Михайло Стрільбицький (1728 рік, Миргород, Полтавського полку - 1807 рік, Могилів-Подільський) - протопіп в князівстві Молдавському.
| Михайло Стрільбицький | |
|---|---|
| укр. Михайло Стрільбицький | |
| Народження | 1728 Миргород, Гетьманщина |
| Смерть | 1807 |
| Могилів-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія | |
| Країна | Гетьманщина Молдавське князівство Російська імперія |
| Жанр | гравер, книгодрукар |
| Навчання | Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
| Діяльність | художник-гравер |
| Покровитель | Потьомкін Григорій Олександрович |
| | |
| Михайло Стрільбицький у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народився в сім'ї священика у 1728 році, в місті Миргород, Полтавського полку Гетьманщини . Належав до роду Стрельбицького, який має давнє шляхетсько - козацьке походження, відомий на Русі з часів Галицько-Волинського князівства.
Первинне навчання здобув вдома, в подальшому навчався в Києво-Могилянській академії.
В середині XVIII століття жив і працював в місті Ясси, де разом з сином Полікарпом відкрив «Нову друкарню», в якій друкували книги на церковнослов'янською, руською мовою, грецькому, російською, молдавською та іншими мовами. У 1789 році в ній був надрукуваний слов'яно-молдавський словник, публікувалися календарі та інша перекладна література.
Брав активну участь у війні з турками під час штурму турецької фортеці Ізмаїл у 1790 році , перебуваючи в козацькому війську.
У 1792 році разом з друкарнею переїхав в місто Дубоссари, де у 1794 році були надруковані «Буквар, або Початкове навчання бажаючим вчитися книг лист слов'янських» і «Часослов». Вперше в Молдові Стрельбицький став застосовувати російський цивільний шрифт замість церковнослов'янської мови.
В кінці життя переїхав до Могилева Подільської губернії. Його батько був братом лохвицького військового товариша Стефана Васильовича Стрельбицького - діда відомого географа і картографа - Івана Опанасовича Стрельбицького .
16 травня 1792 року імператриця Катерина II підписала Указ про призначання йому пенсії в триста рублів.
Помер в 1807 році в Могилеві Подільської губернії.
Книги та гравюри Михайла Стрільбицького ред.
Література ред.
- В. Кирияк «БРАТСТВА ЖИВІ РУДЕНКО» стр. 89[недоступне посилання з червня 2019]
- Dimitrie Dan. Protopopul Mihail Strilbiţchi. Schiţă biografică şi bibliografică (Cernăuţi: Societatea Tipografică Bucovineană, 1912).
Примітки ред.
- Королюк В. Д.Соціально-економічна і політична історія Південно-Східної Європы. — Кишинев: Штіинца, 1980.
- Жуков В. И. Историческое значение присоединения Бессарабии и левобережного Поднестровья к России. — Кишинёв: Штиинца, 1987.
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр.
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 3 квітня 2021.
- Храм живоносного джерела. Протоієрей Ю. Мицик (доктор історичних наук, професор)[недоступне посилання з Июнь 2019]
- Сорокина, Ольга. Российско-молдавские отношения с древнейших времён. Россия и Молдавия во второй половине XVIII столетия. «История» № 24, 2002 г.
Посилання ред.
- Генеалогічний форум Geneo-Генео [ 13 червня 2018 у Wayback Machine.]
- генеалогічний форум [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт міста Дубоссари [ 3 червня 2021 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |