www.wikidata.uk-ua.nina.az

Модест Стрільбицький Архієпи скоп Моде ст світське ім я Дани ло Костянти нович Стрільбицький 17 29 грудня 1823 Зиновинці

Модест (Стрільбицький)

Архієпи́скоп Моде́ст (світське ім'я Дани́ло Костянти́нович Стрільбицький, 17 (29) грудня 1823, Зиновинці, Літинського повіту, сучасна назва — Шевченка. — на «Пасху» 13 (26) квітня 1902, Житомир) — єпископ Російської православної церкви, духовний письменник, магістр Київської духовної академії, архієпископ Волинський та Житомирський. Священноархімандрит Свято-Успенської Почаївської лаври.

Модест Стрільбицький
архієпископ
Конфесія: ПРЦ
 
Альма-матер: Подільська духовна семінарія, Київська духовна академія
Науковий ступінь: магістр богослов'яd
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Данило Стрільбицький
Народження: 17 (29) грудня 1823
с. Зиновиці, Літинський повіт, Подільська губернія
Смерть: 13 (26) квітня 1902
Житомир

 Модест у Вікісховищі

Біографія ред.

Походження ред.

Походив з давнього шляхетського роду Стрільбицьких, який відомий з часів Галицько-Волинської держави (королівства Русі).

Батько та дід Данила Стрільбицького були українськими священиками в Свято-Троїцькому храмі села Зиновінці. Дід — Микола Шайдевич, був священиком Зиновінців 35 років, з 1796 р, по 1822 рік та з 1835 р., по 1844 р. Батько — Костянтин Стрільбицький, служив в Зиновінцях з перервою 22 роки, спочатку як греко-католик з 1822 року по 1835 рік та з 1844 по 1853 роки, як православний священик ПРЦ. У 1853 році прийняв монаший чин під іменем Карпо і залишок життя провів в Свято-Успенській Почаївській лаврі.

В 1828 році в п'ятирічному віці під ранок на «Новий Рік» Данило отримав параліч, від чого втратив здатність розмовляти, рухати руками та ногами. Після того, як були використані всі медикаментозні можливості, що не принесли полегшення хворому, батько поклав сина перед образом Богоматері у вівтарі храму та проголосив молитву: «Матір Божа, зціли сина мого, якщо він поправиться, то віддам його Тобі на службу». Потім губкою, котрою обтирається Чаша для Святих дарів, обтер лик Богоматері, а після цього — лице та голову свого сина. Батьківська молитва до Владичиці милосердної  подіяла та сталося чудо — ввечері того ж дня став абсолютно зціленим, першими його словами після одужання були: «Тату, мамо, дайте пити».

1823—1856 ред.

З 1841 по 1848 рік навчався в Кам'янець-Подільській духовній семінарії.

17 грудня 1848 р. постригся в монахи з ім'ям Модест в Кам'янець-Подільському Свято-Троїцькому монастирі.

30 січня 1849 року рукоположений в ієродиякона, а 2 лютого в ієромонаха.

Був вчителем півчих архієрейського та семінарського хорів, та проповідником в тюремному замку Кам'янця-Подільського.

З 1849 по 1853 рік навчався в Київській духовній академії, закінчив повний курс наук та був зарахований до першого розряду вихованців академії.

24 травня 1854 року розподілений Священним синодом спостерігачем до Слуцького духовного училища та 24 липня зарахований до числа братії Слуцького Свято-Троїцького монастира. В квітні 1855 року назначений вчителем Слуцького духовного училища.

1856—1889 ред.

25 грудня 1856 року возведений в сан ігумена, призначається членом Слуцького Свято-Троїцького монастиря та наглядачем за церквою та монахами. 31 березня 1859 року Священний синод присвоює ступінь магістра. 15 листопада 1858 року призначається ректором та викладачем до Києво-Подільського духовного училища. 14 грудня 1860 року призначений інспектором та професором до Мінської духовної семінарії.

3 квітня 1862 р. возведений в сан архімандрита.

В 1863 році за клопотанням митрополита Литовського Іосифа (Семашко) призначається Священним Синодом на посаду інспектора та професора Литовської духовної семінарії. У 1863—1865 роках — бібліотекар Литовської семінарії. В 1865—1866 роках був дійсним членом Свято-Духівського братства.

12 жовтня 1866 року переведений інспектором та професором до Чернігівської духовної семінарії. 11 вересня 1868 року архімандрит Модест призначений ректором Іркутської духовної семінарії. 25 грудня 1875 року був вибраний дійсним членом Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії. (з 1877 р. — почесний член)

10 квітня 1877 року висвячений в Свято-Троїцькій Олександро-Невській Лаврі в єпископа Єкатеринбургського та вікарія Пермського.

9 грудня 1878 року єпископу Модесту був призначений вікарієм Холмсько-Варшавської єпархії.

З 27 липня по 27 серпня 1880 р. тимчасово керував Варшавською єпархією (за відсутності архієпископа Леонтія (Лебединського).

7 червня 1885 р. імператорським указом затверджений єпископом Нижньогородським та Арзамаським.

В 1886 році вибраний почесним членом «Православного Палестинского товариства».

4 жовтня 1889 р. вибирається почесним членом Нижньогородського товариства допомоги бідним.

Останні роки життя ред.

З 25 листопада 1889 р. — єпископ Волинський та Житомирський, намісник Свято-Успенської Почаївської Лаври.

В 1892 році вибирається почесним членом Волинського управління Червоного Хреста.

15 травня 1892 року в отримав сан архієпископа.

Помер 13 квітня 1902 року. Похований в кафедральному соборі Житомира.

Твори ред.

  • «Про Слуцьких князів».
  • «Григорій Палама, митрополит Солунський, поборник православного вчення про фаворське світло та про дії Божі». Київ, 1860.
  • «Коротких сказань про життя та подвиги преподобних отців дальніх печер Києво-Печерської Лаври». Київ, 1885.
  • «Київ — про найдревнішому існуванні православ'я».
  • «Про руську народність в Галіції».
  • «Про Седлецьку місцевість».
  • «Про православ'я в Люблінській губернії».
  • «Про Привіслінський край».
  • «Про церковний Октоїх». Київ, 1885, вид. 3.
  • «Про проповідництво св. Інокентія, 1-го Іркутського єпископа і чудотворця, разом з повчаннями і словами, відомих з ім'ям св. Інокентія». Іркутськ, 1873.
  • «Життя св. Інокентія, першого Іркутського єпископа і чудотворця», Сибір, 1879, вид. 2-е.
  • «Слова, заклики, повчання та проповіді». Одеса, 1893.
  • «Біографія в формі щоденника». «Волин. Єп. Від.» 1899—1902.
  • «Про Церковну історію Мінської єпархії». 1860—1863.
  • «Про Церковну історію Литовської єпархії». 1863—1866.
  • «Про Церковну історію Чернігівської єпархії». 1866—1867.
  • «Про Церковну історію Іркутської єпархії». 1868—1877.
  • «Іркутські Єпархіальні Відомості». 1871—1878.
  • «Про Церковну історію Єкатеринбурзької губернії». 1877—1878.
  • «Про Церковну історію Пермської губернії». 1877—1878.
  • «Про Церковну історію Люблінської губернії». 1878—1885.
  • «Про Церковну історію Холмсько-Варшавської губернії». 1878—1885.
  • «Про Холмську єпархію». 1878—1885.
  • «Про Церковну історію Нижньогородської губернії». 1885—1889.
  • «Про Церковну історію Волинської губернії». 1889—1892.
  • «Слово, сказане після здійснення літургії в кафедральному соборі 8 червня 1889 року в день 50-літнього ювілею з'єднання уніатів з Православною Церквою». "Приб. к «ЦВ» 1889, № 26, с. 743.
  • «Слово, сказане 25 грудня 1889 року в перше служіння в кафедральному соборі при вступі на Волинську кафедру». "Приб. к «ЦВ» 1890, № 5, с. 135.

Джерела ред.

  • «Подільські Єпархіальні Відомості» № 35, 1893 р.
  • «Послѣдніе дни жизни, кончина и погребеніе Высоко-преосвященнаго Модеста, Архіепископа Волынскаго и Житомирскаго» опубліковані 21 квітня — 1 травня 1902 р. в № 12-13 та 11 травня 1902 р., в № 14 єпархіальним видавництвом «Волынскія єпархіальные вѣдомости» стр. 345—426.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arhiyepi skop Mode st svitske im ya Dani lo Kostyanti novich Strilbickij 17 29 grudnya 1823 Zinovinci Litinskogo povitu suchasna nazva Shevchenka na Pashu 13 26 kvitnya 1902 Zhitomir yepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi duhovnij pismennik magistr Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi arhiyepiskop Volinskij ta Zhitomirskij Svyashennoarhimandrit Svyato Uspenskoyi Pochayivskoyi lavri Modest StrilbickijarhiyepiskopKonfesiya PRC Alma mater Podilska duhovna seminariya Kiyivska duhovna akademiyaNaukovij stupin magistr bogoslov yadDiyalnist svyashennikIm ya pri narodzhenni Danilo StrilbickijNarodzhennya 17 29 grudnya 1823 s Zinovici Litinskij povit Podilska guberniyaSmert 13 26 kvitnya 1902 Zhitomir Modest u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Pohodzhennya 1 2 1823 1856 1 3 1856 1889 1 4 Ostanni roki zhittya 2 Tvori 3 Dzherela 4 PosilannyaBiografiya red Pohodzhennya red Pohodiv z davnogo shlyahetskogo rodu Strilbickih yakij vidomij z chasiv Galicko Volinskoyi derzhavi korolivstva Rusi Batko ta did Danila Strilbickogo buli ukrayinskimi svyashenikami v Svyato Troyickomu hrami sela Zinovinci Did Mikola Shajdevich buv svyashenikom Zinovinciv 35 rokiv z 1796 r po 1822 rik ta z 1835 r po 1844 r Batko Kostyantin Strilbickij sluzhiv v Zinovincyah z perervoyu 22 roki spochatku yak greko katolik z 1822 roku po 1835 rik ta z 1844 po 1853 roki yak pravoslavnij svyashenik PRC U 1853 roci prijnyav monashij chin pid imenem Karpo i zalishok zhittya proviv v Svyato Uspenskij Pochayivskij lavri V 1828 roci v p yatirichnomu vici pid ranok na Novij Rik Danilo otrimav paralich vid chogo vtrativ zdatnist rozmovlyati ruhati rukami ta nogami Pislya togo yak buli vikoristani vsi medikamentozni mozhlivosti sho ne prinesli polegshennya hvoromu batko poklav sina pered obrazom Bogomateri u vivtari hramu ta progolosiv molitvu Matir Bozha zcili sina mogo yaksho vin popravitsya to viddam jogo Tobi na sluzhbu Potim gubkoyu kotroyu obtirayetsya Chasha dlya Svyatih dariv obter lik Bogomateri a pislya cogo lice ta golovu svogo sina Batkivska molitva do Vladichici miloserdnoyi podiyala ta stalosya chudo vvecheri togo zh dnya stav absolyutno zcilenim pershimi jogo slovami pislya oduzhannya buli Tatu mamo dajte piti 1823 1856 red Z 1841 po 1848 rik navchavsya v Kam yanec Podilskij duhovnij seminariyi 17 grudnya 1848 r postrigsya v monahi z im yam Modest v Kam yanec Podilskomu Svyato Troyickomu monastiri 30 sichnya 1849 roku rukopolozhenij v iyerodiyakona a 2 lyutogo v iyeromonaha Buv vchitelem pivchih arhiyerejskogo ta seminarskogo horiv ta propovidnikom v tyuremnomu zamku Kam yancya Podilskogo Z 1849 po 1853 rik navchavsya v Kiyivskij duhovnij akademiyi zakinchiv povnij kurs nauk ta buv zarahovanij do pershogo rozryadu vihovanciv akademiyi 24 travnya 1854 roku rozpodilenij Svyashennim sinodom sposterigachem do Sluckogo duhovnogo uchilisha ta 24 lipnya zarahovanij do chisla bratiyi Sluckogo Svyato Troyickogo monastira V kvitni 1855 roku naznachenij vchitelem Sluckogo duhovnogo uchilisha 1856 1889 red 25 grudnya 1856 roku vozvedenij v san igumena priznachayetsya chlenom Sluckogo Svyato Troyickogo monastirya ta naglyadachem za cerkvoyu ta monahami 31 bereznya 1859 roku Svyashennij sinod prisvoyuye stupin magistra 15 listopada 1858 roku priznachayetsya rektorom ta vikladachem do Kiyevo Podilskogo duhovnogo uchilisha 14 grudnya 1860 roku priznachenij inspektorom ta profesorom do Minskoyi duhovnoyi seminariyi 3 kvitnya 1862 r vozvedenij v san arhimandrita V 1863 roci za klopotannyam mitropolita Litovskogo Iosifa Semashko priznachayetsya Svyashennim Sinodom na posadu inspektora ta profesora Litovskoyi duhovnoyi seminariyi U 1863 1865 rokah bibliotekar Litovskoyi seminariyi V 1865 1866 rokah buv dijsnim chlenom Svyato Duhivskogo bratstva 12 zhovtnya 1866 roku perevedenij inspektorom ta profesorom do Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi 11 veresnya 1868 roku arhimandrit Modest priznachenij rektorom Irkutskoyi duhovnoyi seminariyi 25 grudnya 1875 roku buv vibranij dijsnim chlenom Cerkovno arheologichnogo tovaristva pri Kiyivskij duhovnij akademiyi z 1877 r pochesnij chlen 10 kvitnya 1877 roku visvyachenij v Svyato Troyickij Oleksandro Nevskij Lavri v yepiskopa Yekaterinburgskogo ta vikariya Permskogo 9 grudnya 1878 roku yepiskopu Modestu buv priznachenij vikariyem Holmsko Varshavskoyi yeparhiyi Z 27 lipnya po 27 serpnya 1880 r timchasovo keruvav Varshavskoyu yeparhiyeyu za vidsutnosti arhiyepiskopa Leontiya Lebedinskogo 7 chervnya 1885 r imperatorskim ukazom zatverdzhenij yepiskopom Nizhnogorodskim ta Arzamaskim V 1886 roci vibranij pochesnim chlenom Pravoslavnogo Palestinskogo tovaristva 4 zhovtnya 1889 r vibirayetsya pochesnim chlenom Nizhnogorodskogo tovaristva dopomogi bidnim Ostanni roki zhittya red Z 25 listopada 1889 r yepiskop Volinskij ta Zhitomirskij namisnik Svyato Uspenskoyi Pochayivskoyi Lavri V 1892 roci vibirayetsya pochesnim chlenom Volinskogo upravlinnya Chervonogo Hresta 15 travnya 1892 roku v otrimav san arhiyepiskopa Pomer 13 kvitnya 1902 roku Pohovanij v kafedralnomu sobori Zhitomira Tvori red Pro Sluckih knyaziv Grigorij Palama mitropolit Solunskij pobornik pravoslavnogo vchennya pro favorske svitlo ta pro diyi Bozhi Kiyiv 1860 Korotkih skazan pro zhittya ta podvigi prepodobnih otciv dalnih pecher Kiyevo Pecherskoyi Lavri Kiyiv 1885 Kiyiv pro najdrevnishomu isnuvanni pravoslav ya Pro rusku narodnist v Galiciyi Pro Sedlecku miscevist Pro pravoslav ya v Lyublinskij guberniyi Pro Privislinskij kraj Pro cerkovnij Oktoyih Kiyiv 1885 vid 3 Pro propovidnictvo sv Inokentiya 1 go Irkutskogo yepiskopa i chudotvorcya razom z povchannyami i slovami vidomih z im yam sv Inokentiya Irkutsk 1873 Zhittya sv Inokentiya pershogo Irkutskogo yepiskopa i chudotvorcya Sibir 1879 vid 2 e Slova zakliki povchannya ta propovidi Odesa 1893 Biografiya v formi shodennika Volin Yep Vid 1899 1902 Pro Cerkovnu istoriyu Minskoyi yeparhiyi 1860 1863 Pro Cerkovnu istoriyu Litovskoyi yeparhiyi 1863 1866 Pro Cerkovnu istoriyu Chernigivskoyi yeparhiyi 1866 1867 Pro Cerkovnu istoriyu Irkutskoyi yeparhiyi 1868 1877 Irkutski Yeparhialni Vidomosti 1871 1878 Pro Cerkovnu istoriyu Yekaterinburzkoyi guberniyi 1877 1878 Pro Cerkovnu istoriyu Permskoyi guberniyi 1877 1878 Pro Cerkovnu istoriyu Lyublinskoyi guberniyi 1878 1885 Pro Cerkovnu istoriyu Holmsko Varshavskoyi guberniyi 1878 1885 Pro Holmsku yeparhiyu 1878 1885 Pro Cerkovnu istoriyu Nizhnogorodskoyi guberniyi 1885 1889 Pro Cerkovnu istoriyu Volinskoyi guberniyi 1889 1892 Slovo skazane pislya zdijsnennya liturgiyi v kafedralnomu sobori 8 chervnya 1889 roku v den 50 litnogo yuvileyu z yednannya uniativ z Pravoslavnoyu Cerkvoyu Prib k CV 1889 26 s 743 Slovo skazane 25 grudnya 1889 roku v pershe sluzhinnya v kafedralnomu sobori pri vstupi na Volinsku kafedru Prib k CV 1890 5 s 135 Dzherela red Podilski Yeparhialni Vidomosti 35 1893 r Poslѣdnie dni zhizni konchina i pogrebenie Vysoko preosvyashennago Modesta Arhiepiskopa Volynskago i Zhitomirskago opublikovani 21 kvitnya 1 travnya 1902 r v 12 13 ta 11 travnya 1902 r v 14 yeparhialnim vidavnictvom Volynskiya yeparhialnye vѣdomosti str 345 426 Posilannya red Bolshaya biograficheskaya enciklopediya Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Svyatiteli zemli Nizhegorodskoj MODEST STRELBICKIJ episkop Nizhegorodskij i Arzamasskij 1885 1889 Arhivovano 13 grudnya 2011 u Wayback Machine Modest Episkop Ekaterinburgskij vikarij Permskoj Eparhii 26 aprelya 1902 goda skonchalsya Modest Strelbickij arhiepiskop Volynskij Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Mitra svyatitelya Innokentiya Irkutskogo Arhivovano 8 serpnya 2011 u Wayback Machine Genealogicheskij forum Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Modest Strilbickij amp oldid 39304014