www.wikidata.uk-ua.nina.az

Могулістан Улус моголів Улус Джеті Мамлакат і Моголистан чагат Moġūlistān середньовічна тюрко монгольська держава що утв

Могулістан

Могулістан (Улус моголів, Улус Джеті, Мамлакат-і Моголистан, чагат. Moġūlistān) — середньовічна тюрко-монгольська держава, що утворилася у середині XIV століття, внаслідок розпаду Чагатайського улусу. Територія Могулістану включала землi Південно-Східного Казахстану (на південь від озера Балхаш) і Киргизстану (узбережжі озера Іссик-Куль). Шарафаддін Язді поміщає Могулістан між верхів'ями Сирдар'ї і Іртиша.

Могулістан
Дата створення / заснування 1347
Столиця Аксу, Алмалик, Кашгар і Турфан
Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці Казахстан, Киргизстан і Сіньцзян-Уйгурський автономний район
Форма правління монархія
Мова комунікації середньомонгольська моваd і Чагатайська мова
Час/дата припинення існування 1570
Офіційна релігія іслам
 Могулістан у Вікісховищі

Етимологія Редагувати

Території сучасного Східного Туркестану, південно-східного Казахстану, Киргизстану було виділено в улус Чагатаю та Угедею. У цьому регіоні зберігався кочовий побут, на ці землі відкочували велику кількість монгольських племен у порівнянні з іншими регіонами Монгольської імперії. При переважну чисельність тюркських народів, монгольські племена незабаром зазнали тюркізації і розчинилися серед етнічно близьких їм тюркських кочівників. При цьому, як писав В. В. Бартольд, є «деякі вказівки, що мова моголів була монгольською; ще на початку XVI ст.».

Після розпаду Чагатайського улусу на дві окремі держави в середині XIV століття термін «чагатай» зберігся лише за західною державою (державою Тимура) та її населенням. Мешканці двох новостворених держав через взаємну ворожість називали один одного різними зневажливими іменами, а саме: чагатаї називали моголів — джете (від тюркського «розбійника»), а моголи чагатаїв — караунасами (від монгольського «метис»).

Етнічний склад Могулістана утворили місцеві тюркські та тюрко-монгольські племена, що переселилися із Центральної Азії. Відомо, що цими племенами керували хани з отюрченних монголів. Етнічна назва «могул» стосувалася лише певної частини населення Могулістану. Могули - історична тюркомовна спільність кочових племен переважно монгольського походження, що виступала як панівний клас у державі Моголістан. Закріпленню етноніма «могол» у Чагатайському улусі і, надалі у Моголистані, мабуть, сприяло прагнення могольської знаті на перших порах зберегти кочові традиції і підкреслити наступність влади чингiзидов.

Вживання терміна Могулістан/Моголістан Редагувати

Уйгурські автори такі як Мухаммад Садик Кашгарі та Муса Сайрамі називали свій рідний юрт, яким їм доводилося Кашгарія "Могулістаном".

Географія Редагувати

Оскільки моголи були кочівниками степу, межі їхніх територій рідко залишалися незмінними надовго. І все-таки Могулістан у прямому сенсі був зосереджений в районі Ілі. На заході вона була обмежена провінцією Шаш і горами Каратау, а південна область озера Балхаш позначала північну межу впливу Могулів. Звідти кордон поступово похилився в південно-східному напрямку, поки не досяг східної частини Тянь-Шаньських гір. Тянь-Шань тоді служив південним кордоном Могулістану. Окрім власне Могулістану, моголи також номінально контролювали сучасний Пейцзян (північний Сіньцзян, включаючи Турпанську западину) і Наньцзян (південний Сіньцзян, включаючи Таримський басейн). Крім Могулістана, Наньцзяна та Пейцзяна, кілька інших регіонів також тимчасово підпорядковувалися могольському правлінню в той чи інший час, наприклад Ташкент, Фергана та частини Бадахшану. Власне Могулістан був здебільшого степовою країною, де зазвичай жили моголи. Через кочовий характер могулів міста Могулістану занепадали під час їх правління, якщо їм взагалі вдалося залишитися зайнятими.

Окрім міст, які були біля підніжжя гір, майже весь Неньцзян був пустелею. Як наслідок, моголи загалом залишалися поза межами регіону, і це було погане джерело робочої сили. Дуглатські аміри або лідери ісламського ордену Накшбанді керували цими містами від імені могульських ханів до 1514 року. Могули більш безпосередньо керували Наньцзяном після того, як вони втратили сам Могулістан. Столицею Наньцзяна зазвичай був Яркенд або Кашгар. Сучасним китайським терміном для частини району Наньцзян був «південний тянь-шанський шлях» (кит. 天山南路; піньїнь: Tiānshān Nánlù), на відміну від «північного» шляху, тобто Джунгарії.

Пізніше тюркське слово «Алтишахр», що означає «шість міст», увійшло в моду під час правління таджицького воєначальника Якуб Бега в 19 столітті, що є неточним терміном для деяких західних, тоді мусульманських міст-оазисів. Шокан Валіханов називає їх Яркандом. , Кашгар, Хотан, Аксу, Уч-Туфпан і Янгі-Хісар; два визначення Альберта фон Ле Кока замінюють Бачу (Маралбіші) на Уч-Турфан або Єченг (Каргалік) на Аксу. Під час правління Якуба Турфан замінив Уч-Турфан, а інші інформатори ідентифікують сім, а не шість міст в «Альти-шахрі». Кордони Альти-Шахру були визначені краще, ніж кордони Могулістану: північний кордон позначав Тянь-Шань, західний — Памір, а південний — Куньлунь-Шань. Східний кордон зазвичай проходив трохи на схід від Кучі.

Буддистське королівство в Пекіані, зосереджене навколо Турфана, було єдиною територією, де людей ідентифікували як «уйгурів» після ісламських вторгнень. Більш широка область Турфан межувала з Наньцзяном на заході, Тянь-Шанем на півночі, Куньлунь-Шанем на півдні та князівством Хамі. У 1513 році Хамі став залежним від Турфана і залишався таким до кінця правління Моголів. В результаті моголи стали безпосередніми сусідами Мінського Китаю. Хоча термін «Уйгурстан» використовувався для міста-держави Турфан, у мусульманських джерелах цей термін плутають з Катай. Уйгурські хани добровільно стали монгольськими васалами під час правління Чингісхана, і в результаті їм дозволили зберегти свої території. Після розпаду Монгольської імперії в середині 13 століття регіон Сіньцзян був віднесений до Чагатаїв. Влада уйгурських ханів повільно падала під монгольським правлінням, поки останній зареєстрований хан не був насильно навернений в іслам у 1380-х або 90-х роках. Після 15-го століття він, здається, підпорядковувався прямому правлінню Могулів, а в середині 15-го століття тут було створено окреме ханство Могулів. Після ісламізації Турфана неісламський термін «уйгур» зникне, доки лідер китайських націоналістів Шен Шицай, слідом за Радянським Союзом, не введе його для іншого, мусульманського населення в 1934 році.

Історія Редагувати

Мапа Середньої Азії XIV-XVII ст.

Політична історія Могулістану другої половини XIV ст. маловідома, в джерелах немає достовірних відомостей про події в північних областях, в Семиріччі й на Тянь-Шані. Найбільш докладні відомості наводить Мірза Мухаммад Хайдар дуглат з історії свого роду. Після смерті Чагатаіда Казан-хана, супротивника кочового побуту, племінна верхівка могульских родів приймає рішення утворити незалежну від Чагатаіда державу. Центром нової держави стає володіння племені дуглат, зване «Манглай-субе», до складу якого, за твердженням Мірзи Мухаммед Хайдар-Дулата, входили Кашгар, Яркенд, Хотан, Касан, Андижан та ін., тобто південний захід Семиріччя разом з областями східного Туркестану від Фергани до Кучі та Черче.

Оскільки у всіх монгольських державах за традицією ханом міг бути тільки Чингизид, емір племені дулат (доглат, дуглат) Пуладчі, створюючи самостійне ханство, поставив на чолі його номінальним (підставним) ханом 18-річного Тоглук-Тимура. Перший хан Могулістану був зведений еміром Пуладчі на ханський престол в Аксу в 1347/8 році.

Населення Редагувати

Родоплемінний склад могулів включав як місцеві тюркські, так і зайшли тюрко-монгольські народи і племена, що переселилися в результаті монгольського завоювання Середньої Азії: арулат, баарин, баликчі, барак-ітарчі, барки, барлас, долан, дохтуй, карлу калучі, кангли, кереїт, кончі, кунгірат, кущу, кипчак, киргиз, китай, мекріт, найман, ногойт, сулдуз, черик, чеграк, чорос. До XV століття всі вони були відомі під загальним етнонімом "могол". Починаючи з XV століття, внаслідок навали Тамерлана, вторгнення ойратів та міжусобної боротьби, розпочався процес відокремлення народностей та подальшого поглинання могольських племен киргизами, казахами та предками сучасних уйгур.

Державний устрій Редагувати

  • Хан – глава держави та верховний власник землі.
  • Улусбек (Улусбеги) — найвища адміністративна посада, помічник хана в управлінні державою (обирався з роду емірів племені дуглат, ця посада передавалася у спадок).
  • Ат- дана посада передавалася у спадок).
  • За хана функціонувала Рада знаті.
  • Існували форми умовного землеволодіння знаті, у кочових районах земля перебувала у общинному користуванні.
  • Види повинності - військова, транспортна, трудова, поштова і так далi.

Список ханів західного Чаґатайського улусу та східного Могулістану Редагувати

Улусбеги Могулістана Редагувати

  • Пуладчі - глава племені дуглат, вулусбіги ханства 1347-1360 рр.
  • Худайдад (1353—1433 рр.) — син Пуладчі, вулусбіги ханства 1360—1366, 1390—1425 рр.
  • Камар ад-Дін (пом. бл. 1392) - брат Пуладчі, улусбеги ханства 1366-1390 гг.
  • Мухаммад-шах Гуркан - син Худайдада, вулусбіги ханства з 1425 р.

Список ханів Могулістану та східного Туркестану Редагувати

Хани західного Могулістану Редагувати

Хани східного Могулістану (Туркестан) Редагувати

Література Редагувати

  • Тимур Ермаганбеков. "История Казахстана"(рос.)
  • Караев О. Чагатайский улус. Государство Хайду. Могулистан. – Бишкек, 1995.(рос.)
  • М. Rossabi. The Middle Kingdom and its neighbors, 10th-14th centuries// Berkeley : University of California Press, ©1982. ISBN 9-7805-200-438-31(англ.)
  • E. van Donzel, Islamic desk reference: compiled from The Encyclopaedia of Islam, Leiden: E. J. Brill, 1994. ISBN 90-04-09738-4(англ.)
  • Петров П.Н. Нумизматическая история Чагатаидского государства 668/1270-770/1369 гг. Казань, 2007. Ст. 379(рос.)
  • Арапов А.В. Караунасы-никудерийцы и их роль в чагатайской истории // Общественные науки Узбекистана. – Ташкент, 2004, № 2-3, C. 61- 67.
  • Ибатов А. Қутбтың «Хусрау уа Шірін» поэмасының сөздігі (XIV ғасыр). Алматы: Гылым, 1974. 280 с.(казах.)
  • René Grousset (1970). The Empire of the Steppes: A History of Central Asia. New Brunswick, N.J: Rutgers University Press. ISBN 978-0-8135-1304-1(англ.)

Джерела Редагувати

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (листопад 2017)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mogulistan Ulus mogoliv Ulus Dzheti Mamlakat i Mogolistan chagat Moġulistan serednovichna tyurko mongolska derzhava sho utvorilasya u seredini XIV stolittya vnaslidok rozpadu Chagatajskogo ulusu Teritoriya Mogulistanu vklyuchala zemli Pivdenno Shidnogo Kazahstanu na pivden vid ozera Balhash i Kirgizstanu uzberezhzhi ozera Issik Kul Sharafaddin Yazdi pomishaye Mogulistan mizh verhiv yami Sirdar yi i Irtisha MogulistanData stvorennya zasnuvannya1347StolicyaAksu Almalik Kashgar i TurfanRoztashovuyetsya v mezhah suchasnoyi administrativnoyi odiniciKazahstan Kirgizstan i Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajonForma pravlinnyamonarhiyaMova komunikaciyiserednomongolska movad i Chagatajska movaChas data pripinennya isnuvannya1570Oficijna religiyaislam Mogulistan u Vikishovishi Zmist 1 Etimologiya 1 1 Vzhivannya termina Mogulistan Mogolistan 2 Geografiya 3 Istoriya 4 Naselennya 5 Derzhavnij ustrij 6 Spisok haniv zahidnogo Chagatajskogo ulusu ta shidnogo Mogulistanu 7 Ulusbegi Mogulistana 8 Spisok haniv Mogulistanu ta shidnogo Turkestanu 9 Hani zahidnogo Mogulistanu 10 Hani shidnogo Mogulistanu Turkestan 11 Literatura 12 DzherelaEtimologiya RedaguvatiTeritoriyi suchasnogo Shidnogo Turkestanu pivdenno shidnogo Kazahstanu Kirgizstanu bulo vidileno v ulus Chagatayu ta Ugedeyu U comu regioni zberigavsya kochovij pobut na ci zemli vidkochuvali veliku kilkist mongolskih plemen u porivnyanni z inshimi regionami Mongolskoyi imperiyi Pri perevazhnu chiselnist tyurkskih narodiv mongolski plemena nezabarom zaznali tyurkizaciyi i rozchinilisya sered etnichno blizkih yim tyurkskih kochivnikiv Pri comu yak pisav V V Bartold ye deyaki vkazivki sho mova mogoliv bula mongolskoyu she na pochatku XVI st Pislya rozpadu Chagatajskogo ulusu na dvi okremi derzhavi v seredini XIV stolittya termin chagataj zberigsya lishe za zahidnoyu derzhavoyu derzhavoyu Timura ta yiyi naselennyam Meshkanci dvoh novostvorenih derzhav cherez vzayemnu vorozhist nazivali odin odnogo riznimi znevazhlivimi imenami a same chagatayi nazivali mogoliv dzhete vid tyurkskogo rozbijnika a mogoli chagatayiv karaunasami vid mongolskogo metis Etnichnij sklad Mogulistana utvorili miscevi tyurkski ta tyurko mongolski plemena sho pereselilisya iz Centralnoyi Aziyi Vidomo sho cimi plemenami keruvali hani z otyurchennih mongoliv Etnichna nazva mogul stosuvalasya lishe pevnoyi chastini naselennya Mogulistanu Moguli istorichna tyurkomovna spilnist kochovih plemen perevazhno mongolskogo pohodzhennya sho vistupala yak panivnij klas u derzhavi Mogolistan Zakriplennyu etnonima mogol u Chagatajskomu ulusi i nadali u Mogolistani mabut spriyalo pragnennya mogolskoyi znati na pershih porah zberegti kochovi tradiciyi i pidkresliti nastupnist vladi chingizidov Vzhivannya termina Mogulistan Mogolistan Redaguvati Ujgurski avtori taki yak Muhammad Sadik Kashgari ta Musa Sajrami nazivali svij ridnij yurt yakim yim dovodilosya Kashgariya Mogulistanom Geografiya RedaguvatiOskilki mogoli buli kochivnikami stepu mezhi yihnih teritorij ridko zalishalisya nezminnimi nadovgo I vse taki Mogulistan u pryamomu sensi buv zoseredzhenij v rajoni Ili Na zahodi vona bula obmezhena provinciyeyu Shash i gorami Karatau a pivdenna oblast ozera Balhash poznachala pivnichnu mezhu vplivu Moguliv Zvidti kordon postupovo pohilivsya v pivdenno shidnomu napryamku poki ne dosyag shidnoyi chastini Tyan Shanskih gir Tyan Shan todi sluzhiv pivdennim kordonom Mogulistanu Okrim vlasne Mogulistanu mogoli takozh nominalno kontrolyuvali suchasnij Pejczyan pivnichnij Sinczyan vklyuchayuchi Turpansku zapadinu i Nanczyan pivdennij Sinczyan vklyuchayuchi Tarimskij basejn Krim Mogulistana Nanczyana ta Pejczyana kilka inshih regioniv takozh timchasovo pidporyadkovuvalisya mogolskomu pravlinnyu v toj chi inshij chas napriklad Tashkent Fergana ta chastini Badahshanu Vlasne Mogulistan buv zdebilshogo stepovoyu krayinoyu de zazvichaj zhili mogoli Cherez kochovij harakter moguliv mista Mogulistanu zanepadali pid chas yih pravlinnya yaksho yim vzagali vdalosya zalishitisya zajnyatimi Okrim mist yaki buli bilya pidnizhzhya gir majzhe ves Nenczyan buv pusteleyu Yak naslidok mogoli zagalom zalishalisya poza mezhami regionu i ce bulo pogane dzherelo robochoyi sili Duglatski amiri abo lideri islamskogo ordenu Nakshbandi keruvali cimi mistami vid imeni mogulskih haniv do 1514 roku Moguli bilsh bezposeredno keruvali Nanczyanom pislya togo yak voni vtratili sam Mogulistan Stoliceyu Nanczyana zazvichaj buv Yarkend abo Kashgar Suchasnim kitajskim terminom dlya chastini rajonu Nanczyan buv pivdennij tyan shanskij shlyah kit 天山南路 pinyin Tianshan Nanlu na vidminu vid pivnichnogo shlyahu tobto Dzhungariyi Piznishe tyurkske slovo Altishahr sho oznachaye shist mist uvijshlo v modu pid chas pravlinnya tadzhickogo voyenachalnika Yakub Bega v 19 stolitti sho ye netochnim terminom dlya deyakih zahidnih todi musulmanskih mist oazisiv Shokan Valihanov nazivaye yih Yarkandom Kashgar Hotan Aksu Uch Tufpan i Yangi Hisar dva viznachennya Alberta fon Le Koka zaminyuyut Bachu Maralbishi na Uch Turfan abo Yecheng Kargalik na Aksu Pid chas pravlinnya Yakuba Turfan zaminiv Uch Turfan a inshi informatori identifikuyut sim a ne shist mist v Alti shahri Kordoni Alti Shahru buli viznacheni krashe nizh kordoni Mogulistanu pivnichnij kordon poznachav Tyan Shan zahidnij Pamir a pivdennij Kunlun Shan Shidnij kordon zazvichaj prohodiv trohi na shid vid Kuchi Buddistske korolivstvo v Pekiani zoseredzhene navkolo Turfana bulo yedinoyu teritoriyeyu de lyudej identifikuvali yak ujguriv pislya islamskih vtorgnen Bilsh shiroka oblast Turfan mezhuvala z Nanczyanom na zahodi Tyan Shanem na pivnochi Kunlun Shanem na pivdni ta knyazivstvom Hami U 1513 roci Hami stav zalezhnim vid Turfana i zalishavsya takim do kincya pravlinnya Mogoliv V rezultati mogoli stali bezposerednimi susidami Minskogo Kitayu Hocha termin Ujgurstan vikoristovuvavsya dlya mista derzhavi Turfan u musulmanskih dzherelah cej termin plutayut z Kataj Ujgurski hani dobrovilno stali mongolskimi vasalami pid chas pravlinnya Chingishana i v rezultati yim dozvolili zberegti svoyi teritoriyi Pislya rozpadu Mongolskoyi imperiyi v seredini 13 stolittya region Sinczyan buv vidnesenij do Chagatayiv Vlada ujgurskih haniv povilno padala pid mongolskim pravlinnyam poki ostannij zareyestrovanij han ne buv nasilno navernenij v islam u 1380 h abo 90 h rokah Pislya 15 go stolittya vin zdayetsya pidporyadkovuvavsya pryamomu pravlinnyu Moguliv a v seredini 15 go stolittya tut bulo stvoreno okreme hanstvo Moguliv Pislya islamizaciyi Turfana neislamskij termin ujgur znikne doki lider kitajskih nacionalistiv Shen Shicaj slidom za Radyanskim Soyuzom ne vvede jogo dlya inshogo musulmanskogo naselennya v 1934 roci Istoriya RedaguvatiDokladnishe Chagatajskij ulus nbsp Mapa Serednoyi Aziyi XIV XVII st Politichna istoriya Mogulistanu drugoyi polovini XIV st malovidoma v dzherelah nemaye dostovirnih vidomostej pro podiyi v pivnichnih oblastyah v Semirichchi j na Tyan Shani Najbilsh dokladni vidomosti navodit Mirza Muhammad Hajdar duglat z istoriyi svogo rodu Pislya smerti Chagataida Kazan hana suprotivnika kochovogo pobutu pleminna verhivka mogulskih rodiv prijmaye rishennya utvoriti nezalezhnu vid Chagataida derzhavu Centrom novoyi derzhavi staye volodinnya plemeni duglat zvane Manglaj sube do skladu yakogo za tverdzhennyam Mirzi Muhammed Hajdar Dulata vhodili Kashgar Yarkend Hotan Kasan Andizhan ta in tobto pivdennij zahid Semirichchya razom z oblastyami shidnogo Turkestanu vid Fergani do Kuchi ta Cherche Oskilki u vsih mongolskih derzhavah za tradiciyeyu hanom mig buti tilki Chingizid emir plemeni dulat doglat duglat Puladchi stvoryuyuchi samostijne hanstvo postaviv na choli jogo nominalnim pidstavnim hanom 18 richnogo Togluk Timura Pershij han Mogulistanu buv zvedenij emirom Puladchi na hanskij prestol v Aksu v 1347 8 roci Naselennya RedaguvatiRodopleminnij sklad moguliv vklyuchav yak miscevi tyurkski tak i zajshli tyurko mongolski narodi i plemena sho pereselilisya v rezultati mongolskogo zavoyuvannya Serednoyi Aziyi arulat baarin balikchi barak itarchi barki barlas dolan dohtuj karlu kaluchi kangli kereyit konchi kungirat kushu kipchak kirgiz kitaj mekrit najman nogojt sulduz cherik chegrak choros Do XV stolittya vsi voni buli vidomi pid zagalnim etnonimom mogol Pochinayuchi z XV stolittya vnaslidok navali Tamerlana vtorgnennya ojrativ ta mizhusobnoyi borotbi rozpochavsya proces vidokremlennya narodnostej ta podalshogo poglinannya mogolskih plemen kirgizami kazahami ta predkami suchasnih ujgur Derzhavnij ustrij RedaguvatiHan glava derzhavi ta verhovnij vlasnik zemli Ulusbek Ulusbegi najvisha administrativna posada pomichnik hana v upravlinni derzhavoyu obiravsya z rodu emiriv plemeni duglat cya posada peredavalasya u spadok At dana posada peredavalasya u spadok Za hana funkcionuvala Rada znati Isnuvali formi umovnogo zemlevolodinnya znati u kochovih rajonah zemlya perebuvala u obshinnomu koristuvanni Vidi povinnosti vijskova transportna trudova poshtova i tak dali Spisok haniv zahidnogo Chagatajskogo ulusu ta shidnogo Mogulistanu RedaguvatiBayan Kuli ta Kazagan 1348 1358 Shah Temur 1358 Abdulah 1358 Buyan Suldus 1358 1359 Amir Husejn 1360 1364 1370 Tuglug Timur 1361 1363 Ilyas Hodzha 1363 Adil Sultan en 1363 1370 1372 Kabul shah en 1364 1370 Suyurgatmish en 1370 1384 Sultan Mahmud en 1384 1402 Ulusbegi Mogulistana RedaguvatiPuladchi glava plemeni duglat vulusbigi hanstva 1347 1360 rr Hudajdad 1353 1433 rr sin Puladchi vulusbigi hanstva 1360 1366 1390 1425 rr Kamar ad Din pom bl 1392 brat Puladchi ulusbegi hanstva 1366 1390 gg Muhammad shah Gurkan sin Hudajdada vulusbigi hanstva z 1425 r Spisok haniv Mogulistanu ta shidnogo Turkestanu RedaguvatiTuglug Timur 1348 1363 Ilyas Hodzha 1363 1368 Kamar ad Din han 1368 1392 Hizr Hodzha 1389 1399 Shams i Dzhagan 1399 1408 Muhammad 1408 1415 Naksh i Dzhahan 1415 1418 Uvajs han 1418 1421 1425 1429 Sher Muhammad 1421 1425 Satuk han 1429 1434 Esen Buka II 1429 1462 Hani zahidnogo Mogulistanu RedaguvatiYunus han 1462 1469 1469 1487 Mahmud han 1487 1508 Sultan Sayid han 1514 1533 Abd ar Rashid han 1533 1560 Abdul Karim 1560 1591 Hani shidnogo Mogulistanu Turkestan RedaguvatiDost Muhammed 1462 1468 Kebek Sultan 1469 Yunus han 1469 1487 Ahmed Alak 1487 1503 Mansur han 1503 1508 1508 1514 1514 1548 Shah han 1543 1570 Muhammed han II 1570 Literatura RedaguvatiTimur Ermaganbekov Istoriya Kazahstana ros Karaev O Chagatajskij ulus Gosudarstvo Hajdu Mogulistan Bishkek 1995 ros M Rossabi The Middle Kingdom and its neighbors 10th 14th centuries Berkeley University of California Press c 1982 ISBN 9 7805 200 438 31 angl E van Donzel Islamic desk reference compiled from The Encyclopaedia of Islam Leiden E J Brill 1994 ISBN 90 04 09738 4 angl Petrov P N Numizmaticheskaya istoriya Chagataidskogo gosudarstva 668 1270 770 1369 gg Kazan 2007 St 379 ros Arapov A V Karaunasy nikuderijcy i ih rol v chagatajskoj istorii Obshestvennye nauki Uzbekistana Tashkent 2004 2 3 C 61 67 Ibatov A Қutbtyn Husrau ua Shirin poemasynyn sozdigi XIV gasyr Almaty Gylym 1974 280 s kazah Rene Grousset 1970 The Empire of the Steppes A History of Central Asia New Brunswick N J Rutgers University Press ISBN 978 0 8135 1304 1 angl Dzherela RedaguvatiIstoriya Chagatajskogo ulusa i gosudarstva Hajdu ros Atlas Mongolskoj Imperii onlajn Arhivovano 27 sichnya 2012 u Wayback Machine ros nbsp Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mogulistan amp oldid 38822317