www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кутузов Михайло Іларіонович У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Голенищев Кутузов Голени щев Куту зо

Кутузов Михайло Іларіонович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Голенищев-Кутузов.

Голени́щев-Куту́зов Миха́йло Іларіо́нович (5 (16) вересня 1745(17450916) — 16 (28) квітня 1813) — російський полководець і дипломат, генерал-фельдмаршал і світлійший князь (з 1812). Герой франко-російської війни 1812 року.

Кутузов Михайло Іларіонович
рос. Михаи́л Илларио́нович Голени́щев-Куту́зов
Портрет Кутузова авторства Тараса Шевченка.
Народження 5 (16) вересня 1745(1745-09-16)
Санкт-Петербург,
Російська імперія
Смерть 16 (28) квітня 1813(1813-04-28) (67 років)
Бунцлау, Сілезія, Пруссія
Поховання Казанський собор
Країна Російська імперія
Освіта Другий кадетський корпусd і Страсбурзький університет
Роки служби 1759–1813
Звання генерал-фельдмаршал
Командування Луганський пікінерний полк, Маріупольський гусарський полк, Q4097837?, Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург), Казанська губернія, Вятська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Київське генерал-губернаторство і Russian Army order of battled
Війни / битви Взяття Ізмаїлу (1790)
Битва під Аустерліцем (1805)
Бородінська битва (1812)
Титул Князь
Рід Голенищеви-Кутузовиd
Діти Хитрово Єлизавета Михайлівна, Praskovya Kutuzovad, Darya Golenishcheva-Kutuzovad, Anna Golenishcheva-Kutuzovad і Ekaterina Mikhaylovna Golenishcheva-Kutuzovad
Автограф
Нагороди
 Кутузов Михайло Іларіонович у Вікісховищі
link=[1]
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Біографія Редагувати

Єдиний син генерал-поручник сенатора Іларіона Матвійовича Голенищева-Кутузова (1717—1784) та його дружини Беклемішевої.

З семи років Михайло навчався вдома, в липні 1759 року вступив до Дворянської артилерійської та інженерної школи, де викладав його батько. Вже в грудні того ж року Кутузову призначили чин кондуктора 1-го класу.

В лютому 1761 року Михайло закінчив школу та з чином інженер-прапорщик залишився при школі як викладач математики. Через п'ять місяців став флігель-ад'ютантом ревельського генерал-губернатора Петера Августа Фрідріха Гольштейн-Бекського. Здібно керуючи канцелярією Гольштейн-Бекського, зумів швидко заслужити чин капітана в 1762 р. В тому ж році призначений командиром роти Астраханського піхотного полку, яким в той час командував Олександр Суворов. В 1770 переведений в 1-у армію генерал-фельдмаршала Петра Румянцева, що розташовувалася на півдні, та взяв участь у війні з Туреччиною, що розпочалася 1768 р. У 1774 р. під час бою з турками у Криму, Кутузов отримав важке поранення у скроню і праве око. Офіцер вижив, але око було пошкоджено.

Учасник російсько-турецької війни 1787—1791 років, під час якої брав участь у боях за Очаків та штурмі Ізмаїла. Після війни недовго був російським послом в Османській імперії.

Командував корпусом під час Російсько-польської війни 1792 року.

У 1798—1802 роках спершу був Литовським, а потім Санкт-Петербурзьким генерал-губернатором. У 1802 році відправлений у відставку за незадовільний стан поліції Санкт-Петербурга.

Під час російсько-австро-французької війни 1805 року Кутузов був відновлений на військовій службі і призначений командувачем російської армії у Австрії. Після поразки австрійців під Ульмом, Кутузов зі своєю армією змушений був відступити до Ольмюца. Кутузов командував російськими військами у битві під Аустерліцом, де вони зазнали катастрофічної поразки через помилки головного командування союзних військ.

17 (5) жовтня 1806 призначений Київським військовим губернатором з особливими повноваженнями контролювати також цивільні справи.

У 1811—1812 роках Кутузов очолював російські війська у російсько-турецькій війні 1806—1812 років.

Із початком походу Наполеона на Росію 1812 року, Кутузов командував спершу Санкт-Петербурзьким, а потім Московським ополченням. У серпні 1812 року Кутузов став головнокомандувачем російської армії. Під його командуванням російські війська програли Бородінську битву та здали без бою французам Москву. Завдяки сильним морозам та величезним втратам французької армії, Кутузов зміг перейти до контрнаступу і подальшого переслідування відступаючого противника.

Помер у німецькому місті Бунцлау від хвороби.

Відгуки сучасників Редагувати

  • Генерал граф Олександр Ланжерон: «Кутузов… поєднував у собі спритність, хитрість і справжні таланти із вражаючою аморальністю… Його жорстокість, грубість, коли він гарячкував або мав справу з людьми, яких нема чого боятись, і водночас його підлесливість, котра доходила до раболіпства стосовно поставлених вище, непоборна лінь, яка поширювалася на все, апатія, егоїзм і неделікатне ставлення у грошових справах були протилежними сторонами цієї людини».

Критика Редагувати

Військові чини і звання Редагувати

Родина Редагувати

Михайло Кутузов 1778 року був вінчаний з Катериною Іллівною, уродженою Бібіковою. У подружжя народилися син Микола (помер немовлям) і п'ять доньок:

  • Парасковія (1777—1844), дружина сенатора і камергера М. Ф. Толстого, мала восьмеро дітей.
  • Ганна (1782—1846), дружина генерал-майора М. З. Хитрово, мала п'ятьох дітей.
  • Єлизавета (1783—1839), у першому шлюбі — дружина військового інженера Ф. І. Тізенгаузена, у другому — генерал-майора М. Ф. Хитрово. Від першого шлюбу мала двох дітей.
  • Катерина (1787—1826), у першому шлюбі — дружина князя М. Д. Кудашева, у другому — генерал-майора І. С. Сарачинського. Від першого шлюбу мала дочку.
  • Дарія (1788—1854), дружина дійсного таємного радника Ф. П. Опочиніна.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  2. Усенко, Павло Георгійович (2008). Енциклопедія історії України: Т. 5. Київ: "Наукова думка". ISBN 978-966-00-0855-4 Перевірте значення |isbn= (довідка). 
  3. «Скажи-ка, дядя, вєдь нєдаром…» Звідки взялися основні міфи франко-російської війни 1812 року. Український Тиждень. 8 вересня, 2012. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 14 жовтня 2012. 

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Golenishev Kutuzov Goleni shev Kutu zov Miha jlo Ilario novich 5 16 veresnya 1745 17450916 16 28 kvitnya 1813 rosijskij polkovodec i diplomat general feldmarshal i svitlijshij knyaz z 1812 Geroj franko rosijskoyi vijni 1812 roku Kutuzov Mihajlo Ilarionovichros Mihai l Illario novich Goleni shev Kutu zovPortret Kutuzova avtorstva Tarasa Shevchenka Narodzhennya 5 16 veresnya 1745 1745 09 16 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert 16 28 kvitnya 1813 1813 04 28 67 rokiv Bunclau Sileziya PrussiyaPohovannya Kazanskij soborKrayina Rosijska imperiyaOsvita Drugij kadetskij korpusd i Strasburzkij universitetRoki sluzhbi 1759 1813Zvannya general feldmarshalKomanduvannya Luganskij pikinernij polk Mariupolskij gusarskij polk Q4097837 Pershij kadetskij korpus Sankt Peterburg Kazanska guberniya Vyatska guberniya Litovske general gubernatorstvo Kiyivske general gubernatorstvo i Russian Army order of battledVijni bitvi Vzyattya Izmayilu 1790 Bitva pid Austerlicem 1805 Borodinska bitva 1812 Titul KnyazRid Golenishevi KutuzovidDiti Hitrovo Yelizaveta Mihajlivna Praskovya Kutuzovad 1 Darya Golenishcheva Kutuzovad 1 Anna Golenishcheva Kutuzovad i Ekaterina Mikhaylovna Golenishcheva KutuzovadAvtografNagorodi Kutuzov Mihajlo Ilarionovich u Vikishovishilink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Kutuzov Mihajlo Ilarionovich Zmist 1 Biografiya 2 Vidguki suchasnikiv 3 Kritika 4 Vijskovi chini i zvannya 5 Rodina 6 Galereya 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela ta literaturaBiografiya RedaguvatiYedinij sin general poruchnik senatora Ilariona Matvijovicha Golenisheva Kutuzova 1717 1784 ta jogo druzhini Beklemishevoyi Z semi rokiv Mihajlo navchavsya vdoma v lipni 1759 roku vstupiv do Dvoryanskoyi artilerijskoyi ta inzhenernoyi shkoli de vikladav jogo batko Vzhe v grudni togo zh roku Kutuzovu priznachili chin konduktora 1 go klasu V lyutomu 1761 roku Mihajlo zakinchiv shkolu ta z chinom inzhener praporshik zalishivsya pri shkoli yak vikladach matematiki Cherez p yat misyaciv stav fligel ad yutantom revelskogo general gubernatora Petera Avgusta Fridriha Golshtejn Bekskogo Zdibno keruyuchi kancelyariyeyu Golshtejn Bekskogo zumiv shvidko zasluzhiti chin kapitana v 1762 r V tomu zh roci priznachenij komandirom roti Astrahanskogo pihotnogo polku yakim v toj chas komanduvav Oleksandr Suvorov V 1770 perevedenij v 1 u armiyu general feldmarshala Petra Rumyanceva sho roztashovuvalasya na pivdni ta vzyav uchast u vijni z Turechchinoyu sho rozpochalasya 1768 r U 1774 r pid chas boyu z turkami u Krimu Kutuzov otrimav vazhke poranennya u skronyu i prave oko Oficer vizhiv ale oko bulo poshkodzheno Uchasnik rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 rokiv pid chas yakoyi brav uchast u boyah za Ochakiv ta shturmi Izmayila Pislya vijni nedovgo buv rosijskim poslom v Osmanskij imperiyi Komanduvav korpusom pid chas Rosijsko polskoyi vijni 1792 roku U 1798 1802 rokah spershu buv Litovskim a potim Sankt Peterburzkim general gubernatorom U 1802 roci vidpravlenij u vidstavku za nezadovilnij stan policiyi Sankt Peterburga Pid chas rosijsko avstro francuzkoyi vijni 1805 roku Kutuzov buv vidnovlenij na vijskovij sluzhbi i priznachenij komanduvachem rosijskoyi armiyi u Avstriyi Pislya porazki avstrijciv pid Ulmom Kutuzov zi svoyeyu armiyeyu zmushenij buv vidstupiti do Olmyuca Kutuzov komanduvav rosijskimi vijskami u bitvi pid Austerlicom de voni zaznali katastrofichnoyi porazki cherez pomilki golovnogo komanduvannya soyuznih vijsk 17 5 zhovtnya 1806 priznachenij Kiyivskim vijskovim gubernatorom z osoblivimi povnovazhennyami kontrolyuvati takozh civilni spravi 2 U 1811 1812 rokah Kutuzov ocholyuvav rosijski vijska u rosijsko tureckij vijni 1806 1812 rokiv Iz pochatkom pohodu Napoleona na Rosiyu 1812 roku Kutuzov komanduvav spershu Sankt Peterburzkim a potim Moskovskim opolchennyam U serpni 1812 roku Kutuzov stav golovnokomanduvachem rosijskoyi armiyi Pid jogo komanduvannyam rosijski vijska prograli Borodinsku bitvu ta zdali bez boyu francuzam Moskvu Zavdyaki silnim morozam ta velicheznim vtratam francuzkoyi armiyi Kutuzov zmig perejti do kontrnastupu i podalshogo peresliduvannya vidstupayuchogo protivnika Pomer u nimeckomu misti Bunclau vid hvorobi Vidguki suchasnikiv RedaguvatiGeneral graf Oleksandr Lanzheron Kutuzov poyednuvav u sobi spritnist hitrist i spravzhni talanti iz vrazhayuchoyu amoralnistyu Jogo zhorstokist grubist koli vin garyachkuvav abo mav spravu z lyudmi yakih nema chogo boyatis i vodnochas jogo pidleslivist kotra dohodila do rabolipstva stosovno postavlenih vishe nepoborna lin yaka poshiryuvalasya na vse apatiya egoyizm i nedelikatne stavlennya u groshovih spravah buli protilezhnimi storonami ciyeyi lyudini 3 Kritika RedaguvatiVijskovi chini i zvannya RedaguvatiFur yer v Inzhenernij shkoli 1759 Kapral 10 10 1759 Kaptenarmus 20 10 1759 Inzhener konduktor 10 12 1759 Inzhener praporshik 01 01 1761 Kapitan 21 08 1762 Prem yer major za bojovi zaslugi pri Larzi 07 07 1770 Pidpolkovnik za bojovi zaslugi pri Popeshti 08 12 1771 Polkovnik 28 06 1777 Brigadir 28 06 1782 General major 24 11 1784 General poruchik za vzyattya Izmayila 25 03 1791 General vid infanteriyi 04 01 1798 General feldmarshal za zaslugi pri Borodino 26 08 1812 30 08 1812 Rodina RedaguvatiMihajlo Kutuzov 1778 roku buv vinchanij z Katerinoyu Illivnoyu urodzhenoyu Bibikovoyu U podruzhzhya narodilisya sin Mikola pomer nemovlyam i p yat donok Paraskoviya 1777 1844 druzhina senatora i kamergera M F Tolstogo mala vosmero ditej Ganna 1782 1846 druzhina general majora M Z Hitrovo mala p yatoh ditej Yelizaveta 1783 1839 u pershomu shlyubi druzhina vijskovogo inzhenera F I Tizengauzena u drugomu general majora M F Hitrovo Vid pershogo shlyubu mala dvoh ditej Katerina 1787 1826 u pershomu shlyubi druzhina knyazya M D Kudasheva u drugomu general majora I S Sarachinskogo Vid pershogo shlyubu mala dochku Dariya 1788 1854 druzhina dijsnogo tayemnogo radnika F P Opochinina Galereya Redaguvati nbsp Poshtova marka SRSR Feldmarshal M I Golenishev Kutuzov Smolenskij 1945 nbsp Pam yatnik Kutuzovu u misti Brodi demontovano 2016 roku nbsp Pogruddya Kutuzovu u misti Horoshiv Zhitomirskoyi oblasti demontovano 12 zhovtnya 2022 roku Div takozh RedaguvatiRosijsko turecka vijna 1768 1774 Borodinska bitva 1812 Asteroyid 2492 Kutuzov Primitki Redaguvati a b Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Usenko Pavlo Georgijovich 2008 Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 5 Kiyiv Naukova dumka ISBN 978 966 00 0855 4Perevirte znachennya isbn dovidka Skazhi ka dyadya vyed nyedarom Zvidki vzyalisya osnovni mifi franko rosijskoyi vijni 1812 roku Ukrayinskij Tizhden 8 veresnya 2012 Arhiv originalu za 25 lipnya 2013 Procitovano 14 zhovtnya 2012 Dzherela ta literatura RedaguvatiP G Usenko Kutuzov Mihajlo Ilarionovich Arhivovano 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 537 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 M I Kutuzov Pisma zapiski M Voenizdat 1989 Ratnaya slava Otchizny Kutuzov Golenishev Mihail Illarionovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Ivchenko L L M I Kutuzov v otechestvennoj istoriografii Problemy izucheniya biografii polkovodca Francuzskij ezhegodnik 2012 200 letnij yubilej Otechestvennoj vojny 1812 goda M 2012 Ivchenko L L M I Kutuzov M Molodaya gvardiya 2012 494 2 s il Zhizn zamechatelnyh lyudej ser biogr vyp 1372 Shishov A Kutuzov M Veche 2012 464 s il Velikie istoricheskie persony 3000 ekz ISBN 978 5 9533 4653 5 40 j general feldmarshal knyaz Mihail Illarionovich Golenishev Kutuzov Smolenskij Arhivovano 2 travnya 2008 u Wayback Machine Golenishev Kutuzov Arhivovano 24 veresnya 2008 u Wayback Machine biografiya na hrono ru Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kutuzov Mihajlo Ilarionovich amp oldid 40076646