www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гедик Ахмед паша тур Gedik Ahmed Pasha помер 18 листопада 1482 османський державний діяч і адмірал який під час правлінн

Гедик Ахмед-паша

Гедик Ахмед-паша (тур. Gedik Ahmed Pasha, помер 18 листопада 1482) — османський державний діяч і адмірал, який під час правління султанів Мехмеда II і Баязида II посідав посади великого візира (1474—1477 рр) і капудан-паші (1478—1480 рр) Османської імперії.

Гедик Ахмед-паша
Gedik Ahmed Pasha
Народився 15 століття
Сербська деспотовина
Помер 27 листопада 1482 або 18 грудня 1482
Едірне, Османська імперія
·обезголовлення
Країна Османська імперія
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада Великий візир Османської імперії[d], Капудан-паша і Beylerbey of the Anatolia Eyaletd
Військове звання адмірал
Конфесія іслам
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ахмед-паша.

Походження Редагувати

До останнього часу було відомо дуже мало даних щодо походження Гедик Ахмед-паші. В якості його місця народження розглядались Сербія та Албанія і Мукрімін Халіл Йінанч навіть стверджував, що він походить від візантійської грецької династії Палеологів, ґрунтуючись на неназваних західних джерелах. Пізніше дослідження Олександра Стояновського в османських архівах Враня (південно-східна Сербія) встановило, що Гедик Ахмед-паша походив з місцевих сербських феодальних родин і народився в селі Пуношевце. Ангіолелло, який тривалий час служив при османському дворі, також стверджував. що Ахмет-паша походив з Сербії.

Кар'єра Редагувати

За словами Ангіолелло, Ахмет-паша як девширме потрапив до Ендеруна, де здобув освіту. Після Ендеруна Ахмет спочатку служив у палаці ічогланом, потім протягом короткого періоду обіймав посаду бейлербея (намісника) Румелії і Токата, а потім був призначений бейлербеєм Анатолії в 1461. У 1470 отримав чин візира.

Війна з Караманідами. Призначення Великим візиром (1474) Редагувати

Гедик Ахмед-паша відзначився у війні Мехмеда II Фатіха з Караманідами. Після розпаду держави Сельджуків, протягом майже 200 років Караманіди були одним із найпотужніших тюркським князівством в Анатолії та на початку перевершували своєю силою османів. Караманіди наслідували більшу частину колишніх володінь сельджуцького Султанату Рум разом із містом Конья, колишньою столицею Сельджуків. У 1471 році Гедик Ахмед-паша завдав сильної поразки силам Караманідів. У 1474 він був посланий султаном з армією на завоювання центральних областей держави Караманідів, розташованих у горах Тавра. Османські війська, спрямовані суходолом і морем, відігнали венеційців від берегів і захопили фортеці Ерменак, Меннан і Силифке. Розбитий караманідський бей Пір Ахмет (1464—1474) втік з країни і загинув у горах. Перемога Гедике Ахмеда-паші над Караманідами виявилася вирішальною для визначення домінуючої сили в Малій Азії і значною подією для майбутнього Османської імперії.

Після перемоги над Караманідами, наприкінці 1474 султан призначив Гедик Ахмед-пашу великим візиром Османської імперії.

Підкорення Криму Редагувати

У 1475 Гедик Ахмед-паша був відправлений султаном на допомогу кримському хану Нур-Девлету в його боротьбі з власним молодшим братом Менґлі Гераєм та його союзниками генуезцями. Під час завоюванання Криму османське військо на чолі з Ахмед-пашою захопило генуезькі міста-колонії Кафу, Балаклаву, Солдайю, Каламіту і Тану. Також було захоплено і ліквідовано невелике християнське князівство Феодоро. Її столиця Мангуп була взята штурмом після п'ятимісячної облоги і зруйнована. Османський флот у північно-східній частині Чорного моря і захопив фортецю Куба на виході в Азовське море і Анапу на узбережжі на схід від Криму. Менґлі Герая було захоплено і доставлено в Стамбул, а Нур-Девлета було звільнено з генуезького полону в Солдайї і після того, як він визнав себе васалом и данником османського султана, відновлено на посаді кримського хана. Південна частина Криму стала новою османською провінцією, до якої увійшли Тана (Азов), Куба та Анапа.

Капудан-паша (1478) Редагувати

У 1477 Гедик Ахмед-паша був відправлений султаном у відставку і ув'язнений. Новим великим візиром був призначений Караманли Мехмед-паша (1477—1481). Якось під час походу султан Мехмед поскаржився на відсутність «візира, який знає свою справу досить добре, щоб допомогти нам подолати проблеми, з якими ми стикаємося». Гедик Ахмед-паша на той момент перебував у в'язниці. Герсеклі Ахмед-паша, один із фаворитів Мехмеда, сказав: «Якби тільки ваш слуга Гедик-паша був з нами, ми б не зіткнулися з цими проблемами». Це втручання призвело до звільнення колишнього великого візира і призначення його в 1478 році на посаду капудан-паші (верховного адмірала) флоту Османської імперії і санджак-бея Валони (Вльори). В 1478—1479 роках Гедик Ахмед-паша в якості санджак-бея Валони брав участь у поході Мехмеда Фатіха в Албанію, яка була остаточно завойована і включена до складу Османської імперії.

Після окупації Албанії і підписання з венеційцями Константинопольського миру, Мехмед Фатих оголосив війну Неаполітанському королівству і Мілану, оскільки після захоплення Константинополя, Мехмед Фатіх вважав себе спадкоємцем Римської імперії і серйозно розмірковував про завоювання Італії, щоб возз'єднати усі римські землі під власним правлінням. В серпні 1479 року, османський флот в складі 29 кораблів на чолі з Гедик Ахмет-пашею захопив останні франкські володіння в Греції — острови Санта-Маура (Лефкада), Кефалонія і Занта (Закінф), що входили до складу Пфальцграфства Кефалонії та Закінфу, яке очолювалось Леонардо III Токко і знаходилось у вассальних відносинах з Неаполітанським королівством.

В 1480 році, після невдалої облоги Родосу, що належав лицарям Госпітальєрам, Гедик Ахмед-паша був відправлений з військово-морськими силами в Апулію, на п'яту Апеннінського півострова. 11 серпня 1480 ріка Гедик Ахмет-паша захопив місто Отранто, що належало Неаполітанському королівству. Взяття Отранто дуже схвилювало всю Європу. Ватикан став готуватися до великого хрестового походу проти турків. Однак Гедик Ахмед-паша не став продовжувати просування вглиб Італії і зайнявся зміцненням Отранто, проте через брак продовольства та припасів йому довелося повернутися з більшістю своїх військ до Албанії того ж року, плануючи продовжити похід у 1481 році. Цьому завадила несподівана смерть Мехмеда II в травні 1481 року і подальша боротьба за трон серед його чинів Баязида і Джема.

Страта Редагувати

У палацовій боротьбі за трон Ахмед став на бік Баязида, який у підсумку переміг і став султаном. Однак Баязид II не повністю довіряв Ахмеду і підозрював його в симпатії к Джему, оскільки Ахмед був його лалою. На початку літа 1482 року Баязид заточив Гедик Ахмеда у в'язницю, не врахувавши його популярності серед яничар, які увірвались в палац і погрожували султану, вимагаючи звільнити свого керівника. Проте Баязиду врешті-решт вдалось домовитись із яничарами і 18 листопада 1482 року Гедик Ахмеда було страчено через повішання.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. http://www.biolex.ios-regensburg.de/BioLexViewview.php?ID=404
  2. Lewis, Bernard (2001). . W. W. Norton & Company. с. 31. ISBN 978-0-3932-4557-8. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021. 
  3. Kia, Mehrdad (2017). . ABC-CLIO. с. 78–79. ISBN 978-1-6106-9389-9. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021. 
  4. ↑ Stavrides, Théoharis (August 2001). . Brill Academic Publishers, Inc. с. 65–66. ISBN 90-04-12106-4. Архів оригіналу за 14 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021. 
  5. Reindl-Kiel, Hedda. . TDV İslam Ansiklopedisi (тур.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 25 березня 2021. 
  6. Heath W. Lowry (2003). . SUNY Press. с. 116. ISBN 978-0-7914-8726-6. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 20 лютого 2013. «While little is known about the early years of Gedik Ahmed Pasa, the Turkish scholar Mükrimin Halil Yinanç has cited unnamed Western sources claiming that he was of Palaiologan origin. More recently, the 1985 study on the Serbian region of Vranje by Aleksandar Stojanovski, has established that Gedik Ahmed Pasa was a member of the minor Serbian aristocracy»  
  7. ↑ Uzunçarşılı, 1988.
  8. ↑ Reindl-Kiel, 1996.
  9. Reind, 1996.
  10. ↑ Imber, Colin (2019). . Macmillan. с. 25. ISBN 978-1-3520-0414-4. Архів оригіналу за 14 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021. 
  11. Babinger, Franz (1978). . Princeton University Press. с. 365. ISBN 978-0-691-01078-6. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 26 жовтня 2021. 
  12. Lambton, Ann; Lewis, Bernard (1984). . Cambridge University Press. с. 309. ISBN 978-0-5212-9135-4. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gedik Ahmed pasha tur Gedik Ahmed Pasha pomer 18 listopada 1482 osmanskij derzhavnij diyach i admiral yakij pid chas pravlinnya sultaniv Mehmeda II i Bayazida II posidav posadi velikogo vizira 1474 1477 rr i kapudan pashi 1478 1480 rr Osmanskoyi imperiyi 2 3 Gedik Ahmed pashaGedik Ahmed PashaNarodivsya 15 stolittya Serbska despotovinaPomer 27 listopada 1482 abo 18 grudnya 1482 1 Edirne Osmanska imperiya obezgolovlennyaKrayina Osmanska imperiyaDiyalnist politik vijskovosluzhbovecPosada Velikij vizir Osmanskoyi imperiyi d Kapudan pasha i Beylerbey of the Anatolia EyaletdVijskove zvannya admiralKonfesiya islamU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Ahmed pasha Zmist 1 Pohodzhennya 2 Kar yera 2 1 Vijna z Karamanidami Priznachennya Velikim vizirom 1474 2 2 Pidkorennya Krimu 2 3 Kapudan pasha 1478 3 Strata 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaPohodzhennya RedaguvatiDo ostannogo chasu bulo vidomo duzhe malo danih shodo pohodzhennya Gedik Ahmed pashi V yakosti jogo miscya narodzhennya rozglyadalis Serbiya ta Albaniya i Mukrimin Halil Jinanch navit stverdzhuvav sho vin pohodit vid vizantijskoyi greckoyi dinastiyi Paleologiv gruntuyuchis na nenazvanih zahidnih dzherelah Piznishe doslidzhennya Oleksandra Stoyanovskogo v osmanskih arhivah Vranya pivdenno shidna Serbiya vstanovilo sho Gedik Ahmed pasha pohodiv z miscevih serbskih feodalnih rodin i narodivsya v seli Punoshevce 4 5 6 Angiolello yakij trivalij chas sluzhiv pri osmanskomu dvori takozh stverdzhuvav sho Ahmet pasha pohodiv z Serbiyi 7 8 Kar yera RedaguvatiZa slovami Angiolello 8 Ahmet pasha yak devshirme potrapiv do Enderuna de zdobuv osvitu 7 8 Pislya Enderuna Ahmet spochatku sluzhiv u palaci ichoglanom potim protyagom korotkogo periodu obijmav posadu bejlerbeya namisnika Rumeliyi i Tokata a potim buv priznachenij bejlerbeyem Anatoliyi v 1461 7 9 U 1470 otrimav chin vizira Vijna z Karamanidami Priznachennya Velikim vizirom 1474 Redaguvati Gedik Ahmed pasha vidznachivsya u vijni Mehmeda II Fatiha z Karamanidami 10 Pislya rozpadu derzhavi Seldzhukiv protyagom majzhe 200 rokiv Karamanidi buli odnim iz najpotuzhnishih tyurkskim knyazivstvom v Anatoliyi ta na pochatku perevershuvali svoyeyu siloyu osmaniv Karamanidi nasliduvali bilshu chastinu kolishnih volodin seldzhuckogo Sultanatu Rum razom iz mistom Konya kolishnoyu stoliceyu Seldzhukiv U 1471 roci Gedik Ahmed pasha zavdav silnoyi porazki silam Karamanidiv U 1474 vin buv poslanij sultanom z armiyeyu na zavoyuvannya centralnih oblastej derzhavi Karamanidiv roztashovanih u gorah Tavra Osmanski vijska spryamovani suhodolom i morem vidignali venecijciv vid beregiv i zahopili forteci Ermenak Mennan i Silifke Rozbitij karamanidskij bej Pir Ahmet 1464 1474 vtik z krayini i zaginuv u gorah Peremoga Gedike Ahmeda pashi nad Karamanidami viyavilasya virishalnoyu dlya viznachennya dominuyuchoyi sili v Malij Aziyi i znachnoyu podiyeyu dlya majbutnogo Osmanskoyi imperiyi Pislya peremogi nad Karamanidami naprikinci 1474 sultan priznachiv Gedik Ahmed pashu velikim vizirom Osmanskoyi imperiyi Pidkorennya Krimu Redaguvati Dokladnishe Osmanske zavoyuvannya pivdennogo Krimu 1475 U 1475 Gedik Ahmed pasha buv vidpravlenij sultanom na dopomogu krimskomu hanu Nur Devletu v jogo borotbi z vlasnim molodshim bratom Mengli Gerayem ta jogo soyuznikami genuezcyami Pid chas zavoyuvanannya Krimu osmanske vijsko na choli z Ahmed pashoyu zahopilo genuezki mista koloniyi Kafu Balaklavu Soldajyu Kalamitu i Tanu Takozh bulo zahopleno i likvidovano nevelike hristiyanske knyazivstvo Feodoro Yiyi stolicya Mangup bula vzyata shturmom pislya p yatimisyachnoyi oblogi i zrujnovana Osmanskij flot u pivnichno shidnij chastini Chornogo morya i zahopiv fortecyu Kuba na vihodi v Azovske more i Anapu na uzberezhzhi na shid vid Krimu Mengli Geraya bulo zahopleno i dostavleno v Stambul a Nur Devleta bulo zvilneno z genuezkogo polonu v Soldajyi i pislya togo yak vin viznav sebe vasalom i dannikom osmanskogo sultana vidnovleno na posadi krimskogo hana 10 Pivdenna chastina Krimu stala novoyu osmanskoyu provinciyeyu do yakoyi uvijshli Tana Azov Kuba ta Anapa Kapudan pasha 1478 Redaguvati Dokladnishe Obloga Rodosa 1480 ta Osmanska okupaciya Otranto 1480 1481 U 1477 Gedik Ahmed pasha buv vidpravlenij sultanom u vidstavku i uv yaznenij Novim velikim vizirom buv priznachenij Karamanli Mehmed pasha 1477 1481 Yakos pid chas pohodu sultan Mehmed poskarzhivsya na vidsutnist vizira yakij znaye svoyu spravu dosit dobre shob dopomogti nam podolati problemi z yakimi mi stikayemosya Gedik Ahmed pasha na toj moment perebuvav u v yaznici Gersekli Ahmed pasha odin iz favoritiv Mehmeda skazav Yakbi tilki vash sluga Gedik pasha buv z nami mi b ne zitknulisya z cimi problemami Ce vtruchannya prizvelo do zvilnennya kolishnogo velikogo vizira i priznachennya jogo v 1478 roci na posadu kapudan pashi verhovnogo admirala flotu Osmanskoyi imperiyi i sandzhak beya Valoni Vlori V 1478 1479 rokah Gedik Ahmed pasha v yakosti sandzhak beya Valoni brav uchast u pohodi Mehmeda Fatiha v Albaniyu yaka bula ostatochno zavojovana i vklyuchena do skladu Osmanskoyi imperiyi 11 Pislya okupaciyi Albaniyi i pidpisannya z venecijcyami Konstantinopolskogo miru Mehmed Fatih ogolosiv vijnu Neapolitanskomu korolivstvu i Milanu oskilki pislya zahoplennya Konstantinopolya Mehmed Fatih vvazhav sebe spadkoyemcem Rimskoyi imperiyi i serjozno rozmirkovuvav pro zavoyuvannya Italiyi shob vozz yednati usi rimski zemli pid vlasnim pravlinnyam V serpni 1479 roku osmanskij flot v skladi 29 korabliv na choli z Gedik Ahmet pasheyu zahopiv ostanni frankski volodinnya v Greciyi ostrovi Santa Maura Lefkada Kefaloniya i Zanta Zakinf sho vhodili do skladu Pfalcgrafstva Kefaloniyi ta Zakinfu yake ocholyuvalos Leonardo III Tokko i znahodilos u vassalnih vidnosinah z Neapolitanskim korolivstvom V 1480 roci pislya nevdaloyi oblogi Rodosu sho nalezhav licaryam Gospitalyeram Gedik Ahmed pasha buv vidpravlenij z vijskovo morskimi silami v Apuliyu na p yatu Apenninskogo pivostrova 11 serpnya 1480 rika Gedik Ahmet pasha zahopiv misto Otranto sho nalezhalo Neapolitanskomu korolivstvu Vzyattya Otranto duzhe shvilyuvalo vsyu Yevropu Vatikan stav gotuvatisya do velikogo hrestovogo pohodu proti turkiv Odnak Gedik Ahmed pasha ne stav prodovzhuvati prosuvannya vglib Italiyi i zajnyavsya zmicnennyam Otranto prote cherez brak prodovolstva ta pripasiv jomu dovelosya povernutisya z bilshistyu svoyih vijsk do Albaniyi togo zh roku planuyuchi prodovzhiti pohid u 1481 roci Comu zavadila nespodivana smert Mehmeda II v travni 1481 roku i podalsha borotba za tron sered jogo chiniv Bayazida i Dzhema Strata RedaguvatiU palacovij borotbi za tron Ahmed stav na bik Bayazida yakij u pidsumku peremig i stav sultanom Odnak Bayazid II ne povnistyu doviryav Ahmedu i pidozryuvav jogo v simpatiyi k Dzhemu oskilki Ahmed buv jogo laloyu Na pochatku lita 1482 roku Bayazid zatochiv Gedik Ahmeda u v yaznicyu ne vrahuvavshi jogo populyarnosti sered yanichar yaki uvirvalis v palac i pogrozhuvali sultanu vimagayuchi zvilniti svogo kerivnika Prote Bayazidu vreshti resht vdalos domovitis iz yanicharami i 18 listopada 1482 roku Gedik Ahmeda bulo stracheno cherez povishannya 4 12 Div takozh RedaguvatiOsmanska okupaciya Otranto Spisok velikih viziriv Osmanskoyi imperiyiPrimitki Redaguvati http www biolex ios regensburg de BioLexViewview php ID 404 Lewis Bernard 2001 The Muslim Discovery of Europe W W Norton amp Company s 31 ISBN 978 0 3932 4557 8 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 Kia Mehrdad 2017 The Ottoman Empire A Historical Encyclopedia 2 volumes ABC CLIO s 78 79 ISBN 978 1 6106 9389 9 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 a b Stavrides Theoharis August 2001 The Sultan of Vezirs The Life and Times of the Ottoman Grand Vezir Mahmud Pasha Angeloviu 1453 1474 Ottoman Empire and Its Heritage Series Volume 24 Brill Academic Publishers Inc s 65 66 ISBN 90 04 12106 4 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 Reindl Kiel Hedda GEDIK AHMED PASA TDV Islam Ansiklopedisi tur Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2021 Procitovano 25 bereznya 2021 Heath W Lowry 2003 The Nature of the Early Ottoman State SUNY Press s 116 ISBN 978 0 7914 8726 6 Arhiv originalu za 2 veresnya 2017 Procitovano 20 lyutogo 2013 While little is known about the early years of Gedik Ahmed Pasa the Turkish scholar Mukrimin Halil Yinanc has cited unnamed Western sources claiming that he was of Palaiologan origin More recently the 1985 study on the Serbian region of Vranje by Aleksandar Stojanovski has established that Gedik Ahmed Pasa was a member of the minor Serbian aristocracy a b v Uzuncarsili 1988 a b v Reindl Kiel 1996 Reind 1996 a b Imber Colin 2019 The Ottoman Empire 1300 1650 The Structure of Power Macmillan s 25 ISBN 978 1 3520 0414 4 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 Babinger Franz 1978 Mehmed the Conqueror and His Time Princeton University Press s 365 ISBN 978 0 691 01078 6 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 Lambton Ann Lewis Bernard 1984 The Cambridge History of Islam Volume 2 Cambridge University Press s 309 ISBN 978 0 5212 9135 4 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 Dzherela Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gedik Ahmed pasha amp oldid 37072542