Округ Меджилабірці (словац. okres Medzilaborce) — округ (район) Пряшівського краю в північно-східній частині Словаччини з адміністративним центром в місті Меджилабірці. На півночі та північному сході межує з Польщею, на півдні з Гуменським округом, на заході із Стропковським округом. На кордоні з Польщею в селі Полата знаходиться пункт пропуску Полата — Радошиці.
| Округ Меджилабірці | |
|---|---|
| okres Medzilaborce | |
| | |
| Адм. центр | Меджилабірці |
| Найбільше місто | Меджилабірці |
| Країна | Словаччина |
| Край | Пряшівський |
| Округ включає | 1 місто і 22 села |
| Номерний знак | ML |
| Офіційна мова | словацька |
| Населення | |
| - повне | 11 056 осіб (1 січня 2021) |
| - густота | 28,39 осіб/км² |
| Площа | |
| - повна | 427,3 км² |
| |
| округ Меджилабірці | |
|
Площа становить 427 км², населення 12 288 чол. (2007).
За історичною географією — Лемківщина, Закарпатська Україна.
Населення Редагувати
Станом на 31 грудня 2017 року в окрузі проживало 12 004 особи.
У 2011 році в окрузі проживало 12 450 осіб.
Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2011 року):
- словаки — 4 772,
- русини — 5 288,
- цигани — 743,
- українці — 314,
- чехи — 49,
- росіяни — 19,
- угорці — 14,
- поляки — 4,
- німці — 2,
- хорвати — 1,
- інші — 17,
- невстановлено — 1 227.
Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2011 рік:
- греко-католики — 6 268,
- православні — 3 388,
- римо-католики — 908,
- Свідки Єгови — 131,
- протестанти — 53,
- Аростольська церква — 4,
- методисти — 4,
- братрики — 1,
- гусити — 1,
- реформати — 1,
- інші — 17,
- атеїсти — 333,
- невстановлено — 1 341.
Склад населення за рідною мовою станом на 2011 рік:
- русинська мова — 7 186,
- словацька мова — 2 769,
- циганська мова — 977,
- українська мова — 168,
- чеська мова — 54,
- угорська мова — 16,
- польська мова — 5,
- німецька мова — 1,
- їдиш — 1,
- інші — 21,
- невстановлено — 1 252.
Україно-русинська громада Редагувати
Історична Лемківщина Редагувати
Усі населені пункти на території Меджилабірського округу можна віднести до історичної Лемківщини і жодне із сіл не має римо-католицький костел, крім адміністративного центру Меджилабірців. Етнічна, мовна та водночас релігійна межа проходить на південь від села Берестів-над-Лабірцем. Сусідні села Грабовець-над-Лабірцем та Збудське Довге, які належать до Гуменського округу є за своїм характером словацькі та римокатолицькі.
У минулому існувало ще кілька інших сіл або поселень, але вони або були об'єднані із сусідніми населеними пунктами, або зникли. У половині 19 століття село Стерківці об'єдналося із близьким сусіднім селом Чабалівці. Село Олька виникло у 1944 році об'єднанням Нижньої та Вишньої Ольки, у 1965 році до села приєднане поселення Крива Олька. Село Збійне виникло в 1960 році об'єднанням Нижнього та Вишнього Збійного, Нижнє Збійне називали ще Гуменським Збійним, а Вишнє Збійне Збудським Збійним. Село Чабини виникло у 1964 році об'єднанням Вишніх Чабин та Нижніх Чабин, обидві частини села мають власні залізничні зупинки з відповідними назвами. У тому самому році було село Праврівці приєднане до близького сусіднього села Репеїв, а село Радвань виникло об'єднанням Нижньої Радвані та Вишньої Радвані. Частина Вишній Горбок злилася з Нижньою Радваню ще до 1598 року, тому Нижню Радвань називали також Горбок—Радвань, «Горбешанський Радвань» або Радванський Горбок. Колись самостійні села Видрань та Борів були приєднані до містечка Меджилабірці і становлять його міські частини. Видрань приєднано в 1965 році а Борів у 1972 році. У кадастрі села Габура ще до другої світової війни існувало поселення Хвастеїв, але воно зникло, залишились тільки руїни біля місцевого колгоспу. Складовою частиною Красного Броду є дещо відокремлене поселення Монастир, з власною церквою. Обидві частини села мають залізничні зупинки, частина села Монастир має зупинку з однойменною назвою.
Примітки Редагувати
- Перепис населення Словаччини 2021 — Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky.
Джерела Редагувати
- дані про національний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Процитовано 24 червня 2018 року.
- дані про конфесійний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини. Процитовано 24 червня 2018 року.
- дані про мовний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Процитовано 24 червня 2018 року.
| Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |