Мітлиця альпійська (Agrostis alpina) — вид однодольних рослин із родини злакових (Poaceae).
| Мітлиця альпійська | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Мітлиця (Agrostis) |
| Вид: | A. alpina |
| Біноміальна назва | |
| Agrostis alpina Scop., 1771 | |
| Синоніми | |
| Alpagrostis alpina (Scop.) P.M.Peterson, Romasch., Soreng & Sylvester |
Біоморфологічна характеристика ред.
Багаторічна кущиста трава. Стебла тонке прямовисні 10–40 см заввишки; міжвузля гладкі; бічні гілки відсутні. Листки не сильно шорсткі, дещо згорнуті: листові піхви гладкі; листовий язичок ланцетний, 2–4 мм, гострий; листові пластини ниткоподібні, 6–12 см × 0.3–1.5 мм, середньо-зелені чи сизі, запушені, верхівка гостра. Суцвіття — відкрита, золотисто-фіолетова, ланцетної чи яйцюватої форми волоть 2–8 см завдовжки; вісь гладка; її гілочки з тонкими гострими шипиками; колосочки поодинокі. Колосочки еліптичні, стиснуті збоку, 3–5 мм, складаються з 1 родючої квіточки. Колоскові луски блискучі, нижня — ланцетна, 4–5 мм, 1-кілева, 1-жилкова, 1.2 довжини верхньої колоскової луски, верхівка гостра. Родюча лема довгаста, 4 мм, без кіля, 5-жилкова, вершина зубчаста, 1-остюкова. Палея у довжину 1 мм. Пиляків 3. 2n=14.
Середовище проживання ред.
Вид зростає у гірських системах Європи — Піренеї, Альпи, північ Апеннін, східні Судети, Карпати (Іспанія, Франція, Італія, Австрія, Швейцарія, Німеччина, Чехія, Словаччина, Польща, Україна, Румунія, Хорватія, Словенія).
В Україні вид зростає на скелях та полонинах у субальпійському та альпійському поясах Карпат — відоме 1 місце знаходження на хр. Чорногора. У ЧКУ має статус «недостатньо відомий».
Використання ред.
Завдяки своїм довгим і соковитим листкам, мітлиця альпійська є хорошою кормовою травою, особливо на пасовищах овець.
Примітки ред.
- Agrostis alpina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 447. (рос.)(укр.)
- ↑ . Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21.01.2022. (англ.)
- . Tela Botanica. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21.01.2022. (фр.)
- Vít Grulich (2016). . botany.cz. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21.01.2022. (чеськ.)
- . Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21.01.2022. (нім.)
- . Catalogue of Life. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21.01.2022. (англ.)