Бонапарти

Бонапа́рти (італ. Buonaparte, фр. Bonaparte) — корсиканська шляхетська сім'я італійського походження, з якої вийшов Наполеон I. Французька імператорська династія, основоположником якої в 1804 був Наполеон I Бонапарт. Наполеон I посадив на престоли в різних країнах Європи членів своєї сім'ї. З крахом наполеонівської імперії (1814) всі вони втратили свої корони. У 1852 небіж Наполеона I Луї Наполеон став імператором Франції під ім'ям Наполеона III. Після встановлення Третьої Республіки Бонапарти, як і нащадки попередніх династій, були вигнані за межі Франції.

Бонапарти Франція, Італія, Нідерланди, Вестфалія та інші
Країна:	Французька імперія Королівство Італія Королівство Іспанія Королівство Вестфалія Королівство Голландія Королівство Неаполя Велике герцоґство Тосканське
Титули:	Імператор Франції Імператор на Елбі Король Італії Король Іспанії Король Голландії Король Вестфалії Король Неаполя Король Риму (Формальний титул) Великий герцоґ Тосканський
Засновник:	Наполеон I Бонапарт
Останній правитель:	Наполеон III Бонапарт
Сучасний голова:	Спірний: Чарльз Наполеон або Жан-Крістоф Наполеон
Рік заснування:	1804
Рік зникнення:	1815, 1870
Національність:	Корсиканці, французи, за походженням італійці
Дочірні гілки:	Лінія принца Каніно (згасла) Лінія принца Наполеона

Брати і сестри Наполеона I

• Жозеф (1768—1844), якого Наполеон зробив королем Неаполя в 1806 р. і Іспанії в 1808 р.
• Люсьєн (1775—1840), чиє ведення Ради п'ятисот 10 листопада 1799 року гарантувало майбутнє Наполеона I
• Еліза (1777—1820) — велика герцогиня Тосканська (1809—1814), княгиня Лукки і Пйомбіно (1805—1814).
• Луї (1778—1846) — батько Наполеона III, був королем Голландії у 1806—1810 рр.
• Кароліна (1782—1846), яка вийшла заміж за Йоахіма Мюрата в 1800 р.
• Жером (1784—1860) — став королем Вестфалії в 1807 р.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.