www.wikidata.uk-ua.nina.az

Менґлі I Ґерай Менґлі I також Менґлі Ґірей 1 крим I Meñli Geray ۱منكلى كراى нар 1445 1515 кримськотатарський державний п

Менґлі I Ґерай

Менґлі́ I, також Менґлі Ґірей (крим. I Meñli Geray, ۱منكلى كراى; нар. 1445 — 1515) — кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (1466, 1469–1475, 1478–1515) з династії Ґераїв. Син Хаджи I Ґерая, засновника Кримського ханства. 1478 року прийняв протекторат Османської імперії, під яким ханство перебувало до кінця XVIII століття.

Менґлі I Ґірей
Менґлі I Ґерай (посередині) зі своїм старшим сином Мехмедом (ліворуч) перед султаном Баязидом II (праворуч).
Народилася 1445
Померла 1515
Бахчисарай, Крим
Рід Ґераї
Батько Хаджі І Ґерай
Дружина Нур Султан
Діти Айше Хафса Султан, Ханзаде Мехмед, Ханзаде Саадет, Ханзаде Сахіб, Ханзаде Мубарек.
Підданство Османська імперія
Походження кримський татарин
Конфесія сунізм
Кримський хан
1467
Попередник Нур Девлет Ґерай
Наступник Нур Девлет Ґерай
1469—1475
Попередник Нур Девлет Ґерай
Наступник Нур Девлет Ґерай
1478—1515
Попередник Нур Девлет Ґерай
Наступник Мехмед І Ґерай

Біографія Редагувати

Кривава боротьба Менґлі з братом Нур-Девлетом за трон почалась зразу після смерті батька у серпні 1466. 16 серпня 1467, захопивши столицю Кирк-Ор, видав ярлик як самостійний правитель ханату.

1469 року «царик Маняк» напав на Поділля, також Волинь, Київщину. Менґлі I Ґерай попередив короля про небезпеку, що дозволило зібрати військо та не допустити розорення Галичини та Західної Волині.

У 1473 році вислав до Москви свого чиновника Азі-Бабу для укладання угоди з Іваном ІІІ. Коли повертався назад, разом з ним до Криму вирушив як посол боярин Н. Беклемішев, який мав чітку вказівку Івана ІІІ укласти угоду, в якій, зокрема, була умова: «Великий Князь зобов'язаний слати до мене, Царя, поминки…, або дари щорічні».

За правління Менґлі I відбулося остаточне відокремлення Кримського ханства від Золотої Орди. У 1475 році внаслідок вторгнення у Крим османського війська на чолі з великим візирем Гадик Ахметом-пашею, був змушений визнати себе васалом Османської імперії. Невдовзі повалений братом Нур-Девлетом. 1478 року, поваливши останнього, відновився на троні.

За Менґлі I Ґерая Кримське ханство вело війни проти Польщі, Великого князівства Литовського, Московії та Молдови.

1480 року його сили як союзника Московського князівства вторгаються в Поділля, Казимир не має можливості йти з Ахматом (Стояння на Угрі (1480)).

Улітку 1482 Менґлі здійснив похід в Україну за намовлянням московського князя Івана ІІІ. 1 вересня він захопив Київ, спалив собори і церкви, взяв до полону багато людей. В подарунок Москві хан вислав віз з награбованим добром з київських соборів і церков.

1491 року на нетривалий час ставправителем Великої Орди. У 1492—1497 роках, уклавши союз з московським князем, здійснив ряд спільних походів на Київщину, Поділля, Волинь і Чернігівщину. 1493 року Менглі-Гірей уже разом з великим князем московським Іваном провели спільний похід на Київ і Київщину. В 1497 році загони Менґлі I Герая були розбиті князем Костянтином Острозьким під Очаковом, а 1505 — Михайлом Глинським під Клецьком.

Вів тривалу боротьбу проти хана Великої Орди Ахмата і його синів, яка завершилася перемогою Менґлі I (весною 1502 року раптовим нападом розігнав, винищив або взяв у полон виснажені голодом юрби, які ще скитались з Шиг-Ахметом; після цього сповістив свого союзника — московського князя Івана ІІІ: «ти, брате любий,… тішся і радій»).

Батько Менґлі Хаджі I Ґерай переніс столицю ханства зі Солхата (нині Старий Крим) до розташованої у скелях фортеці Кирк-Ор (сучасний Чуфут-Кале). Менґлі ж у свою чергу побудував нову ханську резиденцію у містечку Салачик в долині біля Кирк-Ору (сьогодні це околиця Бахчисараю). За правління Менґлі I було встановлено титул калги — першого спадкоємця престолу, якого призначав хан.

Збудував у Салачику (нині околиця Бахчисараю) палацовий комплекс Девлет-Сарай (не зберігся). Поруч з палацом збудував Зинджирли-медресе (1500) і дюрбе Хаджі Ґерая, де після смерті поховано і самого Менґлі.

Сім'я Редагувати

Діти:

Пам'ять Редагувати

У Сімферополі є вулиця Менглі Гірея

Примітки Редагувати

  1. Гулевич В. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей… — С. 40—66.
  2. Гулевич В. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей… — С. 41.
  3. на думку В. Гулевича, кримський бей Мамак з роду Ширин
  4. ↑ Гулевич В. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей… — С. 43.
  5. В. Білінський посилається на працю Карамзіна «Історія держави Російської» (Т. VI. — С. 260. [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.])

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mengli I takozh Mengli Girej 1 krim I Menli Geray ۱منكلى كراى nar 1445 1515 krimskotatarskij derzhavnij politichnij i vijskovij diyach Krimskij han 1466 1469 1475 1478 1515 z dinastiyi Gerayiv Sin Hadzhi I Geraya zasnovnika Krimskogo hanstva 1478 roku prijnyav protektorat Osmanskoyi imperiyi pid yakim hanstvo perebuvalo do kincya XVIII stolittya Mengli I GirejMengli I Geraj poseredini zi svoyim starshim sinom Mehmedom livoruch pered sultanom Bayazidom II pravoruch Narodilasya 1445Pomerla 1515Bahchisaraj KrimRid GerayiBatko Hadzhi I GerajDruzhina Nur SultanDiti Ajshe Hafsa Sultan Hanzade Mehmed Hanzade Saadet Hanzade Sahib Hanzade Mubarek Piddanstvo Osmanska imperiyaPohodzhennya krimskij tatarinKonfesiya sunizmKrimskij han1467Poperednik Nur Devlet GerajNastupnik Nur Devlet Geraj1469 1475Poperednik Nur Devlet GerajNastupnik Nur Devlet Geraj1478 1515Poperednik Nur Devlet GerajNastupnik Mehmed I Geraj Zmist 1 Biografiya 2 Sim ya 3 Pam yat 4 Primitki 5 DzherelaBiografiya RedaguvatiKrivava borotba Mengli z bratom Nur Devletom za tron pochalas zrazu pislya smerti batka u serpni 1466 16 serpnya 1467 zahopivshi stolicyu Kirk Or vidav yarlik yak samostijnij pravitel hanatu 2 1469 roku carik Manyak 3 4 napav na Podillya takozh Volin Kiyivshinu Mengli I Geraj poperediv korolya pro nebezpeku sho dozvolilo zibrati vijsko ta ne dopustiti rozorennya Galichini ta Zahidnoyi Volini 4 U 1473 roci vislav do Moskvi svogo chinovnika Azi Babu dlya ukladannya ugodi z Ivanom III Koli povertavsya nazad razom z nim do Krimu virushiv yak posol boyarin N Beklemishev yakij mav chitku vkazivku Ivana III uklasti ugodu v yakij zokrema bula umova Velikij Knyaz zobov yazanij slati do mene Carya pominki abo dari shorichni 5 Za pravlinnya Mengli I vidbulosya ostatochne vidokremlennya Krimskogo hanstva vid Zolotoyi Ordi U 1475 roci vnaslidok vtorgnennya u Krim osmanskogo vijska na choli z velikim vizirem Gadik Ahmetom pasheyu buv zmushenij viznati sebe vasalom Osmanskoyi imperiyi Nevdovzi povalenij bratom Nur Devletom 1478 roku povalivshi ostannogo vidnovivsya na troni Za Mengli I Geraya Krimske hanstvo velo vijni proti Polshi Velikogo knyazivstva Litovskogo Moskoviyi ta Moldovi 1480 roku jogo sili yak soyuznika Moskovskogo knyazivstva vtorgayutsya v Podillya Kazimir ne maye mozhlivosti jti z Ahmatom Stoyannya na Ugri 1480 Ulitku 1482 Mengli zdijsniv pohid v Ukrayinu za namovlyannyam moskovskogo knyazya Ivana III 1 veresnya vin zahopiv Kiyiv spaliv sobori i cerkvi vzyav do polonu bagato lyudej V podarunok Moskvi han vislav viz z nagrabovanim dobrom z kiyivskih soboriv i cerkov 1491 roku na netrivalij chas stavpravitelem Velikoyi Ordi U 1492 1497 rokah uklavshi soyuz z moskovskim knyazem zdijsniv ryad spilnih pohodiv na Kiyivshinu Podillya Volin i Chernigivshinu 1493 roku Mengli Girej uzhe razom z velikim knyazem moskovskim Ivanom proveli spilnij pohid na Kiyiv i Kiyivshinu V 1497 roci zagoni Mengli I Geraya buli rozbiti knyazem Kostyantinom Ostrozkim pid Ochakovom a 1505 Mihajlom Glinskim pid Kleckom Viv trivalu borotbu proti hana Velikoyi Ordi Ahmata i jogo siniv yaka zavershilasya peremogoyu Mengli I vesnoyu 1502 roku raptovim napadom rozignav vinishiv abo vzyav u polon visnazheni golodom yurbi yaki she skitalis z Shig Ahmetom pislya cogo spovistiv svogo soyuznika moskovskogo knyazya Ivana III ti brate lyubij tishsya i radij Batko Mengli Hadzhi I Geraj perenis stolicyu hanstva zi Solhata nini Starij Krim do roztashovanoyi u skelyah forteci Kirk Or suchasnij Chufut Kale Mengli zh u svoyu chergu pobuduvav novu hansku rezidenciyu u mistechku Salachik v dolini bilya Kirk Oru sogodni ce okolicya Bahchisarayu Za pravlinnya Mengli I bulo vstanovleno titul kalgi pershogo spadkoyemcya prestolu yakogo priznachav han Zbuduvav u Salachiku nini okolicya Bahchisarayu palacovij kompleks Devlet Saraj ne zberigsya Poruch z palacom zbuduvav Zindzhirli medrese 1500 i dyurbe Hadzhi Geraya de pislya smerti pohovano i samogo Mengli Sim ya RedaguvatiDiti Mehmed Saadet Sahib Mubarek Ajshe Havsa AhmedPam yat RedaguvatiU Simferopoli ye vulicya Mengli GireyaPrimitki Redaguvati Gulevich V Kazimir Yagajlovich i Mengli Girej S 40 66 Gulevich V Kazimir Yagajlovich i Mengli Girej S 41 na dumku V Gulevicha krimskij bej Mamak z rodu Shirin a b Gulevich V Kazimir Yagajlovich i Mengli Girej S 43 V Bilinskij posilayetsya na pracyu Karamzina Istoriya derzhavi Rosijskoyi T VI S 260 Arhivovano 18 listopada 2016 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiGalenko O I Mengli Gerej I Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 612 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Golovchenko V I Mengli Gerej I Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 A L S 112 760 s ISBN 966 316 039 X Mengli Geraj Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 953 1000 ekz Mengli Girej Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Gulevich V Kazimir Yagajlovich i Mengli Girej vid druziv do vorogiv Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2013 1 508 sichen lyutij S 40 66 ISSN 0130 5247 Gajvoronskij A Sozvezdie Geraev Simferopol 2003 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mengli I Geraj amp oldid 39622766