www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музей антропології і етнографії імені Петра Великого Кунсткамера Російської академії наук сучасна назва першого з музеїв

Музей антропології і етнографії імені Петра Великого

Кунсткамера, Музей антропології і етнографії імені Петра Великого Російської академії наук — сучасна назва першого з музеїв Санкт-Петербурга, який також входить в п'ятірку найдавніших музеїв світу. Назва кунсткамера походить від німецької і означає «збірка унікумів», «колекція курйозних речей», «мистецька збірка». Пізніше назва перенесена і на саму споруду.

Музей антропології і етнографії імені Петра Великого (Кунсткамера)
59°56′30″ пн. ш. 30°18′16″ сх. д. / 59.94166666669477195° пн. ш. 30.30444444447178043° сх. д. / 59.94166666669477195; 30.30444444447178043Координати: 59°56′30″ пн. ш. 30°18′16″ сх. д. / 59.94166666669477195° пн. ш. 30.30444444447178043° сх. д. / 59.94166666669477195; 30.30444444447178043
Тип музей і пам'ятка архітектури[d]
Назва на честь Петро I
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна  Російська Федерація
Адреса Університетська набережна, буд. № 3
Стиль петрівське барокоd
Архітектор Georg Johann Mattarnovid, Гербель Микола Васильович, Земцов Михайло Григорович, Чевакинський Савва Іванович і Марфельд Роберт Робертович
Засновник Петро I
Засновано 1714
Директор Чистов Юрій Кирилович
Сайт kunstkamera.ru
Музей антропології і етнографії імені Петра Великого (Росія)
 Музей антропології і етнографії імені Петра Великого у Вікісховищі
Запит «Кунсткамера» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Створення Кунсткамери Редагувати

Після страти зрадника Кікіна, що допомагав царевичу Олексію Петровичу втекти за кордон, цар Петро І наказав розмістити музейні збірки в палаці Кікіна, забраного в державне майно. Цікавою особливістю нового державного закладу було сполучення першого музею та першої публічної (не палацової і не царської) бібліотеки.

Але починався музей у 1714 р. з царського кабінету курйозів, що розмістив Петро І в своєму Літньому плаці. Ця зала і отримала первісну назву — кунсткамера.

Перше приміщення Редагувати

Кікіні палати після реставрації, на 2005 рік.
Кунсткамера, екзотичні твори ремісників Китаю

Опальний Кікін володів у новій столиці декількома кам'яними будівлями. Забраний у казну ще один палац Кікіна — на Василівському острові — цар віддав під Морську академію (тут розмістили старші класи навіторської школи). Але Кікінові палати біля Ливарного двору, кам'яні і просторі, були серед найкращих приватних споруд переважно дерев'яного тоді Петербурга.

До рідкісних речей тоді зараховували:

  • анатомічні збірки потвор людей та тварин
  • картини
  • медалі та монети
  • глобуси і наукові прилади
  • викопні кістки вимерлих тварин
  • екзотичні побутові речі далеких країн Азії, Америки, самої Західної Європи
  • стару зброю.

Як видно з переліку, колекція відрізнялася широтою і універсальністю. Це було відображенням малої розгалуженості тогочасних наук і збірок, характерних для так званих кабінетів курйозів.

Все це і розмістили в першій будівлі кунсткамери.

Поповнення фондів Редагувати

Активним поповненням фондів займався ще сам цар. Саме він придбав перші кунсти-експонати під час Великого посольства у Західну Європу у 1697–1698 роках. Він видав декілька наказів про перевезення у петербурзьку кунсткамеру «зело рідкісних речей» з усіх кутків країни. Місто Виборг переслало вівцю, що мала чотири ока, з міста Дербент сюди передали дерев'яну таріль з ключем від захопленого росіянами міста, дослідник Сибіру — німець Мессершмідт надіслав опудала птахів і тварин.

330-мм-ва польова мортира, відлита 1698 року в українському Глухові

З України викрали та вивезли до Петербургу зразки козацьких стародавніх гармат. Наказ купувати старі гамати отримали і російські дипломати в Європі. Як військові трофеї, гармати забирали ще шведські вояки. Російські дипломати купували старі гармати навіть в самій Швеції, яка охоче позбавлялася від непридатних зразків гармат, водночас підживлюючи казну Швеції російськими грошима.

Так старі гармати увійшли до збірок петербурзької кунсткамери разом з творами медальєрного мистецтва, зразками мінералів та анатомічними потворами.

Перші відгуки про кунсткамеру Редагувати

Маттео де Пасті, Італія. Медаль на честь Ізольди де Атті, 1453 р.

Перші збірку кунсткамери ще у 1716 році бачив дипломат Австрійської імперії Вебер. Він записав — «Викликає подив, яким чином таке велике, коштовне зібрання могло бути створене за такий короткий термін».

Захоплення Вебера викликала і бібліотека — «Якщо буде продовжуватися постійне поповнення і зараз вже коштовної бібліотеки, то через декілька років вона стане в чергу важливіших європейських бібліотек не тільки за кількістю, як по вартості і якості зібраних тут книг». До 1725 р. бібліотека петербурзької кунсткамери мала 11.000 примірників із багатьох галузей.

Ще вагомішою була нумізматична колекція — вона нараховувала 29.000 зразків.

Нове приміщення Редагувати

Арх. Маттарнові, проект — розріз нового приміщення Кунсткамери

Досить активне збагачення колекцій кунсткамери та плани перенесення центру столиці на Василівський острів спонукали до створення проекту нової будівлі кунсткамери. Проект замовили архітектору Маттарнові — помічнику і учню Андреаса Шлютера. Головний фасад нової будівлі повернули до річки Нева та Адміралтейства, а два видовжені блоки поєднали великою вежею. Все це в новому для Росії стилі бароко. Нову будівлю розмістили на Василівському острові. Невдовзі сюди перевезли й усі кунсткамерні збірки та бібліотеку.

Нова будівля мала три поверхи, а вежа мала астрономічну обсерваторію та приміщення для Готторпського глобусу, одного з найбільших в Європі. Її тодішня назва — «Палати Санкт-Петербурзької Академії наук, Бібліотеки і Кунсткамери».

Облаштування нової будівлі затяглося. По смерті архітектора Маттарнові добудовою і облаштуванням нової будівлі займалася низка архітекторів:

Але всі вони дотримувались проекту Маттарнові.

Серед нових надходжень до музею були бібліотека, наукові прилади і приватні експонати щойно померлого (у 1735 р.) дослідника та науковця Якова Брюса, кістяк слона, що помер у Петербурзі тощо.

Музейні колекції займали Східний корпус. Західний корпус віддали під Академію наук. Середню частину вежі займав анатомічний театр, а верхівку вежі — Готторпський глобус і астрономічна обсерваторія.

У 1777–1779 рр. інтер'єри кунсткамери прикрасили алегоричними скульптурами та медальйонами з зображенням відомих на той час науковців. Скульптурні оздоби виконав скульптор Павлов М. П.

У XIX столітті Редагувати

Тільки у 1830-ті роки, коли кількість експонатів перевищила можливості їх вивчення та експонування, була проведена реорганізація. Колекції кунсткамери розділили за тематичним принципом, а в Петербурзі організували низку спеціалізованих музеїв:

  • Зоологічний музей
  • Мінералогічний музей
  • Ботанічний музей
  • Етнографічний музей
  • Палеонтологічний музей

Частка нових закладів переведена в сусідні приміщення — наприклад, Бібліотеку Академії наук. Для самої Академії наук побудували окреме приміщення поряд з кунсткамерою за проектом архітектора Джакомо Кваренгі.

Розгалуження проводилося і за часи СРСР. Так, зоологічний музей переселили у вивільнене службове приміщення колишньої митниці. Зразки стародавньої зброї передали — частково у Ермітаж, частково — у Військово-історичний музей артилерії, інженерних військ і військ зв'язку біля Петропавлівської фортеці, особливо великі за розмірами гармати.

Мінералогічний музей взагалі вивезли у 1934 р. у Москву та розмістили в одному з приміщень Нескучного саду (тепер — Мінералогічний музей імені. А. Ферсмана РАН).

Головні відділи музею Редагувати

Дерев'яні шоломи вояків з Африки
  • Історія Кунсткамери та російської науки у 18 ст.
  • Відділ Японії
  • Відділ Китаю
  • Відділ Австралії та Океанії
  • Відділ Індії та Східно-Південної Азії
  • Відділ Африки
  • Відділ Америки. В останньому зберігають уславлені серед науковців дощечки зі зразками писемності остову Пасхи, унікальні етнографічні колекції Аляски тощо.

Відомі науковці і особи, пов'язані з Кунсткамерою Редагувати

Експозиції. Колекція Рюйша Редагувати

Серед найвідоміших експонатів музею — збірка анатомічних потвор. Колекція почала формуватися ще в Голландії наприкінці 17 ст. Її зібрав дослідник Фредерік Рюйш. Петро І був знайомим з Рюйшем, бачив його колекцію. Деякий час цар і Рюйш навіть обмінювались деякими зразками власних колекцій. Коли Рюйш надумав продати свою збірку, цар придбав її разом за ціну, що дорівнювала ціні двох вітрильників. Це стало сенсацією тих часів.

Анатомічні препарати використовували як для експонатів, так і для наукових досліджень. Науковці 18 століття діяльно вивчали проблему кордонів між нормою та патологією, потворністю. З цих досліджень з часом відокремилось декілька наукових дисциплін — ембріологія, патофізіологія, тератологія, фізіологія тощо.

Більша частина анатомічних препаратів при цьому була зіпсована. Але пам'ять про унікальну колекцію Фредеріка Рюйша не зникне. Голландські науковці разом з музейниками Кунсткамери роблять — Віртуальний музей Рюйша на сайті музею. Частка ж оригінальних експонатів виставлена в бароковому залі музею в барокових же шафах, як свідоцтво рівня європейської науки на зламі 17-18 століть.

Експозиції. Зразки писемності острову Пасхи Редагувати

Зразок ронго-ронго

Зразки ронго-ронго зроблені з використанням дерева тороміро. В музеях світу збережено близько двадцяти п'яти їх зразків. Традиційно їх нумерують літерами латини.

Нещастя в тім, що обірвані майже усі легкі засоби дешифрування цієї системи писемності. Бо ще у 1862 році більшість працездатного населення острову Пасхи, тобто майже всі, що володіли знаннями і могли читати кохау ронго-ронго, були захоплені і вивезені у рабство в Чилі. Для рабовласників Чилі письменні з острова вартості як носії незвичної цивілізації не мали.

Власні зразки писемності ронго-ронго має й Кунсткамера.

Фотоархів Редагувати

Фотостудія у 1850 році

Музейний заклад має багатющий фотоархів. Адже громіздкі архітектурні споруди чи краєвиди неможливо перевезти в музеї. Кунсткамера має близько 800.000 фотознімків від початку фотофіксацій у 19 столітті до творів сучасних фотомайстрів. Очільники музейного закладу ініціювали оцифровку фотоархіву, аби зробити і його доступним для вивчення науковцями та для ознайомлення широкому загалу.

Кількість відсканованого матеріалу у 2009 році досягла позначки 70.000 зразків. Праця продовжена, а частку відсканованих фотоматеріалів почали викладати в інтернет. Матеріали розділені за народами, за сюжетами, за територіями та за прізвищами авторів, якщо ті відомі.

Запровадження нових технологій Редагувати

Кунсткамера — один з музейних закладів, де розпочато запровадження нових технологій. В залах музею разом з оригінальними експонатами встановили сенсорні монітори, де є енциклопедична частина, фотоілюстрації, аудіо- та відео-розділи. Створений електронний опис виставлених експонатів, а на моніторі є можливість розгляду експонатів з різних боків.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Vladimir Romanovich Arsenyev. 1999. Le musée d'Anthropologie et d'Ethnographie Pierre-le-Grand à Saint-Pétersbourg.
  • Дмитриев В. К. Архитекторы Санкт-Петербурга. — СПб.: КОРОНА принт, 2007.
  • Сборник «Эрмитаж за 200 лет (1764–1964)», Л.-М, 1966
  • Павленко Н. І. «Пётр Великий», М, «Молодая гвардия», 1976
  • Кондратов А. М. Великаны Острова Пасхи. — М.: Советский художник, 1966

Посилання Редагувати

  1. Постановление Правительства РФ № 527 от 10.07.2001
  2. ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
    d:Track:Q116976023
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kunstkamera Muzej antropologiyi i etnografiyi imeni Petra Velikogo Rosijskoyi akademiyi nauk suchasna nazva pershogo z muzeyiv Sankt Peterburga yakij takozh vhodit v p yatirku najdavnishih muzeyiv svitu Nazva kunstkamera pohodit vid nimeckoyi i oznachaye zbirka unikumiv kolekciya kurjoznih rechej mistecka zbirka Piznishe nazva perenesena i na samu sporudu Muzej antropologiyi i etnografiyi imeni Petra Velikogo Kunstkamera 59 56 30 pn sh 30 18 16 sh d 59 94166666669477195 pn sh 30 30444444447178043 sh d 59 94166666669477195 30 30444444447178043 Koordinati 59 56 30 pn sh 30 18 16 sh d 59 94166666669477195 pn sh 30 30444444447178043 sh d 59 94166666669477195 30 30444444447178043Tip muzej i pam yatka arhitekturi d Nazva na chest Petro IStatus spadshini ob yekt kulturnoyi spadshini RF federalnogo znachennyad 1 Krayina Rosijska FederaciyaAdresa Universitetska naberezhna bud 3Stil petrivske barokodArhitektor Georg Johann Mattarnovid Gerbel Mikola Vasilovich Zemcov Mihajlo Grigorovich Chevakinskij Savva Ivanovich i Marfeld Robert RobertovichZasnovnik Petro IZasnovano 1714 2 Direktor Chistov Yurij KirilovichSajt kunstkamera ruMuzej antropologiyi i etnografiyi imeni Petra Velikogo Rosiya Muzej antropologiyi i etnografiyi imeni Petra Velikogo u VikishovishiZapit Kunstkamera perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Zmist 1 Stvorennya Kunstkameri 2 Pershe primishennya 3 Popovnennya fondiv 4 Pershi vidguki pro kunstkameru 5 Nove primishennya 6 U XIX stolitti 7 Golovni viddili muzeyu 8 Vidomi naukovci i osobi pov yazani z Kunstkameroyu 9 Ekspoziciyi Kolekciya Ryujsha 10 Ekspoziciyi Zrazki pisemnosti ostrovu Pashi 11 Fotoarhiv 12 Zaprovadzhennya novih tehnologij 13 Div takozh 14 Dzherela 15 PosilannyaStvorennya Kunstkameri RedaguvatiPislya strati zradnika Kikina sho dopomagav carevichu Oleksiyu Petrovichu vtekti za kordon car Petro I nakazav rozmistiti muzejni zbirki v palaci Kikina zabranogo v derzhavne majno Cikavoyu osoblivistyu novogo derzhavnogo zakladu bulo spoluchennya pershogo muzeyu ta pershoyi publichnoyi ne palacovoyi i ne carskoyi biblioteki Ale pochinavsya muzej u 1714 r z carskogo kabinetu kurjoziv sho rozmistiv Petro I v svoyemu Litnomu placi Cya zala i otrimala pervisnu nazvu kunstkamera Pershe primishennya Redaguvati nbsp Kikini palati pislya restavraciyi na 2005 rik nbsp Kunstkamera ekzotichni tvori remisnikiv KitayuOpalnij Kikin volodiv u novij stolici dekilkoma kam yanimi budivlyami Zabranij u kaznu she odin palac Kikina na Vasilivskomu ostrovi car viddav pid Morsku akademiyu tut rozmistili starshi klasi navitorskoyi shkoli Ale Kikinovi palati bilya Livarnogo dvoru kam yani i prostori buli sered najkrashih privatnih sporud perevazhno derev yanogo todi Peterburga Do ridkisnih rechej todi zarahovuvali anatomichni zbirki potvor lyudej ta tvarin kartini medali ta moneti globusi i naukovi priladi vikopni kistki vimerlih tvarin ekzotichni pobutovi rechi dalekih krayin Aziyi Ameriki samoyi Zahidnoyi Yevropi staru zbroyu Yak vidno z pereliku kolekciya vidriznyalasya shirotoyu i universalnistyu Ce bulo vidobrazhennyam maloyi rozgaluzhenosti togochasnih nauk i zbirok harakternih dlya tak zvanih kabinetiv kurjoziv Vse ce i rozmistili v pershij budivli kunstkameri Popovnennya fondiv RedaguvatiAktivnim popovnennyam fondiv zajmavsya she sam car Same vin pridbav pershi kunsti eksponati pid chas Velikogo posolstva u Zahidnu Yevropu u 1697 1698 rokah Vin vidav dekilka nakaziv pro perevezennya u peterburzku kunstkameru zelo ridkisnih rechej z usih kutkiv krayini Misto Viborg pereslalo vivcyu sho mala chotiri oka z mista Derbent syudi peredali derev yanu taril z klyuchem vid zahoplenogo rosiyanami mista doslidnik Sibiru nimec Messershmidt nadislav opudala ptahiv i tvarin nbsp 330 mm va polova mortira vidlita 1698 roku v ukrayinskomu GluhoviZ Ukrayini vikrali ta vivezli do Peterburgu zrazki kozackih starodavnih garmat Nakaz kupuvati stari gamati otrimali i rosijski diplomati v Yevropi Yak vijskovi trofeyi garmati zabirali she shvedski voyaki Rosijski diplomati kupuvali stari garmati navit v samij Shveciyi yaka ohoche pozbavlyalasya vid nepridatnih zrazkiv garmat vodnochas pidzhivlyuyuchi kaznu Shveciyi rosijskimi groshima Tak stari garmati uvijshli do zbirok peterburzkoyi kunstkameri razom z tvorami medalyernogo mistectva zrazkami mineraliv ta anatomichnimi potvorami Pershi vidguki pro kunstkameru Redaguvati nbsp Matteo de Pasti Italiya Medal na chest Izoldi de Atti 1453 r Pershi zbirku kunstkameri she u 1716 roci bachiv diplomat Avstrijskoyi imperiyi Veber Vin zapisav Viklikaye podiv yakim chinom take velike koshtovne zibrannya moglo buti stvorene za takij korotkij termin Zahoplennya Vebera viklikala i biblioteka Yaksho bude prodovzhuvatisya postijne popovnennya i zaraz vzhe koshtovnoyi biblioteki to cherez dekilka rokiv vona stane v chergu vazhlivishih yevropejskih bibliotek ne tilki za kilkistyu yak po vartosti i yakosti zibranih tut knig Do 1725 r biblioteka peterburzkoyi kunstkameri mala 11 000 primirnikiv iz bagatoh galuzej She vagomishoyu bula numizmatichna kolekciya vona narahovuvala 29 000 zrazkiv Nove primishennya Redaguvati nbsp Arh Mattarnovi proekt rozriz novogo primishennya KunstkameriDosit aktivne zbagachennya kolekcij kunstkameri ta plani perenesennya centru stolici na Vasilivskij ostriv sponukali do stvorennya proektu novoyi budivli kunstkameri Proekt zamovili arhitektoru Mattarnovi pomichniku i uchnyu Andreasa Shlyutera Golovnij fasad novoyi budivli povernuli do richki Neva ta Admiraltejstva a dva vidovzheni bloki poyednali velikoyu vezheyu Vse ce v novomu dlya Rosiyi stili baroko Novu budivlyu rozmistili na Vasilivskomu ostrovi Nevdovzi syudi perevezli j usi kunstkamerni zbirki ta biblioteku Nova budivlya mala tri poverhi a vezha mala astronomichnu observatoriyu ta primishennya dlya Gottorpskogo globusu odnogo z najbilshih v Yevropi Yiyi todishnya nazva Palati Sankt Peterburzkoyi Akademiyi nauk Biblioteki i Kunstkameri Oblashtuvannya novoyi budivli zatyaglosya Po smerti arhitektora Mattarnovi dobudovoyu i oblashtuvannyam novoyi budivli zajmalasya nizka arhitektoriv Gaetano Kyaveri Gerbel Mihajlo Zemcov Ale vsi voni dotrimuvalis proektu Mattarnovi Sered novih nadhodzhen do muzeyu buli biblioteka naukovi priladi i privatni eksponati shojno pomerlogo u 1735 r doslidnika ta naukovcya Yakova Bryusa kistyak slona sho pomer u Peterburzi tosho Muzejni kolekciyi zajmali Shidnij korpus Zahidnij korpus viddali pid Akademiyu nauk Serednyu chastinu vezhi zajmav anatomichnij teatr a verhivku vezhi Gottorpskij globus i astronomichna observatoriya U 1777 1779 rr inter yeri kunstkameri prikrasili alegorichnimi skulpturami ta medaljonami z zobrazhennyam vidomih na toj chas naukovciv Skulpturni ozdobi vikonav skulptor Pavlov M P U XIX stolitti RedaguvatiTilki u 1830 ti roki koli kilkist eksponativ perevishila mozhlivosti yih vivchennya ta eksponuvannya bula provedena reorganizaciya Kolekciyi kunstkameri rozdilili za tematichnim principom a v Peterburzi organizuvali nizku specializovanih muzeyiv Zoologichnij muzej Mineralogichnij muzej Botanichnij muzej Etnografichnij muzej Paleontologichnij muzejChastka novih zakladiv perevedena v susidni primishennya napriklad Biblioteku Akademiyi nauk Dlya samoyi Akademiyi nauk pobuduvali okreme primishennya poryad z kunstkameroyu za proektom arhitektora Dzhakomo Kvarengi Rozgaluzhennya provodilosya i za chasi SRSR Tak zoologichnij muzej pereselili u vivilnene sluzhbove primishennya kolishnoyi mitnici Zrazki starodavnoyi zbroyi peredali chastkovo u Ermitazh chastkovo u Vijskovo istorichnij muzej artileriyi inzhenernih vijsk i vijsk zv yazku bilya Petropavlivskoyi forteci osoblivo veliki za rozmirami garmati Mineralogichnij muzej vzagali vivezli u 1934 r u Moskvu ta rozmistili v odnomu z primishen Neskuchnogo sadu teper Mineralogichnij muzej imeni A Fersmana RAN Golovni viddili muzeyu Redaguvati nbsp Derev yani sholomi voyakiv z AfrikiIstoriya Kunstkameri ta rosijskoyi nauki u 18 st Viddil Yaponiyi Viddil Kitayu Viddil Avstraliyi ta Okeaniyi Viddil Indiyi ta Shidno Pivdennoyi Aziyi Viddil Afriki Viddil Ameriki V ostannomu zberigayut uslavleni sered naukovciv doshechki zi zrazkami pisemnosti ostovu Pashi unikalni etnografichni kolekciyi Alyaski tosho Vidomi naukovci i osobi pov yazani z Kunstkameroyu RedaguvatiLomonosov Mihajlo Vasilovich enciklopedist 18 st Rozumovskij Kirilo Grigorovich Rihman Georg Vilgelm fizik Perevoshikov Dmitro Matvijovich vidomij astronom Voroncova Dashkova Katerina Romanivna zhinka prezident Akademiyi nauk ta Imperatorskoyi Rosijskoyi akademiyi sho zajmalasya pitannyami vivchennya rosijskoyi movi Knorozov Yurij Valentinovich deshifruvalnik pisemnosti narodu majya doktor istorichnih nauk Gumilov Lev Mikolajovich etnolog avtor teoriyi passionarnostiEkspoziciyi Kolekciya Ryujsha Redaguvati nbsp Sered najvidomishih eksponativ muzeyu zbirka anatomichnih potvor Kolekciya pochala formuvatisya she v Gollandiyi naprikinci 17 st Yiyi zibrav doslidnik Frederik Ryujsh Petro I buv znajomim z Ryujshem bachiv jogo kolekciyu Deyakij chas car i Ryujsh navit obminyuvalis deyakimi zrazkami vlasnih kolekcij Koli Ryujsh nadumav prodati svoyu zbirku car pridbav yiyi razom za cinu sho dorivnyuvala cini dvoh vitrilnikiv Ce stalo sensaciyeyu tih chasiv Anatomichni preparati vikoristovuvali yak dlya eksponativ tak i dlya naukovih doslidzhen Naukovci 18 stolittya diyalno vivchali problemu kordoniv mizh normoyu ta patologiyeyu potvornistyu Z cih doslidzhen z chasom vidokremilos dekilka naukovih disciplin embriologiya patofiziologiya teratologiya fiziologiya tosho Bilsha chastina anatomichnih preparativ pri comu bula zipsovana Ale pam yat pro unikalnu kolekciyu Frederika Ryujsha ne znikne Gollandski naukovci razom z muzejnikami Kunstkameri roblyat Virtualnij muzej Ryujsha na sajti muzeyu Chastka zh originalnih eksponativ vistavlena v barokovomu zali muzeyu v barokovih zhe shafah yak svidoctvo rivnya yevropejskoyi nauki na zlami 17 18 stolit Ekspoziciyi Zrazki pisemnosti ostrovu Pashi Redaguvati nbsp Zrazok rongo rongoZrazki rongo rongo zrobleni z vikoristannyam dereva toromiro V muzeyah svitu zberezheno blizko dvadcyati p yati yih zrazkiv Tradicijno yih numeruyut literami latini Neshastya v tim sho obirvani majzhe usi legki zasobi deshifruvannya ciyeyi sistemi pisemnosti Bo she u 1862 roci bilshist pracezdatnogo naselennya ostrovu Pashi tobto majzhe vsi sho volodili znannyami i mogli chitati kohau rongo rongo buli zahopleni i vivezeni u rabstvo v Chili Dlya rabovlasnikiv Chili pismenni z ostrova vartosti yak nosiyi nezvichnoyi civilizaciyi ne mali Vlasni zrazki pisemnosti rongo rongo maye j Kunstkamera nbsp nbsp Skulpturi ostrova Pashi nbsp Rosijskij vitrilnik v Tihomu okeaniFotoarhiv Redaguvati nbsp Fotostudiya u 1850 rociMuzejnij zaklad maye bagatyushij fotoarhiv Adzhe gromizdki arhitekturni sporudi chi krayevidi nemozhlivo perevezti v muzeyi Kunstkamera maye blizko 800 000 fotoznimkiv vid pochatku fotofiksacij u 19 stolitti do tvoriv suchasnih fotomajstriv Ochilniki muzejnogo zakladu iniciyuvali ocifrovku fotoarhivu abi zrobiti i jogo dostupnim dlya vivchennya naukovcyami ta dlya oznajomlennya shirokomu zagalu Kilkist vidskanovanogo materialu u 2009 roci dosyagla poznachki 70 000 zrazkiv Pracya prodovzhena a chastku vidskanovanih fotomaterialiv pochali vikladati v internet Materiali rozdileni za narodami za syuzhetami za teritoriyami ta za prizvishami avtoriv yaksho ti vidomi Zaprovadzhennya novih tehnologij RedaguvatiKunstkamera odin z muzejnih zakladiv de rozpochato zaprovadzhennya novih tehnologij V zalah muzeyu razom z originalnimi eksponatami vstanovili sensorni monitori de ye enciklopedichna chastina fotoilyustraciyi audio ta video rozdili Stvorenij elektronnij opis vistavlenih eksponativ a na monitori ye mozhlivist rozglyadu eksponativ z riznih bokiv Div takozh RedaguvatiKabinet kurjoziv Medalyerne mistectvoDzherela RedaguvatiVladimir Romanovich Arsenyev 1999 Le musee d Anthropologie et d Ethnographie Pierre le Grand a Saint Petersbourg Dmitriev V K Arhitektory Sankt Peterburga SPb KORONA print 2007 Sbornik Ermitazh za 200 let 1764 1964 L M 1966 Pavlenko N I Pyotr Velikij M Molodaya gvardiya 1976 Kondratov A M Velikany Ostrova Pashi M Sovetskij hudozhnik 1966Posilannya Redaguvati nbsp Portal Muzeyi nbsp Portal Nauka nbsp Portal Arhitektura nbsp Portal Sankt Peterburg www kunstkamera ru oficijnij sajt muzeyu antropologiyi j etnografiyi ros Informaciya shodo muzeyu na sajti Muzeyiv Rosiyi Arhivovano 3 travnya 2019 u Wayback Machine Kunstkamera nedostupne posilannya z veresnya 2019 na sajti Arhitektura Rossii Istoriya i fotografiyi budinku Kunstkameri Yak distatisya Arhivovano 27 grudnya 2010 u Wayback Machine Postanovlenie Pravitelstva RF 527 ot 10 07 2001 ROR Data v1 19 2023 doi 10 5281 ZENODO 7644942 d Track Q116976023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzej antropologiyi i etnografiyi imeni Petra Velikogo amp oldid 39000017