www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мойка річка Мо йка рос Мойка до 1797 року М я рос Мья 1 наскрізна протока в південній лівій 2 частини гирла Неви правий

Мойка (річка)

Мо́йка (рос. Мойка), до 1797 року М'я (рос. Мья) — наскрізна протока в південній (лівій) частини гирла Неви; правий рукав річки Фонтанка, що витікає з неї по південній межі Літнього саду й Марсового поля; впадає у Велику Неву.

Мойка
59°56′30″ пн. ш. 30°20′16″ сх. д. / 59.94183333336077624° пн. ш. 30.33780555558377756° сх. д. / 59.94183333336077624; 30.33780555558377756
Витік Фонтанка (річка)
• координати 59°56′30″ пн. ш. 30°20′16″ сх. д. / 59.94183333336077624° пн. ш. 30.33780555558377756° сх. д. / 59.94183333336077624; 30.33780555558377756
Гирло Велика Нева
• координати 59°55′34″ пн. ш. 30°16′24″ сх. д. / 59.92625000002777824° пн. ш. 30.27352777780577853° сх. д. / 59.92625000002777824; 30.27352777780577853
Басейн Neva basind
Країни:  Росія
Регіон Санкт-Петербург
Довжина 4,67 км
Притоки: Voskresensky Canald і Swan Canald
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мойка (значення).

У топоніміці Петербурга гідронім «Мойка» часто є скороченим для набережна Мойки — наприклад, «музей-квартира Пушкіна на Мойці, 12».

Опис Редагувати

Довжина — 4,67 км, ширина до 40 м, найбільша глибина до 3,2 м. Як видно на плані місцевості, знятому зі старої шведської карти околиць Нієнштадта/Нієншанця (імовірно, 1698 року), річка являла собою самостійний рукав нинішньої Фонтанки ще до заснування Петербурга. Примикаючи до Фонтанки під кутом, близьким до прямого, в силу законів гідродинаміки витік цього рукава та його верхів'я поступово замулювались, а в силу низького природного ухилу зболочувалась вся місцевість навколо. Подібна доля, ймовірно, спіткала довколишню протоку, що була самостійною на ранніх етапах формування дельти Неви, але потім перетворилася в зболотнену річку Кривушу. Процес заболотнення витоків таких відгалужень посилювався з кожною петербурзькою повінню, два з яких трапилися після заснування міста у проміжку 5 років (1703 й 1708).

В 1704 році Петро I взявся за «обжиту і вигідно розташовану мизу (біля витоків Фонтанки), де розташовувався маєток шведського майора Еріха Берндта фон Коноу (Конау) — невеликий будиночок з господарським двором й садом», маючи на меті облаштувати тут свою літню резиденцію з великим садом при ній — майбутні Літній палац й Літній сад. При цьому цар наказав першому будівельнику саду, Івану Угрюмову «перебити тую річку» — що його соратник й виконав на наступний рік: на плані 1705 року Фонтанка вже перекрита греблею. Не дивно, що витік Мийки при цьому замулився остаточно, а найближчі околиці Літнього саду перетворились на болото. Після цього в 1711 році греблю довелося пробити, навівши замість неї постійний міст. На додаток до розчищення природного витоку Мойки, відновилася її природний зв'язок з Фонтанкою, на західному краї Літнього саду була вирита Лебедяча канавка, що з'єднала Мийку безпосередньо з Невою. Тим самим на східній околиці історичного острова Усадиця утворився новий штучний острів між Невою, Фонтанкою та Мойкою, офіційно іменований островом Літній Сад.

Протікаючи через центральну частину міста, Мойка омиває з південної сторони Адміралтейський острів (частина, що називається 2-й Адміралтейський острів); впадає зліва в Неву (Велику Неву). Від Мойки відходять Зимова канавка й Лебедяча канавка, що з'єднують її з Невою, а також канал Грибоєдова, впадає в Фонтанку.

Історія Редагувати

До заснування Санкт-Петербурга річка шведської Іжорії називалася М'я, від іжорського Муя, тобто «Брудна». Протягом 1719—1797 років назва М'я була офіційною назвою річки. Відомий вже з 1726 року гідронім Мойка виник в результаті локалізації важкого на вимову «М'я».

Мойка, як рукав Фонтанки, на плані 1705 року

Як явно з історичних карт, річка являла собою самостійний рукав нинішньої Фонтанки ще за Шведської імперії і в перші роки після заснування Петербурга. Заболочування її витоків сталося внаслідок перекриття Фонтанки греблею, здійсненого у 1705 році за наказом Петра I при розбивці Літнього саду («перебити тую річку»), і примножено повінню 1708 року. До початку робіт з відновлення природного режиму Мойки розгорнулися 1711 року, й вже складалося враження, що річка витікає звідкись з боліт, що оточили Літній сад з заходу та півдня. На додаток до зносу греблі через Фонтанку й відновлення витоку Мойки з тієї річки, в 1711—1719 роках Мойка отримала два нових штучних відводи від Неви: Лебедячу канавку між Літнім садом й Марсовим полем й Красний канал — вздовж західного кордону Марсового поля.

У перші роки будівництва Петербурга Мойка служила умовною межею міста, хоча одночасно з цим активізувалося заселення південного берега Фонтанки. За прокладки «Великої перспективної дороги» (тепер Невський проспект), що з'єднала по найкоротшій лінії Адміралтейство з Новгородською дорогою та лаврою, в місці перетину цього шляху з Мойкою у 1717—1718 або в 1720 році було побудовано дерев'яний підйомний Зелений міст. Поруч з ним для збору мита при перетині кордону міста було збудовано Митній двір. Міська межа проходила у цьому місці до 1726 року. Тут же було розташовано й Гостинний двір у Зеленого мосту.

В 1720 році були створені перші дерев'яні набережні Мойки, й у 1736—1737 роках було поглиблено дно річки. У 1798—1811 роках споруджено гранітні набережні від Фонтанки до сучасного Англійського проспекту (лівий берег) й Крюкового каналу (правий берег). У 1960 році побудовано гранітні банкети у Михайлівського саду, в 1975 році — набережна від проспекту Макліна (тепер Англійський проспект) до річки Пряжки.

Мости Редагувати

Через річку перекинуто 15 мостів, багато з яких є пам'ятками архітектури міста.

Красний міст
Поштамтський міст

Від витоку до гирла:

  • 1-й Інженерний міст
  • 1-й Садовий міст
  • 2-й Садовий міст
  • Мало-Конюшенний міст
  • Великий Конюшенний міст
  • Співочий міст
  • Зелений міст
  • Красний міст
  • Синій міст
  • Ліхтарний міст
  • Поштамтський міст
  • Поцілунків міст
  • Краснофлотський міст
  • Храповицький міст
  • Корабельний міст

Пам'ятки Редагувати

Мойка — єдина водна артерія Санкт-Петербурга, через яку перекинуто кольорові мости.

Мойка у поезії Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Фокин М. М. . — № 1., С. 3.
  2. лівої — відносно русла головної річки
  3. ↑ . www.etomesto.ru (рос.). Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 4 травня 2019. , снятый в 1698 году, до завоевания её Петром Великим, с показанием существовавших на ней шведских укреплений".
  4. Русский музей. . rusmuseum.ru. Архів оригіналу за 18 травня 2019. 
  5. ↑ План Санкт-Петербурга 1705 года.. commons.wikimedia.org. Процитовано 4 травня 2019.  Историческая реконструкция 1850-х гг. — См. также: . www.aroundspb.ru (рос.). Архів оригіналу за 9 червня 2012. Процитовано 4 травня 2019. , издание Н.Цылова.
  6. Бунин М. С. Мосты Ленинграда. Очерки истории и архитектуры мостов Петербурга — Петрограда — Ленинграда.. — Л.: Стройиздат, Ленингр. отд-ние, 1986. — С. 20—21. — 280 с.
  7. Шаблон:Книга:Бунин М.С.: Мосты Ленинграда, Строительство Петербурга
  8. Чеснокова А. Н. Парадный въезд в новую страницу // Невский проспект. — Л.: Лениздат, 1985. — 208 с. — (Туристу о Ленинграде).

Література Редагувати

  • Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов в Ленинграде. — Л.: Лениздат, 1967. — 470 с.
  • Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Ленинграда. — 3-е изд., испр. и доп. — Л.: Лениздат, 1985. — С. 449—450. — 511 с.
  • Ленинград: Путеводитель / Сост. В. А. Витязева, Б. М. Кириков. — Издание 2-е, стереотипное, с изменениями. — Л.: Лениздат, 1988. — 366 с. — ISBN 5-289-00492-0.
  • Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Санкт-Петербурга. — 4-е изд., перераб. — СПб.: Норинт, 1996. — С. 314—315. — 359 с. — ISBN 5-7711-0002-1.
  • Городские имена сегодня и вчера: Петербургская топонимика / сост. С. В. Алексеева, А. Г. Владимирович, А. Д. Ерофеев и др. — 2-е изд., перераб. и доп. — СПб.: Лик, 1997. — С. 78. — 288 с. — (Три века Северной Пальмиры). — ISBN 5-86038-023-2.
  • Фокин М. М. К истории набережных Мойки // История Петербурга. — 2008. — № 1. — С. 2—8.
  • Мойка, реки // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Посилання Редагувати

  • . encspb.ru (рос.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 11 січня 2019. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mo jka ros Mojka do 1797 roku M ya ros Mya 1 naskrizna protoka v pivdennij livij 2 chastini girla Nevi pravij rukav richki Fontanka sho vitikaye z neyi po pivdennij mezhi Litnogo sadu j Marsovogo polya vpadaye u Veliku Nevu Mojka59 56 30 pn sh 30 20 16 sh d 59 94183333336077624 pn sh 30 33780555558377756 sh d 59 94183333336077624 30 33780555558377756Vitik Fontanka richka koordinati 59 56 30 pn sh 30 20 16 sh d 59 94183333336077624 pn sh 30 33780555558377756 sh d 59 94183333336077624 30 33780555558377756Girlo Velika Neva koordinati 59 55 34 pn sh 30 16 24 sh d 59 92625000002777824 pn sh 30 27352777780577853 sh d 59 92625000002777824 30 27352777780577853Basejn Neva basindKrayini RosiyaRegion Sankt PeterburgDovzhina 4 67 kmPritoki Voskresensky Canald i Swan Canald Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mojka znachennya U toponimici Peterburga gidronim Mojka chasto ye skorochenim dlya naberezhna Mojki napriklad muzej kvartira Pushkina na Mojci 12 Zmist 1 Opis 2 Istoriya 3 Mosti 4 Pam yatki 5 Mojka u poeziyi 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaOpis RedaguvatiDovzhina 4 67 km shirina do 40 m najbilsha glibina do 3 2 m Yak vidno na plani miscevosti znyatomu zi staroyi shvedskoyi karti okolic Niyenshtadta Niyenshancya imovirno 1698 roku 3 richka yavlyala soboyu samostijnij rukav ninishnoyi Fontanki she do zasnuvannya Peterburga Primikayuchi do Fontanki pid kutom blizkim do pryamogo v silu zakoniv gidrodinamiki vitik cogo rukava ta jogo verhiv ya postupovo zamulyuvalis a v silu nizkogo prirodnogo uhilu zbolochuvalas vsya miscevist navkolo Podibna dolya jmovirno spitkala dovkolishnyu protoku sho bula samostijnoyu na rannih etapah formuvannya delti Nevi ale potim peretvorilasya v zbolotnenu richku Krivushu Proces zabolotnennya vitokiv takih vidgaluzhen posilyuvavsya z kozhnoyu peterburzkoyu povinnyu dva z yakih trapilisya pislya zasnuvannya mista u promizhku 5 rokiv 1703 j 1708 V 1704 roci Petro I vzyavsya za obzhitu i vigidno roztashovanu mizu bilya vitokiv Fontanki de roztashovuvavsya mayetok shvedskogo majora Eriha Berndta fon Konou Konau nevelikij budinochok z gospodarskim dvorom j sadom 4 mayuchi na meti oblashtuvati tut svoyu litnyu rezidenciyu z velikim sadom pri nij majbutni Litnij palac j Litnij sad Pri comu car nakazav pershomu budivelniku sadu Ivanu Ugryumovu perebiti tuyu richku sho jogo soratnik j vikonav na nastupnij rik na plani 1705 roku Fontanka vzhe perekrita grebleyu 5 Ne divno sho vitik Mijki pri comu zamulivsya ostatochno a najblizhchi okolici Litnogo sadu peretvorilis na boloto Pislya cogo v 1711 roci greblyu dovelosya probiti navivshi zamist neyi postijnij mist Na dodatok do rozchishennya prirodnogo vitoku Mojki vidnovilasya yiyi prirodnij zv yazok z Fontankoyu na zahidnomu krayi Litnogo sadu bula virita Lebedyacha kanavka sho z yednala Mijku bezposeredno z Nevoyu Tim samim na shidnij okolici istorichnogo ostrova Usadicya utvorivsya novij shtuchnij ostriv mizh Nevoyu Fontankoyu ta Mojkoyu oficijno imenovanij ostrovom Litnij Sad Protikayuchi cherez centralnu chastinu mista Mojka omivaye z pivdennoyi storoni Admiraltejskij ostriv chastina sho nazivayetsya 2 j Admiraltejskij ostriv vpadaye zliva v Nevu Veliku Nevu Vid Mojki vidhodyat Zimova kanavka j Lebedyacha kanavka sho z yednuyut yiyi z Nevoyu a takozh kanal Griboyedova vpadaye v Fontanku Istoriya RedaguvatiDo zasnuvannya Sankt Peterburga richka shvedskoyi Izhoriyi nazivalasya M ya vid izhorskogo Muya tobto Brudna Protyagom 1719 1797 rokiv nazva M ya bula oficijnoyu nazvoyu richki Vidomij vzhe z 1726 roku gidronim Mojka vinik v rezultati lokalizaciyi vazhkogo na vimovu M ya nbsp Mojka yak rukav Fontanki na plani 1705 rokuYak yavno z istorichnih kart 3 5 richka yavlyala soboyu samostijnij rukav ninishnoyi Fontanki she za Shvedskoyi imperiyi i v pershi roki pislya zasnuvannya Peterburga Zabolochuvannya yiyi vitokiv stalosya vnaslidok perekrittya Fontanki grebleyu zdijsnenogo u 1705 roci za nakazom Petra I pri rozbivci Litnogo sadu perebiti tuyu richku i primnozheno povinnyu 1708 roku Do pochatku robit z vidnovlennya prirodnogo rezhimu Mojki rozgornulisya 1711 roku j vzhe skladalosya vrazhennya sho richka vitikaye zvidkis z bolit sho otochili Litnij sad z zahodu ta pivdnya Na dodatok do znosu grebli cherez Fontanku j vidnovlennya vitoku Mojki z tiyeyi richki v 1711 1719 rokah Mojka otrimala dva novih shtuchnih vidvodi vid Nevi Lebedyachu kanavku mizh Litnim sadom j Marsovim polem j Krasnij kanal vzdovzh zahidnogo kordonu Marsovogo polya 6 U pershi roki budivnictva Peterburga Mojka sluzhila umovnoyu mezheyu mista hocha odnochasno z cim aktivizuvalosya zaselennya pivdennogo berega Fontanki Za prokladki Velikoyi perspektivnoyi dorogi teper Nevskij prospekt sho z yednala po najkorotshij liniyi Admiraltejstvo z Novgorodskoyu dorogoyu ta lavroyu v misci peretinu cogo shlyahu z Mojkoyu u 1717 1718 abo v 1720 roci 7 bulo pobudovano derev yanij pidjomnij Zelenij mist Poruch z nim dlya zboru mita pri peretini kordonu mista bulo zbudovano Mitnij dvir Miska mezha prohodila u comu misci do 1726 roku Tut zhe bulo roztashovano j Gostinnij dvir u Zelenogo mostu 8 V 1720 roci buli stvoreni pershi derev yani naberezhni Mojki j u 1736 1737 rokah bulo poglibleno dno richki U 1798 1811 rokah sporudzheno granitni naberezhni vid Fontanki do suchasnogo Anglijskogo prospektu livij bereg j Kryukovogo kanalu pravij bereg U 1960 roci pobudovano granitni banketi u Mihajlivskogo sadu v 1975 roci naberezhna vid prospektu Maklina teper Anglijskij prospekt do richki Pryazhki Mosti RedaguvatiCherez richku perekinuto 15 mostiv bagato z yakih ye pam yatkami arhitekturi mista nbsp Krasnij mist nbsp Poshtamtskij mistVid vitoku do girla 1 j Inzhenernij mist 1 j Sadovij mist 2 j Sadovij mist Malo Konyushennij mist Velikij Konyushennij mist Spivochij mist Zelenij mist Krasnij mist Sinij mist Lihtarnij mist Poshtamtskij mist Pocilunkiv mist Krasnoflotskij mist Hrapovickij mist Korabelnij mistPam yatki RedaguvatiMojka yedina vodna arteriya Sankt Peterburga cherez yaku perekinuto kolorovi mosti Mojka u poeziyi RedaguvatiOleksandr Kushner Pojdem zhe vdol Mojki vdol Mojki chernov trezin narod ru ros Arhiv originalu za 4 chervnya 2019 Procitovano 11 sichnya 2019 Kornij Chukovskij Mijdodir Pryamo v Mojku pryamo v Mojku s golovoyu okunut web archive org Procitovano 11 sichnya 2019 Primitki Redaguvati Fokin M M 1 S 3 livoyi vidnosno rusla golovnoyi richki a b Plan mestnosti zanimaemoj nyne Sankt Peterburgom www etomesto ru ros Arhiv originalu za 28 kvitnya 2019 Procitovano 4 travnya 2019 snyatyj v 1698 godu do zavoevaniya eyo Petrom Velikim s pokazaniem sushestvovavshih na nej shvedskih ukreplenij Russkij muzej Letnij dvorec Petra I Istoriya rusmuseum ru Arhiv originalu za 18 travnya 2019 a b Plan Sankt Peterburga 1705 goda commons wikimedia org Procitovano 4 travnya 2019 Istoricheskaya rekonstrukciya 1850 h gg Sm takzhe Plany S Peterburga v 1700 1705 1725 1738 1756 1777 1799 1840 1849 godah www aroundspb ru ros Arhiv originalu za 9 chervnya 2012 Procitovano 4 travnya 2019 izdanie N Cylova Bunin M S Mosty Leningrada Ocherki istorii i arhitektury mostov Peterburga Petrograda Leningrada L Strojizdat Leningr otd nie 1986 S 20 21 280 s Shablon Kniga Bunin M S Mosty Leningrada Stroitelstvo Peterburga Chesnokova A N Paradnyj vezd v novuyu stranicu Nevskij prospekt L Lenizdat 1985 208 s Turistu o Leningrade Literatura RedaguvatiGorbachevich K S Hablo E P Pochemu tak nazvany O proishozhdenii nazvanij ulic ploshadej ostrovov rek i mostov v Leningrade L Lenizdat 1967 470 s Gorbachevich K S Hablo E P Pochemu tak nazvany O proishozhdenii nazvanij ulic ploshadej ostrovov rek i mostov Leningrada 3 e izd ispr i dop L Lenizdat 1985 S 449 450 511 s Leningrad Putevoditel Sost V A Vityazeva B M Kirikov Izdanie 2 e stereotipnoe s izmeneniyami L Lenizdat 1988 366 s ISBN 5 289 00492 0 Gorbachevich K S Hablo E P Pochemu tak nazvany O proishozhdenii nazvanij ulic ploshadej ostrovov rek i mostov Sankt Peterburga 4 e izd pererab SPb Norint 1996 S 314 315 359 s ISBN 5 7711 0002 1 Gorodskie imena segodnya i vchera Peterburgskaya toponimika sost S V Alekseeva A G Vladimirovich A D Erofeev i dr 2 e izd pererab i dop SPb Lik 1997 S 78 288 s Tri veka Severnoj Palmiry ISBN 5 86038 023 2 Fokin M M K istorii naberezhnyh Mojki Istoriya Peterburga 2008 1 S 2 8 Mojka reki Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Posilannya Redaguvati nbsp Portal Geografiya Enciklopediya Sankt Peterburga encspb ru ros Arhiv originalu za 9 travnya 2019 Procitovano 11 sichnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mojka richka amp oldid 36369463