Слуцькі князі — правителі Слуцького князівства, яке існувало з ХІІ до XVII ст. як удільне князівство у складі спочатку Київської Русі, потім — Великого князівства литовського, а з початку XVII ст. до 1791 року, у власності білоруських магнатів Радзивілів.
Історія Редагувати
У ХІІ ст. Слуцьк входив до складу Клецького князівства, відомого також як волость дреговичі, та управлявся князями залежними від Києва. З 20-х років ХІІ ст. Клецьке князівство входило до володінь Чернігівських Ольговичів. У середині ХІІ ст. існувало як окремий уділ, про пізніших князів відомостей у джерелах немає.
У XIV ст. Слуцьке князівство попало в залежність від Великого князівства Литовського. У 1387 році згадано Слуцького князя Григорія. У 1395 році Слуцьк і Копиль були передані київському князю Володимиру Ольгердовичу, якого великий князь литовський Вітовт та його двоюрідний брат Скиргайло позбавили Київського уділу. Потомки внука Володимира, Михайла Олельковича відомі також як Олельковичі та Слуцькі володіли Слуцьким князівством до початку XVII століття.
У 1612 році князівство перейшло у власність до Януша Радзивіла, який одружився з Софією Слуцькою, останньою представницею княжого роду Слуцьких. З того часу Радзивіли володіли князівством до 1791 року коли князівство було ліквідоване та включене до Случарецького повіту. А після другого поділу Речі Посполитої у 1793 році територія князівства увійшла до складу Російської імперії.
Правителі Редагувати
Рюриковичі Редагувати
- Рогволод Борисович 1158
- Володимир Мстиславич 1161—1162
- Григорій Слуцький ? — між 1387 і 1395
Гедиміновичі Редагувати
- Володимир Ольгердович 1395—1399
- Олелько Володимирович 1399—1443 (з перервами)
- Семен Олелькович 1443—1455
- Михайло Олелькович 1455—1481
- Семен Михайлович 1481—1503
- Юрій І Семенович 1503—1542
- Юрій ІІ Юрійович 1560—1578 (розділив князівство між своїми синами)
- Юрій ІІІ Юрійович 1578—1586
- Олександр Юрійович 1578—1591
- Іван-Семен Юрійович 1578—1592
- Софія Юріївна 1586—1612
Радзивіли Редагувати
- Януш Радзивілл 1612—1620
- Криштоф Радзивілл 1620—1640
- Богуслав Радзивілл 1640—1669
- Людвіка Кароліна Радзивілл 1669—1695
- Карл ІІІ Філіп Віттельсбах 1695—1717
- Йозеф Карл Віттельсбах 1717—1729
- Ієронім Флоріан Радзивілл 1732—1760
- Михайло Казимир Радзивілл 1760—1762
- Ієронім Вінцент Радзивілл 1762—1786
- Кароль Станіслав Радзивілл «Пане Коханку» 1786—1790
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006.
- Насевіч Г. В. Генеалагічныя табліцы старадаўніх княжацкіх і магнацкіх беларускіх родаў 12-18 стагоддзяў. — Мінск, 1993.
- Пазднякоў В. Алелькавічы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. Т.1: Абаленскі — Кадэнцыя / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: БелЭн, 2005. — 688 с.: іл. С. 217—219. ISBN 985-11-0315-2 ISBN 985-11-0314-4 (т. 1);
- Шабульдо Ф. М. Олельковичі // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 579. — ISBN 978-966-00-1061-1.