www.wikidata.uk-ua.nina.az

Літній палац Петра I У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Літній палац рос Летний дворец Петра І резиден

Літній палац Петра I

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Літній палац.

Літній палац Петра I (рос. Летний дворец Петра І) — резиденція російського царя і першого російського імператора в Літньому саду.

Літній палац Петра І (Літній сад, Санкт-Петербург )
Летний дворец Петра І
Літній палац, фасад на річку Нева
Літній палац, фасад на річку Нева
59°56′49″ пн. ш. 30°20′10″ сх. д. / 59.9471806° пн. ш. 30.33611° сх. д. / 59.9471806; 30.33611Координати: 59°56′49″ пн. ш. 30°20′10″ сх. д. / 59.9471806° пн. ш. 30.33611° сх. д. / 59.9471806; 30.33611
Країна  Росія
Місто Санкт-Петербург
Тип палац
Тип будівлі палац
Стиль бароко
Автор проєкту Доменіко Трезіні
Будівельник Доменіко Трезіні
Архітектор Доменіко Трезіні
Засновник цар Петро І
Перша згадка 1703 рік
Дата заснування 1703
Початок будівництва 1711 р.
Побудовано реставрації в 20 ст.
Основні дати:
1711—1725
Будівлі:
палац, пейзажний парк, залишки басейну-гаванця, мармурова скульптура початку 18 ст.
Відомі мешканці цар Петро І, імператриця Катерина І, їх дочки принцеси Анна та Єлизавета(майбутня імператриця Єлизавета Петрівна)
Статус  Культурне надбання Російської федерації
Стан задовільний
Літній палац Петра І (Літній сад, Санкт-Петербург )
Літній палац Петра І (Літній сад, Санкт-Петербург ) (Росія)
 Медіафайли у Вікісховищі

Передісторія. Садиба шведа Конау Редагувати

Серед перших резиденцій царя — маленький дерев'яний будиночок, що зберігають на сучасній Петроградській стороні у футлярі з червоної цегли. Літньою резиденцією ж став цегляний Літній палац.

Для власної резиденції влітку російськицй цар обрав залишки садиби шведа Еріха Берндта фон Коноу (або Конау). Майор фон Коноу служив в гарнізоні невеличкої шведської фортеці поряд з річкою Охта і залишки якої віднайдені під час археологічних розкопок. Цар у напруженій війні виборов береги Балтійського моря у дельті річки Нева. Тому наказав висадити в повітря шведську фортецю, а гарнізон вислав геть. Російську Петропавлівську фортецю заклали і вибудували на новому місті, на пласкому Заячому острові навпроти Літнього палацу.

Палац Редагувати

Фасад і план Літнього палацу, до 1727 року.

В період 1705—1707 років керував пристосуванням під житло колишньої шведської садиби інженер росіянин Іван Матвєєв (Угрюмов). Тоді ж закладені перші ділянки невеликого саду на голландський зразок.

Проект цегляної споруди створив перший архітектор міста, швейцарець з італійським походженням — Доменіко Трезіні (1670—1734). Він же був і першим його будівничим. Доменіко Трезіні якийсь час перебував у Данії, скромна бюргерська архітектура якої вплинула на манеру митця. Вона подобалася своєю практичністю і скромністю і царю. Палац створено у 1711 — 1713 рр. Вже у 1712 р. цар перебрався в недобудовану споруду.

Двоповерховий, потинькований, невеликий за розмірами (26,5 х 15,5 метрів), висота з дахом — 13,3 м, висота двох поверхів — 8,1 метр. Розпланування першого і другого поверхів було однаковим, але кімнати відрізнялися декором. Аби підкреслити значення палацу, його фасади прикрасили теракотовими барельєфами за малюнками відомого німецького архітектора Андреаса Шлютера у 1714 р. Тиньк фасадів фарбували, кути споруди виділяли рустом, на даху обладнали флюгер у вигляді Юрія-змієборця. Палацик дивував скромними фасадами, більш бідними і стриманими, ніж Мауріцхейс, який більшість бажає бачити зразком для цієї споруди. Але палац Петра І нагадуе парковий павільйон розмірами і фарбуванням і відповідав смакам царя, не заклопотаного(поки йде Північна війна) престижем і розкішшю.

Головний фасад палацу повернуто у бік саду і колишнього басейну-гаванця. На початку 18 ст. палацик з трьох боків був оточений водою. До споруди діставалися тільки човнами, для яких і створили гаванець. Головний фасад асиметричний, кількість осей фасаду дорівнює восьми, тоді як для симетрії потрібно дев'ять. Тому кількість вікон першого і другого поверхів не збігається. Одне вікно першого поверху віддано під двері. Незвичною особливістю палацика була відсутність прибудови сіней, замість них — маленький внутрішній вестибюль з ходом в кімнати першого поверху та дерев'яними сходами на другий. Це обумовлене прорахунками проекту і поспіхом, з яким будували споруду. До того ж, палацик відвели для перебування влітку — звідси досить тонкі стіни, одинарні рами, декоративні каміни в кімнатах і мала кількість печей.

Інтер'єри Редагувати

Палацик має всього 14 кімнат, два внутрішні коридори, дві поварні (кухні). Одна з кімнат стала Токарною майстернею, де стояли токарні верстати царя, що полюбляв це ремесло. Пишніші кімнати другого поверху, частка яких декорована панелями з дубу та деревини горіху (Зелений кабінет другого поверху). З кабінету можна було вийти на невеличку галерею з вікнами на Неву, а через їдальню на галерею у бік саду. Стелі прибрані живописом з алегоріями. Підвіконні проміжки прикрасили кахлями з голландського міста Делфт.

Вітровий прилад Редагувати

Незвичною особливістю палацу був вітровий прилад, поєднаний з флюгером на даху. Його панель в залі другого поверху прикрашає рельєфна різьба і навігаційні прилади -

  • годинник
  • «вітрові укази».

Складний навігаційний прилад створив у 1713 році по замові царя саксонський механік Дінглінгер Гертнер з міста Дрезден. У 1714 році вітровий прилад привезли в Санкт-Петербург, де встановили в кабінеті Петра І.

Зелений кабінет Редагувати

Петровський рубль, карбування 1723 р.

Перебування царя у Франції і в Версалі навернуло його до престижу, гідного володарю такого царства, як Московія. Моду на французький декор і принесли у Петербург цар і французький архітектор Олександр Леблон. Зелений кабінет оздобили панелями з розписами, дзеркалами, десюдепортами (наддвірними картинами).Частка стін уставлена шафами, де зберігали екзотичні речі з Голландії, Китаю, Японії (порцеляна, різьба по коштовному і напівкоштовниму камені, екзотичні речі, медалі тощо). Це були попередники колекцій майбутньої Кунсткамери.

Але мистецька вартість декору Літнього палацу Петра І невелика через залучення не найкращих майстрів (ремісничі плафони Г. Гзеля і російських учнів), короткий термін роботи дійсно значно обдарованих (Шлютера, Леблона), перехід майстрів на інші великі об'єкти (в Меншиковський палац, в Стрельну, в Італійський палац чи в Петергоф). Частка речей високої мистецької вартості передана в нові музеї, а тут концентрували випадково збережені речі першого 25-річчя 18 століття чи речі, пов'язані з особою царя-реформатора.

Тема перемоги в декорі палацу Редагувати

П'єтро Баратта , алегорія «Ніштадська мирна угода».

В короткий період 1721—1724 років Петро І насолоджувався станом переможця в Північній війні. В декорі його літньої резиденції з'являється тема тріумфу, тема перемоги. Зали Літнього палацу прикрасили плафони з алегоричною тематикою, що славила військову могутність монарха, його державну міць, морську міць його держави (плафони " Тріумф Мінерви ", " Тріумф Росії ", " Тріумф царя Петра " та ін.) Тему перемоги підтримувала і алегорична скульптурна група «Ніштадська мирна угода», яку створив по замові монарха італійський скульптор П'єтро Баратта . Її встановили під вікнами палацика з боку Неви. Оголена жінка, що уособлювала Московію, гасила смолоскип війни, а на її голову клала вінець перемоги крилата Фама — Слава або богиня Перемоги.

По смерті імператора Редагувати

По смерті імператора у січні 1725 р. палац зберігали, як меморіальне місце, пов'язане з ним і його діяльністю. Меблі і декор декілька разів міняли, хоча споруду не перебудовували. Але басейн-гаванець засипали. Після чергової повені рівень землі збільшили, взагалі засипавши петровські фонтани і підмурки палацу. Приміщення палацу використовували як житло для царських посадовців. Наприкінці 18 століття Літній сад відокремили від Неви новим класицистичним парканом і роздивитися фасади палацу тепер можна лише через прути металевої огорожі. Сад бароко втратив практично усі барокові фонтани і павільйони, барокове розпланування, а риси попередньої доби зберігали лише мармурові скульптури. Їх кількість неупинно скорочувалась через передачі у інші царські резиденції, а найкоштовніші передані у нові палаци ( давньоримська скульптура Венера Таврійська, «Алегорія Юстиції» скульптора Альвізе Тальяп'єтра, «Мир» та «Юстиція» П'єтро Баратта, «Діана та Амур» Джузеппе Торретто та інші).

Музей Редагувати

Літній палац Петра I восени.

Музейне використання споруди почалося лише у 1903 році, коли в столиці Російської імперії святкували 200-річчя з дня заснування Санкт-Петербурга. В збіднілому палаці була створена виставка з посвятою Петру I.

Розпочалося повільне дослідження декору палацу. Сім плафонів Літнього палацу були детально описані, замальовані, сфотографовані, проведена їх часткова реставрація. В добу СРСР радянські реставратори створили архів Літнього палацу і Літнього саду.

В роки блокади приміщення було збережене. В повоєнні роки розпочате детальне дослідження палацу. Закладені нові шурфи, знято шари зайвого фарбування і тиньку. Так були знайдені закладені вікна, сліди перебудов, залишки первісних оздоб, делфтські кахлі рідкісних зразків. Ремонтували флюгер з фігурою Юрія-змієборця. Відновлені вікна з дрібними шибками на зразок початку 18 ст. Ненабагато знизили рівень ґрунту, аби розкрити первісні пропорції споруди. У 1960-ті рр. знайдені залишки засипаного басейну-гаванця з швартовими кільцями.

По спогадам і збереженим фрагментам відновлені меблі і завіси з рідкісних тканин. Розбиті і втрачені кахлі з міста Делфт доповнені реставраційними кахлями у тій же технології.

Повне відтворення інтер'єрів палацу неможливе через відсутність багатьох оригінальних речей, їх втрату, їх передачі в інші музеї. Не відомі навіть первісні назви плафонів палацу — усі їх назви сучасні і умовні. Токарні верстати передані в музей Ермітаж, як і петровські колекції архітектурних малюнків, креслень архітекторів, що працювали над замовленнями царя. Прижиттєві портрети царя, Катерини І і їх дочок передані у Державний Російський музей. В шафах Зеленого кабінету демонструють речі-аналоги з Китаю чи Японії. Декілька проектів відновлення басейну — гаванця визнані неякісними або невдалими навіть в «сухому варіанті» і не прийняті до реалізації.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Лансере Е. Н. «Летний дворец Петра І», Л, 1929
  • Пилявский В. И. и др. «История русской архитектуры», Л, Стройиздат, 1984
  • Малиновский К. В. Доменико Трезини. — СПб.: Крига, 2007. — 231 с. — ISBN 978-5-901805-31-2
  • Виппер Б. Р. «Архитектура русского барокко», М, «Наука», 1978
  • сборник " Русское искусство 1-й четверти 18 в. Материалы и исследования " под ред. Алексеевой Т. В., М, «Наука», 1974
  • Козлова Т. Д., Кареева Н. Д. «Летний сад и дворец-музей Петра I.» СПб. 1999.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Літній палац Петра I
  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Litnij palac Litnij palac Petra I ros Letnij dvorec Petra I rezidenciya rosijskogo carya i pershogo rosijskogo imperatora v Litnomu sadu Litnij palac Petra I Litnij sad Sankt Peterburg Letnij dvorec Petra ILitnij palac fasad na richku Neva Litnij palac fasad na richku Neva59 56 49 pn sh 30 20 10 sh d 59 9471806 pn sh 30 33611 sh d 59 9471806 30 33611 Koordinati 59 56 49 pn sh 30 20 10 sh d 59 9471806 pn sh 30 33611 sh d 59 9471806 30 33611Krayina RosiyaMisto Sankt PeterburgTip palac 1 Tip budivli palacStil barokoAvtor proyektu Domeniko TreziniBudivelnik Domeniko TreziniArhitektor Domeniko TreziniZasnovnik car Petro IPersha zgadka 1703 rikData zasnuvannya 1703Pochatok budivnictva 1711 r Pobudovano restavraciyi v 20 st Osnovni dati 1711 1725Budivli palac pejzazhnij park zalishki basejnu gavancya marmurova skulptura pochatku 18 st Vidomi meshkanci car Petro I imperatricya Katerina I yih dochki princesi Anna ta Yelizaveta majbutnya imperatricya Yelizaveta Petrivna Status Kulturne nadbannya Rosijskoyi federaciyiStan zadovilnijLitnij palac Petra I Litnij sad Sankt Peterburg Litnij palac Petra I Litnij sad Sankt Peterburg Rosiya Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Peredistoriya Sadiba shveda Konau 2 Palac 3 Inter yeri 4 Vitrovij prilad 5 Zelenij kabinet 6 Tema peremogi v dekori palacu 7 Po smerti imperatora 8 Muzej 9 Div takozh 10 Dzherela 11 PosilannyaPeredistoriya Sadiba shveda Konau RedaguvatiSered pershih rezidencij carya malenkij derev yanij budinochok sho zberigayut na suchasnij Petrogradskij storoni u futlyari z chervonoyi cegli Litnoyu rezidenciyeyu zh stav ceglyanij Litnij palac Dlya vlasnoyi rezidenciyi vlitku rosijskicj car obrav zalishki sadibi shveda Eriha Berndta fon Konou abo Konau Major fon Konou sluzhiv v garnizoni nevelichkoyi shvedskoyi forteci poryad z richkoyu Ohta i zalishki yakoyi vidnajdeni pid chas arheologichnih rozkopok Car u napruzhenij vijni viborov beregi Baltijskogo morya u delti richki Neva Tomu nakazav visaditi v povitrya shvedsku fortecyu a garnizon vislav get Rosijsku Petropavlivsku fortecyu zaklali i vibuduvali na novomu misti na plaskomu Zayachomu ostrovi navproti Litnogo palacu Palac Redaguvati nbsp Fasad i plan Litnogo palacu do 1727 roku V period 1705 1707 rokiv keruvav pristosuvannyam pid zhitlo kolishnoyi shvedskoyi sadibi inzhener rosiyanin Ivan Matvyeyev Ugryumov Todi zh zakladeni pershi dilyanki nevelikogo sadu na gollandskij zrazok Proekt ceglyanoyi sporudi stvoriv pershij arhitektor mista shvejcarec z italijskim pohodzhennyam Domeniko Trezini 1670 1734 Vin zhe buv i pershim jogo budivnichim Domeniko Trezini yakijs chas perebuvav u Daniyi skromna byurgerska arhitektura yakoyi vplinula na maneru mitcya Vona podobalasya svoyeyu praktichnistyu i skromnistyu i caryu Palac stvoreno u 1711 1713 rr Vzhe u 1712 r car perebravsya v nedobudovanu sporudu Dvopoverhovij potinkovanij nevelikij za rozmirami 26 5 h 15 5 metriv visota z dahom 13 3 m visota dvoh poverhiv 8 1 metr Rozplanuvannya pershogo i drugogo poverhiv bulo odnakovim ale kimnati vidriznyalisya dekorom Abi pidkresliti znachennya palacu jogo fasadi prikrasili terakotovimi barelyefami za malyunkami vidomogo nimeckogo arhitektora Andreasa Shlyutera u 1714 r Tink fasadiv farbuvali kuti sporudi vidilyali rustom na dahu obladnali flyuger u viglyadi Yuriya zmiyeborcya Palacik divuvav skromnimi fasadami bilsh bidnimi i strimanimi nizh Maurichejs yakij bilshist bazhaye bachiti zrazkom dlya ciyeyi sporudi Ale palac Petra I nagadue parkovij paviljon rozmirami i farbuvannyam i vidpovidav smakam carya ne zaklopotanogo poki jde Pivnichna vijna prestizhem i rozkishshyu Golovnij fasad palacu povernuto u bik sadu i kolishnogo basejnu gavancya Na pochatku 18 st palacik z troh bokiv buv otochenij vodoyu Do sporudi distavalisya tilki chovnami dlya yakih i stvorili gavanec Golovnij fasad asimetrichnij kilkist osej fasadu dorivnyuye vosmi todi yak dlya simetriyi potribno dev yat Tomu kilkist vikon pershogo i drugogo poverhiv ne zbigayetsya Odne vikno pershogo poverhu viddano pid dveri Nezvichnoyu osoblivistyu palacika bula vidsutnist pribudovi sinej zamist nih malenkij vnutrishnij vestibyul z hodom v kimnati pershogo poverhu ta derev yanimi shodami na drugij Ce obumovlene prorahunkami proektu i pospihom z yakim buduvali sporudu Do togo zh palacik vidveli dlya perebuvannya vlitku zvidsi dosit tonki stini odinarni rami dekorativni kamini v kimnatah i mala kilkist pechej nbsp Litnij palac u 1809 roci nbsp Litnij palac povarnya z kahlyami kuhnya nbsp Litnij palac foto pochatok 20 st Inter yeri RedaguvatiPalacik maye vsogo 14 kimnat dva vnutrishni koridori dvi povarni kuhni Odna z kimnat stala Tokarnoyu majsterneyu de stoyali tokarni verstati carya sho polyublyav ce remeslo Pishnishi kimnati drugogo poverhu chastka yakih dekorovana panelyami z dubu ta derevini gorihu Zelenij kabinet drugogo poverhu Z kabinetu mozhna bulo vijti na nevelichku galereyu z viknami na Nevu a cherez yidalnyu na galereyu u bik sadu Steli pribrani zhivopisom z alegoriyami Pidvikonni promizhki prikrasili kahlyami z gollandskogo mista Delft Vitrovij prilad RedaguvatiNezvichnoyu osoblivistyu palacu buv vitrovij prilad poyednanij z flyugerom na dahu Jogo panel v zali drugogo poverhu prikrashaye relyefna rizba i navigacijni priladi godinnik vitrovi ukazi Skladnij navigacijnij prilad stvoriv u 1713 roci po zamovi carya saksonskij mehanik Dinglinger Gertner z mista Drezden U 1714 roci vitrovij prilad privezli v Sankt Peterburg de vstanovili v kabineti Petra I Zelenij kabinet Redaguvati nbsp Petrovskij rubl karbuvannya 1723 r Perebuvannya carya u Franciyi i v Versali navernulo jogo do prestizhu gidnogo volodaryu takogo carstva yak Moskoviya Modu na francuzkij dekor i prinesli u Peterburg car i francuzkij arhitektor Oleksandr Leblon Zelenij kabinet ozdobili panelyami z rozpisami dzerkalami desyudeportami naddvirnimi kartinami Chastka stin ustavlena shafami de zberigali ekzotichni rechi z Gollandiyi Kitayu Yaponiyi porcelyana rizba po koshtovnomu i napivkoshtovnimu kameni ekzotichni rechi medali tosho Ce buli poperedniki kolekcij majbutnoyi Kunstkameri Ale mistecka vartist dekoru Litnogo palacu Petra I nevelika cherez zaluchennya ne najkrashih majstriv remisnichi plafoni G Gzelya i rosijskih uchniv korotkij termin roboti dijsno znachno obdarovanih Shlyutera Leblona perehid majstriv na inshi veliki ob yekti v Menshikovskij palac v Strelnu v Italijskij palac chi v Petergof Chastka rechej visokoyi misteckoyi vartosti peredana v novi muzeyi a tut koncentruvali vipadkovo zberezheni rechi pershogo 25 richchya 18 stolittya chi rechi pov yazani z osoboyu carya reformatora Tema peremogi v dekori palacu Redaguvati nbsp P yetro Baratta alegoriya Nishtadska mirna ugoda V korotkij period 1721 1724 rokiv Petro I nasolodzhuvavsya stanom peremozhcya v Pivnichnij vijni V dekori jogo litnoyi rezidenciyi z yavlyayetsya tema triumfu tema peremogi Zali Litnogo palacu prikrasili plafoni z alegorichnoyu tematikoyu sho slavila vijskovu mogutnist monarha jogo derzhavnu mic morsku mic jogo derzhavi plafoni Triumf Minervi Triumf Rosiyi Triumf carya Petra ta in Temu peremogi pidtrimuvala i alegorichna skulpturna grupa Nishtadska mirna ugoda yaku stvoriv po zamovi monarha italijskij skulptor P yetro Baratta Yiyi vstanovili pid viknami palacika z boku Nevi Ogolena zhinka sho uosoblyuvala Moskoviyu gasila smoloskip vijni a na yiyi golovu klala vinec peremogi krilata Fama Slava abo boginya Peremogi Po smerti imperatora RedaguvatiPo smerti imperatora u sichni 1725 r palac zberigali yak memorialne misce pov yazane z nim i jogo diyalnistyu Mebli i dekor dekilka raziv minyali hocha sporudu ne perebudovuvali Ale basejn gavanec zasipali Pislya chergovoyi poveni riven zemli zbilshili vzagali zasipavshi petrovski fontani i pidmurki palacu Primishennya palacu vikoristovuvali yak zhitlo dlya carskih posadovciv Naprikinci 18 stolittya Litnij sad vidokremili vid Nevi novim klasicistichnim parkanom i rozdivitisya fasadi palacu teper mozhna lishe cherez pruti metalevoyi ogorozhi Sad baroko vtrativ praktichno usi barokovi fontani i paviljoni barokove rozplanuvannya a risi poperednoyi dobi zberigali lishe marmurovi skulpturi Yih kilkist neupinno skorochuvalas cherez peredachi u inshi carski rezidenciyi a najkoshtovnishi peredani u novi palaci davnorimska skulptura Venera Tavrijska Alegoriya Yusticiyi skulptora Alvize Talyap yetra Mir ta Yusticiya P yetro Baratta Diana ta Amur Dzhuzeppe Torretto ta inshi Muzej Redaguvati nbsp Litnij palac Petra I voseni Muzejne vikoristannya sporudi pochalosya lishe u 1903 roci koli v stolici Rosijskoyi imperiyi svyatkuvali 200 richchya z dnya zasnuvannya Sankt Peterburga V zbidnilomu palaci bula stvorena vistavka z posvyatoyu Petru I Rozpochalosya povilne doslidzhennya dekoru palacu Sim plafoniv Litnogo palacu buli detalno opisani zamalovani sfotografovani provedena yih chastkova restavraciya V dobu SRSR radyanski restavratori stvorili arhiv Litnogo palacu i Litnogo sadu V roki blokadi primishennya bulo zberezhene V povoyenni roki rozpochate detalne doslidzhennya palacu Zakladeni novi shurfi znyato shari zajvogo farbuvannya i tinku Tak buli znajdeni zakladeni vikna slidi perebudov zalishki pervisnih ozdob delftski kahli ridkisnih zrazkiv Remontuvali flyuger z figuroyu Yuriya zmiyeborcya Vidnovleni vikna z dribnimi shibkami na zrazok pochatku 18 st Nenabagato znizili riven gruntu abi rozkriti pervisni proporciyi sporudi U 1960 ti rr znajdeni zalishki zasipanogo basejnu gavancya z shvartovimi kilcyami Po spogadam i zberezhenim fragmentam vidnovleni mebli i zavisi z ridkisnih tkanin Rozbiti i vtracheni kahli z mista Delft dopovneni restavracijnimi kahlyami u tij zhe tehnologiyi Povne vidtvorennya inter yeriv palacu nemozhlive cherez vidsutnist bagatoh originalnih rechej yih vtratu yih peredachi v inshi muzeyi Ne vidomi navit pervisni nazvi plafoniv palacu usi yih nazvi suchasni i umovni Tokarni verstati peredani v muzej Ermitazh yak i petrovski kolekciyi arhitekturnih malyunkiv kreslen arhitektoriv sho pracyuvali nad zamovlennyami carya Prizhittyevi portreti carya Katerini I i yih dochok peredani u Derzhavnij Rosijskij muzej V shafah Zelenogo kabinetu demonstruyut rechi analogi z Kitayu chi Yaponiyi Dekilka proektiv vidnovlennya basejnu gavancya viznani neyakisnimi abo nevdalimi navit v suhomu varianti i ne prijnyati do realizaciyi Div takozh RedaguvatiRosijske baroko Litnij sad Rosijska imperiya Velika Pivnichna vijna Andreas Shlyuter Menshikovskij palac Palaci Sankt Peterburga Porcelyana Delfta Kunstkamera Kreslennya arhitektora Spisok barokovih palaciv Yevropi Gessen Oleksandr Ernestovich 1917 2000 naukovec arhitektor restavrator Budinok Petra IDzherela RedaguvatiLansere E N Letnij dvorec Petra I L 1929 Pilyavskij V I i dr Istoriya russkoj arhitektury L Strojizdat 1984 Malinovskij K V Domeniko Trezini SPb Kriga 2007 231 s ISBN 978 5 901805 31 2 Vipper B R Arhitektura russkogo barokko M Nauka 1978 sbornik Russkoe iskusstvo 1 j chetverti 18 v Materialy i issledovaniya pod red Alekseevoj T V M Nauka 1974 Kozlova T D Kareeva N D Letnij sad i dvorec muzej Petra I SPb 1999 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Litnij palac Petra I archINFORM 1994 d Track Q265049 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Litnij palac Petra I amp oldid 35756494