www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міжнародні води або Міжкордонні води 1 термін що застосовується у випадках коли який небудь з наступних видів водойм або

Міжнародні води

Міжнародні води або Міжкордонні води — термін, що застосовується у випадках, коли який-небудь з наступних видів водойм (або їх водозбірних басейнів) знаходиться за межами державних кордонів: океани, великі морські екосистеми, замкнені або напівзамкнені регіональні моря й естуарії річок, річки, озера, підземні системи (водоносних горизонтів), а також водно-болотні угіддя.

Міжнародні води позначені блакитним

Океани, моря та води за межами дії національної юрисдикції, є так званим відкритим морем (міжнародні води) або лат. Mare liberum. Відкрите море — морські простори, що знаходяться ззовні територіальних, архіпелагових або внутрішніх вод якоїсь держави і у вільному й рівному користуванні усіх країн на засадах міжнародного права. Інколи називаються нейтральними водами, але цей термін не затвердився в термінології міжнародного права.

Міжнародні водні шляхи Редагувати

Ряд міжнародних договорів встановили свободу судноплавства в морі.

  • Копенгагенська конвенція 1857 року відкрила доступ до Балтійського моря шляхом Зундської протоки і зробила прохід данськими протоками безкоштовним для всіх військових та комерційних суден.
  • Ряд конвенцій відкрили Босфор і Дарданелли для судноплавства. Прийнята пізніше Конвенція Монтре про режим турецьких проток, зберігає їхній статус міжнародного водного шляху.

Інші міжнародні договори, відкрили річки, які не є традиційно міжнародними водними шляхами.

Спірні міжнародні води Редагувати

Північно-Західний прохід

Поточні невирішені суперечки з приводу належності до поняття міжнародні води:

Посилання Редагувати

Угоди з міжнародних вод Редагувати

Загальні угоди Редагувати

Регіональні угоди Редагувати

Є щонайменше десять конвенцій, які включені в Регіональну Морську програму ЮНЕП:

  1. Атлантичного узбережжя Західної та Центральної Африки (Абіджанська конвенція, 1984);
  2. Північно-східної частини Тихого океану (Антігуаська конвенція);
  3. Середземномор'я (Барселонська конвенція);
  4. Карибського басейна (Картахенська конвенція);
  5. Південно-східної частини Тихого океану (Лімська конвенція, 1986);
  6. Південної частини Тихого океану (Нумейська конвенція);
  7. Східно-африканського узбережжя (Найробська конвенція, 1985);
  8. Регіон Кувейту (Кувейтська конвенція);
  9. Червоне море, і Аденська затока (Джиддська конвенція).

Вирішенням регіональних проблем прісної води займається Гельсінкська Конвенція з охорони та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер (ЄЕК ООН /Гельсінська Конвенція з вод)

Угоди з конкретних водойм Редагувати

Установи з регулювання Міжнародних вод Редагувати

ООН
Міжнародна морська організація
ЮНЕСКО
Файл:UNEP logo.svg
ЮНЕП
ФАО

Установи з прісних вод Редагувати

Морські установи Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Оригінальний термін згідно морського права — англ. High seas (Відкрите море). Див. UNCLOS, VII [ 26 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  2. . Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 14 листопада 2008. 
  3. . Архів оригіналу за 22 листопада 2008. Процитовано 14 листопада 2008. 

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Diez de Velasco , Manuel. Instituciones de derecho internacional público. Madrid: Editorial Tecnos, 2002. ISBN 84-309-3737-4
  • Gouvernance de la biodiversité marine au-delà des juridictions nationales: enjeux et perspectives, J. Rochette et R. Billé, Idées pour le débat, n°04, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mizhnarodni vodi abo Mizhkordonni vodi 1 termin sho zastosovuyetsya u vipadkah koli yakij nebud z nastupnih vidiv vodojm abo yih vodozbirnih basejniv znahoditsya za mezhami derzhavnih kordoniv okeani veliki morski ekosistemi zamkneni abo napivzamkneni regionalni morya j estuariyi richok richki ozera pidzemni sistemi vodonosnih gorizontiv a takozh vodno bolotni ugiddya Mizhnarodni vodi poznacheni blakitnimOkeani morya ta vodi za mezhami diyi nacionalnoyi yurisdikciyi ye tak zvanim vidkritim morem mizhnarodni vodi abo lat Mare liberum Vidkrite more morski prostori sho znahodyatsya zzovni teritorialnih arhipelagovih abo vnutrishnih vod yakoyis derzhavi i u vilnomu j rivnomu koristuvanni usih krayin na zasadah mizhnarodnogo prava Inkoli nazivayutsya nejtralnimi vodami ale cej termin ne zatverdivsya v terminologiyi mizhnarodnogo prava Zmist 1 Mizhnarodni vodni shlyahi 2 Spirni mizhnarodni vodi 3 Posilannya 3 1 Ugodi z mizhnarodnih vod 3 1 1 Zagalni ugodi 3 1 2 Regionalni ugodi 3 1 3 Ugodi z konkretnih vodojm 3 2 Ustanovi z regulyuvannya Mizhnarodnih vod 3 2 1 Ustanovi z prisnih vod 3 2 2 Morski ustanovi 4 Div takozh 5 Primitki 6 Posilannya 7 LiteraturaMizhnarodni vodni shlyahi RedaguvatiRyad mizhnarodnih dogovoriv vstanovili svobodu sudnoplavstva v mori Kopengagenska konvenciya 1857 roku vidkrila dostup do Baltijskogo morya shlyahom Zundskoyi protoki i zrobila prohid danskimi protokami bezkoshtovnim dlya vsih vijskovih ta komercijnih suden Ryad konvencij vidkrili Bosfor i Dardanelli dlya sudnoplavstva Prijnyata piznishe Konvenciya Montre pro rezhim tureckih protok zberigaye yihnij status mizhnarodnogo vodnogo shlyahu Inshi mizhnarodni dogovori vidkrili richki yaki ne ye tradicijno mizhnarodnimi vodnimi shlyahami Dunaj buv internacionalizovanij krayinami sho ne mayut vihodu do morya Avstriyeyu Ugorshinoyu ta kolishnoyu Chehoslovachchinoyu zaraz lishe Slovachchina maye dostup do Dunayu Teper pivden Nimechchini maye bezpechnij dostup do Chornogo morya Nimechchina sama maye she dostup do Pivnichnogo ta Baltijskogo morya Spirni mizhnarodni vodi Redaguvati nbsp Pivnichno Zahidnij prohidPotochni nevirisheni superechki z privodu nalezhnosti do ponyattya mizhnarodni vodi Pivnichnij Lodovitij okean V toj chas yak Kanada Daniya Rosiya ta Norvegiya shilyayutsya do rozpodilu jogo vod na sektori nacionalnih abo vnutrishnih vod Spolucheni Shtati ta bilshist krayin Yevropejskogo soyuzu oficijno shilyayutsya do vidnesennya vsogo regionu do mizhnarodnih vod div Teritorialni pretenziyi v Arktici ta Pivnichno Zahidnij prohid Posilannya RedaguvatiUgodi z mizhnarodnih vod Redaguvati Zagalni ugodi Redaguvati Mizhnarodna baza danih za dogovorami prisnoyi vodi Shorichnik mizhnarodnogo spivrobitnictva z pitan dovkillya ta rozvitku morskogo seredovisha morskih zhivih resursiv ta prisnoyi vodi 1972 Londonska konvenciya pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidami vidhodiv ta inshimi materialami 2 1973 Londonska Mizhnarodna konvenciya iz zapobigannya zabrudnennya z suden MARPOL 1982 Konvenciya z morskogo prava Organizaciyi Ob yednanih Nacij UNCLOS 1997 Konvenciya pro pravo nesudnoplavnih vidiv vikoristannya mizhnarodnih vodotokiv Organizaciyi Ob yednanih Nacij CIW ne ratifikovana Dogovir pro transkordonni gruntovi vodi The Bellagio Draft Treaty Inshi globalni konvenciyi ta dogovori z vidpovidnimi naslidkami stosovno mizhnarodnih vod 1971 Ramsarska konvenciya stosovno bolotnih ugid 3 1992 Konvenciya pro bioriznomanittya CBD osoblivo v stattyah XII XIII u vidnoshenni transkordonnih vodnih ekosistem Regionalni ugodi Redaguvati Ye shonajmenshe desyat konvencij yaki vklyucheni v Regionalnu Morsku programu YuNEP Atlantichnogo uzberezhzhya Zahidnoyi ta Centralnoyi Afriki Abidzhanska konvenciya 1984 Pivnichno shidnoyi chastini Tihogo okeanu Antiguaska konvenciya Seredzemnomor ya Barselonska konvenciya Karibskogo basejna Kartahenska konvenciya Pivdenno shidnoyi chastini Tihogo okeanu Limska konvenciya 1986 Pivdennoyi chastini Tihogo okeanu Numejska konvenciya Shidno afrikanskogo uzberezhzhya Najrobska konvenciya 1985 Region Kuvejtu Kuvejtska konvenciya Chervone more i Adenska zatoka Dzhiddska konvenciya Virishennyam regionalnih problem prisnoyi vodi zajmayetsya Gelsinkska Konvenciya z ohoroni ta vikoristannya transkordonnih vodotokiv i mizhnarodnih ozer YeEK OON Gelsinska Konvenciya z vod Ugodi z konkretnih vodojm Redaguvati Baltijske more Gelsinska konvenciya iz zahistu morskogo seredovisha rajonu Baltijskogo morya 1992 Chorne more Buharestska konvenciya 1992 div takozh Komisiya z Chornomogo morya Kaspijske more Ramkova Konvenciya iz zahistu morskogo seredovisha Kaspijskogo morya 2003 Ozero Tanganyika Konvenciya zi stalogo upravlinnya ozera Tanganyika 2003 Ustanovi z regulyuvannya Mizhnarodnih vod Redaguvati nbsp OON nbsp Mizhnarodna morska organizaciya nbsp YuNESKOFajl UNEP logo svgYuNEP nbsp FAOUstanovi z prisnih vod Redaguvati Mizhnarodna gidrologichna programa YuNESKO IHP Mizhnarodna spilna komisiya mizh Kanadoyu ta SShA IJC CMI Mizhnarodna merezha vodogospodarskih organizacij INBO Mizhnarodnij proekt z rozpodilu j upravlinnya resursami vodonogo gorizontu ISARM Mizhnarodna Vodna Komisiya z vstanovlennya kordonu mizh Meksikoyu ta Spoluchenimi Shtatami IWBC Mizhnarodnij institut upravlinnya vodnimi resursami IWMI Vsesvitnij soyuz ohoroni prirodi Iniciativi z ohoroni prirodi j vod WANI Morski ustanovi Redaguvati Mizhnarodna morska organizaciya IMO Mizhnarodnij organ z morskogo dna Mizhnarodna komisiya z kitiv YuNEP Regionalna Morska programa Mizhuryadova okeanografichna komisiya YuNESKO IOC Mizhnarodnij institut okeanu IOI Vsesvitnij soyuz ohoroni prirodi Globalna Morska programa GMP Div takozh Redaguvati nbsp Portal Pravo Beregova liniya Vinyatkova ekonomichna zona Vnutrishni vodi Gugo Grocij Konvenciya OON z morskogo prava Organizaciyi Ob yednanih Nacij Kontinentalnij shelf Teritorialni vodi Terra nulliusPrimitki Redaguvati Originalnij termin zgidno morskogo prava angl High seas Vidkrite more Div UNCLOS VII Arhivovano 26 veresnya 2013 u Wayback Machine Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 14 listopada 2008 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 listopada 2008 Procitovano 14 listopada 2008 Posilannya RedaguvatiKonvenciya pro ohoronu ta vikoristannya transkordonnih vodotokiv i mizhnarodnih ozer 1992 Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Nejtralni vodi Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Bibliografiya z vodnih resursiv ta norm mizhnarodnogo prava GEF IWRC Centr mizhnarodnih vodnih resursiv Integrovane upravlinnya transkordonnih vodnih resursiv u Yevropi TransCat Mizhnarodne vodne pravo IWRA Mizhnarodna asociaciya vodnih resursiv FAO Atlas okeaniv Transkordonni morski ohoronyuvani rajoni OneFish portal ribogospodarskih doslidzhen Regionalni organi z ribalstv PROON GEF Stattya z opisom mizhnarodnih vod YuNEP Tematichnij portal v oblasti prisnovodnih resursiv YuNESKO Tematichni portali z problem okeaniv vodnih resursiv priberezhnih rajoniv i malih ostroviv WaterWiki novij Wiki on lajn karta znan ta instrumentiv spivrobitnictva z vodnih praktik v Yevropi ta SNDLiteratura RedaguvatiDiez de Velasco Manuel Instituciones de derecho internacional publico Madrid Editorial Tecnos 2002 ISBN 84 309 3737 4 Gouvernance de la biodiversite marine au dela des juridictions nationales enjeux et perspectives J Rochette et R Bille Idees pour le debat n 04 2008 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mizhnarodni vodi amp oldid 40424777