike gercogstvo Baden 4 8 Korolivstvo Prussiya 4 9 Rosijska imperiya 4 10 Korolivstvo Gannover 4 11 Inshi krayini 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaKrimska vijna RedaguvatiFrancuzka imperiya razom iz Velikoyu Britaniyeyu vistupili proti zahoplennya Rosijskoyu imperiyeyu Moldovi i Valahiyi i pislya cogo Franciya ogolosila vijnu Rosiyi Bula takozh druga prichina rosijskij imperator Mikola I ne viznav vladi Napoleona III publichno prinizivshi jogo Odnak koli Sardinske korolivstvo priyednalos do anglo francuzko osmanskoyi koaliciyi v Rosijskij imperiyi pochalas panika U 1854 roci Rosijska imperiya prograla vijnu Pislya peremogi u Krimskij vijni ta z nagodi Vsesvitnoyi vistavki v Parizhi v 1855 r Napoleon III vigotoviv dlya sebe ta dlya imperatrici Yevgeniyi specialni imperatorski koroni nbsp Kinnij portret Napoleona III Alfred De Dre 1858 Franko meksikanska vijna RedaguvatiProdovzhuyuchi agresivnu ekspansionistsku politiku ta pragnuchi viznannya Franciyi yak providnogo gravcya v mizhnarodnij politici ta nathnenij vdalim prikladom Krimskoyi kampaniyi Napoleon III uhvaliv rishennya pro vtruchannya u vnutrishni spravi Meksiki Spochatku Franciya yak i pid chas Krimskoyi vijni diyala v skladi mizhnarodnoyi koaliciyi razom z ispancyami ta anglijcyami a nadali samostijno pidtrimuyuchi odnu iz storin u gromadyanskij vijni v Meksici Vijna trivala z 1862 do 1867 roku z pereminnimi uspihami ta zreshtoyu zakinchilasya porazkoyu i vivedennyam francuzkih vijsk iz teritoriyi Meksiki Francuzko prusska vijna RedaguvatiFranciya namagalas vtrutitis u yevropejski vidnosini Korolivstva Prussiya j Ispaniyi Korolivstvo Prussiya vvazhalo sho yihnogo korolya obrazili pislya togo yak kancler Bismark redaguvav Emsku depeshu vistavivshi vse takim chinom nache imperator Bonapart obraziv Vilgelma Francuzi vvazhali sho yihnogo posla bulo obrazheno U lipni 1870 roku rozpochalas vijskova mobilizaciya a zgodom i vijna Marshali Napoleona zapevnyali u bezperechnij peremozi francuzkoyi armiyi sho zovsim ne vidpovidalo realnosti 4 serpnya francuzki vijska zaznali rozgromu bilya m Mec 1 veresnya rozpochalas bitva pri Sedani v yakij francuzka armiya zaznala znachnih vtrat popri silnij opir Napoleon III 2 veresnya zdavsya Pislya vzyattya v polon Napoleona III v bitvi pid Sedanom Druga francuzka imperiya rozpalalasya Parizh vzyali v kilce ta trimali do kincya poki parizhani ne zdalisya Pislya ciyeyi vijni Nimechchina ob yednalas utvorivshi Nimecku imperiyu Za Frankfurtskim dogovorom Nimechchini distalas majzhe vsya Lotaringiya i velika chastina Elzasu Nagorodi RedaguvatiFranciya Redaguvati Orden Pochesnogo legionu velikij hrest 1848 Vijskova Medal 1852 Pam yatna medal za Italijsku kampaniyu 1859Korolivstvo Sardiniya Redaguvati Vishij orden Svyatogo Blagovishennya 13 lipnya 1849 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya velikij hrest 13 lipnya 1849 Savojskij vijskovij orden velikij hrest 28 veresnya 1855 Zolota medal Za vijskovu doblest Italiya 1859 Korolivstvo Portugaliya Redaguvati Orden Vezhi j Mecha velikij hrest 3 serpnya 1852 Potrijnij orden 7 zhovtnya 1854 Orden Santyago da Espada velikij hrest 3 kvitnya 1865 Meksika Redaguvati Orden Gvadelupi velikij hrest Meksikanska respublika 12 sichnya 1854 Orden Meksikanskogo orla velikij hrest z lancyugom Meksikanska imperiya 1 sichnya 1865 Shvedsko norvezka uniya Redaguvati Orden Serafimiv 10 zhovtnya 1855 Orden Mecha velikij hrest 26 serpnya 1861 Osmanska imperiya Redaguvati Orden Medzhida 1 go stupenya 1855 Orden Osmaniye 1 go stupenya 1862 Velike gercogstvo Baden Redaguvati Orden Virnosti Baden 17 kvitnya 1856 Orden Ceringenskogo leva velikij hrest 17 kvitnya 1856 Korolivstvo Prussiya Redaguvati Orden Chornogo orla 8 chervnya 1856 Orden Chervonogo orla velikij hrest 8 chervnya 1856 Rosijska imperiya Redaguvati Orden Andriya Pervozvannogo 11 chervnya 1856 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 11 chervnya 1856 Orden Bilogo Orla 11 chervnya 1856 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 11 chervnya 1856 Korolivstvo Gannover Redaguvati Orden Svyatogo Georgiya Gannover 1860 Korolivskij gvelfskij orden velikij hrestInshi krayini Redaguvati Orden Piya IX velikij hrest Vatikan 1849 Orden Svyatogo Josipa velikij hrest Velike gercogstvo Toskanske 1850 Orden Zolotogo runa Ispaniya 17 veresnya 1850 Orden Lyudviga Gessen velikij hrest Velike gercogstvo Gessen 18 lipnya 1852 Orden Rutovoyi koroni Korolivstvo Saksoniya 29 grudnya 1852 Orden Pivdennogo Hresta velikij hrest Brazilska imperiya 23 bereznya 1853 Orden Svyatogo Guberta Korolivstvo Bavariya 22 veresnya 1853 Orden Leopolda I velikij hrest z lancyugom Belgiya 15 lyutogo 1854 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest 1 bereznya 1954 Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest Avstro Ugorshina 1854 Orden Svyatogo Ferdinanda za zaslugi velikij hrest Korolivstvo Oboh Sicilij 1854 Orden Pidv yazki Britanska imperiya 18 kvitnya 1855 Orden Slona Daniya 2 serpnya 1855 Orden Villema velikij hrest Niderlandi 13 veresnya 1855 Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest 1856 Orden Leva i Soncya 1 go stupenya Kadzharskij Iran 1856 Orden Zolotogo leva Gessen Kassel 10 sichnya 1858 Orden Zolotogo leva Nassau 2 travnya 1858 Orden domu Husejnidiv Tunis 17 veresnya 1860 Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske 14 listopada 1860 Orden Spasitelya velikij hrest Korolivstvo Greciya 1863 Orden Svyatoyi Rozi i Civilizaciyi velikij hrest Gonduras 1869 Orden Svyatogo Karla Monako velikij hrest 1869 Primitki Redaguvati a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118586416 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Charles Louis Bonaparte Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Napoleon III Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 a b v Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Guillaume HenriDufour 2006 Literatura RedaguvatiR A Krivonos Napoleon III Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 Greguar Istoriya Francii v XIX v t III M 1896 E Teno Parizh i provinciya 3 dekabrya 1851 g SPb 1869 Viktor Gyugo Istoriya odnogo prestupleniya Otechestvennye Zapiski 1878 1 8 de Bomon Vassi Tajny carstvovaniya N III SPb 1875 Sybel N III Bonn 1873 Gottschall N III v Der Neue Plutarch t 10 Lejpcig 1884 T Delord Hist du second empire Jerrold Life of N III London 1874 1882 Pulet Malassis Papiers secrets et correspondance du second empire P 1877 Hist anecdotique du second empire par un fonctionnaire P 1888 Hamel Hist illustree du second empire P 1873 Bulle Gesch des zweiten Kaiserreichs Berlin 1890 Ebeling N III und sein Hof Keln 1891 93 De Lano La cour de N III P 1892 Hachet Souplet Louis N prisonnier au fort de Ham P 1894 Simson Die Beziehungen N s III zu Preussen u Deutschland Frejburg 1882 Vieil Castel Memoires sur le regne de N III Parizh 1881 1884 du Casse Les dessous du coup d Etat Parizh 1891 Thirria N III avant l Empire Parizh 1895 1896 Duval N III enfance jeunesse P 1895 Giraudeau N III intime 5 izd P 1895 Fraser N III my recollections L 1895 Posilannya RedaguvatiNapoleon III Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 431 Napoleon III Arhivovano 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Napoleon III Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1079 1000 ekz nbsp Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Napoleon III Bonapart amp oldid 40225625