www.wikidata.uk-ua.nina.az

Морозов Сава Тимофійович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Морозов Са ва Тимофі йович Моро зов рос Савва

Морозов Сава Тимофійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Морозов.

Са́ва Тимофі́йович Моро́зов (рос. Савва Тимофеевич Морозов; нар. 3 (15) лютого 1862(18620215), Зуєво, Богородський повіт, Московська губернія, Російська імперія — пом. 13 (26) травня 1905, Канн, Франція) — російський підприємець і меценат.

Сава Тимофійович Морозов
Сава Морозов
Ім'я при народженні Сава Тимофійович Морозов
Народився 15 лютого 1862(1862-02-15)
Зуєво, Російська імперія
Помер 26 травня 1905(1905-05-26) (43 роки)
Канн, Франція
·самогубство або вбивство
Поховання Рогозьке кладовищеd
Громадянство Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність підприємництво, благодійність
Alma mater фізико-математичний факультет Московського університетуd
Титул мануфактур-радник
Конфесія старообрядництво
Батько Timofey Savvich Morozovd
Мати Maria Morozovad
Родичі батько — Тимофій Савич (1823–1889), мати — Марія Федорівна (1830–1911)
брати: Іван (*1855), Арсеній (*1857), Сергій (1863–1944)

сестри: Олена (*1849), Ганна (1849—1924), Алевтина (1850–1876), Олександра (1854–1903), Юлія (1858–1920)
Брати, сестри Q4303018? і Yulia Timofeevna Krestovnikovad
У шлюбі з Зінаїда Григорівна Зиміна (Морозова, Рейнбот, Резва) (1867–1947)
Діти
сини: Тимофій (1888–1919), Сава (1903–1964)

дочки: Марія (1890–1933), Олена (*1895)
Нагороди два ордени Святої Анни — ІІ і ІІІ ступенів

Біографічні відомості Редагувати

Сава Морозов народився в старообрядницькій купецькій сім'ї Тимофія і Марії. Мав трьох братів і п'ять сестер (три дитини померли малими). Був спадковим почесним громадянином Москви.

Дитинство Сави минуло в Москві, у Трьохсвятительському провулку. 1881 року він закінчив Четверту московську гімназію біля Покровських воріт. Цього ж року вступив на природничий відділ фізико-математичного факультету Московського імператорського університету. Морозов поглиблено вивчав філософію й політекономію, відвідував лекції Василя Ключевського. Тоді ж написав значну роботу — дослідження про барвники. Навчальний курс закінчив у 1885-му, не одержавши диплома.

У 1885–1887 вивчав хімію в Кембриджському університеті (Велика Британія), водночас ознайомився з організацією текстильної справи на англійських фабриках (у Манчестері).

Виробнича діяльність Редагувати

Після одного з найбільших за історію Росії Морозовського страйку на Микільській мануфактурі, який тривав від 7 до 17 січня 1885 року, захворів Морозов-батько, і у 1886 році Сава Морозов став директором-розпорядником, а з 1887-го — власником і керівником Товариства Микільської мануфактури «Сави Морозова син і Ко».

У склад товариства входило шість основних підприємств і мережа допоміжних. На ньому збудовано турбінну електростанцію. Будівництвом, а згодом і самою станцією керував Леонід Красін.

«Микільська мануфактура[ru] завоювала безліч усіляких дипломів і медалей за відмінну якість продукції. Російська преса охрестила Саву Морозова „купецьким воєводою“. На Всеросійській промисловій виставці та ярмарку в Нижньому Новгороді Морозов як голова ярмаркового комітету підносив цареві хліб-сіль. А пізніше біля „Макарія“ виголосив бойову промову. В ній Сава Тимофійович сказав такі мудрі слова, що вони й досі звучать як заповіт нащадкам: „Багато наділеній російській землі й щедро обдарованому російському народу не личить бути данниками чужої скарбниці та чужого народу… Росія, завдяки своїм природним багатствам, завдяки надзвичайній тямущості свого населення, завдяки рідкісній витривалості свого робітника, може і мусить бути однією з перших у промисловості країн Європи“. Цю промову нашого великого земляка різко критикував Суворін, але видатні представники промисловости та торгівлі цілковито підтримали Саву Тимофійовича».

Сава Морозов був власник бавовникових полів у Туркестані. Був також директор Трьохгорного пивоварного товариства в Москві. Мав паї цього товариства, а також Купецького банку й акції Торгового банку.

У 1890 році він придбав маєток на Уралі в селищі Всеволодо-Вільва Пермської губернії, маючи на меті використовувати ліс як сировину у виробництві хімічних реактивів. Реактиви були потрібні для створення нових барвників, що використовуються в мануфактурному виробництві. У Всеволодо-Вільві Сава Морозов перепрофілював колишній металургійний завод на хімічний, а згодом відкрив ще один завод такого ж профілю на річці Івак. Головним інженером на цих двох підприємствах був Борис Збарський.

1905 року Морозов заснував Анонімну спілку об'єднаних хімічних заводів «С. Т. Морозов, Крель і Оттман».

З самого початку своєї виробничої діяльности Сава Морозов скоротив на своїх підприємствах робочий день з дванадцяти до дев'яти годин, а згодом запровадив оплату на вагітність працівницям. Будуючи фабрику за поліпшеним проектом, він подбав також, щоб при ній були казарми, лікарня, богадільня. Морозов влаштував також парк для народного гуляння, бібліотеку й заклав будову робітничого театру.

Особисте життя Редагувати

1888 року Сава Морозов одружився з Зінаїдою Морозовою, першим чоловіком якої був його небіж Сергій Морозов. У 1892-му придбав садибу Покровське-Рубцово біля Істри, а наступного року взявся споруджувати нову оселю.

»1893 року Сава Тимофійович купив у О. М. Аксакова будинок на Спиридонівці, зруйнував його й за проектом архітектора Ф. О. Шехтеля побудував шикарну кам'яницю (нині кам'яниця належить Міністерству закордонних справ Росії). Тут він приймав гостей і влаштовував бали, на яких можна було зустріти Мамонтова, Боткіна, Шаляпіна, Горького, Чехова, Станіславського, Боборикіна й інших видатних людей Росії. Про один із таких балів згадувала Кніппер-Чехова: «Мені довелося побувати на балу у Морозова. Я ніколи в житті не бачила такої розкоші й багатства». Так, багатство і могутність С. Т. Морозова, мабуть, не мали собі рівних у країні. Ще один випадок розповідає про це. Одного разу Зінаїду Григорівну запросили до Великої княгині Ксенії Олександрівни. Букет у гості був такий красивий та пишний, що найвища особа від заздрости закусила губи. Найкращі морозовські садівники складали цей букет, що мистецтвом перевершив царський. Господарі московських ресторанів Тестова та «Слов'янський базар» пишалися тим, що часто приймали такого відвідувача, як Саву Тимофійовича. Найкращі в Росії рисаки «Ташкент» і «Неяда», що належали С. Т. Морозову, вигравали майже всі престижні перегони на московських іподромах".

Благодійність і громадська діяльність Редагувати

У (1890–1897) Сава Морозов очолював комітет Нижньогородського ярмарку, наступні три роки мав посаду гласного Московської міської думи. Крім того, був членом московського відділу Ради торгівлі та мануфактур і Спілки для сприяння поліпшенню та розвитку мануфактурної промисловости.

Він мав своїх стипендіатів у вищих технічних навчальних закладах Росії та зарубіжних країн. Морозовські робітники були краще освічені, ніж робітники інших російських промислових підприємств.

Був почесний член Товариства допомоги нужденним студентам Московського університету.

Сава Морозов подав велику допомогу Московському художньому театру: у 1898 році увійшов до складу Товариства для установлення в Москві Загальнодоступного театру, регулярно вносив пожертви на будівництво та розвиток МХТ, завідував його фінансовою частиною (1901–1904), був ініціатором і головою правління пайової спілки з експлуатації МХТ (1901) та побудови нового театрального приміщення в Камергерському провулку (відкрито 1902 року), яку сам же й оплатив.

У роботу Московського художнього театру Морозов вклав 10 тисяч рублів. Загальні витрати цього мецената на театр становили близько 500 тисяч рублів (у ті часи хорошу кам'яницю в центрі Москви можна було придбати за 10 тисяч).

Москва, вулиця Спиридонівка, № 17. Дім Сави Морозова.

«Станіславський заявив, звернувшись до Сави Тимофійовича: „…вкладена Вами праця мені видається ПОДВИГОМ, а вишукана будівля, яка виросла на руїнах кубла, здається сном, що збувся наяву… Я радію, що російський театр знайшов свого Морозова подібно до того, як художество дочекалося свого Третьякова…“»

На початку XX століття Сава Морозов підтримував стосунки з лідерами ліберального руху, в його будинку № 17 на Спиридонівці відбувалися напівлегальні засідання земців-конституціоналістів. Був пов'язаний також із революційним рухом, фінансував видання соціал-демократичної газети «Іскра», на його кошти засновано перші більшовицькі легальні газети «Нове життя» та «Боротьба». Морозов нелегально провозив на свою фабрику заборонену літературу і друкарські шрифти, у 1905 році ховав від поліції одного з лідерів більшовиків Миколу Баумана. Дружив з Максимом Горьким, був близько знайомий з Леонідом Красіним.

Після 9 січня 1905 року (Кривавої неділі) Морозов заявив голові Комітету міністрів Сергію Вітте про потребу покінчити з самодержавством; склав записку з вимогами свободи слова, друку і спілок, загальної рівноправности, недоторканности особи і житла, обов'язкової шкільної освіти, громадського контролю за державним бюджетом та інше.

У лютому 1905 року Л. М. Андреєв переховував у себе вдома членів РСДРП, 9 лютого до нього на квартиру прибув для прийняття участі в з'їзді районних представників член Центрального Комітету РСДРП - Повар (Щеколдін Ф. І.), де був заарештований з Андреєвим. 10 лютого були посаджені в Таганську в'язницю. Разом вони були випущені під заставу внесену Савою Морозовим.

Після страйку робітників Микільської мануфактури в лютому 1905-го Сава Морозов зажадав у правління Товариства прийняти їхні умови і передати в його руки повне розпорядження справами на фабриці, але мати — Марія Морозова — була проти цього. «17 березня 1905 на чергових зборах пайовиків Микільської мануфактури М. Ф. Морозова була переобрана на посаду директора-розпорядника, а Сава Тимофійович заступив місце директора-розпорядника. Те, що Саву Морозова, всупереч багаторічним твердженням радянських істориків, не усували від справ, підтверджує і вивчення журналів засідань правління Микільської мануфактури».

Морозов важко переживав свою безпорадність, усамітнився не бажав нікого бачити. По Москві почали поширюватися чутки про його божевілля. За наполяганням дружини і матері Морозова, 15 квітня 1905 був скликаний консиліум, у якому взяли участь лікарі Григорій Россолімо, Федір Гриневський і Микола Селівановський. Консиліум дійшов висновку, що у Сави Морозова «важкий загальний нервовий розлад, що виражалося то в надмірному збудженні, неспокої, безсонні, то в пригніченому стані, нападах туги та інше». Рекомендувалося послати Морозова на лікування в Європу.

Смерть Редагувати

Рогозьке кладовище в Москві. Родинний гробівець купців Морозових.

По кількох днях у супроводі дружини і лікаря Селівановського Сава Морозов поїхав до Берліна, а потім до Канна. Тут 13 (26) травня 1905 року його знайшли в готельному номері мертвим, з простреленими грудьми.

«У день своєї загибелі після другого сніданку Морозов сказав дружині: „Жарко, відпочину до обіду“, — і пішов до себе. Зінаїда Григорівна залишилася розмовляти з лікарем, а потім, радісна, піднялася до себе і сіла до дзеркала, щоб причепуритися. І в цю мить почула постріл… Руки Сави Тимофійовича складено на животі, пальці лівої обпалено, права рука була розтиснена, й біля неї лежав нікельований браунінг. На підлозі лежав аркушик: „У моїй смерті прошу нікого не звинувачувати“. На ньому не було ні підпису, ні дати. Лікар Селівановський запитав Зінаїди Григорівни: „Це ви закрили йому очі?“ Вона заперечливо похитала головою і сказала, що коли ввійшла до кімнати, то у відчиненому вікні побачила якогось чоловіка, що втікав».

Згідно з офіційною версією французької поліції, Морозов наклав на себе руки. На думку тодішніх угорських та швейцарських експертів-криміналістів, його вбили, інсценувавши самогубство.

Ряд сучасних незалежних істориків-дослідників - А. А. Арутюнов, Юрій Фельштинський та інші - дійшли висновку, що вбивцею був більшовик-терорист Леонід Красін. Також і за показами свідків, одразу після звуку пострілу від дому втікав «рудоволосий чоловік». Словесний портрет «рудоволосого» збігається з зовнішністю тільки однієї людини, що належала до оточення Морозова, — Леоніда Красіна.

Назадовго до своєї смерті Сава Морозов серйозно посварився з Горьким та Красіним з приводу «грошей для партії». За спогадами його сестри, які передала її донька, внучата племінниця Сави Морозова

Його треба було прибрати, тому що більше дати [революціонерам] він нічого не міг. А він зажадав, щоб його ввели в курс їхніх справ

У день похорону Морозова граф Шувалов написав до Департаменту поліції секретне донесення, в якому, зокрема, значилося: «Незадовго перед виїздом із Москви Морозов посварився з Горьким, і в Канн до нього приїздив один із московських революціонерів, а також революціонери з Женеви, що шантажували покійного. Вжито заходи, щоб з'ясувати особу того, що виїхав із Москви для відвідин Морозова».

За спогадами Максима Горького, який був у зв'язку з Красіним, Андрєєвою та іншими керівниками більшовицького підпілля й брав активну участь в інтригах, що мали на меті виманювати від Сави гроші для більшовиків, «Сава Тимофійович ще задовго перед своєю смертю казав, що в його смерті зацікавлені чорносотенці, які не раз надсилали йому листи з погрозами через його участь у революції».

29 травня 1905 року Саву Морозова поховали на старообрядницькому Рогозькому кладовищі в Москві. Про покійного Максим Горький написав:

«Після смерті Сави Морозова серед робітників його фабрики постала легенда: Сава не помер, замість нього поховали іншого, а він „відмовився від багатства і таємно ходить по фабрикам, навчаючи робітників уму-розуму“. Ця легенда жила довго, аж до революції…»

Відзнаки і нагороди Редагувати

1892 року Саву Морозова нагородили орденом Святої Анни III ступеня «за корисну діяльність і особливу працю у відомстві Міністерства фінансів», а в 1896-му він одержав той же орден — ІІ ступеня. Крім того, у 1893, «за свідченням п. міністра фінансів про корисну діяльність у царині вітчизняної промисловости», Сава Морозов дістав звання мануфактур-радника, а разом з тим і право титулуватися по-цивільному «ваше високоблагородіє».

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия
  2. ↑ . Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 9 січня 2012. 
  3. Наталия Вико. «Дичь для товарищей по охоте», прим. № 37
  4. . Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 12 січня 2012. 
  5. . Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 12 січня 2012. 
  6. ↑ Ю. Г. Фельштинский. Вожди в законе. Гл. І. Деньги революции [ 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  7. М. Горький. Савва Морозов. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 25 грудня 2012. 

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Morozov Sa va Timofi jovich Moro zov ros Savva Timofeevich Morozov nar 3 15 lyutogo 1862 18620215 Zuyevo Bogorodskij povit Moskovska guberniya Rosijska imperiya pom 13 26 travnya 1905 Kann Franciya rosijskij pidpriyemec i mecenat Sava Timofijovich MorozovSava MorozovIm ya pri narodzhenni Sava Timofijovich MorozovNarodivsya 15 lyutogo 1862 1862 02 15 Zuyevo Rosijska imperiyaPomer 26 travnya 1905 1905 05 26 43 roki Kann Franciya samogubstvo abo vbivstvoPohovannya Rogozke kladovishedGromadyanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist pidpriyemnictvo blagodijnistAlma mater fiziko matematichnij fakultet Moskovskogo universitetudTitul manufaktur radnikKonfesiya staroobryadnictvoBatko Timofey Savvich MorozovdMati Maria MorozovadRodichi batko Timofij Savich 1823 1889 mati Mariya Fedorivna 1830 1911 brati Ivan 1855 Arsenij 1857 Sergij 1863 1944 sestri Olena 1849 Ganna 1849 1924 Alevtina 1850 1876 Oleksandra 1854 1903 Yuliya 1858 1920 Brati sestri Q4303018 i Yulia Timofeevna KrestovnikovadU shlyubi z Zinayida Grigorivna Zimina Morozova Rejnbot Rezva 1867 1947 Diti sini Timofij 1888 1919 Sava 1903 1964 dochki Mariya 1890 1933 Olena 1895 Nagorodi dva ordeni Svyatoyi Anni II i III stupeniv Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografichni vidomosti 1 1 Virobnicha diyalnist 1 2 Osobiste zhittya 1 3 Blagodijnist i gromadska diyalnist 1 4 Smert 2 Vidznaki i nagorodi 3 Div takozh 4 Primitki 5 Posilannya 6 Dzherela 7 LiteraturaBiografichni vidomosti RedaguvatiSava Morozov narodivsya v staroobryadnickij kupeckij sim yi Timofiya i Mariyi Mav troh brativ i p yat sester tri ditini pomerli malimi Buv spadkovim pochesnim gromadyaninom Moskvi Ditinstvo Savi minulo v Moskvi u Trohsvyatitelskomu provulku 1881 roku vin zakinchiv Chetvertu moskovsku gimnaziyu bilya Pokrovskih vorit Cogo zh roku vstupiv na prirodnichij viddil fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo imperatorskogo universitetu Morozov poglibleno vivchav filosofiyu j politekonomiyu vidviduvav lekciyi Vasilya Klyuchevskogo 1 Todi zh napisav znachnu robotu doslidzhennya pro barvniki Navchalnij kurs zakinchiv u 1885 mu ne oderzhavshi diploma U 1885 1887 vivchav himiyu v Kembridzhskomu universiteti Velika Britaniya vodnochas oznajomivsya z organizaciyeyu tekstilnoyi spravi na anglijskih fabrikah u Manchesteri 2 Virobnicha diyalnist Redaguvati Pislya odnogo z najbilshih za istoriyu Rosiyi Morozovskogo strajku na Mikilskij manufakturi yakij trivav vid 7 do 17 sichnya 1885 roku zahvoriv Morozov batko i u 1886 roci Sava Morozov stav direktorom rozporyadnikom a z 1887 go vlasnikom i kerivnikom Tovaristva Mikilskoyi manufakturi Savi Morozova sin i Ko U sklad tovaristva vhodilo shist osnovnih pidpriyemstv i merezha dopomizhnih Na nomu zbudovano turbinnu elektrostanciyu Budivnictvom a zgodom i samoyu stanciyeyu keruvav Leonid Krasin 1 Mikilska manufaktura ru zavoyuvala bezlich usilyakih diplomiv i medalej za vidminnu yakist produkciyi Rosijska presa ohrestila Savu Morozova kupeckim voyevodoyu Na Vserosijskij promislovij vistavci ta yarmarku v Nizhnomu Novgorodi Morozov yak golova yarmarkovogo komitetu pidnosiv carevi hlib sil A piznishe bilya Makariya vigolosiv bojovu promovu V nij Sava Timofijovich skazav taki mudri slova sho voni j dosi zvuchat yak zapovit nashadkam Bagato nadilenij rosijskij zemli j shedro obdarovanomu rosijskomu narodu ne lichit buti dannikami chuzhoyi skarbnici ta chuzhogo narodu Rosiya zavdyaki svoyim prirodnim bagatstvam zavdyaki nadzvichajnij tyamushosti svogo naselennya zavdyaki ridkisnij vitrivalosti svogo robitnika mozhe i musit buti odniyeyu z pershih u promislovosti krayin Yevropi Cyu promovu nashogo velikogo zemlyaka rizko kritikuvav Suvorin ale vidatni predstavniki promislovosti ta torgivli cilkovito pidtrimali Savu Timofijovicha 2 Sava Morozov buv vlasnik bavovnikovih poliv u Turkestani Buv takozh direktor Trohgornogo pivovarnogo tovaristva v Moskvi Mav payi cogo tovaristva a takozh Kupeckogo banku j akciyi Torgovogo banku 1 U 1890 roci vin pridbav mayetok na Urali v selishi Vsevolodo Vilva Permskoyi guberniyi mayuchi na meti vikoristovuvati lis yak sirovinu u virobnictvi himichnih reaktiviv Reaktivi buli potribni dlya stvorennya novih barvnikiv sho vikoristovuyutsya v manufakturnomu virobnictvi U Vsevolodo Vilvi Sava Morozov pereprofilyuvav kolishnij metalurgijnij zavod na himichnij a zgodom vidkriv she odin zavod takogo zh profilyu na richci Ivak Golovnim inzhenerom na cih dvoh pidpriyemstvah buv Boris Zbarskij 1905 roku Morozov zasnuvav Anonimnu spilku ob yednanih himichnih zavodiv S T Morozov Krel i Ottman Z samogo pochatku svoyeyi virobnichoyi diyalnosti Sava Morozov skorotiv na svoyih pidpriyemstvah robochij den z dvanadcyati do dev yati godin a zgodom zaprovadiv oplatu na vagitnist pracivnicyam Buduyuchi fabriku za polipshenim proektom vin podbav takozh shob pri nij buli kazarmi likarnya bogadilnya Morozov vlashtuvav takozh park dlya narodnogo gulyannya biblioteku j zaklav budovu robitnichogo teatru 1 Osobiste zhittya Redaguvati 1888 roku Sava Morozov odruzhivsya z Zinayidoyu Morozovoyu pershim cholovikom yakoyi buv jogo nebizh Sergij Morozov U 1892 mu pridbav sadibu Pokrovske Rubcovo bilya Istri a nastupnogo roku vzyavsya sporudzhuvati novu oselyu 1893 roku Sava Timofijovich kupiv u O M Aksakova budinok na Spiridonivci zrujnuvav jogo j za proektom arhitektora F O Shehtelya pobuduvav shikarnu kam yanicyu nini kam yanicya nalezhit Ministerstvu zakordonnih sprav Rosiyi Tut vin prijmav gostej i vlashtovuvav bali na yakih mozhna bulo zustriti Mamontova Botkina Shalyapina Gorkogo Chehova Stanislavskogo Boborikina j inshih vidatnih lyudej Rosiyi Pro odin iz takih baliv zgaduvala Knipper Chehova Meni dovelosya pobuvati na balu u Morozova Ya nikoli v zhitti ne bachila takoyi rozkoshi j bagatstva Tak bagatstvo i mogutnist S T Morozova mabut ne mali sobi rivnih u krayini She odin vipadok rozpovidaye pro ce Odnogo razu Zinayidu Grigorivnu zaprosili do Velikoyi knyagini Kseniyi Oleksandrivni Buket u gosti buv takij krasivij ta pishnij sho najvisha osoba vid zazdrosti zakusila gubi Najkrashi morozovski sadivniki skladali cej buket sho mistectvom perevershiv carskij Gospodari moskovskih restoraniv Testova ta Slov yanskij bazar pishalisya tim sho chasto prijmali takogo vidviduvacha yak Savu Timofijovicha Najkrashi v Rosiyi risaki Tashkent i Neyada sho nalezhali S T Morozovu vigravali majzhe vsi prestizhni peregoni na moskovskih ipodromah 2 Blagodijnist i gromadska diyalnist Redaguvati U 1890 1897 Sava Morozov ocholyuvav komitet Nizhnogorodskogo yarmarku nastupni tri roki mav posadu glasnogo Moskovskoyi miskoyi dumi Krim togo buv chlenom moskovskogo viddilu Radi torgivli ta manufaktur i Spilki dlya spriyannya polipshennyu ta rozvitku manufakturnoyi promislovosti Vin mav svoyih stipendiativ u vishih tehnichnih navchalnih zakladah Rosiyi ta zarubizhnih krayin Morozovski robitniki buli krashe osvicheni nizh robitniki inshih rosijskih promislovih pidpriyemstv 2 Buv pochesnij chlen Tovaristva dopomogi nuzhdennim studentam Moskovskogo universitetu Sava Morozov podav veliku dopomogu Moskovskomu hudozhnomu teatru u 1898 roci uvijshov do skladu Tovaristva dlya ustanovlennya v Moskvi Zagalnodostupnogo teatru regulyarno vnosiv pozhertvi na budivnictvo ta rozvitok MHT zaviduvav jogo finansovoyu chastinoyu 1901 1904 buv iniciatorom i golovoyu pravlinnya pajovoyi spilki z ekspluataciyi MHT 1901 ta pobudovi novogo teatralnogo primishennya v Kamergerskomu provulku vidkrito 1902 roku yaku sam zhe j oplativ U robotu Moskovskogo hudozhnogo teatru Morozov vklav 10 tisyach rubliv Zagalni vitrati cogo mecenata na teatr stanovili blizko 500 tisyach rubliv u ti chasi horoshu kam yanicyu v centri Moskvi mozhna bulo pridbati za 10 tisyach 1 nbsp Moskva vulicya Spiridonivka 17 Dim Savi Morozova Stanislavskij zayaviv zvernuvshis do Savi Timofijovicha vkladena Vami pracya meni vidayetsya PODVIGOM a vishukana budivlya yaka virosla na ruyinah kubla zdayetsya snom sho zbuvsya nayavu Ya radiyu sho rosijskij teatr znajshov svogo Morozova podibno do togo yak hudozhestvo dochekalosya svogo Tretyakova 2 Na pochatku XX stolittya Sava Morozov pidtrimuvav stosunki z liderami liberalnogo ruhu v jogo budinku 17 na Spiridonivci vidbuvalisya napivlegalni zasidannya zemciv konstitucionalistiv Buv pov yazanij takozh iz revolyucijnim ruhom finansuvav vidannya social demokratichnoyi gazeti Iskra na jogo koshti zasnovano pershi bilshovicki legalni gazeti Nove zhittya ta Borotba Morozov nelegalno provoziv na svoyu fabriku zaboronenu literaturu i drukarski shrifti u 1905 roci hovav vid policiyi odnogo z lideriv bilshovikiv Mikolu Baumana Druzhiv z Maksimom Gorkim buv blizko znajomij z Leonidom Krasinim Pislya 9 sichnya 1905 roku Krivavoyi nedili Morozov zayaviv golovi Komitetu ministriv Sergiyu Vitte pro potrebu pokinchiti z samoderzhavstvom sklav zapisku z vimogami svobodi slova druku i spilok zagalnoyi rivnopravnosti nedotorkannosti osobi i zhitla obov yazkovoyi shkilnoyi osviti gromadskogo kontrolyu za derzhavnim byudzhetom ta inshe U lyutomu 1905 roku L M Andreyev perehovuvav u sebe vdoma chleniv RSDRP 9 lyutogo do nogo na kvartiru pribuv dlya prijnyattya uchasti v z yizdi rajonnih predstavnikiv chlen Centralnogo Komitetu RSDRP Povar Shekoldin F I de buv zaareshtovanij z Andreyevim 10 lyutogo buli posadzheni v Tagansku v yaznicyu Razom voni buli vipusheni pid zastavu vnesenu Savoyu Morozovim Pislya strajku robitnikiv Mikilskoyi manufakturi v lyutomu 1905 go Sava Morozov zazhadav u pravlinnya Tovaristva prijnyati yihni umovi i peredati v jogo ruki povne rozporyadzhennya spravami na fabrici ale mati Mariya Morozova bula proti cogo 17 bereznya 1905 na chergovih zborah pajovikiv Mikilskoyi manufakturi M F Morozova bula pereobrana na posadu direktora rozporyadnika a Sava Timofijovich zastupiv misce direktora rozporyadnika Te sho Savu Morozova vsuperech bagatorichnim tverdzhennyam radyanskih istorikiv ne usuvali vid sprav pidtverdzhuye i vivchennya zhurnaliv zasidan pravlinnya Mikilskoyi manufakturi 3 Morozov vazhko perezhivav svoyu bezporadnist usamitnivsya ne bazhav nikogo bachiti Po Moskvi pochali poshiryuvatisya chutki pro jogo bozhevillya Za napolyagannyam druzhini i materi Morozova 15 kvitnya 1905 buv sklikanij konsilium u yakomu vzyali uchast likari Grigorij Rossolimo Fedir Grinevskij i Mikola Selivanovskij Konsilium dijshov visnovku sho u Savi Morozova vazhkij zagalnij nervovij rozlad sho virazhalosya to v nadmirnomu zbudzhenni nespokoyi bezsonni to v prignichenomu stani napadah tugi ta inshe Rekomenduvalosya poslati Morozova na likuvannya v Yevropu 4 Smert Redaguvati nbsp Rogozke kladovishe v Moskvi Rodinnij grobivec kupciv Morozovih Po kilkoh dnyah u suprovodi druzhini i likarya Selivanovskogo Sava Morozov poyihav do Berlina a potim do Kanna Tut 13 26 travnya 1905 roku jogo znajshli v gotelnomu nomeri mertvim z prostrelenimi grudmi U den svoyeyi zagibeli pislya drugogo snidanku Morozov skazav druzhini Zharko vidpochinu do obidu i pishov do sebe Zinayida Grigorivna zalishilasya rozmovlyati z likarem a potim radisna pidnyalasya do sebe i sila do dzerkala shob prichepuritisya I v cyu mit pochula postril Ruki Savi Timofijovicha skladeno na zhivoti palci livoyi obpaleno prava ruka bula roztisnena j bilya neyi lezhav nikelovanij brauning Na pidlozi lezhav arkushik U moyij smerti proshu nikogo ne zvinuvachuvati Na nomu ne bulo ni pidpisu ni dati Likar Selivanovskij zapitav Zinayidi Grigorivni Ce vi zakrili jomu ochi Vona zaperechlivo pohitala golovoyu i skazala sho koli vvijshla do kimnati to u vidchinenomu vikni pobachila yakogos cholovika sho vtikav 5 Zgidno z oficijnoyu versiyeyu francuzkoyi policiyi Morozov naklav na sebe ruki Na dumku todishnih ugorskih ta shvejcarskih ekspertiv kriminalistiv jogo vbili inscenuvavshi samogubstvo Ryad suchasnih nezalezhnih istorikiv doslidnikiv A A Arutyunov Yurij Felshtinskij ta inshi dijshli visnovku sho vbivceyu buv bilshovik terorist Leonid Krasin 6 Takozh i za pokazami svidkiv odrazu pislya zvuku postrilu vid domu vtikav rudovolosij cholovik Slovesnij portret rudovolosogo zbigayetsya z zovnishnistyu tilki odniyeyi lyudini sho nalezhala do otochennya Morozova Leonida Krasina Nazadovgo do svoyeyi smerti Sava Morozov serjozno posvarivsya z Gorkim ta Krasinim z privodu groshej dlya partiyi Za spogadami jogo sestri yaki peredala yiyi donka vnuchata pleminnicya Savi MorozovaJogo treba bulo pribrati tomu sho bilshe dati revolyucioneram vin nichogo ne mig A vin zazhadav shob jogo vveli v kurs yihnih sprav 6 U den pohoronu Morozova graf Shuvalov napisav do Departamentu policiyi sekretne donesennya v yakomu zokrema znachilosya Nezadovgo pered viyizdom iz Moskvi Morozov posvarivsya z Gorkim i v Kann do nogo priyizdiv odin iz moskovskih revolyucioneriv a takozh revolyucioneri z Zhenevi sho shantazhuvali pokijnogo Vzhito zahodi shob z yasuvati osobu togo sho viyihav iz Moskvi dlya vidvidin Morozova Za spogadami Maksima Gorkogo yakij buv u zv yazku z Krasinim Andryeyevoyu ta inshimi kerivnikami bilshovickogo pidpillya j brav aktivnu uchast v intrigah sho mali na meti vimanyuvati vid Savi groshi dlya bilshovikiv Sava Timofijovich she zadovgo pered svoyeyu smertyu kazav sho v jogo smerti zacikavleni chornosotenci yaki ne raz nadsilali jomu listi z pogrozami cherez jogo uchast u revolyuciyi 29 travnya 1905 roku Savu Morozova pohovali na staroobryadnickomu Rogozkomu kladovishi v Moskvi Pro pokijnogo Maksim Gorkij napisav Pislya smerti Savi Morozova sered robitnikiv jogo fabriki postala legenda Sava ne pomer zamist nogo pohovali inshogo a vin vidmovivsya vid bagatstva i tayemno hodit po fabrikam navchayuchi robitnikiv umu rozumu Cya legenda zhila dovgo azh do revolyuciyi 7 Vidznaki i nagorodi Redaguvati1892 roku Savu Morozova nagorodili ordenom Svyatoyi Anni III stupenya za korisnu diyalnist i osoblivu pracyu u vidomstvi Ministerstva finansiv a v 1896 mu vin oderzhav toj zhe orden II stupenya Krim togo u 1893 za svidchennyam p ministra finansiv pro korisnu diyalnist u carini vitchiznyanoyi promislovosti Sava Morozov distav zvannya manufaktur radnika a razom z tim i pravo tituluvatisya po civilnomu vashe visokoblagorodiye Div takozh RedaguvatiPrimitki Redaguvati a b v g d Megaenciklopediya Kirilla i Mefodiya a b v g d Bogorodskoe kraevedenie V S Lizunov Minuvshee prohodit predo mnoyu Arhiv originalu za 7 listopada 2011 Procitovano 9 sichnya 2012 Nataliya Viko Dich dlya tovarishej po ohote prim 37 Luchshie lyudi strany Savva Morozov biografiya Arhiv originalu za 24 grudnya 2011 Procitovano 12 sichnya 2012 Bogorodsk Noginsk Bogorodskoe kraevedenie G P Morozova potomok Morozovyh Versii i fakty tragicheskoj gibeli Savvy Timofeevicha Morozova Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 12 sichnya 2012 a b Yu G Felshtinskij Vozhdi v zakone Gl I Dengi revolyucii Arhivovano 19 zhovtnya 2012 u Wayback Machine M Gorkij Savva Morozov Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 25 grudnya 2012 Posilannya RedaguvatiDzherela RedaguvatiZa osnovu ciyeyi statti vzyato yiyi vidpovidnik u rosijskij Vikipediyi Megaenciklopediya Kirilla i Mefodiya Bogorodskoe kraevedenie V S Lizunov Minuvshee prohodit predo mnoyu Arhivovano 7 listopada 2011 u Wayback Machine Nataliya Viko Dich dlya tovarishej po ohote prim 37 Felshtinskij Yu G Vozhdi v zakone gl 1 Arhivovano 14 lyutogo 2008 u Wayback Machine M Gorkij Savva MorozovLiteratura RedaguvatiA A Arutyunov Ubijcy Savvy Morozova M Posev 2005g ISBN 5 85824 144 1 A A Arutyunov Zagadki zhizni i smerti Savvy Morozova Pravda i vymysel B M 1993 RPB Morozova T P Potkina I V Savva Morozov Moskva 1998 Savva Morozov Razrushitel Rossijskoj imperii Arhivovano 14 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Bogorodsk Noginsk Bogorodskoe kraevedenie Shtrihi k portretu Zinaidy Grigorevny Morozovoj 1996 Arhivovano 1 sichnya 2019 u Wayback Machine Bogorodsk Noginsk Bogorodskoe kraevedenie Morozovskie chteniya 1997 Arhivovano 23 sichnya 2010 u Wayback Machine Felshtinskij Yu G K voprosu o smerti Savvy Morozova Gazeta Russkaya mysl Franciya 4127 23 29 maya 1996 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Morozov Sava Timofijovich amp oldid 40422509