www.wikidata.uk-ua.nina.az

Асиміляція мовознавство У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Асиміляція Асиміля ція від лат assimilatio

Асиміляція (мовознавство)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Асиміляція.

Асиміля́ція (від лат. assimilatio < assimilo — «уподібнюю») або уподі́бнення — у мовознавстві, уподібнення звука до сусіднього як в умовах його творення (артикуляції), так і в акустичному відношенні.

Види ред.

Асиміляція буває регресивна та прогресивна. Регресивна — коли наступний звук впливає на попередній (пишемо — «змагаєшся», вимовляємо — [змага́йеис':а]). Прогресивна, якщо, навпаки, попередній звук впливає на наступний (пор. укр. бджола — дав.-рус. бъчела).

Як регресивна, так і прогресивна асиміляція може бути повною і неповною (частковою). При повній асиміляції звук цілком уподібнюється сусідньому (наприклад, «розсіяти» вимовляється як [россіяти]); при неповній — звук уподібнюється сусідньому частково, напр. за дзвінкістю (слово «боротьба» вимовляється як [бородьба]) або за глухістю (слово «нігті» — як [ніхті]).

Слов'янським мовам більш властива регресивна асиміляція, тюркським мовам — прогресивна.

За відстанню між уподіблюваними звуками розрізняють контактну і дистактну асиміляцію: контактна асиміляція — уподібнення суміжних звуків; дистактна асиміляція — уподібнення звуків, розділених іншими звуками.

Класифікація ред.

Асиміляційні процеси класифікуються за трьома основними ознаками: напрямом, обсягом, характером змін.

Асиміляція за напрямом може бути прогресивною і регресивною. При прогресивній асиміляції наступний звук уподібнюється до попереднього, при регресивній — навпаки. У більшості сучасних мов, зокрема і в українській, характерна регресивна асиміляція. Наприклад: просьба — [проз'ьба]. Прогресивна асиміляція у тюркських мовах. Також приклади прогресивної асиміляції зафіксовані в історії української мови: дав.-рус. бъчела — «бчела» — «бджела» (бджола), де вона відбулася після зникнення редукованого [ъ]. Одним з найтиповіших наслідків прогресивної асиміляції в давнину є другий звук, який виник внаслідок колишнього уподібнення звука [й] до попереднього м'якого приголосного. Наприклад: знання, сіллю, зрання, ллють тощо.

Обсяг асиміляції вказує на міру уподібнення одного звука до іншого. Звук може уподібнюватися за одними ознаками і не уподібнюватися за іншими, а може уподібнюватися за всіма. За обсягом асиміляційні процеси класифікують на часткові і повні. Українській мові притаманні і часткові, і повні асиміляції.

За характером змін можна виділити такі різновиди асиміляцій:

  • За дзвінкістю. Асиміляції за дзвінкістю зазнають тільки ті глухі, які мають дзвінкі відповідники, однак її не зазнають губні [п], [ф]. Крім того, глухі не уподібнюються до наступних сонорних, бо різняться великим ступенем розходження між собою.
  • За глухістю. При асиміляції за глухістю відбувається оглушення дзвінких. Таке явище є характерним для багатьох мов, зокрема російської, німецької, нідерландської. Проте асиміляція за глухістю не притаманна українській мові і є швидше винятком, а не правилом чи закономірністю. Лише в окремих словах і формах окремі приголосні оглушуються. Наприклад: [кіхті], [ніхті], [лехко], [вохко], [діхтяр]. Може також оглушуватися звук [з], але якщо він є у складі прийменника або префіксів з- і роз-.
  • Асиміляція за м'якістю. За м'якістю уподібнюються тільки ті звуки, які мають м'які відповідники. Зокрема цього роду асиміляцій зазнають зубні приголосні. Ступінь пом'якшення під впливом наступного приголосного може бути різним. Очевидно, що меншим ступінь пом'якшення буде на межі між префіксом і коренем, ніж у корені. З іншого боку, перед пом'якшеними приголосними попередні звуки, як правило тверді (напр.: свій, срібний — [с] не пом'якшується). Проте в українській мові є ряд слів, в яких [з], [ц], [с] перед наступним пом'якшеним, а не м'яким пом'якшуються. Наприклад: світло, звір, цвіт.
  • Асиміляція за місцем і способом творення. У цих асиміляціях можна виділити три основні закономірності:
    • Зубні перед ясенними шиплячими уподібнюються до них ([д], [т], [ц], [з], [с], [т'], [з'], [с']).
    • Ясенні шиплячі перед зубними м'якими [з'], [ц'], [с'] уподібнюються до них.
    • Звуки [д], [т], [т'], [д'], перед [з], [ц], [с], і їх м'якими відповідниками уподібнюються до них.

Графічна асиміляція — уподібнення звуків, яке зафіксоване на письмі.

Українська мова ред.

За місцем і способом творення ред.

Зубні приголосні перед шиплячими змінюються на шиплячі:

  • [с] + [ш] = [ш:] (винісши — [ви́н'іш: и]);
  • [з] + [ш] = [жш] (безшумний — [беижшу́мний]);
  • [з] + [ж] = [ж:] (зжати — [ж: а́ти]);
  • [з] + [ч] = [жч] (зчистити — [жчи́стиети]).

Шиплячі приголосні перед зубними змінюються на зубні:

  • [ш] + [с‘] = [с‘:] (милуєшся — [миелу́jеис':а]);
  • [ч] + [с‘] = [ц‘с‘] (мучся — [му́ц'с'а]);
  • [ж] + [с‘] = [з‘с‘] (поріжся — [поур'і́з'с'а]);
  • [ш] + [ц‘] = [с‘ц‘] (дошці — [до́с'ц'і]);
  • [ч] + [ц‘] = [ц‘:] (качці — [ка́ц':і]);
  • [ж] + [ц‘] = [з‘ц‘] (мережці — [меире́з'ц'і]).

Проривний [т] перед [ч] та [ш] змінюється на шиплячий:

  • [т] + [ч] = [ч:] (вітчизняний — [в'іч: иезн'а́ниĭ]);
  • [т] + [ш] = [чш] (найкоротший — [наĭкоро́чшиĭ]).

Проривний [т] перед [ц] та [с] змінюється на [ц:]:

  • [т] + [ц] = [ц:] (копитце — [копи́ц: е]);
  • [т‘] + [с‘] = [ц‘:] (говориться — [гово́риец':а]).

За м'якістю і твердістю вимови ред.

За м'якістю наступним пом'якшеним приголосним асимілюються [д], [т], [з], [дз], [с], [ц], [н], [л]: [с'ого́д'н'і], [моугу́т'н'іс'т'], [д͡з'в'ін], [соуп'і́л'ц'і], [ц'в'істи́].

Якщо приголосний належить до префікса, його асиміляція кореневим пом'якшеним приголосним не відбувається: [беизр'і́дниĭ], [в'ідл'іта́jут'], [роузд'і́леиниĭ].

Асимілятивне пом'якшення префіксального приголосного відбувається тільки у таких словах: [від':а́чиети], [в'і́д':іл], [п'ід'н'а́ти], [в'ід'т'а́ти].

Звуки [р], [ш], [ж], [ч], [к], [ґ], [г], [х], [п], [б], [в], [м], [ф] у позиції перед м'якими приголосними не піддаються асиміляційному пом'якшенню.

Асиміляція голосних ред.

Асиміляція голосних відбувається тоді, коли [o] перед наступним складом з наголошеним [ɑ] вимовляється як близький до нього [ɐ]. Це знайшло відбиття і в орфографії — староукраїнські «богатий», «горячий», «кожан», «колач», «хозяїн» стали вимовлятися і писатися як «багатий», «гарячий», «кажан», «калач», «хазяїн». У пам'ятках староукраїнської писемності подібне написання простежується вже з XV ст.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — К.: Вища школа, 1985. — С. 21-22.
  2. . Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 15 листопада 2016. 

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Asimilyaciya Asimilya ciya vid lat assimilatio lt assimilo upodibnyuyu abo upodi bnennya u movoznavstvi upodibnennya zvuka do susidnogo yak v umovah jogo tvorennya artikulyaciyi tak i v akustichnomu vidnoshenni Zmist 1 Vidi 2 Klasifikaciya 3 Ukrayinska mova 3 1 Za miscem i sposobom tvorennya 3 2 Za m yakistyu i tverdistyu vimovi 3 3 Asimilyaciya golosnih 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaVidi red Asimilyaciya buvaye regresivna ta progresivna Regresivna koli nastupnij zvuk vplivaye na poperednij pishemo zmagayeshsya vimovlyayemo zmaga jeis a Progresivna yaksho navpaki poperednij zvuk vplivaye na nastupnij por ukr bdzhola dav rus bchela Yak regresivna tak i progresivna asimilyaciya mozhe buti povnoyu i nepovnoyu chastkovoyu Pri povnij asimilyaciyi zvuk cilkom upodibnyuyetsya susidnomu napriklad rozsiyati vimovlyayetsya yak rossiyati pri nepovnij zvuk upodibnyuyetsya susidnomu chastkovo napr za dzvinkistyu slovo borotba vimovlyayetsya yak borodba abo za gluhistyu slovo nigti yak nihti Slov yanskim movam bilsh vlastiva regresivna asimilyaciya tyurkskim movam progresivna Za vidstannyu mizh upodiblyuvanimi zvukami rozriznyayut kontaktnu i distaktnu asimilyaciyu kontaktna asimilyaciya upodibnennya sumizhnih zvukiv distaktna asimilyaciya upodibnennya zvukiv rozdilenih inshimi zvukami Klasifikaciya red Asimilyacijni procesi klasifikuyutsya za troma osnovnimi oznakami napryamom obsyagom harakterom zmin Asimilyaciya za napryamom mozhe buti progresivnoyu i regresivnoyu Pri progresivnij asimilyaciyi nastupnij zvuk upodibnyuyetsya do poperednogo pri regresivnij navpaki U bilshosti suchasnih mov zokrema i v ukrayinskij harakterna regresivna asimilyaciya Napriklad prosba proz ba Progresivna asimilyaciya u tyurkskih movah Takozh prikladi progresivnoyi asimilyaciyi zafiksovani v istoriyi ukrayinskoyi movi dav rus bchela bchela bdzhela bdzhola de vona vidbulasya pislya zniknennya redukovanogo Odnim z najtipovishih naslidkiv progresivnoyi asimilyaciyi v davninu ye drugij zvuk yakij vinik vnaslidok kolishnogo upodibnennya zvuka j do poperednogo m yakogo prigolosnogo Napriklad znannya sillyu zrannya llyut tosho Obsyag asimilyaciyi vkazuye na miru upodibnennya odnogo zvuka do inshogo Zvuk mozhe upodibnyuvatisya za odnimi oznakami i ne upodibnyuvatisya za inshimi a mozhe upodibnyuvatisya za vsima Za obsyagom asimilyacijni procesi klasifikuyut na chastkovi i povni Ukrayinskij movi pritamanni i chastkovi i povni asimilyaciyi Za harakterom zmin mozhna vidiliti taki riznovidi asimilyacij Za dzvinkistyu Asimilyaciyi za dzvinkistyu zaznayut tilki ti gluhi yaki mayut dzvinki vidpovidniki odnak yiyi ne zaznayut gubni p f Krim togo gluhi ne upodibnyuyutsya do nastupnih sonornih bo riznyatsya velikim stupenem rozhodzhennya mizh soboyu Za gluhistyu Pri asimilyaciyi za gluhistyu vidbuvayetsya oglushennya dzvinkih Take yavishe ye harakternim dlya bagatoh mov zokrema rosijskoyi nimeckoyi niderlandskoyi Prote asimilyaciya za gluhistyu ne pritamanna ukrayinskij movi i ye shvidshe vinyatkom a ne pravilom chi zakonomirnistyu Lishe v okremih slovah i formah okremi prigolosni oglushuyutsya Napriklad kihti nihti lehko vohko dihtyar Mozhe takozh oglushuvatisya zvuk z ale yaksho vin ye u skladi prijmennika abo prefiksiv z i roz Asimilyaciya za m yakistyu Za m yakistyu upodibnyuyutsya tilki ti zvuki yaki mayut m yaki vidpovidniki Zokrema cogo rodu asimilyacij zaznayut zubni prigolosni Stupin pom yakshennya pid vplivom nastupnogo prigolosnogo mozhe buti riznim Ochevidno sho menshim stupin pom yakshennya bude na mezhi mizh prefiksom i korenem nizh u koreni Z inshogo boku pered pom yakshenimi prigolosnimi poperedni zvuki yak pravilo tverdi napr svij sribnij s ne pom yakshuyetsya Prote v ukrayinskij movi ye ryad sliv v yakih z c s pered nastupnim pom yakshenim a ne m yakim pom yakshuyutsya Napriklad svitlo zvir cvit Asimilyaciya za miscem i sposobom tvorennya U cih asimilyaciyah mozhna vidiliti tri osnovni zakonomirnosti Zubni pered yasennimi shiplyachimi upodibnyuyutsya do nih d t c z s t z s Yasenni shiplyachi pered zubnimi m yakimi z c s upodibnyuyutsya do nih Zvuki d t t d pered z c s i yih m yakimi vidpovidnikami upodibnyuyutsya do nih Grafichna asimilyaciya upodibnennya zvukiv yake zafiksovane na pismi 1 Ukrayinska mova red Za miscem i sposobom tvorennya red Zubni prigolosni pered shiplyachimi zminyuyutsya na shiplyachi s sh sh vinisshi vi n ish i z sh zhsh bezshumnij beizhshu mnij z zh zh zzhati zh a ti z ch zhch zchistiti zhchi stieti Shiplyachi prigolosni pered zubnimi zminyuyutsya na zubni sh s s miluyeshsya mielu jeis a ch s c s muchsya mu c s a zh s z s porizhsya pour i z s a sh c s c doshci do s c i ch c c kachci ka c i zh c z c merezhci meire z c i Prorivnij t pered ch ta sh zminyuyetsya na shiplyachij t ch ch vitchiznyanij v ich iezn a niĭ t sh chsh najkorotshij naĭkoro chshiĭ Prorivnij t pered c ta s zminyuyetsya na c t c c kopitce kopi c e t s c govoritsya govo riec a Za m yakistyu i tverdistyu vimovi red Za m yakistyu nastupnim pom yakshenim prigolosnim asimilyuyutsya d t z dz s c n l s ogo d n i mougu t n is t d z v in soup i l c i c v isti Yaksho prigolosnij nalezhit do prefiksa jogo asimilyaciya korenevim pom yakshenim prigolosnim ne vidbuvayetsya beizr i dniĭ v idl ita jut rouzd i leiniĭ Asimilyativne pom yakshennya prefiksalnogo prigolosnogo vidbuvayetsya tilki u takih slovah vid a chieti v i d il p id n a ti v id t a ti Zvuki r sh zh ch k g g h p b v m f u poziciyi pered m yakimi prigolosnimi ne piddayutsya asimilyacijnomu pom yakshennyu Asimilyaciya golosnih red Asimilyaciya golosnih vidbuvayetsya todi koli o pered nastupnim skladom z nagoloshenim ɑ vimovlyayetsya yak blizkij do nogo ɐ Ce znajshlo vidbittya i v orfografiyi staroukrayinski bogatij goryachij kozhan kolach hozyayin stali vimovlyatisya i pisatisya yak bagatij garyachij kazhan kalach hazyayin U pam yatkah staroukrayinskoyi pisemnosti podibne napisannya prostezhuyetsya vzhe z XV st 2 Div takozh red Disimilyaciya Singarmonizm StyagnennyaPrimitki red Ganich D I Olijnik I S Slovnik lingvistichnih terminiv K Visha shkola 1985 S 21 22 V M Rusanivskij Istoriya ukrayinskoyi movi Arhiv originalu za 23 travnya 2012 Procitovano 15 listopada 2016 Literatura red Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya red Asimilyaciya Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 51 ISBN 978 966 439 921 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Asimilyaciya movoznavstvo amp oldid 35920856