| Меша Селимович | |
|---|---|
| серб. Меша Селимовић / Meša Selimović | |
| Меша Селимович на поштовій марці, 2010 | |
| Народився | 26 квітня 1910 Тузла, Австро-Угорщина |
| Помер | 11 липня 1982 (72 роки) Белград, Югославія |
| Поховання | Новий цвинтар |
| Громадянство | Югославія |
| Національність | боснієць |
| Діяльність | прозаїк, есеїст |
| Сфера роботи | література |
| Alma mater | Белградський університет |
| Мова творів | сербська |
| Роки активності | 1949—1982 рр. |
| Напрямок | філософська та історична проза |
| Жанр | романи, оповідання, есе |
| Magnum opus | «Дервіш і смерть» «Твердиня» |
| Членство | Академія наук і мистецтв Боснії і Герцеговини, Сербська академія наук і мистецтв, Сербська академія наук і мистецтв і Спілка письменників Сербіїd |
| Премії | премія Негоша премія часопису «НИН» |
| | |
| Меша Селимович у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Ме́ша Сели́мович (також зустрічається написання імені Меха, Мехмет; серб. Меша Селимовић або Meša Selimović, нар.26 квітня 1910, Тузла, Австро-Угорщина — пом.11 липня 1982, Белград, Югославія) — югославський боснійський письменник.
Життєпис ред.
Меша Селимович народився 26 квітня 1910 року в мусульманській заможній родині в Тузлі. Закінчив школу та гімназію в Тузлі.
У 1930—34 рр. навчався на філософському факультеті Белградського університету, де вивчав сербськохорватську мову та югославську літературу.
У період від 1935 по 1941 рр. М.Селимович працював учителем у гімназії.
У роки Другої світової війни брав участь у партизанському русі, його було заарештовано.
У повоєнний час викладав у Високій педагогічній школі, був художнім керіваником кіностудії «Босна-фільм», директором Народного театру.
З 1947 по 1971 рр. жив у місті Сараєво, потому переїхавши до столиці Белграду.
Меша Селимович є почесним доктором Сараєвського університету, лауреатом премії Негоша та премії часопису «НИН» (обидві 1967 рік) тощо.
Творчість ред.
У літературі Меша Селимович дебютував військовою прозою. Писав сербською мовою. Перша збірка оповідань Селимовича — «Prva četa» («Перший загін») була опублікована у 1950 році. Наступна збірка оповідань «Tuđa zemlja» («Чужа земля») — у 1962 році.
Меша Селимович написав свій перший роман «Tišine» («Мовчання») у 1962 році. Наступним його доробком був поетичний роман «Magla i mjesečina» («Туман і місячне світло»), написаний у 1965 році. Селимович у 1948 році починає писати критичні статті. Протягом 1950—1952 років опублікував найвидатніші праці-дискусії про Марка Марулича, Стефана Сремца, Хасана Кукича і Йована Дучича.
Найвідомішими творами письменника є історико-філософські романи-притчі «Дервіш і смерть» і «Твердиня».
- Прва чета / «Перший загін» (1950, книга оповідань)
- Туђа земља / «Чужа земля» (1957, книга оповідань і сценаріїв для кіно).
- Ноћ и јутра/ «Ніч і ранки» (1958, кіносценарій)
- Тишине/ «Тиша» (1961, роман).
- Магла и мјесечина / «Туман і місяць» (1965, роман)
- Есеји и огледи / Есе та огляди (1966)
- Дервиш и смрт / «Дервіш і смерть» (1966, історичний роман)
- За и против Вука / «За і проти Вука (Караджича)» (1967, есе)
- Тврђава / «Твердиня» (1970, історичний роман)
- Острво / «Острів» (1974, роман)
- Круг / Коло (1983, незакінчений роман)
За СРСР вийшли ряд російських перекладів творів М. Селимовича, зокрема, окремі воєнні оповідання зі збірки «Чужа земля» було надруковано в популярному всесоюзному літературному часописі «Иностранная литература» (1969, № 3, стор. 137—164).
У 1987 році видавництво «Радуга» в серії «Майстри сучасної прози» (рос. Мастера современной прозы) видало в перекладі О.Романенко та О.Кутасової том творів Селимовича, що містив 2 його найвідоміші романи «Дервіш і смерть» і «Твердиня».
Українською мовою роман Меші Селимовича «Фортеця» побачив світ у перекладі професора Івана Ющука наприкінці 80-тих років XX століття.
Переклад роману «Дервіш і смерть» українською здійснила Катерина Калитко, книга вийшла 2017-го р. у видавництві «Круговерть».
Література про письменника ред.
- Щеголь Л. Д. Жанрова дефініція роману М. Селімовича «Дервіш і смерть» Київ
- Л. Д. Щеголь, ТВОРЧІСТЬ МЕШІ СЕЛІМОВИЧА. РОМАН «ДЕРВІШ І СМЕРТЬ» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Аннинский Л. Человек — в крепости и вне её. // Селимович М. Дервиш и смерть. Крепость. (серія: «Мастера современной прозы»), М.: «Радуга», 1987, стор. 5-17 (рос.)
- Kritičari o Meši Selimoviću. Sarajevo: Svijetlost, 1973 (серб.)
- Petrović M. Roman Meše Selimovića. Niš: Gradina, 1981 (серб.)
Відомі цитати ред.
- «Життя завжди сповзає вниз, — вимовив я, силкуючись захищатися. Необхідні зусилля, щоб цього не допустити.»
- Живі нічого не знають. Навчіть мене, мертві, як померти безстрашно, без жаху. Адже смерть така ж абсурдна, як і життя.
Меша Селімович, «Дервіш і смерть».
Джерела ред.
- Вєдіна В. П., Жулинський М. Г. Сучасний слов'янський роман: соціально-філософські й естетичні аспекти //Слов'янські літератури: ІХ Міжнародний з'їзд славістів: Доповіді. — К., 1983. — 351 с.
- Deretić J. Istorija srpske knjizevnosti. — Beograd: Prosveta, 2004.(серб.)
- Selimović Meša. Sjecanja // Sabrana djela. — Beograd, 1977. — 368 str.(серб.)
Примітки ред.
- Czech National Authority Database
- ↑ http://www.sanu.ac.rs/Clanstvo/IstClan.aspx?arg=1257
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 20 травня 2018.
Посилання ред.
- Меша Селімович [ 4 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (серб.) (англ.) (тексти online)
- (серб.)
- Селімович Меша. Фортеця (1985) на «Гуртом»