Аксу (уйгурська: ئاقسۇ|Aqsu|Ak̡su, піньїнь: Ākèsū Shì) — місто в Сіньцзяні у Китаї, столиця префектури Аксу. Назва перекладається як льодовикова вода і використовується як для позначення міста-оази, так і для річки Аксу.
| Аксу | |
| Офіційна назва | спр. китайська: 阿克苏市 уйг. ئاقسۇ |
|---|---|
| Країна | КНР |
| Столиця | Yingbazha Subdistrictd |
| Адміністративна одиниця | Аксу |
| Кількість населення | 535 657 осіб |
| Адміністративно-територіально поділяється на | Q11110411?, Yingbazha Subdistrictd, Hongqiao Subdistrictd, Q11081991?, Q10907247?, Q10923330?, Ayikule Zhend, Yiganqi Xiangd, Baishitugeman Xiangd, Tuopuluked, Q11062887?, Q10949643?, Q30326215?, Q40456625? |
| Часовий пояс | UTC+8 |
| Площа | 14 415,16 км² |
| Поштовий індекс | 843000 |
| Місцевий телефонний код | 997 |
| Код на номерних знаках | 新N |
| Офіційний сайт |
Координати: 41°09′59″ пн. ш. 80°15′00″ сх. д. / 41.16638900002777746° пн. ш. 80.250000000028° сх. д.
Згідно з переписом 2002 місто мало населення 560 000 осіб, з них китайців 362 000.
Економіка базується на бавовні. Також виробляється зерно, плоди, олія, буряк. Промисловість представлена ткацтвом, цементною і хімічною галузями.
Історія ред.
З часів династії Хань (125 рік до Р.Х. до 23 від Р.Х.) до ранньої династії Тан (618-907 від Р.Х.) Аксу відоме під назвою Гумо 姑墨 . Він був важливою зупинкою на Північному Шовковому Шляху, що прямував уздовж північного краю пустелі Такла-Макан в Таримському басейні між містами Куча і Кашгар. За буддистським санскритом відомий як Бхарука (Bharuka). Древнє провідне місто Нан («Південне Місто») було ймовірно розташоване на південь від сьогоденного міста.
За часів династії Хань Гумо описується як «царство» (guo), що має 3,500 родин і 24,500 осіб, у тому числі 4,500 чоловік, здатних носити зброю. Можливо держава виробляла мідь, залізо і аурипігмент.
Китайський прочанин Сюаньцзан (Xuanzang) відвідав цю державу в 629 від Р.Х. і записав його назву як Балука (Baluka). В записах фігурують буддистські монастирі на 1 000 ченців. Він зазначив, що держава простягається на 600 лі від сходу до заходу, і 300 лі, від півночі на південь. А також, що його столиця становить 6 лі в діаметрі. Також повідомляється, що "Рідна продукція, клімат, темперамент людей, митниця, записана мова і закон, ті ж, як в країні Куча, але у мові помітні відмінності. Він також зазначив, що прекрасне бавовняне і конопляне полотно, зроблене в області, експортується у сусідні країни..
У 7-му, 8-му, і на початку 9-го століття, контроль над регіоном воювали китайська династія Тан, Тибетська імперія Туфан, і Уйгурський каганат. Тибет захопив Аксу в 670 від Р.Х., але війська династії Тан зайняли край в 692. Тибет оволодів знов Таримським басейном в кінці 720-х, але Династія Тан знову анексувала регіон в 740-х. Таласька битва призвела до подальшого вилучення Китаю з історії регіону і суперечка відбувалась між тибетцями і уйгурами.
Аксу був постійно під впливом міста Куча і займав провідне місце на Північно Таримському шовковому шляху на дорозі до долини річки Ілі.
Близько 1220 року Аксу став столицею держави Мангалай (Mangalai) .
Френсіс Янгхазбенд, відвідав Аксу в 1887 на його сухопутній подорожі з Пекіна до Індії. Він описав його, як найбільше місто, яке він побачив на його дорозі з Пекіна. Аксу мало близько 20,000 місцевих мешканців, без врахування гарнізону близько у 2,000 солдатів. Місто мало великі базари і караван-сараї для купців.
Клімат ред.
| Клімат Аксу | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 7,3 | 13,7 | 25,0 | 34,5 | 35,0 | 37,0 | 39,6 | 38,4 | 34,2 | 28,0 | 20,2 | 9,5 | |
| Середній максимум, °C | −0,9 | 4,6 | 12,9 | 21,9 | 26,6 | 29,6 | 31,2 | 30,2 | 25,9 | 18,9 | 9,1 | 0,8 | 17,6 |
| Середня температура, °C | −7,8 | −2,2 | 6,3 | 14,7 | 19,2 | 22,1 | 23,8 | 22,5 | 17,8 | 10,3 | 1,8 | −5,5 | 10,3 |
| Середній мінімум, °C | −13,3 | −7,8 | 0,1 | 7,6 | 12,1 | 14,8 | 16,6 | 15,6 | 10,8 | 3,7 | −3,1 | −10 | 3,9 |
| Абсолютний мінімум, °C | −25,2 | −24,4 | −10,9 | −3,1 | 2,7 | 6,0 | 8,7 | 8,3 | 1,4 | −4,5 | −12,9 | −23,4 | |
| Норма опадів, мм | 1.6 | 2.4 | 3.5 | 2.5 | 8.9 | 14.0 | 16.0 | 14.1 | 6.2 | 2.3 | 0.5 | 2.4 | |
| Днів з опадами | 2,3 | 2,2 | 1,6 | 1,5 | 3,1 | 5,3 | 6,6 | 6,3 | 3,3 | 1,1 | 0,7 | 1,9 | |
| Джерело: Weather China |
Посилання ред.
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2008. Процитовано 12 грудня 2008.
- Bailey, H. W. (1985): Indo-Scythian Studies being Khotanese Texts Volume VII. Cambridge University Press. 1985.
- Hulsewé, A. F. P. and Loewe, M. A. N. 1979. China in Central Asia: The Early Stage 125 B.C. — A.D. 23: an annotated translation of chapters 61 and 96 of the History of the Former Han Dynasty, p. 162. E. J. Brill, Leiden.
- Li, Rongxi. Translator. 1996. The Great Tang Dynasty Record of the Western Regions. Numata Center for Buddhist Translation and Research. Berkeley, California.
- Younghusband, Francis E. (1896). The Heart of a Continent, p. 154. John Murray, London. Facsimile reprint: (2005) Elbiron Classics. ISBN 1-4212-6551-6 (pbk); ISBN 1-4212-6550-8 (hardcover).
Джерела ред.
- The Chinese History of the Western Han records some information about the kingdom.
- Either the Old Book of Tang or the New Book of Tang records Xuanzang's information and a little extra.
- Hill, John E. 2003. «Annotated Translation of the Chapter on the Western Regions according to the Hou Hanshu.» 2nd Draft Edition. [1] [ 6 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Puri, B. N. Buddhism in Central Asia, Motilal Banarsidass Publishers Private Limited, Delhi, 1987. (2000 reprint).
- Stein, Aurel M. 1907. Ancient Khotan: Detailed report of archaeological explorations in Chinese Turkestan, 2 vols. Clarendon Press. Oxford. [2] [ 4 лютого 2005 у Wayback Machine.]
- Stein, Aurel M. 1921. Serindia: Detailed report of explorations in Central Asia and westernmost China, 5 vols. London & Oxford. Clarendon Press. Reprint: Delhi. Motilal Banarsidass. 1980. [3] [ 4 лютого 2005 у Wayback Machine.]
- Yu, Taishan. 2004. A History of the Relationships between the Western and Eastern Han, Wei, Jin, Northern and Southern Dynasties and the Western Regions. Sino-Platonic Papers No. 131 March, 2004. Dept. of East Asian Languages and Civilizations, University of Pennsylvania.
- Silk Road Seattle [ 20 травня 2008 у Wayback Machine.] (The Silk Road Seattle website contains many useful resources including a number of full-text historical works)