www.wikidata.uk-ua.nina.az

Глинський Михайло Львович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Глинський Миха йло Льво вич Гли нський власн

Глинський Михайло Львович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Глинський.

Миха́йло Льво́вич Гли́нський власного герба (нар. 1467 — пом. 24 вересня 1534) — князь з русько-татарського роду Глинських, магнат, воєначальник; державний діяч Великого князівства Литовського і Великого князівства Московського.

Життєпис Редагувати

Молоді роки Редагувати

Походив зі старшої гілки князів Глинських.

Мав великі земельні маєтності на Чернігівщині, Київщині та в Білорусі.

За молодих років перебував за кордоном (Саксонія, Італія), де прийняв католицтво. Навчався у Німеччині, був при дворі імператора Максиміліана Габсбурга, служив у Альбрехта, курфюрста саксонського.

Кар'єрний зліт при великолитовському дворі Редагувати

В 1499—1507 роках служив маршалком двору литовського великого князя Олександра Ягеллончика. Здобувши значний вплив при дворі, підтримував православних вельмож, 1505 року продав Мацею з Потока (Потоцькому) село Притулянку на Підляшші.

Через великий вплив на великого князя Михайлу Львовичу почали заздрити пани-литвини, зокрема, Іван Заберезинський, з яким у 1503 році Глинський судився через спробу вбивства.

Уславився перемогами над татарами. Після смерті Олександра Ягеллона, Глинського звинуватили у його отруєнні, через що він був усунутий новим польським королем і великим литовським князем Сигізмундом І з державних посад.

Повстання Михайла Глинського Редагувати

Разом з братами Василем та Іваном в 1508 році очолив повстання групи феодалів (за підтримки Московського царства), невдоволених пануванням литовської знаті. 2 лютого Глинський здійснив «наїзд» на двір свого ворога Яна Заберзинського біля Гродно та вбив його. Після цього вернувся у свої володіння на Поліссі які стали базою для повсталих.

З Турова загін повстанців, який очолював Андрій Дрождж пішов на Слуцьк, обороною якого командувала вдова слуцького князя Семена Михайловича, Анастасія. Згідно Стрийковського Глинський послав війська на Слуцьк оскільки хотів одружитися з княгинею Анастасією, з якою в нього нібито був роман. Однак ці пізніші відомості не знаходять відображення в сучасних повстанню джерелах.

У березні 1508 року Михайло Глинський налагодив дипломатичні контакти з московським князем Василем ІІІ, який обіцяв прийняти його під свою владу з усіма містами які князю вдастся здобути. На момент повстання Глинського між Москвою та Литвою уже велась війна, яка почалась у 1507 році. Тим не менше до того як на допомогу Глинським у червні 1508 року прийшла московська армія їм вдалось здобути лише місто Мозир, намісником якого був родич Глинських Якуб Івашенцевич. З Мозира загони Глинського вирушили на Мінськ, який безуспішно облягали до приходу туда польського-литовського війська під керівництвом Сигізмунда І на початку червня 1508 року, після чого вирушили під Оршу де стояли війська московитів. Не прийнявши бою Глинський з московськими воєводами перейшов через Дніпро та в липні 1508 року втік до Москви.

У Московії Редагувати

Перейшовши у Велике князівство Московське Михайло Львович дістав звання боярина і великі земельні маєтності.

Глинський відзначився як воєначальник у боротьбі проти нападів татарських орд. Був інціатором та активним учасником Смоленських походів 1512—1522 років. Невдоволений своїм становищем у Московії (великий князь буцімто обіцяв Глинському місто Смоленськ) намагався перейти на сторону Литви у 1514 році, за що був ув'язнений.

Звільнений з тюрми у 1526 році у зв'язку з одруженням Василя ІІІ на його племінниці Олені Глинській та отримав у вотчину Стародуб Ряполовський. Після смерті великого князя Василія ІІІ за регенства своєї племінниці грав чільну роль в управлінні державою. Брав участь у боротьбі боярських груп за владу. У 1534 році фаворит Олени Глинської, князь Овчина-Оболенський звинуватив Глинського в тому що він отруїв Василя ІІІ. Через це у липні 1534 року Глинський знову був ув'язнений, і помер у тюрмі через кілька тижнів, 15 вересня. Був похований в Троїцькій лаврі Олександрівської Слободи.

Сім'я Редагувати

Був одружений з княгинею Оленою Іванівною Телепневою-Оболенською, дочкою Івана Васильовича Німого-Оболенського. Діти від цього шлюбу:

  • Василь Михайлович (?—1565) — московський боярин, воєвода.
  • дочка, яка була дружиною князя Федора Івановича Троєкурова (?—1568)

Історична пам'ять Редагувати

У сучасній Україні — найвідоміший з династії Глинських, чому сприяла прижиттєва та посмертна слава блискучого ренесансного правителя. Фігурує в десятках поетичних та прозових творів. В українській історіографії XIX—XX століть увійшло в традицію змальовувати Глинського як оборонця національних інтересів руських земель у Великому князівстві Литовському, виразником настроїв місцевої православної аристократії.

Примітки Редагувати

  1. W. Pociecha. Gliński Michał (zm. 1534)… — S. 65-67.
  2. Kowalska H. Potocky Jakub h. Pilawa (zm. 1551) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 17. (пол.)
  3. М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 282.
  4. Halina Kowalska, Jerzy Wiśniewski. Olelkowicz Jerzy (Jurij Semenowicz) (Aleksandrowicz) Michał (ok. 1492—1542) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — t. ХХІІІ/4, zeszyt 99. — S. 741—743. (пол.)
  5. W. Pociecha. Gliński Michał (zm. 1534)… — S. 68-69.

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

link=[1]
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини
Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Glinskij Miha jlo Lvo vich Gli nskij vlasnogo gerba nar 1467 pom 24 veresnya 1534 knyaz z rusko tatarskogo rodu Glinskih magnat voyenachalnik derzhavnij diyach Velikogo knyazivstva Litovskogo i Velikogo knyazivstva Moskovskogo Glinskij Mihajlo Lvovich pol Michal Glinskiknyaz Narodzhennya 1470 Turiv Trocke voyevodstvo Velike knyazivstvo LitovskeSmert 15 veresnya 1534 1534 09 15 Moskva Velike knyazivstvo MoskovskeKrayina Velike knyazivstvo LitovskeReligiya pravoslavna cerkvaRid GlinskiBatko Glinskij Lev BorisovichDiti Vasil Mihajlovich Glinskij nevidoma dochka Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Molodi roki 1 2 Kar yernij zlit pri velikolitovskomu dvori 1 3 Povstannya Mihajla Glinskogo 1 4 U Moskoviyi 1 5 Sim ya 2 Istorichna pam yat 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiMolodi roki Redaguvati Pohodiv zi starshoyi gilki knyaziv Glinskih Mav veliki zemelni mayetnosti na Chernigivshini Kiyivshini ta v Bilorusi Za molodih rokiv perebuvav za kordonom Saksoniya Italiya de prijnyav katolictvo Navchavsya u Nimechchini buv pri dvori imperatora Maksimiliana Gabsburga sluzhiv u Albrehta kurfyursta saksonskogo Kar yernij zlit pri velikolitovskomu dvori Redaguvati V 1499 1507 rokah sluzhiv marshalkom dvoru litovskogo velikogo knyazya Oleksandra Yagellonchika Zdobuvshi znachnij vpliv pri dvori pidtrimuvav pravoslavnih velmozh 1 1505 roku prodav Maceyu z Potoka Potockomu selo Pritulyanku na Pidlyashshi 2 Cherez velikij vpliv na velikogo knyazya Mihajlu Lvovichu pochali zazdriti pani litvini zokrema Ivan Zaberezinskij z yakim u 1503 roci Glinskij sudivsya cherez sprobu vbivstva 3 Uslavivsya peremogami nad tatarami Pislya smerti Oleksandra Yagellona Glinskogo zvinuvatili u jogo otruyenni cherez sho vin buv usunutij novim polskim korolem i velikim litovskim knyazem Sigizmundom I z derzhavnih posad Povstannya Mihajla Glinskogo Redaguvati Razom z bratami Vasilem ta Ivanom v 1508 roci ocholiv povstannya grupi feodaliv za pidtrimki Moskovskogo carstva nevdovolenih panuvannyam litovskoyi znati 2 lyutogo Glinskij zdijsniv nayizd na dvir svogo voroga Yana Zaberzinskogo bilya Grodno ta vbiv jogo Pislya cogo vernuvsya u svoyi volodinnya na Polissi yaki stali bazoyu dlya povstalih Z Turova zagin povstanciv yakij ocholyuvav Andrij Drozhdzh pishov na Sluck oboronoyu yakogo komanduvala vdova sluckogo knyazya Semena Mihajlovicha Anastasiya Zgidno Strijkovskogo Glinskij poslav vijska na Sluck oskilki hotiv odruzhitisya z knyagineyu Anastasiyeyu z yakoyu v nogo nibito buv roman Odnak ci piznishi vidomosti ne znahodyat vidobrazhennya v suchasnih povstannyu dzherelah U berezni 1508 roku Mihajlo Glinskij nalagodiv diplomatichni kontakti z moskovskim knyazem Vasilem III yakij obicyav prijnyati jogo pid svoyu vladu z usima mistami yaki knyazyu vdastsya zdobuti Na moment povstannya Glinskogo mizh Moskvoyu ta Litvoyu uzhe velas vijna yaka pochalas u 1507 roci Tim ne menshe do togo yak na dopomogu Glinskim u chervni 1508 roku prijshla moskovska armiya yim vdalos zdobuti lishe misto Mozir namisnikom yakogo buv rodich Glinskih Yakub Ivashencevich Z Mozira zagoni Glinskogo virushili na Minsk yakij bezuspishno oblyagali do prihodu tuda polskogo litovskogo vijska pid kerivnictvom Sigizmunda I na pochatku chervnya 1508 roku 4 pislya chogo virushili pid Orshu de stoyali vijska moskovitiv Ne prijnyavshi boyu Glinskij z moskovskimi voyevodami perejshov cherez Dnipro ta v lipni 1508 roku vtik do Moskvi U Moskoviyi Redaguvati Perejshovshi u Velike knyazivstvo Moskovske Mihajlo Lvovich distav zvannya boyarina i veliki zemelni mayetnosti Glinskij vidznachivsya yak voyenachalnik u borotbi proti napadiv tatarskih ord Buv inciatorom ta aktivnim uchasnikom Smolenskih pohodiv 1512 1522 rokiv Nevdovolenij svoyim stanovishem u Moskoviyi velikij knyaz bucimto obicyav Glinskomu misto Smolensk namagavsya perejti na storonu Litvi u 1514 roci za sho buv uv yaznenij Zvilnenij z tyurmi u 1526 roci u zv yazku z odruzhennyam Vasilya III na jogo pleminnici Oleni Glinskij ta otrimav u votchinu Starodub Ryapolovskij Pislya smerti velikogo knyazya Vasiliya III za regenstva svoyeyi pleminnici grav chilnu rol v upravlinni derzhavoyu Brav uchast u borotbi boyarskih grup za vladu U 1534 roci favorit Oleni Glinskoyi knyaz Ovchina Obolenskij zvinuvativ Glinskogo v tomu sho vin otruyiv Vasilya III Cherez ce u lipni 1534 roku Glinskij znovu buv uv yaznenij i pomer u tyurmi cherez kilka tizhniv 15 veresnya Buv pohovanij v Troyickij lavri Oleksandrivskoyi Slobodi 5 Sim ya Redaguvati Buv odruzhenij z knyagineyu Olenoyu Ivanivnoyu Telepnevoyu Obolenskoyu dochkoyu Ivana Vasilovicha Nimogo Obolenskogo Diti vid cogo shlyubu Vasil Mihajlovich 1565 moskovskij boyarin voyevoda dochka yaka bula druzhinoyu knyazya Fedora Ivanovicha Troyekurova 1568 Istorichna pam yat RedaguvatiU suchasnij Ukrayini najvidomishij z dinastiyi Glinskih chomu spriyala prizhittyeva ta posmertna slava bliskuchogo renesansnogo pravitelya Figuruye v desyatkah poetichnih ta prozovih tvoriv V ukrayinskij istoriografiyi XIX XX stolit uvijshlo v tradiciyu zmalovuvati Glinskogo yak oboroncya nacionalnih interesiv ruskih zemel u Velikomu knyazivstvi Litovskomu viraznikom nastroyiv miscevoyi pravoslavnoyi aristokratiyi Primitki Redaguvati W Pociecha Glinski Michal zm 1534 S 65 67 Kowalska H Potocky Jakub h Pilawa zm 1551 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1983 Tom XXVIII 1 Zeszyt 116 S 17 pol M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi T IV S 282 Halina Kowalska Jerzy Wisniewski Olelkowicz Jerzy Jurij Semenowicz Aleksandrowicz Michal ok 1492 1542 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1978 t HHIII 4 zeszyt 99 S 741 743 pol W Pociecha Glinski Michal zm 1534 S 68 69 Dzherela ta literatura RedaguvatiRusina O V Glinskij Mihajlo Lvovich Arhivovano 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 116 518 s il ISBN 966 00 0405 2 M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi T IV Krom M M Mizh Russyu ta Litvoyu Prikordonni zemli u sistemi rosijsko litovskih vidnosin kincya XV pershoyi tretini XVI st 2 ge vid vipr ta dop Moskva Kvadriga Ob yednana redakciya MVS Rosiyi 2010 320 s D Zhuravlov V Hto ye hto v ukrayinskij istoriyi H Knizhkovij klub Klub simejnogo dozvillya 2011 416 s W Pociecha Glinski Michal zm 1534 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Krakow Warszawa 1959 Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk Tom VIII 2 zeszyt 37 S 65 69 pol Posilannya Redaguvati nbsp link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Glinskij Mihajlo Lvovich Velika radyanska enciklopediya Arhivovano 11 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros SVIT KNYaZIV GLINSKIH nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Glinskij Mihajlo Lvovich amp oldid 36128759