www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мостище Фастівський район У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Мостище Мости ще село Бишівської

Мостище (Фастівський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Мостище.

Мости́ще — село Бишівської сільської громади Фастівського району Київської області. Розташоване на лівому березі р. Ірпінь на південній окраїні Полісся. Відстань до обласного центру — 30 км. Найближча залізнична станція Боярка за 25 км. Площа населеного пункту — 387,8 га, кількість дворів — 304. Населення становить — 300 осіб. День села — 27 вересня.

село Мостище
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Київська область
Район Фастівський район
Рада Бишівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA32140010090052895
Основні дані
Засноване 1651
Населення 300
Площа 0,282 км²
Густота населення 1843,97 осіб/км²
Поштовий індекс 08071
Телефонний код +380 4578
Географічні дані
Географічні координати 50°17′28″ пн. ш. 30°01′46″ сх. д. / 50.29111° пн. ш. 30.02944° сх. д. / 50.29111; 30.02944Координати: 50°17′28″ пн. ш. 30°01′46″ сх. д. / 50.29111° пн. ш. 30.02944° сх. д. / 50.29111; 30.02944
Середня висота
над рівнем моря 		154 м
Водойми Котир, озеро Кругле
Місцева влада
Адреса ради 08071, Київська обл., Фастівський р-н, с.Мостище, вул.Шевченка,3
Карта
Мостище
Мостище
Мапа

 Мостище у Вікісховищі

Географія ред.

Селом протікає річка Котир, ліва притока Ірпеня.

Назва ред.

Колись тут протікало 5 невеликих річок, було близько 10 озер і 12 мостів. Саме наявність стількох мостів і дала назву селу — Мостище. Однак винищення лісів на початку XX ст. привело до висихання річок та озер, і залишилась тільки назва села. Герб села також містить міст і є промовистим.

Історія ред.

Навколо села є 5 курганів. Древні знаряддя праці, віднайдені на території с. Мостище, свідчать про заселення краю близько 3-5 тис. років тому. На території села виявлено залишки давньоруського городища. Зокрема неподалік тягнуться Змієві вали — захисні споруди часів Київської Русі, а також віднайдено велику кількість залишків давньої кераміки та знарядь праці.

XVII—XVIII століття ред.

Точний час заснування невідомий. За одними даними — згідно універсалу Богдана Хмельницького від 11 січня 1651 року, виданого в Чигирині, — село було передане монахам Києво-Братського монастиря. До цього часу воно було власністю Київського домініканського монастиря.

За іншими даними, засноване монахами Києво-Братського монастиря 1651 року. Спеціальним універсалом Б. Хмельницького від 9 січня 1654 р. с. Мостище передано Київському Братському монастиреві.

Польський король Міхал Корибут Вишневецький у своїй грамоті від 10 жовтня 1670 р. підтверджував за Київським Братським монастирем право володіння селом. У XVIII ст. с. Мостище стало прикордонним і вже не належало монастирю.

Колись непрохідні ліси в часи Коліївщини служили пристанищем гайдамакам Швачки і Бондаренка, під контролем яких під час повстання 1768 р. перебувало с. Мостище. Урочище Гайдамацький Яр, що знаходиться на території села, сполучалося з урочищем Кладовою, де знаходилися гайдамацькі скарби правобережної Київщини.

Документами зафіксовано, що Іван Бондаренко проходив тут зі своїм загоном 8 липня 1768 року.

XIX століття ред.

З другої половини XVIII ст. Мостище разом з Новосілками було власністю бишівського поміщика Франца Харлінського, який у 1830 р. продав його адвокату Грабовському. До скасування кріпосного права село належало ще Альберту Марцинківському, який у 1857 р. продав його Володимиру Петровичу Ползикову. Нащадки Ползикова програли село в карти поміщику Змунчилову, при якому в нашім краї було ліквідовано кріпосне право. На той час у селі налічувалось 64 двори.

Лаврентій Похилевич писав про село наступне:

ХХ століття ред.

У 1900 р. неподалік від с. Мостище оселився Яроцький. Він був дуже освіченою людиною, мав велику бібліотеку і виношував революційні ідеї. Він часто спілкувався із селянами, поширюючи серед них твори українських та російських письменників того часу. Найближчими учнями Яроцького були Іван Задоя та Микола і Михайло Кулаковські.

У 1905 р. Микола Кулаковський разом з лейтенантом Шмідтом брав участь у повстанні матросів на крейсері «Очаків», за участь в якому Кулаковського заслано на р. Амур. Саєнко Матвій служив на знаменитому броненосці «Потьомкін» і брав активну участь у повстанні 1905 р.

У лютому 1918 р. на сільському сході проголошено радянську владу. Для керування місцевими справами обрано сільський революційний комітет, до складу якого входило 18 осіб на чолі з Ф. К. Кравченком, М. І. Диким та Ф. С. Литвиненком. Секретарем сільревкому обрано Д. В. Сокола. Сільревкому активно допомагали члени комнезаму. Вони зберегли від пограбування і спалення всі головні панські будинки. Ішли кровопролитні бої тривали між армією УНР і більшовиками. Так, достеменно відомо, що у 1919 р. в урочищі Паценкова долина, що знаходиться на території с. Мостище, відбулося збройне зіткнення між загонами червоної армії, денікінцями та урядовою армією. На могилі загиблих червоноармійців (36 осіб) споруджено пам'ятник.

У 1921 р. відкрито першу в селі школу, засновано сільське споживче товариство, що забезпечувало всіма необхідними промисловими товарами, закуповувало в селян та збувало в місті сільськогосподарську продукцію. Тут розміщено було також сільраду, клуб і квартири для вчителів. Першим учителем була Н. М. Каліхевич, а завідувачем школи О. В. Єршова — онука Єршова, автора твору «Коник-Горбоконик». Через деякий час засновано восьмирічну школу, в 1946 р. дитячий будинок для дітей-сиріт (нині спеціальна загальноосвітня школа-інтернат).

У селі працював водяний млин та ґуральня, в 1924 р. утворено колективне господарство «Орач», а в 1934 р. — колгосп ім. Кірова.

У роки Німецько-радянської війни створено партизанський загін Бишівського району, на чолі якого були мостищанці: командир-льотчик І. О. Осипенко (командир 5-го батальйону Київського з'єднання партизанів), начальник штабу капітан артилерист В. К. Бондар, комісар — М. У. Кошовий. У селі діяла також комсомольська група. У боротьбі за свободу і незалежність віддали своє життя 120 жителів села. Після визволення села у 1943 році, колективне господарство, а пізніше сільську раду до 1953 року очолював Іван Дорофійович Дяченко (5.05.1911 - 24.12.1977).

Село Мостище славиться своїми трудовими і бойовими традиціями. Так, колишній колгосп ім. Кірова був представлений на ВДНГ в м. Києві. Його трударі займали передові місця в Бишівському й Макарівському районах та були нагороджені багатьма орденами і медалями за досягнуті успіхи у сільськогосподарському виробництві. Багате село своїми знатними людьми, такими як С. Т. Шаталович, М. Г. Третяк, С. К. Калаба, Ю. А. Котвіцький, Л. М. Бойко, Г. К. Сербіненко, Г. Я. Служенко, Л. П. Федоренко, В. І. Корнієнко — голова сільської ради, М. К. Кравченко, І. В. Цисаренко, Л. П. Федоренко.

В «Історії міст і сіл Української РСР» про Мостище початку 1970-х було подано таку інформацію:

Сучасність ред.

Сьогодні в селі понад 600 членів садових товариств і дачників, працює сільрада, ФАП, клуб, бібліотека, початкова школа і школа-інтернат обласного підпорядкування, 5 магазинів. Село газифіковано, вулиці з твердим покриттям, є три ставки, озеро Кругле, протікає р. Ірпінь. Навколо розташовані ліси Макарівського держлісгоспу.

У XXI ст. в ногу з епохою живуть і працюють шановані і працьовиті у селі родини: Мельниченко Віри Миколаївни та її синів і дочки з родинами Мельниченків Юрія Миколайовича, Віктора Миколайовича, Івана Миколайовича, Гончаренко Тетяни Миколаївни. Родини Третяка Михайла Григоровича та його синів і дочки, Третяків Ігора Михайловича, Василя Михайловича, Петра Михайловича і Тетяни Михайлівни.

Від 1998 року у селі в переобладнаному приміщенні діє церква Воздвиження Хреста Господнього (УПЦ МП). У 2012 році було розпочато будівництво нового храму.

Відомі вихідці з села ред.

Примітки ред.

  1. Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (в ІІІ розділах, редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський).— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— Отделъ ІІІ. Извѣстія грамотъ и документовъ.— С. 73—74. ст.(рос.)
  2. Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
  3. Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
  4. Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  5. Церковь Воздвижения Креста Господня с. Мостыще [ 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.] – Батюшка.org.

Джерела ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мостище (Фастівський район)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Mostishe Mosti she selo Bishivskoyi silskoyi gromadi Fastivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Roztashovane na livomu berezi r Irpin na pivdennij okrayini Polissya Vidstan do oblasnogo centru 30 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Boyarka za 25 km Plosha naselenogo punktu 387 8 ga kilkist dvoriv 304 Naselennya stanovit 300 osib Den sela 27 veresnya selo MostisheGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Fastivskij rajonRada Bishivska silska gromadaKod KATOTTG UA32140010090052895Osnovni daniZasnovane 1651Naselennya 300Plosha 0 282 km Gustota naselennya 1843 97 osib km Poshtovij indeks 08071Telefonnij kod 380 4578Geografichni daniGeografichni koordinati 50 17 28 pn sh 30 01 46 sh d 50 29111 pn sh 30 02944 sh d 50 29111 30 02944 Koordinati 50 17 28 pn sh 30 01 46 sh d 50 29111 pn sh 30 02944 sh d 50 29111 30 02944Serednya visotanad rivnem morya 154 mVodojmi Kotir ozero KrugleMisceva vladaAdresa radi 08071 Kiyivska obl Fastivskij r n s Mostishe vul Shevchenka 3KartaMostisheMostisheMapa Mostishe u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Nazva 3 Istoriya 3 1 XVII XVIII stolittya 3 2 XIX stolittya 3 3 HH stolittya 4 Suchasnist 5 Vidomi vihidci z sela 6 Primitki 7 DzherelaGeografiya red Selom protikaye richka Kotir liva pritoka Irpenya Nazva red Kolis tut protikalo 5 nevelikih richok bulo blizko 10 ozer i 12 mostiv Same nayavnist stilkoh mostiv i dala nazvu selu Mostishe Odnak vinishennya lisiv na pochatku XX st privelo do visihannya richok ta ozer i zalishilas tilki nazva sela Gerb sela takozh mistit mist i ye promovistim Istoriya red Navkolo sela ye 5 kurganiv Drevni znaryaddya praci vidnajdeni na teritoriyi s Mostishe svidchat pro zaselennya krayu blizko 3 5 tis rokiv tomu Na teritoriyi sela viyavleno zalishki davnoruskogo gorodisha Zokrema nepodalik tyagnutsya Zmiyevi vali zahisni sporudi chasiv Kiyivskoyi Rusi a takozh vidnajdeno veliku kilkist zalishkiv davnoyi keramiki ta znaryad praci XVII XVIII stolittya red Tochnij chas zasnuvannya nevidomij Za odnimi danimi zgidno universalu Bogdana Hmelnickogo vid 11 sichnya 1651 roku vidanogo v Chigirini selo bulo peredane monaham Kiyevo Bratskogo monastirya Do cogo chasu vono bulo vlasnistyu Kiyivskogo dominikanskogo monastirya 1 Za inshimi danimi zasnovane monahami Kiyevo Bratskogo monastirya 1651 roku 2 Specialnim universalom B Hmelnickogo vid 9 sichnya 1654 r s Mostishe peredano Kiyivskomu Bratskomu monastirevi Polskij korol Mihal Koribut Vishneveckij u svoyij gramoti vid 10 zhovtnya 1670 r pidtverdzhuvav za Kiyivskim Bratskim monastirem pravo volodinnya selom U XVIII st s Mostishe stalo prikordonnim i vzhe ne nalezhalo monastiryu Kolis neprohidni lisi v chasi Koliyivshini sluzhili pristanishem gajdamakam Shvachki i Bondarenka pid kontrolem yakih pid chas povstannya 1768 r perebuvalo s Mostishe Urochishe Gajdamackij Yar sho znahoditsya na teritoriyi sela spoluchalosya z urochishem Kladovoyu de znahodilisya gajdamacki skarbi pravoberezhnoyi Kiyivshini Dokumentami zafiksovano sho Ivan Bondarenko prohodiv tut zi svoyim zagonom 8 lipnya 1768 roku 3 XIX stolittya red Z drugoyi polovini XVIII st Mostishe razom z Novosilkami bulo vlasnistyu bishivskogo pomishika Franca Harlinskogo yakij u 1830 r prodav jogo advokatu Grabovskomu Do skasuvannya kriposnogo prava selo nalezhalo she Albertu Marcinkivskomu yakij u 1857 r prodav jogo Volodimiru Petrovichu Polzikovu Nashadki Polzikova prograli selo v karti pomishiku Zmunchilovu pri yakomu v nashim krayi bulo likvidovano kriposne pravo Na toj chas u seli nalichuvalos 64 dvori Lavrentij Pohilevich pisav pro selo nastupne Mostishe selo yake vidokremlene vid selisha Novosilki polem za 1 verstu sho roztashovane na tomu zh berezi r Irpin Mostishe nalezhalo uchilishu bursi Bratskogo monastirya do 1686 r Zhiteliv prozhivaye 686 Molodshij sin Ignata Marcinkivskogo Albert u 1857 r prodav ce selo generalovi Volodimiru Petrovichu Polzikovu a vin u 1883 r privat docentovi Kiyivskogo universitetu Romanu Ivanovichu Bazineru sho zalishiv sobi v mayetku sadibu i zemli ornoyi 290 desyatin i lisovoyi 545 desyatin a zgodom 400 desyatin lisu pereprodav Sergiyevi Fedorovu yaki potim Fedorov ci 400 desyatin prodav u vlasnist nimcyam kolonistam HH stolittya red U 1900 r nepodalik vid s Mostishe oselivsya Yarockij Vin buv duzhe osvichenoyu lyudinoyu mav veliku biblioteku i vinoshuvav revolyucijni ideyi Vin chasto spilkuvavsya iz selyanami poshiryuyuchi sered nih tvori ukrayinskih ta rosijskih pismennikiv togo chasu Najblizhchimi uchnyami Yarockogo buli Ivan Zadoya ta Mikola i Mihajlo Kulakovski U 1905 r Mikola Kulakovskij razom z lejtenantom Shmidtom brav uchast u povstanni matrosiv na krejseri Ochakiv za uchast v yakomu Kulakovskogo zaslano na r Amur Sayenko Matvij sluzhiv na znamenitomu bronenosci Potomkin i brav aktivnu uchast u povstanni 1905 r U lyutomu 1918 r na silskomu shodi progolosheno radyansku vladu Dlya keruvannya miscevimi spravami obrano silskij revolyucijnij komitet do skladu yakogo vhodilo 18 osib na choli z F K Kravchenkom M I Dikim ta F S Litvinenkom Sekretarem silrevkomu obrano D V Sokola Silrevkomu aktivno dopomagali chleni komnezamu Voni zberegli vid pograbuvannya i spalennya vsi golovni panski budinki Ishli krovoprolitni boyi trivali mizh armiyeyu UNR i bilshovikami Tak dostemenno vidomo sho u 1919 r v urochishi Pacenkova dolina sho znahoditsya na teritoriyi s Mostishe vidbulosya zbrojne zitknennya mizh zagonami chervonoyi armiyi denikincyami ta uryadovoyu armiyeyu Na mogili zagiblih chervonoarmijciv 36 osib sporudzheno pam yatnik U 1921 r vidkrito pershu v seli shkolu zasnovano silske spozhivche tovaristvo sho zabezpechuvalo vsima neobhidnimi promislovimi tovarami zakupovuvalo v selyan ta zbuvalo v misti silskogospodarsku produkciyu Tut rozmisheno bulo takozh silradu klub i kvartiri dlya vchiteliv Pershim uchitelem bula N M Kalihevich a zaviduvachem shkoli O V Yershova onuka Yershova avtora tvoru Konik Gorbokonik Cherez deyakij chas zasnovano vosmirichnu shkolu v 1946 r dityachij budinok dlya ditej sirit nini specialna zagalnoosvitnya shkola internat U seli pracyuvav vodyanij mlin ta guralnya v 1924 r utvoreno kolektivne gospodarstvo Orach a v 1934 r kolgosp im Kirova U roki Nimecko radyanskoyi vijni stvoreno partizanskij zagin Bishivskogo rajonu na choli yakogo buli mostishanci komandir lotchik I O Osipenko komandir 5 go bataljonu Kiyivskogo z yednannya partizaniv nachalnik shtabu kapitan artilerist V K Bondar komisar M U Koshovij U seli diyala takozh komsomolska grupa U borotbi za svobodu i nezalezhnist viddali svoye zhittya 120 zhiteliv sela Pislya vizvolennya sela u 1943 roci kolektivne gospodarstvo a piznishe silsku radu do 1953 roku ocholyuvav Ivan Dorofijovich Dyachenko 5 05 1911 24 12 1977 Selo Mostishe slavitsya svoyimi trudovimi i bojovimi tradiciyami Tak kolishnij kolgosp im Kirova buv predstavlenij na VDNG v m Kiyevi Jogo trudari zajmali peredovi miscya v Bishivskomu j Makarivskomu rajonah ta buli nagorodzheni bagatma ordenami i medalyami za dosyagnuti uspihi u silskogospodarskomu virobnictvi Bagate selo svoyimi znatnimi lyudmi takimi yak S T Shatalovich M G Tretyak S K Kalaba Yu A Kotvickij L M Bojko G K Serbinenko G Ya Sluzhenko L P Fedorenko V I Korniyenko golova silskoyi radi M K Kravchenko I V Cisarenko L P Fedorenko V Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR pro Mostishe pochatku 1970 h bulo podano taku informaciyu Mostishe selo centr silskoyi Radi roztashovane na livomu berezi richki Irpin za 30 km vid rajonnogo centru Naselennya 851 cholovik U seli viddilok radgospu Novosilkivskij yakij maye 1500 ga zemli u t ch ornoyi 1024 ga Osnovnij napryam gospodarstva molochno zernovij Rozvinuti bdzhilnictvo ta ribnictvo U Mostishi ye pochatkova shkola dopomizhna shkola internat klub biblioteka 4 Suchasnist red Sogodni v seli ponad 600 chleniv sadovih tovaristv i dachnikiv pracyuye silrada FAP klub biblioteka pochatkova shkola i shkola internat oblasnogo pidporyadkuvannya 5 magaziniv Selo gazifikovano vulici z tverdim pokrittyam ye tri stavki ozero Krugle protikaye r Irpin Navkolo roztashovani lisi Makarivskogo derzhlisgospu U XXI st v nogu z epohoyu zhivut i pracyuyut shanovani i pracoviti u seli rodini Melnichenko Viri Mikolayivni ta yiyi siniv i dochki z rodinami Melnichenkiv Yuriya Mikolajovicha Viktora Mikolajovicha Ivana Mikolajovicha Goncharenko Tetyani Mikolayivni Rodini Tretyaka Mihajla Grigorovicha ta jogo siniv i dochki Tretyakiv Igora Mihajlovicha Vasilya Mihajlovicha Petra Mihajlovicha i Tetyani Mihajlivni Vid 1998 roku u seli v pereobladnanomu primishenni diye cerkva Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo UPC MP U 2012 roci bulo rozpochato budivnictvo novogo hramu 5 Vidomi vihidci z sela red Vasilenko Igor Mikolajovich 1984 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Antonij Yaksa Marcinkivskij narodivsya 17 sichnya 1823 roku v Mostishe ukrayinsko polskij literaturnij kritik etnograf satirik perekladach i pismennik Vitalij Mihajlovich Kulakovskij ukrayinskij pismennik istorik zasluzhenij pracivnik kulturi URSR chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Avtor blizko 150 naukovih statej 10 povistej ta romaniv navchalno metodichnih posibnikiv Ivan Oleksandrovich Osipenko komandir 5 go bataljonu Kiyivskogo z yednannya partizaniv Valentin Arsentijovich Zgurskij akademik NAN Ukrayini golova Kiyivskoyi miskradi u 1980 1991 rokah Primitki red Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej v III rozdilah redaktori Volodimir Antonovich F Ternovskij Kiev tipografiya E Ya Fedorova 1874 Otdel III Izvѣstiya gramot i dokumentov S 73 74 st ros Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5 Buket Yevgen Ivan Bondarenko ostannij polkovnik Koliyivshini Istorichnij naris Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2014 320 s ISBN 978 966 2401 09 7 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Cerkov Vozdvizheniya Kresta Gospodnya s Mostyshe Arhivovano 21 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Batyushka org Dzherela red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mostishe Fastivskij rajon ros doref Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj gubernii K 1864 Ashenko N V Buket Ye V Netreba D S ta in Uporyad Buket Ye V Narisi z istoriyi Makarivskogo rajonu Do 15 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini Kiyiv Logos 2006 S 333 334 Informaciya pro Mostishe Arhivovano 1 bereznya 2017 u Wayback Machine na Sajti Makarivskoyi RDA Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5 PDF Mostyszcze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 722 pol S 722 724 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mostishe Fastivskij rajon amp oldid 39945632