Міжмо́р'я (пол. Międzymorze, лат. Intermarium) — концепція партнерського блоку держав від Балтійського до Чорного й Адріатичного морів.
Історія Редагувати
Ідея альянсу держав «від моря до моря» має давню історію. На етапі зародження ця ідея була виголошена князем Адамом Єжи Чарторийським як засіб убезпечити Польщу та Європу загалом від російської експансії й передбачала розширення Польщі на південь та включення до її складу Пруссії.
Пізніше прихильниками Балто-Чорноморського союзу були перший голова відродженої польської держави Юзеф Пілсудський, міністр закордонних справ Польщі Юзеф Бек та провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 1980-х — 1990-х В'ячеслав Чорновіл.
Залежно від історичних обставин, проєкт зазнавав численних змін щодо залучення до нього різних народів. Так, після Першої світової війни Юзеф Пілсудський розглядав проєкт Міжмор'я, до складу якого мали входити сучасні території Польщі (окрім Пруссії), Литви, Білорусі, України та Росії.
Існували й інші проєкти конфедеративної держави, до якої мали входити Польща, Україна, Білорусь, Литва, Латвія, Естонія, Молдова, Угорщина, Румунія, Югославія, Чехословаччина, а також, можливо, Фінляндія. Ця конфедерація повинна була сягати від Чорного й Адріатичного до Балтійського моря.
Пропонована Пілсудським конфедерація мала продовжити багатонаціональну та багатокультурну традицію колишньої Речі Посполитої. Пілсудський вважав, що її відновлення дозволить уникнути державам Центральної Європи домінування Німеччини або Росії. Категорично проти ідеї виступив СРСР і всі західні держави, за винятком Франції. Протягом двох десятиліть після краху ідеї Міжмор'я всі держави, які мали до неї входити, потрапили до зони впливу Радянського Союзу.
Проєкт конфедеративної держави ґрунтувався на ідеї відродження Речі Посполитої, однак план маршала Пілсудського зіткнувся з опором як за кордоном, так і всередині країни. Українські, білоруські та литовські націоналісти побоювалися, що в об'єднаній державі неполяки (а особливо некатолики) опиняться на положенні громадян другого сорту. У самій Польщі також було багато прихильників створення чисто польської національної держави.
Сучасність Редагувати
Обраний у 2015 президент Польщі Анджей Дуда заявив, що хоче створити новий міждержавний альянс, ідея якого давно відома під назвою «Міжмор'я». Він заявив:
Сучасну концепцію Міжмор'я активно популяризують такі українські філософи консервативно-націоналістичного спрямування як Олександр Маслак, Ігор Загребельний, Олена Семеняка, Едуард Юрченко. Олег Гуцуляк пропонує використовувати замість полонофільського терміну Міжмор'я ідентариський термін Мезоєвразія (за аналогією до Мезоамерики).
У липні 2016 року Азовський рух провів установчу конференцію Групи сприяння розбудові Балто-Чорноморського союзу. Друга конференція відбулася у квітні 2017 року.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 9 вересня 2016.
- . Польське Радіо. 5 серпня 2015. Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
- ↑ . Національний Корпус (укр.). 16 лютого 2018. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- (укр.). 07.07.16. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 02.07.2017.
- Editor, UkrPress. . Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 2 липня 2017.
Джерела Редагувати
- Андрій Бондаренко. Інтермаріум: криза глобалізації вже в Європі? [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Спільне. — 25.05.2016.
- Лео Маріч. Культурні загрози державам Інтермаріуму та як їх побороти. Хорватська перспектива [ 13 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Ігор Загребельний. Міжмор'я: (майже) втрачений шанс. — Київ, 2019. — 418 с.
- Ігор Загребельний. Керований поворот до «національного Модерну» і перспективи Міжмор'я [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Ігор Загребельний. Революційна «контрреволюція» від Орбана і Качинського [ 23 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Олександр Маслак. Міжмор'я — між проектом та реальністю [ 30 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Олена Семеняка. «Третій Шлях» і Пан'Європа: у чому нові й праві «нові праві» [ 2 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Aviel Roshwald, «Ethnic Nationalism and the Fall of Empires: Central Europe, the Middle East and Russia, 1914—1923», Routledge (UK), 2001, ISBN 0-415-17893-2, p. 37
- Richard K Debo, Survival and Consolidation: The Foreign Policy of Soviet Russia, 1918—192, McGill-Queen's Press, 1992, ISBN 0-7735-0828-7, p. 59.
- Междуморье может стать для Украины альтернативой НАТО [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- Ю. Гончаренко. . Фонд підтримки демократичних ініціатив. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020.